Біокон’югати на основі полікатіонів, призначені для доставки активних речовин різних видів в організмі пацієнта

1. Полікатіонний біокон'югат, який відрізняється тим, що ізополіпептидні полікатіонні молекули-носії, які мають вільні -аміногрупи та одну або більшу кількість підсилюючих молекул, і/або підсилюючу молекулу із зв’язуючими молекулами, у яких полікатіонний біокон’югат має загальну формулу (І): C2 2 (19) 1 3 76940 кул-носіїв загальної формули (І/а), кон'юговані безпосередньо ковалентними зв'язками з підсилюючими молекулами [Exi]p1, які можуть бути або однакового (xi=1), або різного (xi>1) виду і у цих біокон'югатах: [(k)Mx]=[Exі]p1, а полікатіонний біокон'югат має загальну формулу (II): (II), у якій: "Е" означає усі підсилюючі молекули, кон'юговані ковалентними зв'язками безпосередньо з молекулою-носієм загальної формули (І/а), і "xі" показує, що підсилюючі молекули "Е", кон'юговані з молекулою-носієм, є однакового (xi=1) або різного виду за значенням "xі" (xi>1); "р1" означає ступінь насичення у % молекулиносія підсилюючими молекулами [Exi], величина якого більша ніж 0 і менша ніж 100%, завдяки чому визначається відношення між вільними NН2групами, не залученими у хімічні зв'язки, та зв'язаними NН2-групами, яке таким чином впливає на катіонний характер полікатіонних біокон'югатів; і "r" та "m" мають те ж саме значення, що й у загальній формулі (І). 6. Молекула-носій загальної формули (І/а) за п.2, яка відрізняється тим, що її наданий представник кон'югований ковалентними зв'язками зі зв'язуючими молекулами [(-)Схj]р2 аніонного характеру, які можуть бути або однакового (хj=1), або різного (хj>1) виду, а зв'язуючі молекули є дикарбоновими кислотами, трикарбоновими кислотами, карбогідратами або амінокислотами, або подовжувачами пептидного ланцюга, і у цих сполуках: [(k)Mx]=[(-)Cxj]p2, а кон'югати мають загальну формулу (ІІІ): (ІІІ), у якій: "(-)С" означає усі зв'язуючі молекули виключно аніонного характеру, кон’юговані ковалентними зв'язками з наданим представником молекули-носія загальної формули (І/а), "хj" означає, що зв'язуючі молекули "(-)С", кон'юговані з молекулою-носієм, є однакового (хj = 1) або різного виду за значенням "хj" (хj>1), "р2" означає ступінь насичення у % молекули-носія зв’язуючими молекулами [(-)Схj], величина якого більша ніж 0 і менша ніж 100%, завдяки чому визначається відношення між вільними NН2-групами, не залученими у хімічні зв'язки, та зв'язаними NН2-групами, яке таким чином впливає на катіонний характер полікатіонних біокон'югатів; і "r" та "m" мають те ж саме значення, що й у загальній формулі (І). 4 7. Кон'югат загальної формули (III) за п.6, який відрізняється тим, що наданий представник молекули-носія загальної формули (І/а) внаслідок кон'югації ковалентними зв’язками зв'язуючих молекул [(-)Cxj]p2 аніонного характеру здатен утворювати полікатіонні біокон'югати, які мають додаткові можливості для встановлення іонних зв'язків з підсилюючими молекулами катіонного характеру. 8. Полікатіонний біокон’югат загальної формули (І) за п.1, який відрізняється тим, що містить біокон'югати, у яких наданий представник молекулиносія загальної формули (І/а) опосередковано кон'югований з підсилюючими молекулами [– Ехеk]p3, які можуть бути або однакового (хеk=1), або різного (хеk>1) виду, через зв'язуючі молекули [Cxck–]p3, які можуть також бути однакового (хсk=1) або різного (хсk>1) виду, і у біокон'югатах обидва хімічні зв'язки між молекулою-носієм та [Сxсk], а також між [Cxck] та [Еxеk] є ковалентними, і у цих біокон'югатах: [(k)Mx]=[Cxck-Exek]p3, і полікатіонні біокон'югати мають загальну формулу (IV): (IV), у якій: "С" та "Е" означають усі підсилюючі молекули, кон’юговані ковалентними зв’язками опосередковано через зв'язуючі молекули Cxck, що також кон’юговані ковалентними зв’язками з молекулами-носіями загальної формули (І/а), і "xck" вказує, чи є зв'язуючі молекули "Сх–", кон'юговані з молекулою-носієм, однакового (хсk = 1) чи різного виду за значенням "xck" (хсk>1); "хek" вказує, що підсилюючі молекули "–Ех", кон'юговані з молекулою-носієм ковалентними зв’язками опосередковано через зв'язуючі молекули "Схck–", є однакового (хеk=1) чи різного виду за значенням "xеk" (хеk>1); "р3" означає ступінь насичення у % молекули-носія підсилюючими молекулами [Схсk-Eхek], які зв'язані зі зв'язуючими молекулами, величина якого більша ніж 0 та менша ніж 100, завдяки чому визначається відношення між вільними NН2групами, не залученими у хімічні зв'язки, та зв'язаними NН2-групами, яке таким чином впливає на катіонний характер полікатіонних біокон'югатів; і "r" та "m" мають те ж саме значення, що й у загальній формулі (І). 9. Полікатіонний біокон’югат загальної формули (І) за п.1, який відрізняється тим, що містить біокон'югати, у яких наданий представник молекулносіїв загальної формули (І/а) кон'югований ковалентними зв'язками з а) підсилюючими молекулами [Exj] і/або b) зв'язуючими молекулами [(-)Сxj] аніонного характеру, і/або 5 76940 с) опосередковано кон’югованими підсилюючими молекулами [Схсk-Ехеk], які можуть бути або однакового (хі і/або хj, і/або хck, і/або хеk=1), або різного виду (хі і/або хj, і/або хck, і/або хеk>1), за умови, що серед [Exj] і/або [(-)Схj], і/або [Схсk-Ехеk] типів молекул принаймні два присутні в біокон’югаті, і варіанти [(k)Mx] у цих біокон'югатах є такими: 6 [(k)Mx] [Exi]p1+[(-)Cxj]p2 або [(k)Mx]=[Exi]p1+[CXck-Exek]p3, або [(k)Mx]=[Cxck-Exek]p3+[(-)Cxj]p2, або [(k)Mx]=[Exj]p1+[Cxck-Exek]p3+[(-)Cxj]p2, а полікатіонні біокон'югати мають схематичну формулу (V): (V), (вільна у якій: "[Exi]p1" має те ж значення, що й у загальній формулі (II), "[(-)Cxj]p2" має те ж значення, що й у загальній формулі (III), "[Cxck-Exek]p3" має те ж значення, що й у загальній формулі (IV), "m" має те ж значення, що й у загальній формулі (І), а величина "р1"+"р2"+"р3" більша ніж 0 та менша ніж 100, і принаймні дві з величин "р1", "р2" та "р3" більші ніж 0; окрім цього, у даному полікатіонному біокон'югаті молекули Ех у [Exi] та молекули (-)Сх у [(-)Схj] необов'язково ідентичні з молекулами Ех та Сх, які містяться у [Cxck-Ехеk], дивергенція яких позначена "хі/ хj/ хck / хеk". 10. Полікатіонний біокон’югат загальної формули (І) за п.1, який відрізняється тим, що він містить біокон'югати, у яких наданий представник молекул-носіїв загальної формули (І/а) безпосередньо кон'югований виключно іонними зв'язками з підсилюючими молекулами [(-)Aхs]t аніонного характеру, які можуть бути або однакового (хs=1), або різного (хs>1) виду, і у цих біокон'югатах [(k)Mx]=[(-)Aхs]t, і полікатіонні біокон'югати мають загальну формулу (VI): (VI), у якій: "(-)А" означає усі підсилюючі молекули аніонного характеру, кон’юговані іонними зв’язками безпосередньо з молекулами-носіями загальної формули (І/а), і "хs" вказує на те, що аніонні/поліаніонні підсилюючі молекули "(-)А", кон'юговані молекулою-носієм, однакового (хs=1) або різного виду за значенням "хs"(хs>1), "t" означає ступінь насичення у % наданого представника молекул-носіїв підсилюючими молекулами [(-)Axs]t, величина якого більша ніж 0 та менша ніж 100, завдяки чому визначається відношення між вільними NН2-групами, не залученими в хімічні зв’язки, і зв’язаними NН2-групами, яке таким чином впливає на катіонний характер полікатіонних