Багатосекційна ємність для вогнегасильних речовин

Реферат: Противибуховий заслон для підземних копалень, що містить множину заповнених вогнегасильною речовиною (5) ємностей (1, 1') для вогнегасильних речовин, підвішених широкою стороною перпендикулярно повздовжньому напрямку штреку на несучих балках (3). Ємності (1) мають на передній стороні (7) та задній стороні (8) гофровану площину (10) зіткнення, що містить тонку плівкоподібну оболонку (4), яка при зіткненні з вибуховою хвилею (40) забезпечує надійне та швидке вивільнення вогнегасильної речовини (5), а саме породного пилу, тому що вона рветься у наперед заданих слабких місцях. UA 98761 C2 (12) UA 98761 C2 UA 98761 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід стосується ємності для вогнегасильних речовин в противибухових заслонах в підземних гірничих виробках та будівництві тунелів, що разом з іншими ємностями підвішена на несучих балках в штреці широкою стороною упоперек його напряму і має оболонку з полімерної плівки, яка при зустрічі із вибуховою хвилею рветься, а вогнегасильна речовина вивільнюється. Подібні пасивні противибухові заслони введені в міжнародні підземні гірничі виробки та будівництво тунелів на підставі відомчих правил або законодавчих актів та відомі, наприклад, в патентному описі (DE-PS 196 08 141). Ці ємності із вогнегасильними речовинами, називані також як водяні кармани, при зіткненні із вибуховою хвилею руйнуються таким чином, що вода, яка виривається, гасить полум'я вибуху. З патентного опису DE 197 44 155 відомий метод монтажу подібних водяних карманів. Тут детально описується, як верхній кінець подібної ємності для вогнегасильних речовин, наповненої водою, обкручують навколо несучої балки таким чином, що завдяки вазі самої ємності для вогнегасильних речовин відбувається міцний зв'язок та фіксація ємності на несучій балці. З патентного опису DE 10 2005 032 901.2 А1 відомо, що такі ємності для вогнегасильних речовин заповнюються також породним пилом. Що стосується породного пилу, то мова йде про тонко або якнайтонше помелений вапняк, що чудово розподіляється у вибуховій суміші вугільного пилу, або щонайменше повинен запобігти її поширенню. Виготовлені таким чином противибухові заслони називаються також як заслони з інертним пилом. Але виявилось, що розрив полімерної оболонки та розповсюдження породного пилу міцно пов'язані з інтенсивністю вибухової хвилі. Але також під час достатнього розриву плівки породного пилу не завжди вистачає для гасіння полум'я, що слідує за вибуховою хвилею. Через велике значення питань безпеки ємності для вогнегасильних речовин, заповнені породним пилом, до цього часу не набули популярності. Перед цими ємностями для вогнегасильних речовин, заповненими породним пилом, застосовувались так звані заслони з інертним пилом, що складались з великої кількості запобіжних полиць з дощок, на яких зберігався породний пил. Ці запобіжні полиці з дощок скидаються вибуховою хвилею, причому створена хмара пилу охолоджує і гасить полум'я вибуху, що слідує за цією хвилею. Недоліком цих заслонів з інертним пилом є передусім те, що породний пил, що зберігається, піддається сильному атмосферному впливу і, нарешті, може бути частково здутий з запобіжних полиць вентиляційним струменем. Заслони з інертним пилом потребують високих витрат на встановлення та обслуговування ("Малий гірничий словник" видавництво Глюкауф ГмбХ (Gluckauf GmbH), 1988, стор. 155). В основі винаходу лежить завдання розробити придатні для утворення противибухового заслону ємності для вогнегасильних речовин, що ефективно розподіляють ці речовини як у вигляді пилу, так і у вигляді води, а насамперед· у разі пилу вони повинні легко наповнюватись і встановлюватись. Завдання відповідно до винаходу вирішується тим, що ємність виконана з можливістю кріплення на несучій балці з одночасним забезпеченням можливості обертання, а також тим, що на її широкій стороні виконано вертикальні зварні шви, що розділяють ємність на вертикальні трубоподібні секції. У виконаній таким чином ємності для вогнегасильних речовин перш за все усувається ситуація коли заповнена породним пилом або водою ємність для вогнегасильних речовин при зустрічі із