Напівнавісний фасад

Реферат: Фасад будівлі, який в основному містить по порядку: зовнішню оболонку, що складається з фасадних елементів, дощовий навіс (4), кріпильні і опорні профільні елементи (1), закріплений на торцях (0) підлогових перекриттів у вертикальному положенні, систему теплоізоляції, що містить першу ізоляцію (3) спереду торця (0) підлогового перекриття і другу внутрішню ізоляцію (5а) між підлоговими перекриттями, пароізоляційний екран (5с) і внутрішнє облицювання (5b), при цьому перша ізоляція (3) є по суті суцільною на поверхні фасаду, зокрема в основному без повітряних мішків, при цьому два суміжних покриття цієї першої ізоляції (3) відокремлені плоскою поверхнею (1с) згаданих профільних елементів (1), виступаючих спереду торців (0) підлогового перекриття, причому профільні елементи містять задню плоску поверхню (1а) опори щонайменше на торець (0) підлогового перекриття і опори і/або кріплення внутрішньої системи (5) ізоляції. UA 102538 C2 (12) UA 102538 C2 UA 102538 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Даний винахід стосується фасадів будівель. У цей час багато які фасади виконують з невеликих елементів за допомогою мурування і/або шляхом заливання бетону в переносну опалубку. Ці фасади є відносно важкими і в деяких випадках вимагають великих трудових витрат. Вони не забезпечують задовільної обробки теплових містків на межах розділення з конструкцією і в окремих точках (балкони, лоджії, виступи …) з точки зору теплоізоляції як зовні, так і зсередини. У кінці терміну служби будівлі ці фасади неодмінно зносять; їх розбирання зробити неможливо. Спроби розробки легких фасадів, зокрема напівнавісних фасадів, до цього часу не змогли відповідати сукупності наступних вимог: - обмеження теплових містків розумним рівнем, - можливість інтеграції непрозорих і скляних частин, - достатня герметичність і повітронепроникність, - можливість адаптації для різних типів споруд, - помірна вартість будівництва. Ці проблеми вирішуються даним винаходом, який, зокрема: - дозволяє проводити обробку всього фасаду будівлі, включаючи непрозорі і скляні частини, - дозволяє одержати повністю (і тим більше частково) розбірний фасад, - відрізняється помірними витратами як при будівництві, так і при експлуатації. За допомогою винаходу можна досягнути відмінних рівнів тепло- і звукоізоляції. У зв'язку з цим об'єктом даного винаходу є фасад будівлі, в основному що містить по порядку: - зовнішню оболонку, що складається з фасадних елементів, - дощовий навіс, - кріпильні і опорні профільні елементи, закріплені на торці підлогового перекриття у вертикальному положенні, - систему теплоізоляції, що містить першу ізоляцію спереду торця підлогового перекриття і другу внутрішню ізоляцію між підлоговими перекриттями, - пароізоляційний екран і - внутрішнє облицювання, який відрізняється тим, що перша ізоляція є по суті суцільною на поверхні фасаду, зокрема в основному без повітряних мішків, при цьому два суміжних покриття цієї першої ізоляції відокремлені плоскою поверхнею згаданих профільних елементів, виступаючих спереду торців підлогового перекриття. Природа фасадних елементів, які створюють зовнішню оболонку, може бути будь-якою. Наприклад, мова може йти про металеву стінку (металевий лист, який може бути гофрованим) або про дерев'яне облицювання. Ці фасадні елементи або, інакше кажучи, зовнішнє облицювання переважно можна закріплювати на вертикальних профілях (які можуть, зокрема бути утворені "Z-подібними прогонами"), які, в свою чергу, закріплені на згаданих профільних елементах над дощовим навісом або на горизонтальному каркасі, закріпленому на цих вертикальних профілях або на вертикальних Z-подібних прогонах. Всю глибину Z-подібних прогонів, наприклад 2 см, займає повітряний прошарок. Таким чином, між дощовим навісом і зовнішнім облицюванням залишають повітряний шар переважно глибиною 2 см (можлива наявність вертикальної циркуляції повітря) в об'ємі, відповідному глибині вертикальних профілів, на яких кріплять зовнішнє облицювання. Дощовий навіс, виконаний у вигляді гнучкого пластикового листа, кріплять на зовнішній стороні згаданих профільних елементів. В альтернативному варіанті між профільними елементами і дощовим навісом