Комплекс олігомерних структур

Реферат: Суміш тригліцеридів, одержувана з рослинних олій, що містить одну або більше наступних олігомерних структур: R4-[O-C(O)-R1-C(O)-O-CH2-CH(OR2)-CH2]n-O-R3, де R1 вибирають з С2-С22алкіленів, R2 вибирають з однієї або більше наступних груп, що містить залишки С 6-С24дикарбонових кислот і залишки С6-С24монокарбонових кислот, R3 вибирають з однієї або більше наступних груп, що містить Н, залишки С 6-С24дикарбонових кислот і залишки С6-С24монокарбонових кислот, R4 є алкільною групою, n є цілим числом більшим, ніж або еквівалентним 2, згадані залишки С6-С24дикарбонових кислот з R2 і R3 є естерифікованими моноспиртами і згадана суміш тригліцеридів має середньочисельну молекулярну масу (Мn) між 800 і 10000 Да. UA 111601 C2 (12) UA 111601 C2 UA 111601 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Цей винахід стосується комплексу олігомерних структур одержаних з рослинних олій, особливо, суміші олігомерних тригліцеридів, що містять естерифіковані кислотні групи, згадані структури характеризуються високою стабільністю до гідролізу і термоокиснення, і також мають високу в‘язкість. Ці структури можуть використовуватись як олія-наповнювач або добавки до гум, низькотекучі високостабільні лубриканти, пластифікатори для звичайних пластиків і біопластиків, поліуретанові компоненти, компоненти детергентів і відбілювачів, компоненти чорнил і мономерні одиниці в термопластичних і термореактивних полімерах. Геологічна розвідка все більше і більше обмежує доступні матеріали викопного походження в природі, такі як нафта, і зараз виникла потреба їх швидкої заміни похідними від інших сполук природного походження. Необхідність використання сированних матеріалів з відновлюваних джерел для гарантування екостійкості об‘ємів промислового виробництва є особливо очевидним при виробництві розхідних матеріалів, особливо в галузі пластиків, гуми і лубрикантів. В цьому зацікавлена галузь виробництва пластиків, наприклад, розвиваються біопластики, в яких звичайні мономерні похідні з нафти замінені сировинними матеріалами з відновлюваних джерел. З огляду на збільшення стійкості до оточуючого середовища, необхідно при заміні мономерів звернути більше уваги на перетворення рецептур існуючих полімерів, включаючи добавки використовувані для їх виробництва. В галузі еластомерів, звичайним є використання олій-наповнювачів, що мають пластифікувальну дію, що є наслідком обробки олією, що призводить до збільшення об‘єму гум і, таким чином, зменшення вартості виробництва. Використання цих олій-наповнювачів мінерального походження має недоліки, пов‘язані з високою токсичністю і карциногенністю їх компонентів, таких як поліциклічні ароматичні вуглеводні (PAH). Навіть стосовно лубрикантів, досить довго існує значна потреба в заміні мінеральних лубрикантів лубрикантами відновлюваного походження. Цей винахід визначає продукти природного походження, що є альтернативами для цих матеріалів викопного походження, не мають недоліків описаних вище і в той же самий час здатні забезпечити функціональні властивості, по суті, подібні тим, що властиві звичайним продуктам невідновлюваного походження. Зокрема, об‘єктом цього винаходу є суміш тригліцеридів, одержаних з рослинних олій, що містить одну або більше наступних олігомерних структур: R4 –[ O – C(O) – R1 – C(O) – O – CH2 – CH(OR2) – CH2 ]n – O – R3 де R1 вибирають з C2-C22 алкіленів, R2 вибирають з однієї або більше наступних груп, що містить залишки C 6-C24 дикарбонових кислот і залишки C6-C24 монокарбонових кислот, R3 вибирають з однієї або більше наступних груп, що містить H, залишки C 6-C24 дикарбонових кислот і залишки C6-C24 монокарбонових кислот, R4 є алкільною групою, n є цілим числом більшим, ніж або еквівалентним 2, згадані залишки C6-C24 дикарбонових кислот з R2 і R3 є естерифікованими моноспиртами і згадана суміш тригліцеридів має середньочисельну молекулярну масу (Mn) між 800 і 