вибуховою хвилею приймає обтічну форму і не може бути зруйнована. Більш того передня або задня стінка, або обидві бокові стінки ємності приймають таку форму, що вони начебто охоплюють вибухову хвилю і запобігають руху вибухової хвилі навколо власне самої ємності. Вибухова хвиля неминуче поглинається таким чином, що розрив тонкої плівки оболонки ємності у будь-якому разі гарантований. Речовина, що знаходиться в ньому, зокрема породний пил, при розриві оболонки ємності інтенсивно розповсюджується, утримується при цьому в атмосфері виробки і веде до гасіння полум'я, що слідує за вибуховою хвилею, при цьому породний пил розповсюджується рівномірно по всьому штреку, тобто також по покрівлі пласту виробки. При цьому лопання або розрив оболонки ємності обумовлений і певною мірою вимушений тим, що ємність розділена на секції зварними швами, які є місцями зменшеної міцності (слабкими місцями). Цей розподіл на секції веде до утворення спеціально сформованої площини удару, причому зварні шви між секціями діють як «лінії розриву», відповідаючи за те, щоб тонка плівка оболонки ємності щонайменше в цьому місці, якщо не по всій площі, рвалась, і речовина цілеспрямовано вивільнювалась. З'ясовується, що цілком можна застосовувати такого роду заповнені породним пилом ємності для вогнегасильних речовин під землею, і при цьому скористатись перевагами, зумовленими тим, що породний пил під землею дуже піддається впливу середовища, а в ємностях для вогнегасильних речовин він зберігається захищеним від цього впливу. Він є і залишається таким чином завжди сипучим, гарантуючи, що він також залишиться добре летючим при відриві чи розриві плівкоподібної оболонки ємності. 1 UA 98761 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Він не злежується, він довгий час готовий до використання і він також не може бути передчасно здутий сильним вентиляційним струменем із своєї «позиції бойової готовності». Таким чином, він завжди готовий до використання. Ємності для вогнегасильних речовин, що обертаються на своїх несучих балках, відповідають за те, щоб породний пил, який зберігається в них, або краще кажучи в їх трубоподібних секціях, рівномірно розподілявся по всьому перерізу штреку, це значить також і по його покрівлі, таким чином, щоб полум'я, що слідує за вибуховою хвилею, відразу ж було знищено. Випробування показали, що після навіть слабкого тиску проведеного вибуху полум'я повністю знищується вже після проходження першого ж ряду ємностей для вогнегасильних речовин. Бажаний ефект обертання зокрема забезпечується тим, що передня та/або задня стінка ємності створюють для вибухової хвилі площину зіткнення гофрованої або хвилястої форми. Збільшення площини зіткнення має діючу перевагу щодо захоплення всієї ємності і розриву вздовж зварних швів, що діють як лінії розриву. Площина зіткнення злегка гофрованої або хвилястої форми забезпечує, як вже згадувалось, те, що ємність для вогнегасильних речовин обертається навколо несучої балки, і тим самим вміст, тобто вогнегасильна речовина, висипається не тільки в напрямі підошви штреку, але й також у напрямі покрівлі. Секції можуть бути виконані також відокремленими одна від одної перегородками, що з'єднані зварним швом з передньою та задньою сторонами оболонки ємності. Таким чином, немає круглих або наближених до круглих секцій, лише багатогранні, що так само виконують свою функцію, як і ті секції, що безпосередньо розділені зварними швами. Особливо доцільною формою виконання цієї перегородки є така, в якій кожна з секцій обмежена донним зварним швом та двома вертикальними внутрішнім та відповідно зовнішнім зварними швами. Перегородка тут не передбачена. Навколо вогнегасильної речовини, що має форму стовпа, утворюється стінка із синтетичної плівки, яка при ударі вибухової хвилі рветься вздовж згаданих зварних швів і таким чином гарантовано вивільнює речовину, що міститься в ній, так, що вона може розподілятись по всьому простору штреку. Бажане обертання ємності для вогнегасильних речовин гарантується визначеною формою, достатньою довжиною ємності, а також тим, що секції разом розраховані на вміст 4-7,5 кг вогнегасильної речовини, таким чином вони відносно легкі і тому вони