можна вставити лист фанери або OSB (орієнтовані стружкові панелі) (oriented strand board) для поліпшення звукоізоляції фасаду. Їх кріплять на торці підлогового перекриття будь-яким відповідним способом і виключно практично зовні згідно з варіантами, які детальніше будуть описані нижче. Згадана перша ізоляція переважно займає майже весь об'єм, що відповідає глибині згаданих профільних елементів. Товщина ізоляції необов'язково повинна точно відповідати глибині згаданих профільних елементів. Але проте необхідно, щоб поверхня фасаду була покрита по можливості максимально суцільним шаром ізоляції. Таким чином, шар цієї першої ізоляції уривається між двома суміжними покриттями тільки по товщині тонкої стінки згаданих профільних елементів перпендикулярно до фасаду. 1 UA 102538 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Існує багато можливостей виконання другої внутрішньої ізоляції між підлогами, пароізоляційним екраном і згаданим облицюванням, яке створює внутрішню систему ізоляції, і нижче будуть наведені декілька прикладів такого виконання. Фасад будівлі відповідно до даного винаходу має дуже хороші механічні характеристики на необхідному рівні з точки зору ударної стійкості або, наприклад, по відношенню до навантаження від підвісних люльок для очищення, характеристики сейсмічної стійкості для житлових будівель, що знаходяться в зонах середньої сейсмічної активності, висотою, яка не перевищує, зокрема 28 метрів. Інтегрування непрозорих і скляних частин не представляє важкості, причому можна легко застосовувати найбільш різноманітні конструктивні типи і стилі. Повітронепроникність, що одержується за рахунок установлення незалежної пароізоляційної плівки, є хорошою; можна одержати відмінну тепло- і звукоізоляцію. Фасад відповідно до даного винаходу можна легко розібрати, а вартість його зведення є помірною. Переважно згадані профільні елементи містять: - задню плоску поверхню опори щонайменше на торець підлогового перекриття і опори і/або кріплення внутрішньої системи ізоляції, - передню плоску поверхню, опори і кріплення дощового навісу і фасадних елементів, і - центральну плоску поверхню, що з'єднує задню і передню плоскі поверхні. У простому і практичному варіанті виконання задня і передня плоскі поверхні є площинами, паралельними головній площині фасаду, а центральна плоска поверхня знаходиться у вертикальній площині, перпендикулярній до цієї головної площини. Таким чином, ізоляційні покриття, що мають по суті форму паралелепіпеда, можна укладати по обидві сторони від згаданої центральної плоскої поверхні, щоб максимізувати простір, що займається ізоляцією. У першій версії цього окремого варіанта виконання задня плоска поверхня знаходиться тільки з одного боку центральної плоскої поверхні. У цьому випадку згадану центральну плоску поверхню можна легко закріплювати, наприклад, за допомогою гвинтів на кутку з тієї її сторони, де немає задньої плоскої поверхні. Це кріплення легко виконують зовні будівлі, при цьому куток можна попередньо закріпити на торці підлогового перекриття в тих же умовах. Можна указати три найбільш практичних варіанти виконання. Згідно з першим варіантом згадану передню плоску поверхню розташовують з тієї ж сторони від центральної плоскої поверхні, що і задню плоску поверхню: профіль має по суті U-подібну або С-подібну форму (присутність заломлених полиць на краях профілю). Згідно з другим варіантом згадану передню плоску поверхню розташовують тільки з тієї сторони центральної плоскої поверхні, де не знаходиться задня плоска поверхня: профіль може бути приблизно у вигляді Z (дві сусідні гілки Z є перпендикулярними). Згідно з третім варіантом передню плоску поверхню розташовують з двох сторін від центральної плоскої поверхні. Згідно з другою версією, яку можна комбінувати з першою, згадані профільні елементи в основному вписані в Н-подібні профілі. Під цим потрібно розуміти те, що вони є Н-подібними профілями або відрізняються від них тільки відсутністю кінцевої частини, таким чином, тут повторюються форми трьох варіантів згаданої першої версії. Н-подібні профілі можна легко закріпити на торці підлогового перекриття зовні. Для цього достатньо спочатку закріпити на торці підлогового перекриття кріпильну