Композиція покриття, яка містить полісечовину, спосіб її нанесення та основа з нанесеним покриттям

1. Композиція покриття, що містить полісечовину, одержану з реакційної суміші, яка містить: a) перший компонент, який містить ізоціанат; і b) другий компонент, який містить (мет)акрильований амін, одержаний реакцією між поліаміном і моно(мет)акрилатом, та принаймні один додатковий амін, вибраний з a. продукта реакції між (мет)акрилатом, діалкілмалеатом та/або діалкілфумаратом та аміном; b. діаміну, який має структуру 2 3 96173 4 6. Композиція покриття за п. 1, яка відрізняється тим, що моно(мет)акрилат включає метилакрилат, метилметакрилат, етилакрилат і/або бутилакрилат. 7. Композиція покриття за п. 1, яка відрізняється тим, що поліамін включає ізофорондіамін, а моно(мет)акрилат включає бутилакрилат. 8. Композиція покриття за п. 1, яка відрізняється тим, що містить два і більше (мет)акрильованих аміни, що є продуктами реакції, де в кожному продукті реакції поліаміни і моно(мет)акрилати можуть бути ідентичними або відмінними. 9. Композиція покриття за п. 1, яка відрізняється тим, що додатково містить вогнестійкий компонент. 10. Композиція покриття за п. 1, яка відрізняється тим, що ізоціанатом є вільний ізоціанат. 11. Спосіб нанесення покриття на основу, який передбачає нанесення щонайменше на частину основи композиції покриття за п. 1. 12. Спосіб за п. 11, який відрізняється тим, що перед нанесенням на основу перший і/або другий компоненти композиції покриття додатково нагрівають. 13. Основа з нанесеним щонайменше частково покриттям за п. 1, яка переважно містить принаймні частину транспортного засобу, переважно кузов вантажного автомобіля, причому кузов перед нанесенням полісечовини щонайменше частково покритий прозорим покриттям, яке має після затвердіння низьку поверхневу функціональність, або частину будівельної конструкції. Дана патентна заявка є частковим продовженням (сір) патентної заявки з реєстраційним номером 11/211188, поданої 25 серпня 2005 року, весь обсяг якої включено до даного документа як посилання. Даний винахід відноситься до композиції покриття, яке містить полісечовину, отриману з реакційної суміші, яка містить перший компонент, який містить ізоціанат, і другий компонент, який містить продукт реакції між поліаміном і моно(мет)акрилатом, який є (мет) акрильованим аміном. Композиції покриттів, які містять полісечовину, використовуються в широкому переліку галузей промисловості, таких як автомобілебудівна, кораблебудівна промисловість, авіаційного, промислового, будівельного, військового, розважального устаткування, зокрема спортивного устаткування, тощо. У даних галузях промисловості докладалися значні зусилля, направлені на розробку композицій покриттів, які надаватимуть бажані властивості основі або виробу, на які наносять покриття. Наприклад, покриття використовуються для захисту від виникнення пошкодження, спричиненого корозією, стиранням, ударом, хімічною дією, ультрафіолетовим випромінюванням, полум'ям, нагріванням і/або дією інших чинників навколишнього середовища. На додачу до будь-яких з даних функціональних властивостей покриття також можуть бути використані і в декоративних цілях. У загальному випадку полісечовини отримують в результаті проведення реакції між амінами та ізоціанатами. Використання амінів, таких як поліаміни, як зшивачів або «отверджувачів» є добре відомим. Наприклад, відомим є те, що аміни зшиваються з ізоціанатами з утворенням сполук сечовини. Як відомо, аміни також вступають в реакцію і тому використовуються разом з активованими ненасиченими групами, епокси-групами, ароматичними активованими альдегідними групами, циклічними карбонатними групами та кислотними і ангідридовими і складноефірними групами. Поліамінові зшивачі, які мають первинні аміногрупи, можуть бути цілком реакційно-здатними у відношенні деяких з даних функціональностей в умовах кімнатної або низької температури (тобто, меншої, ніж 100°С) . Дана висока реакційна здатність своїм результатом може мати надмірно коротку життєздатність або виникнення інших труднощів при нанесенні, такому як ударне розпилювання високого тиску. Проте певні аліфатичні вторинні аміни є недостатньо реакційно-здатними у відношенні даних різних функціональностей. Тому бажаним є отримати амінові отверджувачі, які є достатньо реакційно-здатними, але які забезпечують отримання належної життєздатності. Крім того, бажано отримати такі амінові отверджувачі, які кінцевій композиції, в якій їх використовують, надають бажаних характеристик. Даний винахід відноситься до композиції покриття, яке містить полісечовину, отриману з реакційної суміші, яка містить перший компонент, який містить ізоціанат, і другий компонент, який містить продукт реакції між поліаміном і моно(мет)акрилатом, який є (мет) акрильованим аміном, де співвідношення еквівалентів ізоціанатних груп і еквівалентів амінових груп є більшим, ніж 1, і ізоціанат і продукт реакції, який є (мет) акрильованим аміном, можуть бути нанесені на основу при об'ємному співвідношенні концентрацій компонентів суміші 1:1. Даний винахід відноситься до композиції покриття, яке містить полісечовину, отриману з реакційної суміші, яка містить перший компонент, який містить ізоціанат, і другий компонент, який містить продукт реакції між поліаміном і моно(мет)акрилатом, який є (мет) акрильованим аміном, де співвідношення еквівалента ізоціанатних груп і еквівалента амінових груп є більшим, ніж 1, і ізоціанат і продукт реакції, який є (мет) акрильованим аміном, можуть бути нанесені на основу при об'ємному співвідношенні концентрацій компонентів суміші 1:1. Продукт реакції між поліаміном і моно(мет)акрилатом в цьому документі іноді називають, «продуктом реакції, який є (мет)акрильованим аміном» або просто «(мет)акрильованим аміном» або «продуктом реакції» або подібними термінами, а іноді називають отверджувачем, оскільки він буде вступати в реакцію або тверднути при взаємодії з ізоціанатом з 5 утворенням полісечовини. У деяких варіантах реалізації продукт реакції, який є (мет)акрильованим аміном, не містить ароматичного поліаміну або ксилілендиаміну. Термін «ізоціанат», відповідно до того, як він використовується в цьому документі, включає неблоковані сполуки, здатні утворювати ковалентний зв'язок з реакційно-здатною групою, такою як гідроксильна або амінова функціональна група. Таким чином, ізоціанат може бути названий «вільним ізоціанатом», що фахівцям у відповідній галузі техніки повинно бути зрозумілим. У альтернативних не обмежуючих варіантах реалізації ізоціанат даного винаходу може бути монофункціональним, маючи одну ізоціанатну функціональну групу (NCO), або ізоціанат, який використовується в даному винаході, може бути поліфункціональним, маючи дві і більше ізоціанатні функціональні групи (NCO). Ізоціанати, придатні для використання в даному винаході, численні і можуть змінюватися в широких межах. Такі ізоціанати можуть включати ті з них, які є відомі на сучасному рівні техніки. Не обмежуючі приклади придатних для використання ізоціанатів можуть включати мономерні і/або полімерні ізоціанати. Поліізоціанати можуть бути вибрані з поміж мономерів, форполімерів, олігомерів або їх сумішей. У одному варіанті реалізації поліізоціанат може бути С2-С20 лінійним, розгалуженим, циклічним, ароматичним або їх сумішами. Ізоціанати, придатні для використання в даному винаході, можуть включати нижченаведені, але не обмежуються тільки ними: ізофорондиізоціанат (ІФДІ), який є 3,3,5-триметил-5ізоціанатометилциклогексилізоціанатом; гідровані матеріали, такі як циклогексилендиізоціанат, 4,4’метилендициклогексилдиізоціанат (Н12МДІ); змішані аралкілдиізоціанати, такі як тетраметилксилілдиізоціанати, OCN-C (СН3) 2-С6Н4С (СН3)2-NCO; поліметиленізоціанати, такі як 1,4тетраметилендиізоціанат, 1,5пентаметилендиізоціанат, 1,6гексаметилендиізоціанат (ГМДІ), 1,7гептаметилендиізоціанат, 2,2,4і 2,4,4триметилгексаметилендиізоціанат, 1,10декаметилендиізоціанат і 2-метил-1,5пентаметилендиізоціанат; та їх суміші. Не обмежуючі приклади ароматичних ізоціанатів, придатних для використання в даному винаході, можуть включати нижченаведені, але не обмежуються тільки ними: фенілендиізоціанат, толуілендиізоціанат (ТДІ), ксилілендиізоціанат, 1,5-нафталіндиізоціанат, хлорфенілен-2,4диізоціанат, бітолуілендиізоціанат, діанізидіндиізоціанат, толідиндиізоціанат, алкільовані бензолдиізоціанати, ароматичні диізоціанати, які перериваються метиленом, такі як метилендифенілдиізоціанат, 4,4'-ізомер (МДІ), зокрема алкільовані аналоги, такі як 3,3'-диметил-4,4'дифенілметандиізоціанат, полімерний метилендифенілдиізоціанат та їх суміші. У одному не обмежуючому варіанті реалізації може бути використаний поліізоціанатний мономер. Як представляється, використання поліізоціанатного мономера (тобто, вільного мономера, 96173 6 який залишився після отримання форполімера) може зменшити в'язкість полісечовинної композиції, тим самим, покращуючи її текучість, і може забезпечити досягнення покращеної адгезії полісечовинного покриття до раніше нанесеного покриття і/або до основи без нанесеного покриття. Наприклад, покриття, які нанесли на основу раніше, можуть мати функціональні групи (наприклад, гідрокси-групи), які є реакційно-здатними у відношенні ізоціанатів, що, тим самим, покращує адгезію даного покриття до полісечовинної композиції даного винаходу, нанесеної поверх даного покриття. Більш малов'язка полісечовинна композиція також може залишатися в «текучому» стані протягом тривалішого періоду часу в порівнянні із порівнюваною композицією, яка має вищу в'язкість. У альтернативних варіантах реалізації даного