10000 Да. З посиланням на структуру вище, переважно, що R1 є C6-C11 алкілен, C6, C7 і/або C11 алкілен є особливо переважними. Два або більше R1 в структурі можуть відрізнятись один від одного. R2 представляє залишки C6-C24 дикарбонових кислот або залишки C6-C24 монокарбонових кислот або їх суміш. Два або більше R2 в структурі можуть відрізнятись один від одного. R3 представляє залишок C6-C24 дикарбонової кислоти або залишок C6-C24 монокарбонової кислоти. Коли R2 і/або R3 представляє залишки C6-C24 дикарбонових кислот, вільні кислотні групи залишків C6-C24 дикарбонових кислот естерифіковані лінійними або розгалуженими C 1-C12 моноспиртами. Коротколанцюгові моноспирти, такі як, наприклад, метиловий спирт, етиловий спирт, пропіловий спирт і бутиловий спирт є особливо переважними. Етиловий спирт і бутиловий спирт є найбільш переважними. R4 є переважно лінійною або розгалуженою C1-C12 алкільною групою, більш переважно C2 або C4 алкільною групою. Під C6-C24 дикарбоновими кислотами розуміють аліфатичні дикислоти, переважно типу альфа-омега. Особливо переважними є суберова кислота, азелаінова кислота і брассилінові кислоти і їх суміші. 1 UA 111601 C2 5 10 15 20 Під C6-C24 монокарбоновими кислотами розуміють монокислоти, що можливо мають один або більше ненасичених зв‘язків в ланцюзі і є незаміщеними або заміщеними. Переважними незаміщеними монокарбоновими кислотами є монокислоти, що мають довжину ланцюга C9-24, особливо переважними є пальмітинова, стеаринова, олеїнова, арахінова, бехенова і лігноцерова кислоти. З посиланням на заміщені монокарбонові кислоти, переважними є довголанцюгові монокарбонові кислоти з однією або більше кетогруп або гідроксильних груп в нетермінальному положенні, серед них, особливо переважними є C12-C24 карбонові кислоти, що містять принаймні кетогрупу або C12-C24 гідрокси кислоти, що містять принаймні одну вторинну гідроксигрупу. Прикладами переважних заміщених монокарбонових кислот є 9гідроксистеаринова кислота, 9-кетостеаринова кислота, 10-кетостеаринова кислота і 10гідроксистеаринова кислота. Згадані заміщені монокарбонові кислоти можуть мати дві сусідні гідроксигрупи або гідроксигрупу сусідню з кетогрупою. Якщо присутні дві сусідні гідроксигрупи, переважними є дигідроксипальмітинова, дигідроксистеаринова, дигідроксиолеїнова, дигідроксиарахінова і дигідроксибехенова кислоти. Особливо переважною є 9,10-дигідроксистеаринова кислота. Корисно, олігомерні структури згідно з винаходом є димерними або тримерними естерами тригліцеридів, що мають кількість повторюваних одиниць (n) еквівалентну 2 або еквівалентну 3. Особливо переважним є димерні і тримерні естери тригліцеридів, що містять залишки C 6-C24 дикарбонових кислот. Приклади переважних димерних і тримерних естерів представлені наступними структурами: 2 UA 111601 C2 3 UA 111601 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 Інші приклади олігомерних структур мають R1 = C7 алкілен, R4 = C4 алкіл і n= 2 і R2 і R3 незалежно вибирають з наступних груп: - C(O) - (CH2)6-10 -COOBu - C(O)- (CH2)16 -COOBu - C(O)- (CH2)6-10 CH3 - C(O)- (CH2)16-CH3 - C(O)- (CH2)8-9-CO- (CH2)7-8-CH3 - C(O)- ( CH2)6-CO- (CH2)7-CH=CH-CH3. Суміш тригліцеридів згідно з представленим винаходом може містити мономерні тригліцериди, що містять принаймні один залишок C 6-C24 дикарбонової кислоти. Мономерні тригліцериди, що містять два залишки C6-C24 дикарбонових кислот, де згадані дикарбонові кислоти є однаковими або різними, є особливо переважними. Також переважними є мономерні тригліцериди, що містять принаймні залишок C6-C24 дикарбонових кислот і принаймні залишок C6-C24 монокарбонових кислот, що має принаймні кетогрупу і/або принаймні гідроксигрупу. Переважно, суміш тригліцеридів представленого винаходу додатково містить олігогліцероли, такі як дигліцерол і тригліцерол і їх естери з моно- або дикарбоновими кислотами. Переважними є естери дигліцеролів і тригліцеролів, що містять одну