консоль, що містить першу частину, яку кріплять на центральній плоскій поверхні першого Н-подібного профілю (верхнього), і другу частину, яку кріплять на центральній плоскій поверхні другого Н-подібного профілю (нижнього). Згадана передня плоска поверхня профільних елементів перекриває один з двох бічних країв панелі або покриття згаданої першої ізоляції або два таких бічних краї сусідніх панелей або покриттів. Згадані профільні елементи можна виконувати з будь-якого матеріалу, що забезпечує необхідні високі механічні властивості при розумній товщині (і вазі): як такий матеріал можна указати метал, зокрема алюміній, або переважно посилений пластичний матеріал. Останній має відмінні механічні характеристики при невеликому перерізі стінок профілів, хороші ізоляційні властивості (вирішує проблему теплових містків на рівні торців підлогових перекриттів) і хороші протипожежні властивості. Ці переваги будуть детальніше представлені нижче. Переважно профільні елементи виконують шляхом видавлювання з волочінням з композиту смоли і скловолокна, зокрема їх виконують суцільними і/або у вигляді матів. Як смолу можна використовувати акрилову смолу, поліефірну смолу, вініл-ефірну смолу або епоксидну смолу. Ці матеріали мають необхідні механічні властивості. 2 UA 102538 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Вони є відмінними теплоізоляторами (теплопровідність близько 0,2 Вт/мхК) і можуть вирішувати проблеми теплових містків. Вони є також відмінними електричними ізоляторами. Вони мають хорошу вогнестійкість, є самогасними і в більшості випадків не виділяють токсичного диму при пожежі. Наприклад, товщина стінок профільних елементів становить від 4 до 10 мм, що забезпечує, зокрема достатній безперервний ізолюючий шар, утворений накладенням покриттів по обидві сторони від згаданої центральної стінки. Переважно згадані першу і другу ізоляції вибирають з ізоляцій на основі мінеральних волокон, таких як скловата, азбест, рослинних волокон, таких як волокна конопель, льону, бавовни, або волокон тваринного походження, наприклад, таких як овеча вовна. Переважно згадане внутрішнє облицювання виконують на основі однієї гіпсокартонної плити (типу ВА 25 або більш товстої) або декількох накладених одна на одну плит (щонайменше дві В А 13…). Об'єктом даного винаходу є також набір описаних вище компонентів для реалізації такого фасаду. Даний винахід буде більш очевидний з нижченаведеного опису з посиланнями на прикладені фіг. 1-8, на яких схематично показані послідовні етапи виконання фасаду відповідно до даного винаходу. На фіг. 1 показані два сусідніх торці 0 підлогових перекриттів. Однак потрібно уточнити, що винахід повністю можна застосовувати для споруди, що має більшу кількість поверхів. На торцях 0 підлогових перекриттів кріплять профілі 1 у вертикальному положенні через рівномірні проміжки в 600 мм. Профілі 1 мають U-подібну форму: кожний з них має невидиму на фігурі угнутість, розташовану з лівого боку для профілів першого плану. Кожний профіль 1 містить паралельні задню 1а і передню 1b плоскі поверхні, з'єднані між собою центральною плоскою поверхнею 1с, яка є до них перпендикулярною. Вона має ширину приблизно 120 мм і товщину 6 мм. Профілі 1 можуть бути виконані з поліефірної смоли, посиленої суцільним скловолокном, або можуть бути виконані у вигляді скловолоконних матів. Профілі 1 кріплять на торцях 0 підлогових перекриттів за допомогою кутиків 2. Оскільки торці 0 підлогових перекриттів необов'язково можуть знаходитися точно один над одним, цей варіант кріплення профілів 1 є сумісним з відсутністю контакту між профілями 1 і торцем 0 підлогового перекриття, тобто що не дорівнює нулю, але дуже невеликою відстанню між профілем 1 і торцем 0 підлогового перекриття. Кутики 2 виконані з металу або з посиленого пластичного матеріалу. Їх кріплять гвинтами, що загвинчуються одночасно в торець 0 підлогового перекриття і в центральну плоску поверхню 1с профілю 1. На фіг. 2 показане укладання ізоляції 3 із заповненням всього простору, обмеженого глибиною профілів 1. Ізоляція 3 складається з панелей товщиною 120 мм, виконаних зі скловати, що випускається компанією. Сен-Гобен Ізовер під товарним знаком Panolene Facade. Ця скловата має