біокон'югатів; і "r" та "m" мають те ж саме значення що й у загальній формулі (І). -аміногрупа) 11. Полікатіонний біокон’югат загальної формули (І) за п.1, який відрізняється тим, що він містить кон'югати загальної формули (III) за п.6, кон'юговані підсилюючими молекулами [(+)Кxu]z катіонного характеру, які можуть бути або однакового (xu=1), або різного (xu>1) виду, за допомогою іонних зв’язків через зв’язуючі молекули [(-)Cxj]p2 аніонного характеру, які можуть бути або однакового (xj=1), або різного (xj>1) виду, і у цих біокон'югатах: [(k/i)Mx]=[(-)Cxj]p2•[(+)Kxu]z а полікатіонні біокон'югати мають загальну формулу (VII): (VII), у якій: "(+)К" означає усі підсилюючі молекули катіонного характеру виду "х", кон'юговані опосередковано іонними зв’язками через зв’язуючі молекули [(-)Cxj]p2 з наданим представником сполук загальної формули (III), і "хu" вказує на те, що катіонні/полікатіонні підсилюючі молекули "(+)Кх, кон’юговані з наданою сполукою загальної формули (I), однакового (хu=1) або різного виду за значенням "хu" (хu>1); "z" означає ступінь насичення у % наданого представника кон’югатів загальної формули (ІІІ) підсилюючими молекулами [(+)Kxu], величина якого більша ніж 0 та менша ніж 100, завдяки чому визначається відношення між вільними NН2-групами, не залученими в хімічні зв’язки, і зв’язаними NН2групами, яке таким чином впливає на катіонний характер полікатіонних біокон'югатів; і оскільки молекули [(+)Kxu]z катіонного характеру можуть кон’югуватися виключно через зв’язуючі молекули [(-)Cxj]p2 аніонного характеру зі сполуками загальної формули (ІІІ), то "p2"="z", "[(-)Cxj]p2" має те ж значення, що й у загальній формулі (III), "r" та "m" мають те ж саме значення, що й у загальній формулі (І). 12. Полікатіонний біокон’югат загальної формули (І) за п.1, який відрізняється тим, що він містить біокон'югати, у яких з вільними -аміногрупами наданого представника полікатіонних кон’югатів загальної формули (ІV) за п.11 кон'юговані іонними 7 76940 зв'язками додаткові підсилюючі молекули [(-)Aхs]t аніонного характеру, які можуть бути або однакового (хs=1), або різного (хs>1) виду, і у цих біокон'югатах [(k/i)Mx] = {[(-)Cxj]p2•[(+)Kxu]z}•[(-)Axs]t, і полікатіонні біокон'югати виражаються схематичною формулою (VIII): (VIII), у якій: "{[(-)Cxj]p2 • [(+)Kxu]z" має те ж значення, що й у загальній формулі (VII), "[(-)Axs]t" має те ж значення, що й у загальній формулі (VI), "r" та "m" мають те ж саме значення, що й у загальній формулі (І). 13. Полікатіонний біокон’югат загальної формули (І) за п.1, який відрізняється тим, що він містить біокон'югати, у яких з вільними -аміногрупами наданого представника полікатіонних кон’югатів загальної формули (ІІ) або (ІV), або (V) кон'юговані іонними зв'язками додаткові підсилюючі молекули [(-)Aхs]t аніонного характеру, які можуть бути або однакового (хs=1), або різного (хs>1) виду, і у цих біокон'югатах [(k/i)Mx]=[Exi]p1•[(-)Axs]t або [(k/i)Mx]=[Схck-Ехek]р3•[(-)Аxs]t, або [(k/i)Mx]=[Exi]p1+[Cхck-Eхek]p3•[(-)Axs]t, а полікатіонні біокон'югати мають загальну формулу (IX) 8 (IX), у якій "[(-)Axs]t" має те ж значення, що й у загальній формулі (VI), "[Еxi]р1" має те ж значення, що й у загальній формулі (II), "[Cxck-Exek]p3" мають те ж значення, що й у загальній формулі (IV), [(k/i)Mx], [(k)Mx], “m” и “r” мають ті ж значення, що й у загальній формулі (I), “p 1+t” або “р3+t” або “p1+р3 +t”>0 і 0, “t”>0. 