обертаються і реагують, коли зустрічають вибухову хвилю навіть відносно малої сили. Навіть тоді ємність для вогнегасильних речовин активується, віддає свій вантаж і таким чином гасить полум'я. Хвиляста форма передньої та задньої стінки даних трубоподібних секцій створює передумови збільшення площини зіткнення, а саме, що тиск діє на зварні шви, сприяючи тому, що розривання відбувається вздовж слабких місць. Доцільно для цього запропонувати компоновку з 3-5 секцій, причому таким чином задано багато слабких місць, а з іншої сторони, навіть окремий гірник може безпроблемно заповнити ємність вогнегасильною речовиною, а потім її переміщувати. Крім того, ця ємність має тоді вагу, що робить можливим використання її також під час обмотування навколо несучої балки. Доцільною формою виконання ємності для вогнегасильних речовин є така, у якій передня і/або задня стінка при ударі вибухової хвилі здатні створювати увігнуту площину зіткнення. Таким чином ємність для вогнегасильних речовин може завчасно так міняти форму, що під час тиску вибухової хвилі може починатися і відбуватися її рух, щоб провести одночасний розподіл вогнегасильної речовини по всьому поперечному перерізу штреку. Вибухова хвиля центрується таким чином, що одночасно сприяє розриву плівко-подібної стінки ємності по зварних швах. Навіть тоді, коли ємність під дією вибухової хвилі обертається на 360° навколо несучої балки, не може і не повинна бути ємність для вогнегасильних речовин відділена від несучої балки, щоб гарантувати одночасний цілеспрямований вихід вогнегасильної речовини. У відповідності з винаходом це досягається таким чином, що ємності можуть обертатись на 360° навколо своєї осі, щоб закрутитися навколо несучої балки більш, ніж на один оберт. Вище уже було вказано, що зварні шви виконані з утворенням слабких місць, причому винахід додатково передбачає, зварні шви виконані з утворенням обабіч лінієподібних слабких місць у полімерній плівці. Доцільно вибрати для цього ширину зварного шва 3-11 мм, а товщину зварного шва 40-80 мкм, таким чином по обидві сторони цих швів через «стягування» пластику утворюються слабкі місця, які потім цілеспрямовано рвуться при ударі вибухової хвилі. Завдяки такому виконанню та розміщенню зварних швів по всій площі ємності виникають тонкостінні місця та зони, які дуже полегшують розрив ємності. Особливо внутрішні зварні шви діють як додаткові «лінії розриву» на стінці із синтетичної плівки подібної ємності. Щоб задати якомога більший насипний об'єм, винахід передбачає, що секції в області їх дна розширюються переважно за допомогою складок у формі пакетиків. Наповнюючись породним пилом або іншою вогнегасильною речовиною, окремі секції розширюються таким чином 2 UA 98761 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 щонайменше в області дна, щоб взяти якомога більше речовини і випустити її прямо в зоні, де вогнегасильна речовина вивільнюється в першу чергу, а також в поперечному перерізі штреку. Як правило, окремі ємності для вогнегасильних речовин в противибуховому заслоні розташовані на відстані одна від одної, щоб зайвий раз не стримувати вентиляційний потік. Але існують також окремі випадки, коли багато подібних ємностей для вогнегасильних речовин висять близько одна до одної, причому густе напластовування доцільне тоді, коли зовнішні секції мають пласкі бічні стінки. При такій конструкції окремі ємності або ємності для вогнегасильних речовин можуть, лежачи тісно одна до одної, об'єднуватися в противибуховий заслін, причому є можливим об'єднати багато подібних ємностей, або, відповідно до обставин, лише дві. При описаному вище виконанні секцій утворюються вертикальні труби, причому, як вже згадувалось, це є надзвичайно зручним, коли ці секції формують передню та/або задню стінку хвилястої форми. Секції повинні мати відповідні зварні шви, щоб зробити можливою деформацію в проміжній зоні і щоб створити описану форму труби. Ця передня та/або задня стінка хвилястої форми діє зручно не тільки завдяки зварним швам, що утворюють слабкі місця, але й, як вже згадувалось, завдяки тому, що вибухова хвиля цілеспрямовано майже утримується в зоні відповідної ємності для вогнегасильних речовин і, таким