винаходу, щонайменше, один поліізоціанатний мономер складає, щонайменше, 1 масовий відсоток або, щонайменше, 2 масових відсотка або, щонайменше, 4 масових відсотка від ізоціанатного компоненту. У одному додатковому варіанті реалізації винаходу ізоціанат може включати олігомерні поліізоціанати, перелік яких включає нижченаведені, але не обмежується тільки ними: димери, такі як уретдіон 1,6-гексаметилендиізоціанату, тримери, такі як біурет та ізоціанурат 1,6-гександиізоціанату та ізоціанурат ізофорондиізоціанату, і полімерні олігомери. Також можуть бути використані і модифіковані поліізоціанати, перелік таких включає нижченаведені, але не обмежується тільки ними: карбодиіміди і уретдіони та їх суміші. Придатні для використання матеріали включають нижченаведені, але не обмежуються тільки ними: ті з них, які доступні під назвою DESMODUR від компанії Bayer Corporation з Піттсбурга, Пенсільванія і включають DESMODUR N 3200, DESMODUR N 3300, DESMODUR Ν 34 00, DESMODUR XP 2410 і DESMODUR XP 2580. Термін «ізоціанатний форполімер», відповідно до того, як він використовується в цьому документі позначає поліізоціанат, який заздалегідь вводять в реакцію з поліаміном або іншою групою, реакційно-здатною у відношенні ізоціанату, такий як поліол. Перелік придатних для використання поліізоціанатів включає ті з них, які описувалися раніше. Придатні для використання поліаміни численні і можуть бути обраними з поміж широкого асортименту, відомого на сучасному рівні техніки. Приклади придатних для використання поліамінів включають нижченаведені, але не обмежуються тільки ними: первинні і вторинні аміни та їх суміші, такі як будь-які з тих, які були перераховані в цьому документі. Також можуть бути використані і полісечовини з кінцевими аміновими групами. Можуть бути використані аміни, які містять третинну амінову функціональність, за тієї умови, що амін додатково матиме, щонайменше, дві первинні і/або вторинні аміногрупи. Придатні для використання поліоли численні і можуть бути вибрані з широкого асортименту, відомого на сучасному рівні техніки. Приклади придатних для використання поліолів включають нижченаведені, але не обмежуються тільки ними: поліефірполіоли на ос 7 нові простих ефірів, поліефірполіоли на основі складних ефірів, полісечовинополіоли (наприклад, продукт реакції Міхаеля між амінофункціональною полісечовиною і гідроксилфункціональним (мет)акрилатом), полікапролактонполіоли, полікарбонатполіоли, поліуретанполіоли, полівінілові спирти, отримані в результаті реакції поліприєднання полімери ненасичених мономерів, які мають бічні гідроксильні групи, такі як ті з них, які включають гідроксифункціональні (мет)акрилати, алілові спирти та їх суміші. У певних варіантах реалізації ізоціанат включає ізоціанатний форполімер, а в інших варіантах реалізації ізоціанат включає ізоціанатний форполімер і один або декілька додаткових ізоціанатів, таких як один або декілька поліізоціанатів, описаних раніше. Як згадувалося раніше, полісечовину даних композицій отримують з реакційної суміші, яка містить ізоціанат і продукт реакції між поліаміном і моно(мет)акрилатом. Термін «(мет)акрилат», відповідно до того, як він використовується в цьому документі і відповідно до того, як його розуміють фахівці у відповідній галузі техніки, позначає як акрилат, так і відповідний (мет)акрилат. (Мет)акрилатом може бути будь-який придатний для використання моно(мет)акрилат або їх суміші. Придатні для використання моно(мет)акрилати включають ті з них, які описуються формулою: де R представлений Η або метилом, a R1 може бути одним із нижченаведених, але не обмежується тільки цими: алкіл або гідроксиалкіл, такий як метил, етил, 2-гідроксиетил, 1-метил-2гідроксиетил, 2-гідроксипропіл, пропіл, ізопропіл, н-бутил, 2-гідроксибутил, 4-гідроксибутил, ізобутил, втор-бутил, терт-бутил, гексил, 2-етилгексил, циклогексил, метилциклогексил, триметилциклогексил, ізоборніл, лаурил, стеарил і тому подібне. Не обмежуючі приклади моно(мет)акрилатів включають метил(мет)акрилат, етил(мет)акрилат, пропіл(мет)акрилат, бутил(мет)акрилат, ізобутил(мет)акрилат, втор-бутил(мет)-акрилат, тертбутил(мет)акрилат, циклогексил(мет)акрилат, 2етилгексил(мет)акрилат, ізооктил(мет)акрилат, ізодецил(мет)-акрилат, лаурил(мет)акрилат, стеарил(мет)акрилат, ізоборніл-(мет)акрилат, гідроксиетил(мет)акрилат, гідроксипропіл(мет)-акрилат, 2гідроксибутил(мет)акрилат, 4-гідроксибутил(мет)акрилат і адукти гідрокси(мет)акрилатів і лактонів, такі як адукти гідроксиетил(мет)акрилату і εкапролактону. Поліаміни, які придатні для використання в продукті реакції даного винаходу, можуть бути вибрані з широкого асортименту відомих первинних поліамінів та їх сумішей, зокрема поліамінів, які мають, щонайменше, дві функціональні групи, таких як ди-, три- або більш високофункціональні поліаміни, і їх сумішей. Амін може бути ароматичним або аліфатичним, таким як циклоаліфатичний, або їх сумішами. Приклади придатних для викори 96173 8 стання аліфатичних поліамінів включають нижченаведені, але не обмежуються тільки ними: етилендиамін, 1,2-диамінопропан, 1,4-диамінобутан, 1,3диамінопентан (DYTEK ЕР, Invista), 1,6диаміногексан, 2-метил-1,5-пентандиамін (DYTEK A, Invista), 2,5-диаміно-2,5-диметилгексан, 2,2,4і/або 2,4,4-триметил-1,6-диаміногексан, 1,11диаміноундекан, 1,12-диамінододекан, 1,3- і/або 1,4-циклогександиамін, 1-аміно-3,3,5-триметил-5амінометилциклогексан, 2,4і/або 2,6гексагідротолуілендиамін, 2,4’диамінодициклогексилметан, 4,4'диамінодициклогексилметан (РАСМ-20, Air Products) і 3,3'-диалкіл-4,4'-диамінодициклогексилметани (такі як 3,3'-диметил-4,4'диамінодициклс-гексилметан (DIMETHYL DICYKAN або LAROMIN C2 60, BASF; ANCAMINE 2049, Air Products) і 3,3'-диетил-4,4'диамінодициклогексилметан) , 2,4- і/або 2,6диамінотолуол і 2,4'-і/або 4,4'диамінодифенілметан або їх суміші. Додаткові придатні для використання аміни включають нижченаведені, але не обмежуються тільки ними: 3(циклогексиламін) пропіламін, 3,3'-[1,4бутандиілбіс]-1-пропанамін і диамінофункціональні поліефіраміни на основі простих ефірів, які мають аліфатично зв'язані первинні аміногрупи, приклади яких включають JEFFAMINE D-23 0, JEFFAMINE D-4 00, JEFFAMINE D-2 000 і JEFFAMINE D-4000, доступні від компанії Huntsman Corporation. Необхідно розуміти те, що у разі просторового ускладненого аміну час реакції між (мет)акрильованим аміном і ізоціанатом буде тривалішим. Це призводить до отримання тривалішої життєздатності або часу роботи - технологічного часу в тих ситуаціях, в яких триваліший технологічний час є бажаним. У певних варіантах реалізації поліаміном є триамін. Приклади придатних для використання триамінів включають дипропілентриамін, біс(гексаметилен) триамін і триамінофункціональні поліефірполіаміни на основі простих ефірів, які мають аліфатично, зв'язані первинні аміногрупи (JEFFAMINE T-403, JEFFAMINE T-3000, JEFFAMINE T-5000 від компанії Huntsman Corporation). У інших варіантах реалізації аміном можуть бути тетраамін або інший більш високофункціональний амін. У певних конкретних варіантах реалізації даного винаходу поліамін включає 4,4'диамінодициклогексилметан. У певних інших конкретних варіантах реалізації поліамін включає 3,3’диметил-4,4'-диамінодициклогексилметан. У певних інших конкретних варіантах реалізації поліамін включає ізофорондиамін («ІФДА»). Дані поліаміни можуть бути введені в реакцію, наприклад, з будьякими з (мет)акрилатів, перерахованих в цьому документі. Поліамін і моно(мет)акрилат можуть бути введені в реакцію при будь-якому співвідношенні, яке дозволяє отримати придатний для використання продукт. У певних варіантах реалізації співвідношення еквівалентів поліаміну і моно(мет)акрилату є, власне кажучи, стехіометричним. У інших варіантах реалізації для забезпечення, власне кажучи, витрачання (мет)акрилатних груп або збереження 9 деякої кількості первинного аміну, який не прореагував, використовують невеликий надлишок аміну (такий як у випадку співвідношення еквівалентів аміну і (мет)акрилату, які доходять аж до 1,05 або менше ніж 1,03, до 1). У певних варіантах реалізації (мет) акрильований амін, власне кажучи, не має первинних аміногруп, які не прореагували. Зведення до мінімуму кількості залишкового первинного аміну в (мет) акрильованому аміні уповільнює швидкість його реакції з ізоціанатом; таким чином, співвідношення між кількостями аміну і (мет)акрилату може змінюватися залежно від рівня реакційної здатності, бажаної для отриманого в результаті (мет)акрильованого аміну. Відповідно до цього, у певних інших варіантах реалізації для зміни швидкості затвердівання в подальшій полісечовинній композиції може бути використаний надлишок аміну у відношенні до моно(мет)акрилату. Співвідношенням еквівалентів поліаміну і моно(мет)акрилату може бути будь-яке придатне для використання співвідношення, яке забезпечує надання продукту реакції, який є (мет) акрильованим аміном, бажаних властивостей. Наприклад, співвідношенням можуть бути 1 : 1 або 1,5 : 1 або 2:1. Продукт реакції, який є (мет) акрильованим аміном, який використовується в даному винаході, може бути отриманий, наприклад, способом, описаним в прикладах, або будь-яким іншим придатним для використання способом. У певних варіантах реалізації (мет)акрилат додають до аміну протягом періоду часу, який забезпечує регулювання температури реакції, оскільки реакція часто є екзотермічною. Додавання може бути почате за кімнатної температури, або перед початком додавання амін може бути нагрітий. У певних варіантах реалізації для регулювання тепловиділення бажаним може опинитися охолоджування реакційної суміші під час додавання. Після закінчення