14. Полікатіонний біокон’югат загальної формули (І) за п.1, який відрізняється тим, що він містить полікатіонні біокон'югати схематичної формули (V), яка має зв'язуючі молекули [(-)Сxj] аніонного характеру, які можуть бути або однакового (xj=1), або різного (xj>1) виду і кон'юговані іонними зв'язками з підсилюючими молекулами [(+)Кхu] катіонного характеру, які можуть бути або (xu=1), або різного (xu>1), і у цих біокон'югатах [(k/i)Mx]=[Exi] p1+{[(-)Cxj]p2 • [(+)Кxu]z} або [(k/i)Mx]=[Cxck-Exek]p3 + {[(-)Cxj]p2 • [(+)Kxu]z}, або [(k/i)Mx]=[Exi]p1 + [Cxck-Exek]p3 + {[(-)Cxj]p2·• [(+)Kxu]z}, а полікатіонні біокон'югати мають загальну формулу (X) (X), у якій: "[(-)Cxj]p2 • [(+)Kxu]z" має те ж значення, що й у загальній формулі (VII), "[Еxі]р1" має те ж значення, що й у загальній формулі (II), "[Cxck-Exek]p3" має те ж значення, що й у загальній формулі (IV), "[(k/i)Mx]", "[(k)Mx]", "m", "r" мають ті ж значення, що й у загальній формулі (І), “p1+z” або “р3+z”, або “p1 +р3+z”>0 і 0, “z”=“р2”>0. 15. Полікатіонний біокон’югат загальної формули (І) за п.1, який відрізняється тим, що він містить біокон'югати, у яких до вільних -аміногруп полікатіонного біокон'югату загальної формули (X) за п.14 як полікатіон кон'юговані іонними зв'язками додаткові підсилюючі молекули аніонного характеру [(-)Axs], які можуть бути або однакового (xs = 1), або різного (xs > 1) виду, і у цих біокон'югатах [(k/i)Mx]=[Ехi]р1 + {[(-)Cxj]p2 • [(+)Kxu]z} • [(-)Axs]t або [(k/i)Mx]=[Cxck-Exek]p3 + {[(-)Cxj]p2 • [(+)Kxu]z} • [(-)Axs]t, або [(k/i)Mx]=[Exi]p1 + [Cxck-Exek]p3 + {[(-)Cxj]p2 • [(+)Kxu]z} • [(-)Axs]t, а полікатіонні біокон'югати мають загальну формулу (XI) (XI), у якій: "[(-)Axs]t" має те ж значення, що й у загальній формулі (VI), "[(-)Cxj]p2 • [(+)Kxu]z" має те ж значення, що й у загальній формулі (VII), "[Exi]p1" має те ж значення, що й у загальній формулі (II), "[Схсk-Ехеk]р3" має те ж значення, що й у загальній формулі (IV), "[(k/i)Mx]", "[(k)Mx]", "m", "r" мають ті ж значення, що й у загальній формулі (І), "p1"+"p3"+"t"+"z", "p1"+"t"+"z", або "p3"+"t"+"z">0 і 0; "t">0, 9 "z"="p2">0 16. Полікатіонний біокон'югат за п.1, який відрізняється тим, що принаймні одна з підсилюючих молекул є цитостатиком та його похідним з антипроліферативним ефектом або сполукою з антипроліферативним ефектом. 17. Полікатіонний біокон’югат загальної формули (І) за п.1, який відрізняється тим, що принаймні одна з підсилюючих молекул є моноклональним антитілом, поліклональним антитілом, його фрагментом і/або похідним, одержаним проти однієї або більшої кількості антигенних детермінант окремої ракової клітини або бактерії, або тканини. 18. Полікатіонний біокон’югат загальної формули (І) за п.1, який відрізняється тим, що принаймні одна з підсилюючих молекул є імунотоксином. 19. Полікатіонний біокон’югат загальної формули (І) за п.1, який відрізняється тим, що принаймні одна з підсилюючих молекул є сполукою з імуномодулюючим ефектом. 20. Полікатіонний біокон’югат загальної формули (І) за п.1, який відрізняється тим, що принаймні одна з підсилюючих молекул є олігопептидом, поліпептидом, глікопротеїном, його фрагментом і/або похідним. 21. Полікатіонний біокон’югат загальної формули (І) за п.1, який відрізняється тим, що принаймні одна з підсилюючих молекул є нуклеїновою кислотою і/або антисмисловим олігонуклеотидом. 22. Полікатіонний біокон’югат загальної формули (І) за п.1, який відрізняється тим, що принаймні одна з підсилюючих молекул є карбогідратом і/або його похідним. 23. Полікатіонні біокон'югати загальної формули (І) за п.1, який відрізняється тим, що принаймні одна з підсилюючих молекул є ліпідом і/або його похідним. 24. Полікатіонний біокон’югат загальної формули (І) за п.1, який відрізняється тим, що принаймні одна з підсилюючих молекул є гормоном, антагоністом гормонів і/або його похідним. 