теплопровідність в 0,032 Вт/м×К. Скловату вставляють в угнутість U-подібних профілів 1. Близько торця 0 підлогового перекриття її спочатку нанизують на штирі 31, закріплені в торці 0 підлогового перекриття. Потім штирі 31 загинають зверху укладеного шару скловати 3. Після цього на згаданих передніх плоских поверхнях 1b профілів 1 поверх ізоляції 3 (див. фіг. 3) укладають дощовий навіс 4. Дощовий навіс виконують, як відомо, з листа гнучкого пластичного матеріалу, що випускається, зокрема компанією Деркен Дельта Фасад. Хоча зовнішнє облицювання фасаду і входить в систему відповідно до даного винаходу, однак воно не має специфічних відмітних ознак, і його опис опускається. Далі йде опис виконання внутрішньої ізоляції фасаду відповідно до даного винаходу. Як показано на фіг. 4, на згаданих задніх плоских поверхнях 1а профілів 1 кріплять горизонтальні металеві елементи 51. При цьому можна застосовувати швидкий процес клепання за допомогою пістолета. Металеві елементи 51 виконані у вигляді U-подібних металевих профілів, що містять заломлені полиці. У зв'язку з цим при подальшому описі внутрішньої ізоляції робиться посилання на заявку WO 2006/061538. З іншого боку, на торцях 0 підлогових перекриттів кріплять нижні 52 і верхні 53 рейки на відстані від згаданих задніх плоских поверхонь 1а таким чином, щоб плити внутрішньої ізоляції спиралися на нижні 52 і верхні 53 рейки. 3 UA 102538 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Потім в горизонтальних металевих елементах 51 кріплять опорні і розпірні елементи 54, зокрема використовуючи їх деяку пружну деформацію. Як показано на фіг. 5, на опорні і розпірні елементи 54 надівають ізоляцію 5а. При цьому ізоляцію 5 а позиціонують в положенні опори на задні плоскі поверхні 1а профілів 1 і на горизонтальні металеві елементи 51 позаду нижніх 52 і верхніх 53 рейок. Ізоляцію 5а виконують зі скловати товщиною за вибором від 80 до 120 мм і з теплопровідністю, що дорівнює 0,032 Вт/м×К, яка випускається компанією Сен-Гобен Ізовер під товарним знаком Isoconfort 32. Після цього на опорних і розпірних елементах 54 встановлюють елементи 55 кріплення металевого елемента, див. фіг. 6. , Потім, як показано на фіг. 7, на елементах 55 кріплення кріплять вертикальні металеві елементи 56. Металеві елементи 56 розташовують позаду нижніх 52 і верхніх 53 рейок. Як і горизонтальні металеві елементи 51, вертикальні металеві елементи 56 виконані у вигляді U-подібних металевих профілів із заломленими полицями. Елементи 55 кріплення взаємодіють з опорними і розпірними елементами 54 таким чином, щоб можна було легко регулювати їх положення по нормалі до фасаду з подальшим блокуванням. З іншого боку, вони взаємодіють з вертикальними металевими елементами, закріпляючи їх в необхідному положенні по цій нормалі до фасаду. На плоску задню сторону металевих елементів 56 укладають пароізоляційний екран 5с. Переважно пароізоляційний екран являє собою гідрорегулюючу мембрану, що випускається під назвою Vario компанією Сен-Гобен Ізовер. Стандартний пароізоляційний екран може бути виконаний у вигляді поліетиленового листа товщиною, наприклад, від 100 до 200 мкм. Як показано на фіг. 8, на вертикальній плоскій поверхні, утвореній. вертикальними металевими елементами 56, і на нижніх 52 і верхніх 53 рейках кріплять дві гіпсокартонні плити 5b товщиною 13 мм або одну плиту товщиною 25 мм. Можна передбачити різні варіанти монтажу другої ізоляції 5а, пароізоляційного екрана 5с і внутрішнього облицювання 5b. Зокрема можна легко поміняти комбінацію горизонтальних металевих елементів 51, опорних і розпірних елементів 54, кріпильних елементів 55 і вертикальних металевих елементів 56. Так, можна закріпити описані вище штирі 31 на стороні профілів 1, поверненій всередину будівлі, щоб надіти на них і втримувати другу ізоляцію 5а. В альтернативному варіанті функцію таких штирів 31 можуть виконувати вертикальні профілі (наприклад, U-подібної форми), закріплені на стороні профілів 1, поверненій всередину будівлі, між двома підлоговими перекриттями. Пароізоляційний екран 5с можна встановити над стрижнями 31 або вертикальними Uподібними профілями. Перед пароізоляційним екраном 5с можна в рейках R36 французького стандарту NF DTU 25. 