чином, не може проходити повз неї. Ще однією зручною формою виконання є така, у якій внутрішні зварні шви воронкоподібної зони заправки задані коротшими, ніж зовнішні зварні шви, а поперечний край ємності, що розташований навпроти донного шва, є безшовним. За допомогою воронкоподібного заправочного конусу можна одночасно, без особливої обережності заповнити всі наявні секції породним пилом або також іншою вогнегасильною речовиною. Ця речовина автоматично рівномірно розподіляється по окремим секціям, гарантуючи також їх одночасне заповнення. Перш за все це є зручним, тому що гірник може безпосередньо в обмеженому підземному просторі легко дістати пил з мішку для породного пилу або з іншої ємності для транспортування вогнегасильної речовини та зарядити його у воронкоподібну заправку. Вільний від вогнегасильної речовини простір, що утворюється всередині ємності вище секцій, вважався б недоліком тому, що він би заважав розриву плівкоподібної оболонки ємності. Породний пил міг би зсунутись. Щоб цьому запобігти і одночасно забезпечити доступнийта надійний зв'язок з несучою балкою, винахід передбачає, що довжина внутрішніх зварних швів, а також довжина зони наповнення всіх секцій дозволяє пізніше обгортання несучої балки. При цьому також можливо, що вогнегасильна речовина наповнюється через воронку в простір над власне секціями, однак після цього завжди залишається ще достатньо довжини для обгортання, щоб цю частину обгорнути навколо несучої балки, задля можливості надійно підвісити та закріпити її на несучій балці, та гарантувати її розрив пізніше. Сукупність внутрішніх та зовнішніх зварних швів діє як формуючий фактор для кращого з точки зору вибухотехнічних характеристик гофрованого або хвилястого профілю. Внутрішні та зовнішні шви таким чином досягають антиаеродинамічної характеристики під час зіткнення вибухової хвилі з ємністю. Порівняно з лантухоподібною однокамерною ємністю такого ж об'єму виникають додаткові місця сприймання вибухової хвилі. Вибухова хвиля може проникати у формі клину в хвилясті заглиблення, розділяти внутрішні зварні шви за законом найменшого опору, і розривати суміжні частини синтетичної плівки і тим самим бічні поверхні труб. Це зумовлено тим, що внутрішні зварні шви виконані з утворенням трубоподібних секцій приблизно однакового об'єму, розміщених у просторі з приляганням одна до іншої. Відповідно створені зварними швами слабкі місця при зіткненні з вибуховою хвилею будуть всюди однаково навантажені і призведуть до розриву стінки ємності вже тому, що всі труби мають однакову форму і однаковий розмір і чинять однаковий опір. Хоча теоретично можливо ввести в матеріал плівки інтегровані додаткові слабкі місця, але виявлено, що, як правило, це не є необхідним. Саме вертикально розташовані слабкі місця виявились особливо сприятливими, тому що вони вивільняють вогнегасну речовину, що зберігається в секціях, не за один раз, а певною мірою поступово, при цьому стовп пилу осідає в напрямку підошви і виривається знову і знову. Щоб полегшити завантаження, особливо породного пилу в секції, зроблені в плівкоподібній ємності та сприяти ковзанню, винахід передбачає, що внутрішня стінка секцій або всієї ємності має пиловідштовхуючий шар або виконання. Таким чином, завантаження породного пилу значно полегшується та гарантується, що окремі секції можуть бути також повністю заповнені породним пилом. Як правило, це доцільно, коли багатосекційна зона займає близько 2/3 загальної площі подібної ємності для вогнегасильних речовин, а 1/3 займає зона завантаження та кріплення. При цьому зона завантаження і кріплення використовується як завантажувальна воронка, що 3 UA 98761 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 полегшується тим, що посередині верхнього краю ємності розміщено одну або кілька петель, придатних для вставляння пальців руки. Ці петлі полегшують утворення воронки, зручної для завантаження породного пилу або іншої вогнегасильної речовини, при цьому завдяки боковим зовнішнім зварним швам в цій частині має місце певний ефект збільшення жорсткості, так що при обслуговуванні бажану воронку цілеспрямовано утворюють за допомогою петель. У згаданих 3-5 секцій виникає