25. Полікатіонний біокон’югат загальної формули (І) за п.1, який відрізняється тим, що принаймні одна з підсилюючих молекул є сполукою, яка має Об’єктом даного винаходу є одержання біокон'югатів на основі полікатіонів, які придатні для доставки активних речовин різного виду в організмі пацієнта, тобто для виконання функцій носіїв. Нові полікатіонні біокон'югати згідно з винаходом одержуються зв'язуванням хімічними зв'язками молекул [(k)Мх] і/або [(і)Мх], які несуть функціональні групи, що відповідають за кон’югацію, які можуть бути або ідентичними або (дві або більше, тобто "х") різного виду, з даними молекулами, які представляють ізополіпептидні полікатіони, які мають вільні -аміногрупи як молекули-носії, і біокон'югати, синтезовані таким способом, можуть виражатися загальною формулою (І); 76940 10 схожість з окремим поверхневим антигеном або молекулою цільової ракової клітини або бактерії, або тканини. 26. Полікатіонний біокон’югат загальної формули (І) за п.1, який відрізняється тим, що принаймні одна з підсилюючих молекул є сполукою, яка має схожість з рецепторами, які присутні в значній пропорції на поверхні ракової клітини або бактерії, або тканини. 27. Полікатіонний біокон’югат загальної формули (І) за п.1, який відрізняється тим, що принаймні одна з підсилюючих молекул вибрана серед вітамінів, вітамінних антагоністів та їх похідних. 28. Полікатіонний біокон’югат загальної формули (І) за п.1, який відрізняється тим, що принаймні одна з підсилюючих молекул вибрана з групи антибактеріальних і/або антиінфекційних сполук і їх похідних, застосовуваних проти інфекцій в клінічній практиці. 29. Полікатіонний біокон’югат загальної формули (І) за п.1, який відрізняється тим, що принаймні одна з підсилюючих молекул є парамагнітним контрастним матеріалом. 30. Полікатіонний біокон’югат загальної формули (І) за п.1, який відрізняється тим, що принаймні одна з підсилюючих молекул є моноклональним антитілом, поліклональним антитілом і/або його фрагментом, і/або похідним, одержаним проти одного або більшої кількості антигенних детермінант окремого трансмембранного поверхневого рецептора для диференціації. 31. Полікатіонний біокон’югат загальної формули (І) за п.1, який відрізняється тим, що принаймні одна з підсилюючих молекул є цитокіном/лімфокіном і/або їх похідними, і/або аналогами, і/або антагоністом. 32. Полікатіонний біокон’югат загальної формули (І) за п.1 для використання в трансдермальному застосуванні через іонофорез. 33. Полікатіонний біокон’югат загальної формули (І) за п.1 включений в ліпосоми. 34. Фармацевтичні композиції, які містять полікатіонні біокон’югати за будь-яким з пп.1-33. (І) і у полікатіонних біокон'югатів існують ізополіпептидні полікатіонні молекули-носії (надалі: молекули-носії), які мають вільні -аміногрупи, що можуть виражатися загальною формулою (І/а): (І/а) (вільна -аміногрупа) і у кожній молекулі-носії загальної формули (І/а) існують мономери тієї ж конфігурації (тобто, 11 76940 або D- або L-), а окремі мономери не зв'язуються між собою аміногрупами у -позиціях, але зв'язуються ними, згідно з величиною "m", у інших позиціях аміногруп (тобто, у -, -, -, і т.