41 на підлозі і на стелі закріпити стійки М 36 того ж стандарту спиною одна до одної (парами) у вертикальному положенні. Ці стійки М 36 є U-подібними профілями. Об'єм, що відповідає глибині цих стойок, залишають вільним (повітряний шар). На стійках М 36 кріплять дві гіпсокартонні плити 5b типу ВА 13 (або тільки одну плиту ВА 25). У цьому варіанті виконання кріплення гіпсокартонних плит 5b є незалежними і не пов'язані з профілями 1. Одержаним таким чином фасад відповідає нормам механічної міцності і легко піддається розбиранню. Він забезпечує відмінну тепло- і звукоізоляцію. Між першою зовнішньою ізоляцією і другою внутрішньою ізоляцією між підлоговими перекриттями немає необхідності викладати стіну або еквівалентний елемент. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 50 55 1. Фасад будівлі, який в основному містить по порядку: - зовнішню оболонку, що складається з фасадних елементів, - дощовий навіс (4), - кріпильні і опорні профільні елементи (1), закріплені на торцях (0) підлогових перекриттів у вертикальному положенні, - систему теплоізоляції, що містить першу ізоляцію (3) спереду торця (0) підлогового перекриття і другу внутрішню ізоляцію (5а) між підлоговими перекриттями, - пароізоляційний екран (5с) і - внутрішнє облицювання (5b), 4 UA 102538 C2 5 10 15 20 25 30 35 який відрізняється тим, що перша ізоляція (3) є по суті суцільною на поверхні фасаду, зокрема в основному без повітряних мішків, при цьому два суміжних покриття цієї першої ізоляції (3) відокремлені плоскою поверхнею (1с) згаданих профільних елементів (1), які виступають спереду торців (0) підлогового перекриття, причому профільні елементи містять задню плоску поверхню (1а) опори щонайменше на торець (0) підлогового перекриття і опори і/або кріплення внутрішньої системи (5) ізоляції. 2. Фасад будівлі за п. 1, який відрізняється тим, що профільні елементи (1) містять: - передню плоску поверхню (1b) опори і кріплення дощового навісу (4) і фасадних елементів і - центральну плоску поверхню (1с), що з'єднує задню (1а) і передню (1b) плоскі поверхні. 3. Фасад будівлі за одним з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що профілі (1) в основному вписані в профілі Н-подібної, С-подібної, U-подібної або Z-подібної форми. 4. Фасад будівлі за одним з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що профілі (1) виконують з посиленого пластичного матеріалу. 5. Фасад будівлі за одним з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що профілі (1) виконують шляхом видавлювання з волочінням з композита смоли і скловолокна, зокрема їх виконують суцільними і/або у вигляді матів. 6. Фасад будівлі за одним з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що першу і другу ізоляції (3, 5а) вибирають з ізоляцій на основі мінеральних волокон, таких як скловата, азбест, рослинних волокон, таких як волокна конопель, льону, бавовни, або волокон тваринного походження, наприклад, таких як овеча вовна. 7. Фасад будівлі за одним з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що внутрішнє облицювання виконують на основі однієї гіпсокартонної плити або декількох накладених одна на одну плит. 8. Набір для виконання фасаду будівлі за п.1, що містить: - фасадні елементи, - дощовий навіс (4), - кріпильні і опорні профільні елементи (1) і засоби кріплення цих елементів на торці (0) підлогового перекриття у вертикальному положенні, - систему теплоізоляції, яка містить першу ізоляцію (3), виконану з можливістю її розташування спереду торця (0) підлогового перекриття, і другу внутрішню ізоляцію (5а), виконану з можливістю її розташування між підлоговими перекриттями, - пароізоляційний екран (5с) і - внутрішнє облицювання (5b), - при цьому згадані профільні елементи (1) виконані з можливістю встановлення на них першої ізоляції (3) по суті у вигляді суцільного шару на поверхні фасаду, зокрема в основному без повітряного мішка, при цьому згадані елементи містять плоску поверхню (1с), яка виступає перед торцем (0) підлогового перекриття і відокремлює два суміжних покриття цієї першої ізоляції (3). 5 UA 102538 C2 6 UA 102538 C2 7 UA 102538 C2 8 UA 102538 C2 9 UA 102538 C2 10 UA 102538 C2 11 UA 102538 C2 12 UA 102538 C2 Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 13