відповідна кількість слабких місць або внутрішніх зварних швів. Якщо кількість цих внутрішніх зварних швів, що мають функцію ліній розриву, повинна збільшуватись без значного погіршення об'єму завантаження окремих труб, доцільним є, коли секції утворюють труби у формі трапецій. Ці труби у формі трапеції будуть досягнені тим, що створюються нові додаткові внутрішні зварні шви, що надають цю форму трапеції. Цим самим в даній зоні створюються додаткові лінії розриву, що покращують розрив плівкоподібних стінок ємності. Описані ємності для вогнегасильних речовин з їх секціями заповнюються згаданим породним пилом, як правило, під землею. Це відбувається, як правило, вручну або за допомогою маленьких механізованих допоміжних приладів, причому пил засипається в воронкоподібну зону завантаження поки не досягне верхнього краю секції. Якщо ємності для вогнегасильних речовин повинні бути заповнені вже на поверхні, можливо навіть особисто виробником, то це можливо, якщо, як передбачено винаходом, зробити секції, розташовані навпроти воронкоподібної зони завантаження, закриваними. Тоді окремі ємності для вогнегасильних речовин можуть безпроблемно транспортуватись в заповненому стані, тому що завантажений породний пил не може висипатись. Завдяки цьому можливе бездоганне і чисте транспортування, причому під час використання під землею дія ємностей для вогнегасильних речовин не погіршується через закриті секції. Погіршення виключається дякуючи тому, що верхні краї секцій після наповнення вогнегасильною речовиною забезпечується зварним швом. Шов і на цьому верхньому краї також діє, як вже згадувалось, як лінія розриву, завдяки чому при навантаженні ємності з вогнегасильною речовиною вибуховою хвилею тут також виникають слабкі місця, що в будьякому випадку сприяють висипанню породного пилу. Замість зварного шва, що передбачає використання відповідного механічного обладнання, можливо також приєднати верхній край секції клеючою стрічкою або виконати верхній край як клеючий край. Після завантаження породного пилу цей клеючий край або клеюча плівка активуються, і окремі секції відповідно закриваються таким чином, що може бути здійснене транспортування під землю, і при цьому не виникає загроза, що завантажений породний пил висиплеться з секцій. Зокрема у разі заповнення ємностей водою вигідно, коли над верхнім краєм секцій виконують розріз для наповнення або кожна з секцій має по розрізу для наповнення. Це має перевагу в тому, що ємність спочатку може обертатись навколо несучої балки, щоб потім бути заповненою водою. В принципі це підходить також для наповнення пилом. Розрізи для наповнення можуть потім закриватися стрічками, що клеються. При великій кількості розрізів для наповнення можна взагалі використовувати рукав з багатьма трубками, і тоді всі секції будуть заповнені одночасно. Особливою перевагою вважається, коли ємність має 4 секції, що утворені вертикальними зварними швами. Поперечний переріз окремих наповнених секцій для пилу достатньо великий, а кількість зварних швів гарантує «розривання» всієї ємності. Винахід особливо відрізняється тим, що створюється ємність для вогнегасильних речовин, яка доцільним способом може монтуватися з іншими ємностями в противибуховий заслін. При цьому кожна окрема ємність для вогнегасильних речовин приймає речовину та розподіляє її на багато трубоподібних секцій, що відокремлюються одна від одної слабкими місцями або внутрішніми зварними швами. Ці внутрішні зварні шви, а при необхідності також додаткові зовнішні зварні шви діють, як вже було сказано, як лінії розриву, відповідають також за те, що плівкоподібна стінка ємності в цій зоні рветься, а заповнена речовина, особливо породний пил, вивільняється таким чином, що вона рівномірно розподіляється і через вентиляційний струмінь або вибухову хвилю починає рухатись, забезпечуючи таким чином гасіння полум'я вибуху. При цьому верхня частина подібної ємності залишається без завершального горизонтального зварного шву, а також без внутрішніх зварних швів; таким чином утворюється отвір у формі воронки, в який можна просто та гарантовано наповнити перш за все породний пил, щоб він потім розподілився на окремі секції, і