д.) і тому їх структури відмінні від тих, що містяться у поліпептидах, утворених звичайними -амінопептидними зв'язками, які головним чином трапляються в організмах ссавців, де: "r" є середньою величиною, що знаходиться між 20 та 400; "m"=0, 1,2,3, ...k; "[(k)Мх]" позначає підсилюючі молекули і/або зв'язуючі молекули, кон'юговані ковалентними (=k) зв'язками з ізополіпептидною полікатіонною молекулою-носієм та "[(і)Мх]" позначає підсилюючі молекули, кон'юговані іонними (=і) зв'язками з ізополіпептидною полікатіонною молекулою-носієм, тоді як згадані підсилюючі та зв'язуючі молекули, які мають відповідні функціональні групи для кон'югації, можуть бути або ідентичними або (дві або більше, тобто "х") різного виду, і підсилюючі молекули можуть кон'югуватися - безпосередньо і/або - опосередковано через зв’язуючу молекулу, і, окрім цього, поява зв'язку [(k)Мх] та [(і)Мх] у тому ж полікатіонному біокон'югаті, позначається [(k/і)Мх]. На основі загальної формули (І) нових полікатіонних біокон'югатів згідно з винаходом можуть бути виведені подальші молекулі загальної формули (II), (III), (IV), (VI), (VII), (IX), (X), (XI) і схематичної формули (V), (VIII), (ІХ/а), (Х/а), (ХІ/а). У випадку, коли підсилюючі молекули [Ехі], які можуть бути або ідентичними або (дві або більше, тобто "х") різного виду, безпосередньо кон'югуються ковалентними зв'язками з даними молекулами, які представляють молекули-носії загальної формули (І/а), тоді: [(k)Mx]=[Exі]p1, і нові полікатіонні біокон'югати виражаються загальною формулою (II): 12 У випадку, коли зв'язуючі молекули винятково аніонного характеру [(-)Схj], які можуть бути або ідентичними або (дві або більше, тобто "х") різного виду, кон'югуються ковалентними зв'язками з даними молекулами, які представляють молекулиносії загальної формули (І/а), то з'являється додаткова можливість для встановлення іонних зв'язків з катіонами, які можуть бути або ідентичними або (два або більше, тобто "х") різного виду, і потім: [(k)Mx]=[(-)Cxj]p2 і нові кон'югати виражаються загальною формулою (III): (III) У випадку, коли підсилюючі молекули [Ехеk], які можуть бути або ідентичними або (дві або більше, тобто "х") різного виду, опосередковано кон'югуються ковалентними зв'язками з даними молекулами, які представляють молекули-носії загальної формули (І/а), через зв'язуючі молекули [Схсk], які також можуть бути або ідентичними або (дві або більше, тобто "х") різного виду, тоді: [(k)Mx]=[Cxck-Exek]p3, і нові полікатіонні біокон'югати виражаються загальною формулою (IV): (IV) У випадку коли підсилюючі молекули [Ехj] і/або [Cxck-Exek] і/або зв'язуючі молекули [(-)Cxj] аніонного характеру також кон'югуються з даними молекулами, які представляють молекули-носії загальної формули (І/а), і, окрім того, серед "р1, р2 і р3" величина щонайменше двох із них більша 0, тоді: [(k)Mx]=[Exi]p1+[Cxck-Exek]p3+[(-)Cxj]p2, і нові полікатюнні біокон'югати виражаються схематичною формулою (V): (II) (V) де: "Ех" у [Ехj]р1 позначає підсилюючі молекули Ех різного (V) виду, беспосередньо кон'юговані ковалентними зв'язками з даними молекулами, які представляють молекули-носії загальної формули (І/а) і "і" вказує чи ідентичні (і=1) підсилюючі молекули Ех, кон'юговані з даною молекулою-носієм за допомогою ковалентних зв'язків (і=1) або чи вони різного виду, з числом "і" (і=2, 3, ... "х" виду), і "(-)Сх" у [(-)Схj]р2 позначає зв'язуючі молекули (-)Сх різного виду ("х") винятково аніонного характеру, кон'юговані ковалентними зв'язками з даними молекулами, які представляють молекули-носіі загально формули (і/а), для того, щоб зробити їх придатними до встановлення іонних зв'язків з катіонами, і "j" вказує чи ідентичні (j=1) зв'язуючі молекули (-)Сх, кон'юговані ковалентними зв'язками з даною молекулою-носієм або чи вони різного виду, з числом "j" (j=2, 3, ... х") і 13 "Сх-Ех" у [Сxck-Ехek]р3 позначає підсилюючі молекули Ех різного ("х") виду, опосередковано кон'юговані ковалентними зв'язками через зв'язуючі молекули Сх різного ("х") виду, і ці молекули Сх також кон'югуються ковалентними зв'язками з даними молекулами, які представляють