додавання для завершення реакції реакційна суміш може бути нагріта. У інших варіантах реалізації всі реагенти можуть бути об'єднані один з одним в ємкості реактора і нагріті до температури реакції. У загальному випадку реакції проводять за температури < 100 °С. Реакційна суміш може додатково включати добавки, такі як інгібітори вільнорадикальної полімеризації, такі як гідрохінон, 4метоксифенол, 2,6-ди-трет-бутил-п-крезол і фенотіазин, каталізатори, які включають нижченаведені, але перелік їх не обмежуються тільки ними: сполуки олова (дилауринат дибутилолова, діацетат дибутилолова), сполуки Zn, сполуки Ті, третинні аміни, і розчинники, що включають нижченаведені, але перелік яких не обмежується тільки ними: спирти. Реакції можуть бути проведені в атмосфері азоту або повітря. Продукт реакції, який є (мет) акрильованим аміном, що використовується відповідно до даного винаходу, може бути результатом проведення реакції для будь-якої комбінації поліамінів і моно(мет)акрилатів. Тобто, сьогодення полісечовинні композиції може містити один або декілька поліамінів і/або один або декілька моно(мет)акрилатів. Дані полісечовинні композиції також можуть містити більш ніж один продукт реакції, який є 96173 10 (мет)акрильованим аміном, описаним в цьому документі, або один або декілька інших амінових отверджувачів на додачу до того, що продуктом (продуктами) реакції є (мет) акрильованим аміном. Наприклад, аміновий компонент може містити один або декілька амінів, які є продуктом реакції між аміном, (мет)акрилатом і диалкілмалеатом і/або диалкілфумаратом, таких як ті з них, які описуються в патентній заявці США, яка має назву: «(Meth)Acrylate/Aspartate Amine Curatives and Coatings and Articles Comprising the Same», поданій тієї ж самої дати, що і дана заявка, і як посилання включені до даного документа; один або декілька амінів, які є продуктом реакції між поліаміном, полі(мет)акрилатом і моно(мет)акрилатом або моноаміном, таких як ті з них, які описуються в патентній заявці США, яка має назву: «Polyurea Coating Comprising an Amine/(Meth) Acrylate Oligomeric Reaction Product», поданій тієї ж самої дати, що і дана заявка, і як посилання включеної до даного документа; один або декілька амінів, які є продуктом реакції між моноаміном і (мет)акрилатом, таких як ті з них, які описуються в патентній заявці США, яка має назву: «Substrates Coated with a Polyurea Comprising a (Meth)acrylated Amine Reaction Product», поданій тієї ж самої дати, що і дана заявка, і як посилання включеної до даного документа; і/або один або декілька амінів, які є продуктом реакції між триаміном і диалкілмалеатом і/або диалкілфумаратом, таким як ті з них, які описуються в патентній заявці США, яка має назву: «Triamine/Aspartate Curative and Coatings Comprising the Same», поданій тієї ж самої дати, що і дана заявка, і як посилання включеної до даного документа. Полісечовина, яка містить даний продукт реакції, який є (мет) акрильованим аміном та ізоціанат, може додатково включати також інші аміни, такі як ті, які відомі на сучасному рівні техніки, включаючи нижченаведені, але не обмежуючись тільки ними: будь-які поліаміни або їх комбінації, перераховані в цьому документі. Інші аміни включають вторинні циклоаліфатичні диаміни, такі як JEFFLINK 754 (Huntsman Corporation, Х'юстон, Техас) і CLEARLINK 1000 (Dorf-Ketal Chemicals, LLC), аміни, які містять функціональність складного ефіру аспарагінової кислоти, такі як ті, які доступні під назвою DESMOPHEN, такі як DESMOPHEN ΝΗ1220, DESMOPHEN NH 1420 і DESMOPHEN NH 1520 (Bayer Corporation), інші матеріали, які містять функціональність складного ефіру аспарагінової кислоти, такі як продукти реакції між триамінами, які перед проведенням реакції мають, щонайменше, одну вторинну аміногрупу, і диалкілмалеатом і/або диалкілфумаратом, включаючи нижченаведені, але перелік яких не обмежується тільки ними: продукти реакції між діетилентриаміном, дипропілентриаміном і бісгексаметилен-триаміном і диалкілмалеатом і/або диалкілфумаратом, описані в цьому документі; приклади таких матеріалів включають адукт дипропілентриаміну і диетилмалеату, адукт дипропілентриаміну і дибутилмалеату, адукт бісгексаметилентриаміну і диетилмалеату і адукт бісгексаметилентриаміну і дибутилмалеату. Придатними 11 для використання є також і поліоксиалкіленаміни. Поліоксиалкіленаміни мають дві і більше первинні або вторинні аміногрупи, приєднані до основного ланцюга і отримані, наприклад, з пропіленоксиду, етиленоксиду, бутиленоксиду або їх суміші. Приклади таких амінів включають ті, які доступні під назвою JEFFAMINE, такі як нижченаведені, але перелік яких не обмежується тільки ними: JEFFAMINE D-230, D-400, D-2000, НК-511, ED-600, ED900, ED-2003, Т-403, Т-3000, Т-5000, SD-231, SD401, SD-2001 і ST-404 (Huntsman Corporation). Такі аміни мають приблизну молекулярну масу в діапазоні від 200 до 7500. У випадку використання більше ніж одного продукту реакції який є (мет)акрильованим аміном і/або ізоціанату кожна сполука, вибрана з поміж поліаміну, моно(мет)акрилату і/або ізоціанату, може бути ідентичною з іншими або відмінною від них. Інші придатні для використання вторинні аміни, які можуть бути включені до даної композиції, є продуктами реакції між матеріалами, що містять функціональність первинного аміну і акрилонітрилом. Придатні для використання аміни включають будь-який поліамін, з поміж перерахованих в цьому документі і містить функціональність первинного аміну. Одним прикладом такого матеріалу є адукт 4,4'-диамінодицикло-гексилметану і акрилонітрилу. Прикладом комерційно доступного матеріалу є адукт ізофорондиаміну і акрилонітрилу, який продається під назвою POLYCLEAR 136 (Hansen Group LLC). Серед інших амінів, які можуть бути використані, є адукти первинних поліамінів і моно- або поліепоксидів; прикладом такого матеріалу є адукт ізофорондиаміну і матеріалу CARDURA E10P (доступного від компанії Нехіоп Speciality Chemicals, Inc.). У певних варіантах реалізації аміновий компонент полісечовини і/або сама полісечовина, власне кажучи, не містять функціональності первинного аміну (первинних аміногруп, які не прореагували). «Власне кажучи відсутність функціональності первинного аміну» і подібні до них терміни позначають, що теоретично функціональність первинного аміну відсутня, але може бути присутньою деяка функціональність первинного аміну, наявність якої є чисто випадковою, тобто, обумовленою домішками в амінах, які в решті відношень мають функціональність вторинного аміну, і/або слідової функціональності первинного аміну, яка не вступила в реакцію. У одному варіанті реалізації композиції покриттів даного винаходу можуть включати суміш полісечовини і поліуретану. Тому термін «полісечовина», відповідно до того, як він використовується в цьому документі, охоплює як полісечовину, так і суміші полісечовини і поліуретану. Фахівці у відповідній галузі техніки повинні розуміти, що в реакціях даного винаходу поліуретан може бути отриманий як побічний продукт. У альтернативних варіантах реалізації поліуретан може бути отриманий «за місцем», і/або він може бути доданий до реакційної суміші; не обмежуючим прикладом є NCO-функціональний форполімер, отриманий в результаті проведення реакції між поліолом і поліі 96173 12 зоціанатом, як це описується в цьому документі. Один не обмежуючий приклад поліуретану, отриманого «за місцем», може включати продукт реакції між поліізоціанатом і гідроксилфункціональним матеріалом. Не обмежуючі приклади придатних для використання поліізоціанатів можуть включати такі, які описуються в цьому документі. Не обмежуючі приклади придатного для використання гідроксилфункціонального матеріалу можуть включати поліоли, такі як ті, що описуються в цьому документі. Ще один приклад поліуретану, отриманого «за місцем», може включати продукт реакції між гідроксилфункціональним форполімером і ізоціанатфункціональним матеріалом. Придатні для використання приклади даних реагентів можуть включати ті з них, які описуються в цьому документі. Композиція полісечовинного покриття запропонована даним винаходом може бути складена і нанесена за допомогою різних методик, відомих на сучасному рівні техніки. Відповідно до цього, даний винахід додатково відноситься до способів нанесення покриття на основу, які передбачають нанесення будь-якої з композицій покриттів, описаних в цьому документі, щонайменше, на частину основи. У одному варіанті реалізації можуть бути використані звичайні методики розпилювання. У даному варіанті реалізації ізоціанат і амін можуть бути об'єднані так, щоб співвідношення еквівалентів ізоціанатних груп і еквівалентів амінових груп було б більшим, ніж 1, і ізоціанат і амін могли б бути нанесені на основу при об'ємному співвідношенні концентрацій компонентів суміші 1 : 1; і реакційна суміш може бути нанесена на основу без нанесеного покриття або з нанесеним покриттям з утворенням першого покриття на основі без нанесеного покриття або подальшого покриття на основі з нанесеним покриттям. При визначенні співвідношення еквівалентів ізоціанатних груп і еквівалентів реакційно-здатних амінових груп до уваги приймаються групи загального аміну, тобто, амінові групи від отверджувача який є (мет) акрильованим аміном, а також будь-якого іншого аміну, який використовується в покритті. Необхідно розуміти те, що дані композиції є двокомпонентними або «2-компонентними» композиціями, де ізоціанатовмісний компонент і аміновмісний компонент зберігають окремо аж до моменту, який безпосередньо передує нанесенню. Такі композиції сприйматимуться як такі, що затвердівають в кімнатних умовах, хоча для прискорення кінцевого