завдяки їх спеціальному виконанню і розміщенню розподілився рівномірно. Таким чином створено ємність для вогнегасильних речовин, що легко і впевнено може бути наповнена породним пилом, що легко монтується і перш за все гарантує, що наповнена речовина, особливо породний пил, ефективно розподіляється. Негативний вплив 4 UA 98761 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 підземних вибухів може бути явно зменшений, якщо взагалі не виключений. Зварювальні шви або місця зварювання діють сприятливо як задані місця розриву, тому що через зварювання відбувається концентрація напруги в розрізі, що веде до описаних заданих місць розриву. Інші деталі та переваги об'єкту винаходу відображені в наступному описі креслень, на яких представлено переважний приклад виконання з необхідними для нього деталями. На них зображено: Фігура 1 Підвішена на несучій балці багатосекційна ємність для вогнегасильних речовин у перспективі Фігура 2 Незаповнена ємність для вогнегасильних речовин, вид зверху Фігура 3 Ємність для вогнегасильних речовин у вигляді гофрованого або хвилястого профілю, на несучій балці у підвішеному стані, вид знизу Фігура 4 Вид знизу такої ж ємності для вогнегасильних речовин, окремі секції якої виконані у формі трапеції, Фігура 5 Воронкоподібна зона наповнення такої ж ємності для вогнегасильних речовин, вид зверху Фігура 6 Заповнена вогнегасильною речовиною, розташована на підошві штреку, ємність для вогнегасильних речовин перед розміщенням на несучій балці, вид спереду та Фігура 7 Вид збоку ємності для вогнегасильних речовин у різних положеннях при зіткненні з вибуховою хвилею. На Фігурі 1, де зображена ємність 1, 1' для вогнегасильних речовин противибухового заслону 2, йдеться про ємність 1, 1', що заповнена вогнегасильною речовиною 5 у вигляді породного пилу. Видно, що це веде до отримання хвилястого або гофрованого профілю. З цього виходить, що окремі ємності 1, 1', які обгорнені навколо несучої балки 3 у верхній частині, мають оболонку 4, що має на передній та задній сторонах 7, 8 збільшену через цілеспрямовані нерівності площину 10 зіткнення для вибухової хвилі. Як бокові стінки 11, 12, так і підошва (дно) 9 має шви, що виконують особливу дію, на яку далі буде вказано. Зона обгортання ємності 1 навколо несучої балки З позначена як 6. Помітно, що вага ємності 1,1', заповненої вогнегасильною речовиною 5, забезпечує її фіксацію на несучій балці 3. Перегородки 15 окремих труб створені внутрішніми зварними швами 20, 21, в той час як обмежувальні стики зовнішніх труб зображені як зварні шви 22, 23. Тим самим в представленному прикладі виконання виходить в цілому чотири секції 16, 17, 18, 19. Вже згадане дно 9 може бути так утворено завдяки додатковим складкам, що, подібно до зображення на малюнку 3, в цій зоні з'являється збільшений об'єм завантаження для вогнегасильної речовини 5. Тут особливо ясно помітно, що чотири труби створюються секціями 16, 17, 18, 19. Схожий вигляд має конструкція на малюнку 4, де окремі секції 16-19 утворюють труби 32, 33 у формі трапеції, що мають додаткові зварні шви 35, 38, 37, 38, що діють як лінії розриву. Втім, відповідно до прикладу конструкції, зображеної на малюнках 1 та 2, а також 3, внутрішні зварні шви 20, 21, що являються лініями розриву в означених зонах, відповідають за те, щоб захоплена тут вибухова хвиля використовувалась для розриву плівкоподібної оболонки 4 ємності. На Фігурі 2 зображено незаповнену ємність 1 для вогнегасильних речовин, у той час як Фігура 6 демонструє таку саму ємність 1 для вогнегасильних речовин у заповненому вигляді. Вона знаходиться тут на підошві 34 штреку і готова бути підвішеною, як це пояснює Фігура 1. У зображенні на Фігурі 2 позначено, що додатково до внутрішніх зварних швів 20, 21, що являються слабкими місцями, передбачено інші слабкі місця 29, що представлені в растровій формі для того, щоб в будь-якому випадку гарантувати розрив плівкоподібної оболонки ємності при зіткненні з вибуховою хвилею. Це може мати переваги, коли очікуються вибухові хвилі з низькою інтенсивністю. Фігура 5 зображує нарешті особливу форму виконання верхньої третини подібної ємності 1 для вогнегасильних речовини, щоб полегшити заповнення