або більше C 6C24 дикарбонових кислот. Також переважними є естери дигліцеролів і тригліцеролів, що містять принаймні насичену або ненасичену монокарбонову кислоту, що містить одну або більше гідроксигруп і/або кетогруп. Суміш тригліцеридів згідно з цим винаходом можна одержати виходячи з суміші одного або більше тригліцеридів, що містять насичені карбонові кислоти, що мають більше ніж одну кислотну групу в ході реакцій естерифікації в присутності спиртів. Коротколанцюгові спирти, такі як, наприклад, метиловий спирт, етиловий спирт, пропіловий спирт і бутиловий спирт є особливо переважними. Етиловий спирт і бутиловий спирт є найбільш переважними. Згадані реакції естерифікації можна проводити використовуючи сильний кислотний каталізатор. Особливо переважними каталізаторами є сірчана кислота, паратолуолсульфонова кислота, метансульфонова кислота і стійкі до високих температур сильнокислотні іонообмінні смоли. Реакцію переважно проводять при нагріванні реактора для естерифікації при температурі 50-200 °C. Реакцію переважно проводять з видаленням води, що утворюється в ході реакції. Продукт естерифікації очищають, видаляючи кислотний каталізатор; потім можна відокремити надлишок спирту і летких естерів, переважно, упарюванням у вакуумі. Присутність олігомерних структур згідно з винаходом можна визначити за допомогою різних методів добре відомих фахівцю в цій галузі, таких як хроматографічні методи поєднані з масспектрометрією, наприклад, аналіз РХ/МС. При одержанні суміші тригліцеридів згідно з цим винаходом, вихідна суміш одного або більше тригліцеридів, що містить насичені карбонові кислоти, що мають більше ніж одну кислотну групу, може містити вільні C 6-C24 монокарбонові і C6-C24 дикарбонові кислоти, тригліцериди C6-C24 дикарбонових кислот і моно-, ди- і три-гліцериди, що містять одну або 4 UA 111601 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 більше наступних груп, що містять залишки C6-C24 дикарбонових кислот і залишки C6-C24 монокарбонових кислот. Переважна вихідна суміш одного або більше тригліцеридів, що містить насичені карбонові кислоти, що мають більше ніж одну кислотну групу, характеризується середньочисельною молекулярною масою (Mn) між 200 і 1000 Да, визначену за допомогою GPC аналізу після попереднього калібрування полістироловими стандартами. Переважно, густина згаданої вихідної суміші, визначена зважуванням 100 мл згаданої суміші 3 при 100 °C, є переважно між 0,95 і 1,05 г/см . Переважно, кінематична в‘язкість згаданої вихідної суміші, розрахованої як співвідношення динамічної в‘язкості (виміряної з використанням ротаційного віскозиметра HAAKE VT 500 устаткованого MV1 ротором при 100 °C) і густини, є між 50 і 1500 сСт. Згадана вихідна суміш має переважно кислотне число між 50 і 250 мг KOH/г. Кислотним числом є кількість KOH, виражена в мг, використовувана для нейтралізації кислотності 1 г речовини. Визначення проводять згідно із стандартом ASTM D974-07 в присутності фенолфталеїну. Ступінь ненасичення вихідної суміші, виражена I2 числом і визначена шляхом титрування згідно із способом Віджиса, є переважно між 0 і 150 г I2/100 г . Під числом омилення вихідної суміші розуміють кількість KOH, виражену в мг, що витрачається при омиленні 1 грам речовини, і є переважно між 100 і 450 мг KOH/г. Воно визначається титруванням HCl, в присутності фенолфталеїну, залишкового KOH після омилення при нагріванні протягом 60 хвилин. Гідроксильне число вихідної суміші є переважно між 10 і 100 мг KOH/г. Воно є кількістю гідроксиду калію еквівалентного гідроксилам, що ацетилюються, в 1 грамі речовини, і зрозуміло, що визначається згідно із стандартом ASTM D 1957-86. В переважному втіленні, вихідна суміш одного або більше тригліцеридів, що містить насичені карбонові кислоти, що мають більше ніж одну кислотну групу, є продуктом оксидативного розщеплення рослинних олій, що проводиться партіями або безперервно. Як приклад, розглядаються