затвердівання або поліпшення властивостей покриття, таких як адгезія, може бути використана і примусова подача нагрітого повітря або затвердівання при нагріванні. У одному варіанті реалізації при використанні двокомпонентного пристрою змішувача може бути отримана композиція покриття, яка розпилюється. У даному варіанті реалізації ізоціанат і амін додають в пристрій для ударного змішення високого тиску. Ізоціанат додають «у сторону А», а амін додають «у сторону В». Потоки сторін А і В ударяються один з одним і безпосередньо розпилюються, щонайменше, на частину основи без нанесеного покриття або з нанесеним покриттям. Ізоціанат і амін всту 13 пають в реакцію з утворенням композиції покриття, яка твердне при нанесенні на основу без нанесеного покриття або з нанесеним покриттям. Перед нанесенням сторона А і/або В також може бути нагріта, зокрема до температури 140°F (60,0°С). Нагрівання може промотивувати краще узгодження в'язкостей між двома компонентами і, таким чином, краще перемішування, але воно не є необхідним для проведення реакції затвердівання. Як представляється, співвідношення еквівалентів ізоціанатних груп і амінових груп може бути вибране таким чином, щоб воно забезпечувало регулювання швидкості затвердіння композиції покриття запропонованої даним винаходом. Як було встановлено, переваги щодо затвердівання і адгезії можуть з'являтися в результаті нанесення покриття при об'ємному співвідношенні 1 : 1, де співвідношення еквівалентів ізоціанатних груп і амінових груп (також відоме під найменуванням індексу реакції) є більшим, ніж один, зокрема, в діапазоні від 1,01 до 1,10 : 1 або від 1,03 до 1,10 : 1 або від 1,05 до 1,08 : 1 або від 1,01 до 1,4 до 1 або від 1,01 до 1,5 до 1 або більше ніж 1,3, до 1. Наприклад, відповідно до спостережень висока адгезія може бути отримана при застосуванні даних покриттів з використанням наведених співвідношень поверх прозорих покриттів, які після затвердіння характеризуються низькою поверхневою функціональністю, таких як карбаматмеламінові, гідроксилмеламінові, 2-компонентні уретанові та силановмісні прозорі покриття. Термін «об'ємне співвідношення 1 : 1» означає, що об'ємне співвідношення змінюється на величину, яка доходить аж до 20 % для кожного компоненту або аж до 10 % або аж до 5 %. У одному не обмежуючому варіанті реалізації може бути використано комерційно доступний змішувальний пристрій, комерційно доступний під назвою дозатора GUSMER VR-H-3000, оснащений пістолетом для розпилення GUSMER Model GX-7. У даному пристрої потоки компонентів сторін А і В, які подаються під тиском, поступають з двох різних камер і ударяються або стикаються один з одним з високою швидкістю, забезпечуючи перемішування двох компонентів і утворення композиції покриття, яка може бути нанесена на основу без нанесеного покриття або з нанесеним покриттям при використанні пістолета для розпилення. Перемішуючі зусилля, які сприймаються потоками компонентів, можуть залежати від об'єму кожного потоку, який надходить до камери змішувача за одиницю часу, і від тиску, під яким потоки компонентів поступають. Об'ємне співвідношення 1 : 1 між ізоціанатом і аміном за одиницю часу може вирівняти дані зусилля. Ще один придатний для використання пристрій для нанесення, відомий в промисловості, включає аплікатор у вигляді «статичної трубки змішувача». У даному пристрої кожен компонент, вибраний з поміж ізоціанату і аміну, зберігають в окремій камері. При докладанні тиску кожен з компонентів переходить в трубку змішувача з об'ємним співвідношенням 1 : 1. Перемішування компонентів здійснюється в результаті наявності усередині трубки звивистої або спіральної траєкторії. Вихідний кінець трубки може мати розбриз 96173 14 куючу здатність, придатну для використання при розпилювальному нанесенні реакційної суміші. У альтернативному варіанті текуча реакційна суміш може бути нанесена на основу у вигляді смужки. Аплікатор у вигляді статичної трубки змішувача комерційно доступний від компанії Cammda Corporation. Композиції полісечовинних покриттів запропоновані даним винаходом можуть бути нанесені на широкий асортимент основ. Відповідно до цього, даний винахід додатково стосується основи з нанесеним покриттям з будь-якої композиції, описаної в цьому документі. Не обмежуючі приклади придатних для використання основ можуть включати нижченаведені, але їх перелік не обмежується тільки ними: метал, природний і/або синтетичний камінь, кераміка, скло, цегла, цемент, бетон, шлакобетон, деревина та її композити і ламінати; будівельний картон, суха штукатурка, гіпсокартон, цементно-стружкова плита, пластик, папір, ПВХ, пінополістирол, пластикові композити, акрилові композити, куленепробивні композити, асфальт, скловолокно, грунт, гравій, тощо. Метали можуть включати нижченаведені, але не обмежуються тільки ними: алюміній, холоднокатана сталь, сталь, електролітично оцинкована в розплаві, сталь гарячого цинкування, титан і сплави; перелік пластиків може включати нижченаведені, але не обмежується тільки ними: ТПО, листовий ламінований компаунд, уретановий термопласт, поліпропілен, полікарбонат, поліетилен, поліаміди (найлон). Основами можуть бути заґрунтований метал і/або пластик; тобто, на них наносять органічний або неорганічний шар. Крім того, композиції покриттів запропоновані даним винаходом можуть бути нанесені на згадані основи, забезпечуючи надання однієї або декількох з широкого переліку властивостей, таких як нижченаведені, але перелік яких не обмежується тільки ними: корозійна стійкість, стійкість до стирання, удароміцність, вогнеі/або термостійкість, хімічна стійкість, стійкість до дії УФ-випромінювання, структурна цілісність, ослаблення балістичного удару, ослаблення дії вибуху, звукопоглинання, декорування і тому подібне. У не обмежуючих прикладах композиції покриттів запропонованих даним винаходом можуть бути нанесені, щонайменше, на частину будівельної конструкції або виробу промислового виробництва, такого як нижченаведені, але не обмежуючись тільки цим: транспортний засіб. Термін «транспортний засіб» охоплює нижченаведені, але не обмежується тільки ними: цивільні, комерційні і військові наземні, водні і повітряні транспортні засоби, наприклад, легкові автомобілі, вантажні автомобілі, судна, кораблі, підводні човни, літаки, вертольоти, багатоцільові колісні автомобілі підвищеної прохідності і танки. Вироби промислового виробництва можуть бути будівельною конструкцією. Термін «будівельна конструкція» охоплює нижченаведені, але не обмежується тільки ними: щонайменше, частина конструкцій, включаючи житлові, комерційні і військові конструкції, наприклад, дахи, підлоги, опорні балки, стіни і тому подібне. Термін «основа», відповідно до того, як він використовується в цьому документі, може відно 15 ситися до поверхні, або зовнішньої, або внутрішньої, щонайменше, на частині виробу промислового виробництва або на самому виробі промислового виробництва. У одному варіанті реалізації основою є кузов вантажного автомобіля. У одному варіанті реалізації композиція полісечовинного покриття даного винаходу може бути нанесена на плівку, яка є носієм. Плівка, яка є носієм, може бути обраною з широкого асортименту таких матеріалів, відомих на сучасному рівні техніки. Не обмежуючі приклади придатних для використання плівок, які є носієм, можуть включати нижченаведені, але не обмежуються тільки ними: термопластичні матеріали, термозатвердіваючі матеріали, металева фольга, целюлозний папір, синтетичні види паперу та їх суміші. Термін «термопластичний матеріал», відповідно до того, як він використовується в цьому документі, відноситься до будь-якого матеріалу, який здатний розм'якшуватися або плавитися при нагріванні і затвердівати (тверднути) знову при охолоджуванні. Не обмежуючі приклади придатних для використання термопластичних матеріалів можуть включати поліолефіни, поліуретани, складні поліефіри, поліаміди, полісечовини, акрилові смоли та їх суміші. Термін «термозатвердіваючий матеріал», відповідно до того, як він використовується в цьому документі, відноситься до будь-якого матеріалу, який необоротно набуває жорсткості після нагрівання і/або затвердіння. Не обмежуючі приклади можуть включати полімерні поліуретани, полімерні складні поліефіри, полімерні поліаміди, полімерні полісечовини, полімерні полікарбонати, акрилові полімери, амінопласти, ізоціанати, епоксиди, їх співполімери та їх суміші. Як згадувалося раніше, в певних варіантах реалізації композиції полісечовинних покриттів даного винаходу можуть бути нанесені на голу (наприклад, на таку, яка не піддавалась обробці, чи яка не мала нанесеного покриття) основу, основу, піддану попередній обробці, і/або основу з нанесеним покриттям, яке має, щонайменше, одне інше нанесене покриття. У одному не обмежуючому варіанті реалізації композиції покриттів даного винаходу можуть бути нанесені у вигляді частини композиту з багатошаровим покриттям. Перше покриття, нанесене на основу, може бути вибране з широкого асортименту композицій покриттів, які відомі на сучасному рівні техніки своєю придатністю для нанесення поверхневого покриття на основи. Не обмежуючі приклади можуть включати нижченаведені, але перелік їх не обмежується тільки ними: плівкотвірні електроосаджувані композиції, композиції ґрунтовок, композиції пігментованих або непігментованих моношарових покриттів, композиції пігментованих або непігментованих покриттів основи, композиції прозорих покривних покриттів, композиції промислових покриттів і тому подібне. У ще одному не обмежуючому варіанті реалізації композиції покриттів даного винаходу можуть бути нанесені у вигляді частини