її в першу чергу породним пилом. Ця зона може бути так розкрита, що утворюється воронкоподібна зона 25 завантаження. У той час як на дні 9 є донний зварний шов 26, і тут також можливий розрив, верхній поперечний край 27 ємності 1 для вогнегасильних речовин не має такого зварного шва, тут краї плівкоподібної оболонки 4 можуть бути розведені так, що утвориться згадана воронкоподібна зона 25 завантаження. Для полегшення утримування і розведення країв оболонки передбачено кілька петель 31. Крім того, внутрішня стінка 30 в цій зоні або взагалі покрита шаром, що полегшує проходження породного пилу. Це досягається перш за все тому, що використовується пиловідштовхуючий синтетичний матеріал або відповідне покриття. Заповнений породний пил проходить таким чином автоматично в позначені індексами 16, 17, 18, 19 секції, заповнює їх, 5 UA 98761 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 надуває і створює передумови для того, щоб ребра, явно визначені на малюнку 6, представляли собою найкращу поверхню 10 зіткнення для вибухової хвилі. На Фігурі 1, але перш за все на Фігурі 6 позначені окремі секції 16, 17, 18, 19 зверху, тобто в напрямі зони 25 завантаження, закриті. Верхній край 45 позначений там пунктиром, щоб уточнити, що тут також може бути зварний шов 46, що потрібен для ефективного закриття секцій 16, 17, 18, 19. Замість цього зварного шва 46 верхній край 45 може бути також виконаний клейким або оснащений клеючою стрічкою, щоб таким способом заповнену ємність 1 для вогнегасильних речовин можна було просто і надійно транспортувати під землю. На Фігурі 7.1 показано початковий стан ємності 1 для вогнегасильних речовин, підвішеної на несучій балці 3. Вибухова хвиля позначена цифрою 40. Ця вибухова хвиля 40 ударяє в широку сторону 13 показаної збоку ємності 1 для вогнегасильних речовин, що підвішена в штреку 14 і може обертатися. На Фігурі 7.2 показано тоді першу дію вибухової хвилі 40 на ємність 1 для вогнегасильних речовин, що деформується з утворенням увігнутої широкої сторони 13 і починає обертатися на несучій балці 3. Слабкі місця 28, 28', що простягаються на стінках з обох боків зварних швів 20, 21, 22, 23, а також 26, починають рватися так, що стовп пилу 41 рухається в напряму донного зварного шва 26, як показано стрілками. Стрілками 42 позначено напрям виходу пилу, в той час як стрілки 43 відображають рух пилу в напрямі донного зварного шва 26. Фігури 7.3-7.8 пояснюють, що вся ємність 1 для вогнегасильних речовин обертається відповідно навколо несучої балки 3, і через розрив зварних швів 20, 21, 22, 23 і 26 пил, тобто вогнегасильна речовина 5 поступово вивільнюється і також падає або викидається в напрямку не позначеної тут крівлі виробки так, що весь переріз треку завалюється відповідно пилом. Таким чином полум'я, що йде за вибуховою хвилею, цілеспрямовано знищується. Фігура 7.8 пояснює як необов'язковий кінцевий пункт руху, що тепер велика частина стовпа 41 пилу виходить вже на всі сторони, але його завжди ще так багато залишається, що крівля штреку також може бути повністю покрита пилом. Усі названі ознаки, а також ті, що окремо взяті з фігур, по одній або в комбінації розглядаються як суттєві для винаходу. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 1. Ємність (1) для вогнегасильних речовин для противибухових заслонів у підземних гірничих виробках та на будівництві тунелів, яка виконана з можливістю підвішування на несучих балках широкою стороною (13) впоперек поздовжнього напрямку штреку та яка має оболонку (4) з полімерної плівки, виконану з можливістю розривання і вивільнення вогнегасильної речовини при зіткненні з вибуховою хвилею, яка відрізняється тим, що ємність (1) виконана з можливістю кріплення на балці з одночасним забезпеченням можливості обертання і утворення вертикальними зварними швами (20, 21, 22, 23) на її широкій стороні (13) множини трубоподібних вертикальних секцій (16, 17, 18, 19). 2. Ємність (1) для вогнегасильних речовин за п. 1, яка відрізняється тим, що передня та/або задня сторона (7, 8) ємності (1) мають ребристу або хвилясту поверхню (10). 