тригліцеридні суміші одержані згідно із способами описаними в патентних публікаціях WO2008/138892 і MI2009A002360. Особливо цікавими є гліцеридні суміші одержувані окисненням соняшникової олії і, зокрема, соняшникової олії, що має високий вміст олеїнової кислоти (HOSO). В особливо переважному втіленні, вихідну суміш одного або більше тригліцеридів, що містить насичені карбонові кислоти, що має більше ніж одну кислотну групу, одержують з органічної фази одержаної на кінцевій стадії d) (тобто, реакції гідролізу) способу безперервного оксидативного розщеплення як описано в патентній публікації MI2009A002360. Згадану органічну фазу корисно упарити в тонкоплівковому випарнику при низькому тиску, переважно, при тиску нижче 20 мбар, більш переважно при тиску нижче 10 мбар, при температурі діатермічної олії 180-300 °C, переважно 200-290 °C, більш переважно 240-280 °C, для виділення вільних карбонових кислот з реакційного залишку. Переважно, температура подачі є між 80 і 120 °C, більш переважно між 100 і 110 °C. Температура парової фази є переважно між 180 і 220 °C. Більш переважно між 200 і 210 °C. Температура реакційного залишку є переважно між 210 і 250 °C. В цьому випадку, реакцію естерифікації потім проводять шляхом обробки сірчаною кислотою при температурі 70-180 °C. Суміш тригліцеридів згідно з цим винаходом переважно має кінематичну в‘язкість при 100C між 5 і 400 сСт, визначену як описано вище. Корисно, суміш тригліцеридів згідно з цим винаходом переважно має Tg між -85 °C і -40 °C, більш переважно між -80 °C і -50 °C і навіть більш переважно між -78 °C і -60 °C. Tg визначають за допомогою Диференційної Скануючої Калориметрії з одним прогоном, починаючи з -100 °C до 30 °C при швидкості зміни температури 20 °C/хв. 3 Суміш тригліцеридів згідно з винаходом переважно має густину між 0,90 і 1,05 г/см (T=100C). Корисно, кислотне число продукту є нижче 50, переважно нижче 10 і більш переважно нижче 5 мг KOH/г. Згідно з переважним втіленням, тригліцеридна суміш має I2 число між 0 і 140 г I2/100 г. Число омилення тригліцеридної суміші є переважно між 150 і 500 мг KOH/г. Гідроксильне число тригліцеридної суміші переважно є між 10 і 100 мг KOH/г. Тригліцеридна суміш згідно з представленим винаходом нерозчинена в киплячій воді. Згадана суміш, однак, повністю розчинна в діетиловому етері, етиловому спирті, ацетоні і 5 UA 111601 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 хлороформі при кімнатній температурі. Вона також характеризується високою стабільністю до гідролізу. Суміш тригліцеридів згідно з цим винаходом можна використати як олія-наповнювач в еластомерних композиціях. Суміш тригліцеридів згідно з цим винаходом також можна використати як компонент в поліуретанових рецептурах. Іншими прикладами застосування суміші тригліцеридів згідно з цим винаходом є як компонент в термопластичних і термореактивних полімерах і, зокрема, в низькокристалічних смолах для адгезивів, гарячих розплавів і покриттів. Вона також характеризується значною високою стабільністю до гідролізу і низькою текучістю. Крім того, вона може бути використана як спеціальні лубриканти. Завдяки високій стабільності до гідролізу і низькій текучості, вона також може бути використана як добавка для гум, зокрема, як пластифікатор. Додатковим можливим застосуванням суміші тригліцеридів згідно з цим винаходом є основа для чорнил. Суміш тригліцеридів згідно з цим винаходом може бути використана як така або суміш з іншими сполуками згідно з їх кінцевим застосуванням. Зокрема, вона може бути змішана з: a. тригліцеридами однієї або більше довголанцюгових карбонових кислот, в якій принаймні одна із згаданих карбонових кислот, що містить сусідні гідроксигрупи, b. естери інші, ніж тригліцериди монокарбонових і дикарбонових кислот з поліолом. В особливо переважному втіленні, суміш тригліцеридів, що містить олігомерні структури, згідно з цим винаходом може бути використана