композиту з багатошаровим покриттям, яке включає основу, яка піддається попередній обробці, і шари покриттів, такі як нижченаведені, але перелік яких не обмежується тільки 96173 16 ними: електроосаджене покриття, ґрунтовка, покриття основи, прозоре покриття та їх комбінації. У одному варіанті реалізації прозоре покриття містить силанфункціональні групи або до, або після зшивання і затвердівання. У одному додатковому варіанті реалізації композиції полісечовинних покриттів даного винаходу можуть бути використані при нанесенні подвійного покриття, що в результаті призводить до отримання текстурованої поверхні. Перше покриття наносять на основу без нанесеного покриття або з нанесеним покриттям для отримання гладенького шару, який, власне кажучи, не дає відлипання. Для визначення того, чи є шар таким, що, власне кажучи, не дає відлипання, використовують «метод визначення відсутності відлипання». Метод визначення відсутності відлипання передбачає розпилювання композиції покриття на нелипкому шарі пластика у вигляді одного покриття до товщини в діапазоні від 10 до 15 мілів (254-381 мікрон). Після закінчення розпилювання оператор, використовуючи нещільно прилеглу одноразову поліхлорвінілову рукавичку, таку, що комерційно доступна як AMBIDEX Disposable Vinyl Glove від компанії Marigold Industrial, Норкросс, Джорджія, обережно торкається до поверхні покриття. До покриття можна торкатися більше ніж один раз, використовуючи кінчик іншого пальця. Коли кінчик пальця в рукавичці більше вже не прилипатиме до поверхні шару, або його більше вже не потрібно буде від неї відривати, то тоді про шар говорять, що він, власне кажучи, не дає відлипання. Час, починаючи від завершення розпилювання і аж до того, як покриття, власне кажучи, не даватиме відлипання, називають часом висихання до зникнення відлипання. У одному не обмежуючому варіанті реалізації час висихання до зникнення відлипання і час затвердіння можна регулювати шляхом балансування рівнів вмісту різних компонентів композиції, зокрема використовуючи співвідношення між кількостями первинного аміну і вторинного аміну. Після цього на шар першого покриття може бути нанесене друге покриття як текстуруючий шар або «опудрювальне покриття». Шар другого покриття може бути нанесений при збільшеній відстані між пристроєм для нанесення/перемішування і основою з нанесеним покриттям в цілях отримання дискретних крапель композиції покриття перед її входженням в контакт з основою з нанесеним покриттям і, таким чином, формування контрольованої неоднорідності на поверхні другого шару. Шар першого покриття, який, власне кажучи, не дає відлипання, є, щонайменше, частково стійким до другого шару; тобто, щонайменше, частково стійким до коалесценції крапель композиції покриття, що розпилюється на ньому як другий шар або опудрювальне покриття, так що краплі склеюватимуться, але не коалесціюватимуть з попереднім шаром (шарами), забезпечуючи створення текстури поверхні. Шар останнього покриття зазвичай демонструє наявність значнішої текстури поверхні у порівнянні з текстурою шарів першого або попереднього покриття. Загальна товщина шарів покриття може знаходитися в діапазоні від 20 до 1000 мілів (508-25400 17 мікрон) або від 40 до 150 мілів (1016-3810 мікрон) або від 60 до 100 мілів (1524-2540 мікрон) або від 500 до 750 мілів (12700-19050 мілів). У одному не обмежуючому варіанті реалізації перший шар може складати основну частину загальної товщини, а опудрювальне покриття може складати 15-50 мілів (381-1270 мікрон). У різних варіантах реалізації даного винаходу шар «першого» покриття може включати один, два, три і більше шарів; а шар «другого» покриття може бути одним або декількома шарами які наносяться поверх попередніх. Наприклад, можуть бути нанесені чотири полісечовинних шари, при цьому четвертим шаром є опудрювальне покриття, і кожен шар має товщину в діапазоні від 15 до 25 мілів (381-635 мікрон). Необхідно розуміти, що дані шари покриттів є відносно «товстими». Композиції покриттів даного винаходу також можуть бути нанесені і у вигляді набагато тонших шарів, таких як в діапазоні від 0,1 до менше ніж 15 мілів, (від 2,54 до менше ніж 381 мікрон), таких як від 0,1 до 10, від 0,5 до З або від 1 до 2 мілів (від 2,54 до 254, від 12,7 до 76,2 або від 25,4 до 50,8 мікрона). Такі шари можуть бути використані окремо або у поєднанні з іншими шарами покриттів, такими як будь-які з тих, які відомі на сучасному рівні техніки або інакше описуються в цьому документі. При нанесенні з достатньою товщиною (наприклад, в діапазоні від 10 до 1000 мілів (254-25400 мікрон), такою як від 100 до 200 мілів (2540-5080 мікрон) або 125 мілів +/- 10 мілів (3175 мікрон +/- 254 мікрон)) даний полісечовинний шар (шари) може забезпечити ослаблення дії вибуху. «Ослаблення дії вибуху» означає, наприклад, те, що забезпечується захист у разі вибуху або розриву в безпосередній близькості. Даний захист може включати, наприклад, захист конструкції або частини конструкції, такої як будівельна конструкція, транспортний засіб, літак, корабель/судно, контейнер для морських перевезень, тощо, від обвалу і/або руйнування спричинених ударною хвилею, захист від осколків і уламків, що розлітаються, тощо. У альтернативних варіантах реалізації шари покриттів можуть містити ідентичні або різні композиції полісечовинних покриттів. Наприклад, перший шар може бути полісечовинною композицією, яка містить аліфатичні і/або ароматичні амінові компоненти і/або аліфатичний і/або ароматичний поліізоціанат, а другий шар може містити ідентичну або відмінну комбінацію аліфатичних і/або ароматичних амінових компонентів і/або аліфатичного і/або ароматичного поліізоціанату. «Аміновий компонент» в даному контексті позначає будь-який амін, який використовується в даних покриттях. У одному додатковому варіанті реалізації зовнішній шар покриття може містити композицію покриття, яка забезпечує досягнення бажаної довговічності. Бажана довговічність може залежати від варіанту використання композиції покриття запропонованої даним винаходом і/або основи, на яку вона може бути нанесеною. У одному варіанті реалізації комбінація аліфатичного і/або ароматичного аміну і/або поліізоціанату може бути вибрана таким чином, щоб композиція зовнішнього шару характеризувалася б істотною довго 96173 18 вічністю. Наприклад, зовнішній шар покриття може характеризуватися довговічністю в діапазоні від 1000 кДж до 6000 кДж або від 800 годин до 4000 годин при проведенні випробування з використанням везерометра (Atlas Material Testing Solutions) відповідно до методу SAE J1960. У даному варіанті реалізації перший шар може бути полісечовинною композицією, яка містить поліізоціанат і амін, де, щонайменше, одна сполука, обрана з поміж аміну і/або поліізоціанату, може містити ароматичний фрагмент, а другий шар може бути полісечовинною композицією, яка містить переважно аліфатичний амін і аліфатичний поліізоціанат, що містять незначну ароматичність або які взагалі не її містять. Композиції полісечовинних покриттів запропоновані даним винаходом необов'язково можуть включати матеріали, стандартні для сучасного рівня техніки, такі як нижченаведені, але перелік яких не обмежується тільки ними: наповнювачі, скловолокно, стабілізатори, згущувачі, наповнювачі, підсилювачі адгезії, каталізатори, барвники, антиоксиданти, УФ-поглиначі, просторово ускладнені амінові світлостабілізатори, модифікатори реології, добавки, які підвищують текучість, антистатики та інші модифікатори експлуатаційних характеристик або властивостей, які добре відомі на сучасному рівні техніки нанесення поверхневих покриттів, та їх суміші. Наприклад, дані покриття можуть додатково містити вогне- і/або термостійкий матеріал, такий як будь-який один або декілька з поміж тих, які описуються в заявці СІЛА № 11/591312, яка, як посилання, у всьому своєму обсягу, включена до даного документа. Наповнювачі можуть включати глину і/або діоксид кремнію, а підсилювачі адгезії можуть включати амінофункціональні матеріали, аміносилани, тощо; приклади наповнювачів і підсилювачів адгезії додатково описуються в публікації СІЛА № 2006/0046068, яка, як посилання, у всьому своєму обсягу, включена до даного документа. Дані добавки можуть бути об'єднані з ізоціанатом, продуктом реакції, який є (мет)акрильованим аміном, або з ними обома. У певних варіантах реалізації покриття може додатково містити невеликі кількості розчинника, а в інших варіантах реалізації покриття може бути таким, що, власне кажучи, не містить розчинника. «Власне кажучи відсутність розчинника» означає те, що покриття може містити невелику кількість розчинника, таку як 5 %, 2 %, 1 % і менше. Термін «забарвлююча речовина», відповідно до того, як він використовується в цьому документі, позначає будь-яку речовину, яка надає композиції забарвлення і/або іншу непрозорість і/або інший візуальний ефект. Забарвлююча речовина може бути доданою в покриття в будь-якій придатній для використання формі, такій як у вигляді дискретних частинок, дисперсій, розчинів і/або пластівців. У покриттях запропонованих даним винаходом можуть бути використані одна забарвлююча речовина або суміш двох і більше забарвлюючих речовин. Приклади забарвлюючих речовин включають пігменти, барвники і фарби, зокрема такі, як ті, що 19 використовуються в лакофарбній промисловості і/або перераховуються Асоціацією виробників сухих фарб (АВСФ), а також композиції, які створюють спеціальний ефект. Забарвлююча речовина може включати, наприклад, тонко подрібнений твердий порошок, який є нерозчинним, але змочуваним в умовах застосування. Забарвлююча речовина може бути органічною або неорганічною