3. Ємність (1) для вогнегасильних речовин за п. 1, яка відрізняється тим, що секції (16, 17, 18, 19) відокремлені одна від одної перегородками (15), що з'єднані зварним швом (20, 21, 22, 23) з передньою стороною (7) та задньою стороною (8) оболонки (4). 4. Ємність (1) для вогнегасильних речовин за п. 1, яка відрізняється тим, що кожна з секцій (16, 17, 18, 19) обмежена одним нижнім зварним швом (26) та двома вертикальними внутрішніми швами (20, 21) або зовнішніми зварними швами (22, 23). 5. Ємність (1) для вогнегасильних речовин за будь-яким з пп. 1-4, яка відрізняється тим, що секції (16, 17, 18, 19) разом розраховані на вміст 4-7,5 кг вогнегасильної речовини. 6. Ємність (1) для вогнегасильних речовин за п. 2, яка відрізняється тим, що поверхня (10) передньої сторони (7) та/або задньої сторони (8) ємності (1) виконана з можливістю прийняття увігнутої дугою форми поверхні при зіткненні з вибуховою хвилею. 7. Ємність (1) для вогнегасильних речовин за будь-яким із пп. 1-6, яка відрізняється тим, що ємність (1) виконано для намотування навколо несучої балки з можливістю обертання на 360° навколо своєї осі. 8. Ємність (1) для вогнегасильних речовин за будь-яким з пп. 1-7, яка відрізняється тим, що зварні шви (20, 21, 22, 23 та 26) з обох боків мають лінієподібні місця (28, 28') зменшеної міцності в полімерній плівці. 6 UA 98761 C2 5 10 15 20 25 30 35 9. Ємність (1) для вогнегасильних речовин за будь-яким з пп. 1-8, яка відрізняється тим, що секції (16, 17, 18, 19) виконані з можливістю збільшення місткості переважно шляхом розгортання в зоні їх дна (9). 10. Ємність (1) для вогнегасильних речовин за будь-яким з пп. 1-9, яка відрізняється тим, що повернуті назовні бокові стінки (11, 12) зовнішніх секцій (16, 19) виконані пласкими. 11. Ємність (1) для вогнегасильних речовин за будь-яким з пп. 1-10, яка відрізняється тим, що внутрішні зварні шви (20, 21) виконані коротшими, ніж зовнішні шви (22, 23) для утворення лійкоподібної зони наповнення (25), а верхній край (27) ємності (1), розташований навпроти нижнього зварного шва (26), виконано безшовним. 12. Ємність (1) для вогнегасильних речовин за п. 11, яка відрізняється тим, що довжина внутрішніх зварних швів (20, 21), а отже і довжина зони (25) наповнення всіх секцій (16, 17, 18, 19) розрахована для забезпечення можливості цілеспрямованого намотування навколо несучої балки. 13. Ємність (1) для вогнегасильних речовин за будь-яким з пп. 1-12, яка відрізняється тим, що внутрішня стінка (30) секцій (16, 17, 18, 19) або всієї ємності (1) має пиловідштовхуючий шар покриття або виконана із пиловідштовхуючого матеріалу. 14. Ємність (1) для вогнегасильних речовин за п. 11, яка відрізняється тим, що посередині поперечного верхнього краю (27) ємності (1) розташовані петлі (31), виконані з можливістю приймання одного або кількох пальців руки. 15. Ємність (1) для вогнегасильних речовин за будь-якимз пп. 1-14, яка відрізняється тим, що секції (16, 17, 18, 19) за допомогою додаткових внутрішніх зварних швів виконані з можливістю прийняття форми трапецієподібних труб (32, 33). 16. Ємність (1) для вогнегасильних речовин за будь-яким з пп. 11-15, яка відрізняється тим, що секції (16, 17, 18, 19) виконані з можливістю закривання відносно лійкоподібної зони (25) наповнення. 17. Ємність (1) для вогнегасильних речовин за будь-яким з пп. 1-16, яка відрізняється тим, що верхній край (45) секцій (16, 17, 18, 19) після заповнення вогнегасильною речовиною закрито зварним швом (46). 18. Ємність (1) для вогнегасильних речовин за будь-яким з пп. 1-17, яка відрізняється тим, що верхній край (45) секцій (16, 17, 18, 19) виконано з можливістю з'єднання клеючою стрічкою або верхній край (45) виконано клейким. 19. Ємність (1) для вогнегасильних речовин за п. 17 або 18, яка відрізняється тим, що над верхнім краєм (45) секцій (16, 17, 18, 19) виконано розріз (60) для наповнення або кожна з секцій (16, 17, 18, 19) має по розрізу (60). 20. Ємність (1) для вогнегасильних речовин за будь-яким з попередніх пунктів, яка відрізняється тим, що ємність (1) має чотири секції (16, 17, 18, 19), утворені вертикальними зварними швами (20, 21, 22, 23). 7 UA 98761 C2 8 UA 98761 C2 9 UA 98761 C2 10 UA 98761 C2 11 UA 98761 C2 12 UA 98761 C2 Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 13