як олія-наповнювач для еластомерних композицій, на основі природних гум (ПГ), синтетичних гум або їх сумішей. Прикладами синтетичних гум є дієнові гуми, такі як стирол-бутадієнові співполімери (СБГ, СтиролБутадієнова Гума), етилен-пропіленові співполімери, зокрема етилен/пропілен/дієнові терполімери (EПДМ, Етилен/Пропілен/Дієновий Мономер) і термопластичні еластомери, такі як стирол-бутадієн-стирол (СБС) блокспівполімери, полярний нітрил і стирол-ізопрен-стирольні (СІС) полярні гуми. Особливо переважним є використання еластомерних композицій, що базуються на природних гумах або стирол-бутадієнових гумах. Якщо використовується як олія-наповнювач, суміш тригліцеридів, що містить олігомерні структури згідно з винаходом, використовується як така або в суміші з мінеральними і/або природними оліями. Прикладами мінеральних олій є DAE, TDAE і MES; прикладами природних олій є олії тваринного і рослинного походження, що включають: арахісова олія, олії Brassicaceae, конопляні олії, сафлорові олії, кокосові олії, соняшникові олії з різним вмістом олеїнової кислоти, олії ятрофа, олії з насіння льону, оливкові олії, олії в австралійського горіху, олії мадуку, олії німу, пальмові олії, макові олії, каранджові олії, касторові олії, рисові олії, олії з насіння гевеї (Hevea brasiliensis), олії з насіння кукурудзи, олії гірчиці, кунжутові олії і олії з насіння винограду. Одержані еластомерні композиції також можуть містити вулканізатори (наприклад, сірку) і прискорювачі, активатори і уповільнювачі вулканізації, органічні кислоти, антиоксиданти, наповнювачі, коад‘юванти процесу і інші добавки, як відомо в цій галузі. Ці еластомерні композиції, що містять комплекс олігомерних структур, які можуть походити від рослинних олій, до яких відноситься цей винахід, використовуються, зокрема, при виробництві шин. Фіг. 1 показує спектр H-ЯМР суміші тригліцеридів, що містить насичені карбонові кислоти, що мають більше ніж одну кислотну групу, Прикладу 1. Фіг. 2 показує спектр ФТ-ІЧ суміші тригліцеридів, що містить насичені карбонові кислоти, що мають більше ніж одну кислотну групу, Прикладу 1. Фіг. 3 показує перекривання розподілення молекулярної маси суміші тригліцеридів, що містить насичені карбонові кислоти, що мають більше ніж одну кислотну групу, перед естерифікацією бутиловим спиртом з розподіленням молекулярної маси суміші тригліцеридів, що містить олігомерні структури згідно з Прикладом 1. Суміш тригліцеридів, що містить олігомерні структури згідно з винаходом, зараз буде описано з використанням необмежуючих прикладів. Приклади Приклад 1 Суміш тригліцеридів, що містить насичені карбонові кислоти, що мають більше ніж одну кислотну групу, одержували з органічної фази після стадії гідролізу d) в кінці способу оксидативного розщеплення соняшникової олії, описаного в патентній публікації MI2009A002360. Вільні карбонові кислоти, що містятьсяв органічній фазі, упарювали в тонкоплівковому випаровувачі, що працює при тиску 5 мбар, з температурою діатермічної олії 270 °C і з наступними операційними умовами: 6 UA 111601 C2 5 10 15 20 25 30 Температура подачі = 105 °C Температура парової фази = 205 °C Температура реакційного залишку = 250 °C Фіг. 1 показує H-ЯМР спектр цієї суміші тригліцеридів, в той час як Фіг. 2 показує її ФТ-ІЧ спектр. Mn суміші була 215 Да. Згадана суміш тригліцеридів, що містить насичену карбонову кислоту, що має більше ніж одну кислотну групу, естерифікували бутиловим спиртом і потім характеризували. Реакцію естерифікації бутиловим спиртом, каталізовану сірчаною кислотою, проводили при нагріванні реакції із зворотнім холодильником і видаленні води, що утворюється в ході реакції, за допомогою азеотропної перегонки. Продукт очищали промиванням дистильованою водою і водним розчином бікарбонату натрію, для видалення кислотного каталізатора; надлишок бутилового спирту і летких бутилових естерів потім відокремлювали упарюванням у вакуумі (тиск = 