і може бути агломерованою або неагломерованою. Забарвлюючі речовини можуть бути введені в покриття в результаті розмелювання або простого перемішування. Забарвлюючі речовини можуть бути введені в покриття в результаті розмелювання при використанні зв'язуючого для розмелювання, такого як акрилове зв'язуюче для розмелювання, використання якого повинне бути знайоме фахівцям у відповідній галузі техніки. Зв'язуюче для розмелювання також може містити і отверджувач, який є (мет)акрильованим аміном запропонований даним винаходом або окремо, або в комбінації з будь-якими іншими амінами і поліолами, описаними в цьому документі. Приклади пігментів і/або композицій пігментів включають нижченаведені, але не обмежуються тільки ними: карбазолдіоксазиновий неочищений пігмент, азо-, моноазо-, дисазо-пігменти, пігмент нафтол AS, пігменти сольового типу (краплаки), бензимідазолонові, металокомплексні, ізоіндолінонові, ізоіндолінові і поліциклічні фталоціанінові, хінакридонові, периленові, перинонові, дикетопіролопіролові, тіоіндигові, антрахінонові, індантронові, антрапіримідинові, флавантронові, пірантронові, антантронові, діоксазинові, триарилкарбонієві, хінофталонові пігменти, дикетопіролопіроловий червоний («DPPBO red»), діоксид титану, технічний вуглець, вуглецеве волокно, графіт, інші провідні пігменти і/або наповнювачі та їх суміші. Терміни «пігмент» і «забарвлений наповнювач» можуть бути використані як взаємозамінні. Приклади барвників включають нижченаведені, але не обмежуються тільки ними: ті з них, які містять розчинник, такі як фталоціаніновий зелений або синій, оксид заліза, ванадат вісмуту, антрахінон, перилен, алюміній і хінакридон. Приклади фарб включають нижченаведені, але не обмежуються тільки ними: пігменти, які диспергують в носіях на водній основі або носіях, що змішуються з водою, таких як AQUA-CHEM 896, що комерційно доступний від компанії Degussa, Inc., CHARISMA COLORANTS і MAXITONER INDUSTRIAL COLORANTS, які комерційно доступні в підрозділі Accurate Dispersions division компанії Eastman Chemical, Inc. Як згадувалося раніше, забарвлююча речовина може мати форму дисперсії, включаючи нижченаведену, але не обмежуючись тільки нею: дисперсія наночасток. Дисперсії наночасток можуть включати один або декілька типів високодиспергованих наночасток забарвлюючих речовин і/або частинок забарвлюючих речовин, які створюють бажане видиме забарвлення і/або непрозорість і/або візуальний ефект. Дисперсії наночасток можуть включати забарвлюючі речовини, такі як пігменти або барвники, які мають розмір частинок, 96173 20 менший, ніж 150 нм, такий, зокрема, як менший, ніж 70 нм, або менший, ніж 30 нм. Наночастки можуть бути отримані в результаті розмелювання початкових органічних або неорганічних пігментів за допомогою розмелюючих тіл, які мають розмір частинок, менший, ніж 0,5 мм. Приклади дисперсій наночасток і способів їх отримання охарактеризовані в патенті США № 6875800 В2, який включається до даного документа як посилання. Дисперсії наночасток також можуть бути отримані і в результаті кристалізації, осадження, газофазної конденсації і хімічного стирання (тобто, неповного розчинення). Для зведення до мінімуму повторного агломерування наночасток в покритті може бути використана дисперсія наночасток з нанесеним покриттям із смоли. Терміні «дисперсія наночасток з нанесеним покриттям із смоли», відповідно до того, як він використовується в цьому документі, позначає безперервну фазу, в якій диспергують дискретні «композитні мікрочастки», які включають наночастку і покриття із смоли на наночастці. Приклади дисперсій наночасток з нанесеним покриттям із смоли і способів їх отримання охарактеризовані в заявці США № 10/876031, поданій 24 червня 2004 року, яка включається до даного документа як посилання, і попередній заявці США № 60/482167, поданою 24 червня 2003 року, яка також включається до даного документа як посилання. Приклади композицій, які створюють спеціальний ефект, які можуть бути використані в полісечовинному покритті запропонованому даним винаходом, включають пігменти і/або композиції, які створюють один або декілька зорових ефектів, таких як віддзеркалення, перламутровий ефект, металевий блиск, фосфоресценція, флуоресценція, фотохромізм, фоточутливість, термохромізм, гоніохромізм і/або зміна забарвлення. Додаткові композиції, які створюють спеціальний ефект, можуть формувати і інші властивості сприйняття, такі як здатність відображати, непрозорість або текстура. У одному не обмежуючому варіанті реалізації композиції, які створюють спеціальний ефект, можуть створювати кольорове зрушення, таке, що забарвлення покриття змінюватиметься при розгляданні покриття під різними кутами зору. Приклади композицій, які створюють кольоровий ефект, описані в патенті СІЛА № 6894086, включеному до даного документа як посилання. Додаткові композиції, які створюють кольоровий ефект, можуть включати прозору слюду з нанесеним покриттям і/або синтетичну слюду, діоксид кремнію з нанесеним покриттям, оксид алюмінію з нанесеним покриттям, прозорий рідкокристалічний пігмент, рідкокристалічне покриття і/або будь-яку композицію, де інтерференція виникає в результаті різниці показників заломлення усередині матеріалу, а не унаслідок різниці показників заломлення між поверхнею матеріалу і повітрям. У певних не обмежуючих варіантах реалізації в покритті даного винаходу можуть бути використані фоточутлива композиція і/або фотохромна композиція, які зворотньо змінюють своє забарвлення при дії одного або декількох джерел світла. Фотохромна і/або фоточутлива композиції можуть 21 бути активовані в результаті дії випромінювання із специфічною довжиною хвилі. Коли композиція перебуває у стані збудження, молекулярна структура змінюється, і змінена структура демонструє нове забарвлення, яке відрізняється від первинного забарвлення композиції. При припиненні дії випромінювання фотохромна і/або фоточутлива композиція може повернутися в стан спокою, в якому початкове забарвлення композиції відновиться. У одному не обмежуючому варіанті реалізації фотохромна і/або фоточутлива композиція в незбудженому стані може бути безбарвною і демонструє забарвлення у збудженому стані. Повна зміна забарвлення може відбуватися протягом проміжку часу тривалістю від мілісекунд до декількох хвилин, зокрема, від 2 0 секунд до 60 секунд. Приклади фотохромних і/або фоточутливих композицій включають фотохромні барвники. У одному не обмежуючому варіанті реалізації фоточутлива композиція і/або фотохромна композиція може асоціюватися і/або, щонайменше, частково зв'язуватися, як за допомогою ковалентного зв'язку, з полімером і/або полімерними матеріалами компоненту, що полімеризується. В протилежність деяким покриттям, в яких фоточутлива композиція може мігрувати з покриття і кристалізуватися в основі, фоточутлива композиція і/або фотохромна композиція, асоційовані і/або, щонайменше, частково зв'язані з полімером і/або компонентом, що полімеризується, відповідно до одного не обмежуючого варіанту реалізації даного винаходу, характеризуються мінімальним ступенем міграції з покриття. Приклади фоточутливих композицій і/або фотохромних композицій і способи їх отримання описані в заявці СІЛА з реєстраційним номером 10/892919, поданій 16 липня 2004 року і як посилання включеній до даного документа. У загальному випадку забарвлююча речовина в композиції покриття може бути присутньою в будь-якій кількості, достатній для надання бажаної властивості, візуального і/або кольорового ефекту. Барвник може складати від 0,1 до 65 мас. % від даних композицій, зокрема, від 3 до 40 мас. % або від 5 до 35 мас. %, при цьому масовий відсоток на сукупну масу композицій. У певних варіантах реалізації масовий відсоток пігменту може знаходитися в діапазоні від 0,1 до 1,0 мас. %. У ще одному варіанті реалізації композиції полісечовинних покриттів даного винаходу при нанесенні на основу демонструють забарвлення, яке узгоджується із забарвленням асоційованої основи. Відповідно до використання в цьому документі термін «узгоджується» і подібні до нього терміни, якщо вони відносяться до узгодження забарвлення означають, що забарвлення композиції покриття запропонованої даним винаходом, власне кажучи, відповідає бажаному забарвленню або забарвленню асоційованої основи. Наприклад, якщо основа для композиції полісечовинного покриття буде частиною транспортного засобу, такою як кузов вантажного автомобіля, то тоді забарвлення покриття, власне кажучи, узгоджуватиметься із забарвленням асоційованого кузова транспортного засобу. Це можна спостерігати візуально 96173 22 або можна підтвердити з використанням спектроскопічного устаткування. Покриття запропоноване даним винаходом можуть бути частиною композиту з багатошаровим покриттям, яке включає основу з різними шарами покриттів, такими як шар попередньої обробки, електроосаджене покриття, ґрунтовка, покриття основи і прозоре покриття. Щонайменше, одне покриття, вибиране з поміж покриття основи і прозорого покриття, може містити пігмент, і/або прозоре покриття може містити підсилювач адгезії, і будь-які з даних покриттів можуть бути покриттями, описаними в цьому документі. Як представляється, додавання підсилювача адгезії до прозорого покриття або нанесення на його поверхню може поліпшити адгезію між прозорим покриттям і композицією покриття, нанесеною поверх, хоча винахідники і не бажають бути зв'язаними яким-небудь поясненням цього механізму. У даному варіанті реалізації композиція покриття запропонована даним винаходом може бути продуктом реакції між ізоціанатом і (мет)акрильованим аміном спільно з пігментною добавкою. Композиція покриття запропонована даним винаходом, яка містить пігмент, може бути нанесена, щонайменше, на частину виробу або конструкції. Забарвлення виробу або конструкції з нанесеним покриттям може узгоджуватися із забарвленням асоційованої основи. Вираз «асоційована основа» означає основу, включаючи виріб або конструкцію, яка не має нанесеного покриття у вигляді композиції покриття запропонованої даним винаходом, або основу, яка скріпляється, з'єднується або знаходиться в близькому сусідстві з виробом або конструкцією, але яка не має нанесеного покриття у вигляді композиції покриття запропонованої даним винаходом. Відповідно до використання в цьому документі, якщо тільки однозначно не буде вказано іншого, всі числа, такі як ті з них, які виражають значення, діапазони, кількості або процентний вміст, можуть сприйматися, неначебто їм передує слово «приблизно» навіть у випадку відсутності однозначного приведення даного терміну. Будь-який чисельний діапазон, приведений в цьому документі, припускає включення всіх піддіапазонів, які потрапляють в його межі. Множину включає однина і навпаки. Наприклад, не дивлячись на те, що в описі в даному документі винаходу, зокрема формулі винаходу, вживається вираз «полісечовина», «ізоціанат», «поліамін», «моно(мет)акрилат», «продукт реакції, який є (мет)акрильованим аміном» і подібні до них, можуть бути використані і суміші цих компонентів. Крім того, термін «полімер», відповідно до того, як він використовується в цьому документі припускає віднесення до форполімерів, олігомерів, як гомополімерів, так і співполімерів; приставка «полі» позначає два і більше. ПРИКЛАДИ Наведені далі приклади покликані ілюструвати винахід і жодним чином не повинні сприйматися як такі, що обмежують застосування винаходу. Як повинні розуміти фахівці у відповідній галузі техніки, MM позначає середню молекулярну масу, Μw позначає середньомасову молекулярну масу, а Мn позначає середньочисельну молекулярну масу. 23 Приклад А Амін/акрилатний отверджувач отримували з наступних інгредієнтів: Завантаження 1 поміщали у придатний для використання реактор, оснащений підвісною мішалкою, термопарою, холодильником і впускним отвором для Ν2. Завантаження розміщували в атмосфері N2. Починаючи з температури 21 °С, протягом періоду часу тривалістю 4,5 години до реактора додавали завантаження 2. Під час додавання спостерігали слабке тепловиділення. Після закінчення завантаження температура реакційної суміші становила 31 °С. Вміст реактора нагрівали до 70 °С за допомогою зовнішнього джерела тепла і витримували за даної температури протягом 5,8 години. Розгляд інфрачервоного спектру реакційної суміші виявив присутність бутилакрилату (піки -1 з максимумами в областях 1621, 1635см ) . Температуру реакційної суміші збільшували до 80 °С і витримували за даної температури протягом 14,7 години. Розгляд інфрачервоного спектру на даний момент часу виявив присутність невеликої кількості бутилакрилату. Після цього до реакційної суміші додавали завантаження 3. Реакційну суміш нагрівали до 85 °С і витримували протягом 6 годин. Розгляд інфрачервоного спектру на даний момент часу виявив витрачання бутилакрилату. Як було встановлено, отриманий в результаті матеріал, характеризувався вимірюваним рівнем вмісту твердої речовини (110 °С, 1 година) 96,3 відсотка, в'язкістю А+ за шкалою Гарднера-Холта, рівнем вмісту сукупного аміну 4,797 мекв./г, рівнем вмісту залишкового первинного аміну 0,042 мекв./г, рівнем вмісту вторинного аміну 4,643 мекв./г, рівнем вмісту третинного аміну 0,112 мекв./г і значенням Mw 359 і значенням Мn 314 відповідно до визначення методом гельпроникаючої хроматографії відносно стандарту полістиролу. Приклад В Амін/акрилатний отверджувач отримували з наступних інгредієнтів: Завантаження 1 поміщали у придатний для використання реактор, оснащений підвісною мішалкою, термопарою, холодильником і впускним отвором для повітря. Завантаження розміщували при легкому продуванні повітря. Починаючи з тем 96173 24 ператури 22 °С, протягом періоду часу тривалістю 10 хвилин до реактора додавали завантаження 2. Після закінчення завантаження температура реакційної суміші становила 20 °С. Після цього протягом 5 хвилин до реакційної суміші додавали завантаження 3. Спостерігали слабке тепловиділення; після закінчення даного завантаження температура реакційної суміші становила 31 °С. Вміст реактора нагрівали до 75 °С за допомогою зовнішнього джерела тепла і витримували за даної температури протягом 11,9 годин. Розгляд інфрачервоного спектру на даний момент часу виявив витрачання метилакрилату (зникнення піків з максимумами в -1 областях 1621, 1635 см ) . Реактор був оснащений пристроєм для простої вакуумної перегонки. Леткі компоненти видаляли з системи протягом періоду часу тривалістю 1,4 години в діапазоні температур від 75 до 85 °С. Як було встановлено, отриманий в результаті матеріал, характеризувався вимірюваним рівнем вмісту твердої речовини (110 °С, 1 година) 99,5 відсотка, в'язкістю К за шкалою Гарднера-Холта, щільністю 8,51 3 фунт/галон (1,020 кг/дм ), рівнем вмісту сукупного аміну 5,089 мекв./г, рівнем вмісту залишкового первинного аміну 0,603 мекв./г, рівнем вмісту вторинного аміну 3,995 мекв./г, рівнем вмісту третинного аміну 0,491 мекв./г, рівнем вмісту залишкового метанолу < 0,01 відсотка відповідно до визначення методом газової хроматографії і значенням Mw 335 і значенням Мn 348 відповідно до визначення методом гельпроникаючої хроматографії відносно стандарту полістиролу. Приклад С Амін/метакрилат/акрилатний отверджувач отримували з наступних інгредієнтів: Завантаження 1 поміщали у придатний для використання реактор, оснащений підвісною мішалкою, термопарою, холодильником і барботажною трубкою. Завантаження розміщували з легким продуванням повітрям, яке відповідало приблизно 0,5 стандартного кубічного фута за годину (14,2 3 дм /год.). Реакційну суміш нагрівали до температури 80 °С і витримували за даної температури протягом приблизного 35,3 години. Проходження реакції відстежували вимірюючи рівень вмісту твердої речовини (110 °С, 1 година). Реакційну суміш витримували до досягнення моменту визначення вмісту твердої речовини на рівні 85,0 відсотка. Температуру зменшували до 52°С. Протягом 1 хвилини до реактора додавали завантаження 2; після закінчення даного додавання температура складала 49 °С. Температуру збільшували до 60 °С і за даної температури реакційну суміш витримували протягом приблизного 9 годин. Розгляд інфрачервоного спектру реакційної суміші на да 25 ний момент часу виявив витрачання бутилакрилату (зникнення піків з максимумами в областях -1 1621, 1635 см ) . До реакційної суміші додавали завантаження 3 і реактор конфігурували для простої вакуумної перегонки. Для видалення летких компонентів до реакційної суміші на 1 годину підключали до лінії вакууму; діапазон температур був 51-60 °С, а максимальний отриманий вакуум складав 180 мм ртутного стовпа. Як було встановлено, отриманий в результаті матеріал, характеризувався вимірюваним рівнем вмісту твердої речовини (110°С, 1 година) 96,2 відсотка, щільністю 8,33 3 фунт/галон (0,998 кг/дм ), в'язкістю Z3 за шкалою Гарднера-Холта, рівнем вмісту сукупного аміну 4,892 мекв./г, рівнем вмісту залишкового первинного аміну 0,055 мекв./г, рівнем вмісту вторинного аміну 4,766 мекв./г, рівнем вмісту третинного аміну 0,071 мекв./г, рівнями вмісту залишкових метилметакрилату і бутилакрилату 0,94 і 0,51 відсотка, відповідно до визначення методом газової хроматографії і значенням Mw 399 і значенням Мn 335 відповідно до визначення методом гельпроникаючої хроматографії відносно стандарту полістиролу. Приклад D Акрилат/аспарагінатний аміновий отверджувач отримували з наступних інгредієнтів: 96173 26 -1 симумами в областях 1621, 1635 см ) Температуру реакційної суміші збільшували до 70 °С і витримували протягом 10,9 години. Розгляд інфрачервоного спектру реакційної суміші виявив неможливість встановлення присутності вищезазначених піків, які приписуються акрилату, на тлі шуму базової лінії; на даний момент часу реакція вважалася завершеною. Як було встановлено, отриманий в результаті матеріал, характеризувався вимірюваним рівнем вмісту твердої речовини (110°С, 1 година) 98,9 відсотка, в'язкістю D за шкалою Гарднера-Холта, щільністю 8,17 3 фунт/галон (0,979 кг/дм ), рівнем вмісту сукупного аміну 4,21 мекв./г, рівнем вмісту залишкового первинного аміну 0,230 мекв./г, рівнем вмісту вторинного аміну 3,985 мекв./г, рівнем вмісту третинного аміну 0,000 мекв./г і значенням Mw 450 та значенням Мn 406 відповідно до визначення методом гельпроникаючої хроматографії відносно стандарту полістиролу. Приклад Ε Аміновий отверджувач, модифікований акрилатом, отримували з наступних інгредієнтів: 1 Поліоксиалкілендиамін, який має MM, що дорівнює приблизно 2000, і доступний від компанії Huntsman Corporation. Завантаження 1 поміщали у придатну для використання колбу, оснащену підвісною мішалкою, термопарою, холодильником і впускним отвором для N2. Завантаження розміщували в атмосфері N2. Починаючи з температури 21 °С, протягом періоду часу тривалістю 5,75 години в колбу додавали завантаження 2. Під час додавання спостерігали слабке тепловиділення. Під час додавання даного завантаження спостерігали максимальну температуру 35 °С. Після закінчення завантаження температура реакційної суміші становила 33 °С. Реакційну суміш нагрівали до температури 35-37 °С за допомогою зовнішнього джерела тепла і витримували за даної температури протягом 3 годин. Шляхом розгляду інфрачервоного спектру реакційної суміші було виявлене витрачання дибутилмалеату (зникнення піку з