0,1 мбар, температура випарів між 80-190 °C). Одержану суміш тригліцериду аналізували за допомогою РХ/МС/ЕСІ для того щоб детектувати присутність олігомерних структур згідно з винаходом. Суміш тригліцеридів розчиняли в 5:1 суміші етилацетат: ацетонітрил і потім розводили метанолом до кінцевої концентрації 0,5 мг/мл. Проводили аналіз, використовуючи спектрометр LCQ Fleet (Thermo Scientific), що працює за наступних налаштувань: + Іонізація: позитивна ( [M+Na] ) спосіб: проточно-ін‘єкційний аналіз (FIA); сканування: 100-2000 Да; Джерело ІАТ: ЕСІ Швидкість потоку покривного газу: 0 Швидкість потоку допоміжного газу: 0 Швидкість потоку продувочного газу: 0 Напруга капіляру: 2 В Температура капіляру:_275 °C Напруга трубчатих лінз: 115 В Аналіз показав присутність наступних димерних і тримерних олігомерних структур, що ідентифікували за їх головними позитивними іонізованими піками. Головні позитивні іонізовані піки (m/z) Олігомерна структура 1263,3 7 UA 111601 C2 Продовження Головні позитивні іонізовані піки (m/z) Олігомерна структура 1734,3 5 10 15 20 25 30 Mn суміші тригліцеридів, що містить олігомерні структури згідно з винаходом, що одержана після естерифікації, була 1950 Да. Фіг. 3 показує графік перекривання розподілення молекулярної маси суміші тригліцеридів перед реакцією естерифікацією бутиловим спиртом і суміші тригліцеридів, що містить олігомерні структури згідно з винаходом. Молекулярну масу визначали за допомогою гельпроникної хроматографії (ГПХ), використовуючи рідинний хроматограф Agilent 1100 устаткований трьома PL гель 5-мкм послідовно з‘єднаними колонками з пористістю 10E4, 10E3 і 500 Ангстрем (Å). Хлороформ використовували як елюент при швидкості потоку 1 мл/хв. Калібрувальний графік будували використовуючи полістирольні стандарти. Температуру колонки встановлювали на 40 °C. Зразки розчиняли в хлороформі (0,15 мг/мл) і фільтрували через тефлоновий фільтр (розмір пор: 0,20 мкм). Фізичні і хімічні властивості одержаної суміші олігомерних тригліцеридів естерифікованих бутиловим спиртом показані в Таблиці 1. Приклади 2-4 Таку ж саму суміш тригліцеридів, що містить насичену карбонову кислоту, що має більше ніж одну кислотну групу, в Прикладі 1 естерифікували етиловим спиртом. Реакцію естерифікації етиловим спиртом, каталізовану сірчаною кислотою, проводили в толуолі при нагріванні реакції із зворотнім холодильником і видаленні води, що утворюється в ході реакції, за допомогою азеотропної перегонки. Естер очищали розведенням ефіром і наступним промиванням дистильованою водою і водним розчином бікарбонату натрію, для видалення кислотного каталізатора; надлишок етилового спирту і летких етилових естерів потім відокремлювали упарюванням у вакуумі (тиск = 0,1 мбар, температура випарів між 60-160 °C). Фізичні і хімічні властивості одержаної суміші олігомерних тригліцеридів естерифікованих етанолом (Приклад 2) показані в Таблиці 1 і порівняні з властивостями тієї ж самої вихідної суміші естерифікованої бутанолом (Приклад 1) і з властивостями вихідної рослинної олії (HOSO, соняшникова олія з високим вмістом олеїнової кислоти, що використовували в Порівняльному Прикладі 4). Таблиця 1 Фізичні і хімічні властивості естерифікованої суміші тригліцеридів Прикладу 1 (бутиловий естер) і Прикладу 2 (етиловий естер) порівнювали з рослинною олією (соняшникова олія з високим вмістом олеїнової кислоти). Фізичні і хімічні властивості Температура склування (° C) 3 Густина при 100C (г/см ) 3 Питома маса при 100C (Н/м ) Приклад 1 - 71 0,96 9408 8 Приклад 2 - 48 0,94 9212 HOSO -91.5 0,88 8624 UA 111601 C2 Продовження таблиці 1 Фізичні і хімічні властивості Динамічна в‘язкість при 100C (cП) Кінематична в‘язкість при 100C (сСт) Кислотне число (мг KOH/г) Число омилення (мл KOH/г) Йодне число (мг I2/100 г) Гідроксильне число (мг KOH/г) 5 10 15 Приклад 1 30,2 31,5 3,2 256,2 52,2 35,2 Приклад 2 14,7 15,7 4,8 268,3 47,9 48,3 HOSO 14,3 16,25 0,23 188 82