максимумом в області -1 1646 см ) . У реактор додавали завантаження 3 і реакційну суміш нагрівали до 43 °С. Протягом 3,6 години до реакційної суміші додавали завантаження 4; спостерігали слабке тепловиділення. Діапазон температур реакційної суміші в ході завантаження 4 знаходився в межах від 43 до 50 °С; після закінчення завантаження 4 температура складала 45 °С. Після цього температуру реакційної суміші збільшували до 50 °С і витримували протягом 3 годин. Шляхом розгляду інфрачервоного спектру реакційної суміші була виявлена присутність акрилату, який не прореагував (піки з мак Завантаження 1 поміщали у придатну для використання колбу, оснащену підвісною мішалкою, термопарою, холодильником і впускним отвором для повітря. Завантаження розміщували в атмосфері повітря. Починаючи з температури 22°С, протягом періоду часу тривалістю 18 хвилин додавали завантаження 2. Якого-небудь тепловиділення не спостерігали. Температуру реакційної суміші збільшували до 70 °С і витримували протягом 2,9 години. Шляхом розгляду інфрачервоного спектру реакційної суміші була виявлена присутність акрилату, який не прореагував (піки з максимумами в -1 областях 1621, 1635 см ). Температуру реакційної суміші збільшували до 90 °С і витримували протягом 8,8 години. На даний момент часу інфрачервоний спектр суміші виявив витрачання акрилату. Як було встановлено, отриманий в результаті матеріал, характеризувався вимірюваним рівнем вмісту твердої речовини (110°С, 1 година) 95,4 відсотка, в'язкістю G- за шкалою Гарднера-Холта, рівнем вмісту сукупного аміну 0,884 мекв./г, рівнем вмісту первинного аміну 0,155 мекв./г, рівнем вмісту вторинного аміну 0,702 мекв./г, рівнем вмісту третинного аміну 0,022 мекв./г, значенням Mw 2180, значенням Мn 769 і значенням Mz 2993 відповідно до визначення методом гельпроникаючої хроматографії відносно стандарту полістиролу. Приклад F Амін/епоксиднийадукт отримували з наступних інгредієнтів: 27 96173 28 Приклад 1 Ізоціанатфункціональну рецептуру сторони «А» отримували з наступних інгредієнтів: 2 Гліцидиловий простий ефір неодеканової кислоти, доступний від компанії Hexion Specialty Chemicals, Inc. Завантаження 1 поміщали у придатний для використання реактор, оснащений підвісною мішалкою, термопарою, холодильником і впускним отвором для N2- Завантаження розміщували в атмосфері N2 і до реактора підводили тепло. Починаючи з температури 62 °С, протягом періоду часу тривалістю 6,9 години до реактора додавали завантаження 2 в діапазоні температур від 62 до 92 °С. Під час даної подачі для регулювання температури реакції колбонагрівач піднімали або опускали і у міру потреби використовували охолоджування реактора (водяною банею або повітряним потоком). Після закінчення додавання температура реакційної суміші становила 77 °С. Реакційну суміш протягом 8,6 години витримували при 80°С, після цього протягом 1,6 години - при 85 °С. Як було встановлено на даний момент часу, епоксидна еквівалентна маса була рівна 55556, і реакцію вважали завершеною. Як було встановлено, отриманий в результаті матеріал, характеризувався вимірюваним рівнем вмісту твердої речовини (110°С, 1 година) 98,7 відсотка, в'язкістю Z10 за шкалою Гарднера-Холта, рівнем вмісту сукупного аміну 2,969 мекв./г, рівнем вмісту залишкового первинного аміну 0,170 мекв./г, рівнем вмісту вторинного аміну 2,504 мекв./г, рівнем вмісту третинного аміну 0,295 мекв./г, гідроксильним числом 160,1 і значенням Mw 657 і значенням Мn 562 відповідно до визначення методом гельпроникаючої хроматографії відносно стандарту полістиролу. 3 Політетраметиленефіргліколь на основі простого ефіру, доступний від компанії Invista. 4 Аліфатична поліізоціанатна смола на основі гексаметилендиізоціанату, доступна від компанії Bayer Corporation. У придатний для використання реактор в атмосфері азоту завантажували TERATHANE 650, неопентилгліколь, 1,2-бутандіол і каталітичну кількість дилауринату дибутилолова (0,013 % (мас.) при розрахунку на масу трьох гліколів). Протягом 105 хвилин в діапазоні температур 36-37 °С в реактор додавали ізофорондиізоціанат. Протягом періоду часу тривалістю 50 хвилин температуру суміші збільшували до 52 °С. Протягом періоду часу тривалістю 60 хвилин температура збільшувалася до максимального значення 125 °С. Як було встановлено, після закінчення ще 60 хвилин еквівалентна маса отриманого в результаті форполімера, відповідала межам, які задаються технічними умовами. Отриманий в результаті форполімер, охолоджували до 71 °С і виливали в 87,9 % реагенту DESMODUR N3400 і перемішували протягом 30 хвилин. Реагент Desmodur N 3400, який залишився, додавали для доведення еквівалентної маси кінцевого ізоціанату до 264,9. Приклади 2-4 Пігментні розмелення отримували відповідно до рецептур з таблиці 1. 29 96173 30 Таблиця 1 Інгредієнт Приклад 2 5 JEFFAMINE Т3000 Адукт JEFFAMINE D2000/бутилакрилат із прикладу Ε Акрилат/аспарагінатний аміновий отверджувач із прикладу D Адукт амін/епоксид із прикладу F 6 JEFFLINK 754 7 CLEARLINK 1000 8 TINUVIN 292 9 VULCAN XC72 10 BENTONE 34 Поліоксиалкілентриамін, який має MM, що дорівнює приблизно 3000, і доступний від компанії Huntsman Corporation. 6 Аліфатичний вторинний амін, доступний від компанії Huntsman Corporation. 7 Аліфатичний вторинний амін, доступний від компанії Dorf Ketal Chemicals, LLC. 8 Просторово ускладнений аміновий світлостабілізатор, доступний від компанії Ciba Speciality Chemicals Corporation. 9 Пігмент на основі технічного вуглецю, доступний від компанії Cabot Corporation. 10 Реологічна добавка на основі органоглини, доступна від компанії Elementis Specialities, Inc. Приклад 3 359,3 Приклад 4 ММА/БА 158,4 275,3 359,3 366,3 750,1 179,6 191,4 18,0 21,6 62,3 11,8 14,2 41,0 146,5 7,9 0,5 27,5 У кожному прикладі інгредієнти об'єднували і завантажували в бісерний млин Model M250 (Eiger Machinery, Inc.), який містить 188 мл гранул Zirconox з розміром 1,0 мм (Jyoti Ceramic Industries Pvt. Ltd.), і розмелювали із швидкістю обертання млина 3500 об./хв. Про завершення розмелювання судили за досягненням розміру частинок 7,5 за Хегманом, визначаючи ступінь дисперсності за допомогою гриндометра. Приклад 5-7 Були отримані наступні рецептури сторони «В», які продемонстровані в таблиці 2. Таблиця 2 Інгредієнт Пігментне розмелення з прикладу 2 Пігментне розмелення з прикладу 3 Пігментне розмелення з прикладу 4 JEFFAMINE T3000 JEFFLINK 754 CLEARLINK 1000 Амін/акрилатний отверджувач із прикладу А Амін/акрилатний отверджувач із прикладу В Амін/акрилатний отверджувач із прикладу С Акрилат/аспарагінатний аміновий отверджувач із прикладу D Адукт Jeffamine Б2000/бутилакрилат із прикладу Ε Адукт амін/епоксид із прикладу F Ділаурінат дибутилолова Рецептури сторони В з вищенаведеної таблиці 2 і рецептуру сторони А з прикладу 1 завантажували в окремі каністри і перед розпилюванням протягом 4-6 годин нагрівали в печі до 140°F (60,0°C) (приклади від 8 до 11) і 160 °F (71,1°C) (приклади 12 і 13). Композиції полісечовинних покриттів отримували в пристрої аплікатора у вигляді статичної трубки змішувача, доступному від компанії Cairanda Corporation, в результаті перемішування компонентів сторони А з кожним з компонентів сторони В при об'ємному співвідношенні 1 : 1. У прикладах від 8 до 11 композиції покриттів наносили на панелі з холоднокатаної Приклад 5 155, 9 Приклад 6 Приклад 7 152,3 161,5 8,8 8,68 0,1 18,2 56, 0 40, 0 20, 0 19, 6 0,1 37,74 2,10 1,6 1,5 сталі з нанесеними покриттями у вигляді електроосадженої ґрунтовки і епоксикислотного прозорого покриття (APR 2 6241, доступного від компанії ACT Laboratories, Inc.). У прикладах 12 і 13 покриттів наносили на сталеві панелі з нанесеним прозорим покриттям DuPont GEN V. Час висихання до зникнення відлипання для покриттів визначали, періодично торкаючись панелі рукою в рукавичці, як це описувалося раніше, і роблячи висновок про відсутність відлипання тоді, коли рукавичка більше вже не прилипала до покриттів. Значення твердості визначали шляхом завантаження компонентів сторін А і У в двоциліндро 31 96173 вий шприц, оснащений статичною трубкою змішувача і «Пневматичним аплікатором», (PC Сох Limited) і нагнітання компонентів при співвідношенні 1 : 1 у форму для отримання круглої «шайби» з діаметром, рівним приблизно 6 см, і завтовшки 0,2 см. Твердість шайби з полісечовинного покриття за кімнатної температури вимірювали після закінчення 1 доби після нанесення за шкалою Шора D за допомогою приладу Model 212 Pencil Style Digital Durometer (Pacific Transducer Corp.). Після цього шайби на 1 добу розміщували в «гарячому приміщенні» при 140 °F (60,0°C) і вимірювали твердість за Шором D для покриття при знаходженні шайби в гарячо 32 му приміщенні щоб уникнути охолоджування. Шайби витягували з гарячого приміщення в середовище за кімнатної температури і після закінчення 1 доби ще раз вимірювали твердість за кімнатної температури. Співвідношення еквівалентів ізоціанату і аміну розрахували рівним приблизно 1,10 для полісечовинної рецептури, що містить компонент сторони В з прикладу 5, 1,09 для полісечовинної рецептури, що містить компонент сторони В з прикладу б, і 1,104 для полісечовинної рецептури, що містить компонент сторони В з прикладу 7. Таблиця 3 демонструє результати характеристик для отриманих в результаті покриттів. Таблиця 3 Час висихання до зникнення відлипання (с) Твердість (за Шором D), визначена після затвердівання Твердість (за Шором D) після закінчення 3 діб при 140 °F (60,0 °С) Твердість (за Шором D) після витягання Комп’ютерна верстка І. Скворцова Приклад 5 31 Приклад 6 33 Приклад 7 13 62 68 69 40 32 30 66 70 71 Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601