молекулиносії загальної формули (І/а), і "сk" вказує чи ідентичні зв'язуючі молекули Сх (сk=1), кон'юговані ковалентними зв'язками з даною молекулою-носієм, або чи вони різного виду з числом "сk" (ск=2, 3, ... "х"), і ці зв'язуючі молекули Сх, які частково залежать від структури підсилюючих молекул Ех, можуть бути нейтральними і/або аніонного і/або катіонного характеру, "ek" вказує чи ідентичні (еk=1) підсилюючі молекули Ех, опосередковано кон'юговані ковалентними зв'язками через зв'язуючі молекули "Сх", або чи вони різного виду з числом "еk"(еk=2,3, ... "х"). Окрім того, степінь насичення підсилюючими молекулами [Ехі]р1 і/або [Схсk-Ехеk]р3 і/або зв'язуючими молекулами [(-)Cxj]p2 у % від даної молекули, яка представляє молекулу-носій загальної формули (І/а) задається різними величинами "р1, р2 і р3", тоді як сумарна величина "р1+р2+p3" в одному даному полікатіонному біокон'югаті >0 та 100, завдяки чому визначається відношення між вільними (невтягнутими у пептидні зв'язки) та зв'язуючими NН2-групами, яке у свою чергу впливає на заряд та на катіонний характер полікатіонних біокон'югатів; і таким чином "р1" вказує степінь насичення підсилюючими молекулами [Ехi] у % від молекули-носія загальної формули (І/а), "р2" вказує степінь насичення зв'язуючими молекулами [(-)Cxj] винятково аніонного характеру у % від молекули-носія загальної формули (І/а), "р3" вказує степінь насичення підсилюючими молекулами [Сxck-Ехek], які зв'язуються зі зв'язуючими молекулами у % від молекули-носія загальної формули (І/а), і на основі вищесказаного у схематичній формулі (V) "р1+р2+р3">0 та 100, і серед "р1, р2 та р3" величина щонайменше двох з них більша за 0; окрім цього, у даному полікатіонному біокон'югаті молекули Ех у [Ехi] та молекули (-)Сх у [(-)Схj] необов'язково ідентичні з тими Ех та Сх молекулами, 76940 14 які трапляються у [Cxck-Exek], дивергенція яких позначається "х" і буде згадуватися пізніше в прикладах прийнятним чином вибраних підсилюючих молекул, окрім цього, "r" та "m" мають теж значення що й у загальній формулі (І). У випадку, коли підсилюючі молекули [(-)Axs] аніонного характеру, які можуть бути або ідентичними або (дві або більше, тобто "х") різного виду, безпосередньо кон'югуються іонними зв'язками з вільними -аміногрупами даних молекул, які представляють молекули-носії загальної формули (І/а), тоді: [(i)Mx]=[(-)Axs]t і нові полікатіонні біокон'югати виражаються загальною формулою (VI): (VI) У випадку, коли підсилюючи молекули [(+)Kxu] катіонного характеру, які можуть бути або ідентичними або (дві або більше, тобто "х") різного виду, кон'югуються іонними зв'язками опосередковано через зв'язуючі молекули [(-)Схj] винятково аніонного характеру, які можуть бути або ідентичними або (дві або більше, тобто "х") різного виду з даними молекулами, які представляють кон'югати загальної формули (III), тоді: [(k)Mx] [(i)Mx]=[(k/i)Mx]=[(-)Cxj]p2 [(+)Kxu]z, і нові полікатіонні біокон'югати виражаються загальною формулою (VII): (VII) У випадку, коли додаткові підсилюючі молекули [(-)Ахs] аніонного характеру, які можуть бути або ідентичними або (дві або більше, тобто "х") різного виду, кон'югуються безпосередньо іонними зв'язками з вільними -аміногрупами даних молекул, які представляють полікатіонні біокон'югати загальної формули (VII), тоді: [(k/i)Mx]={[(-)Cxj]p2 {(+)Kxu]z} [(-)Axs]t, і нові полікатіонні біокон'югати виражаються схематичною формулою (VIII): (VIII) У випадку, коли додаткові підсилюючі молекули [(-)Axs] аніонного характеру, які можуть бути або ідентичними або (дві або більше, тобто "х") різного виду, кон'югуються іонними зв'язками з вільними -аміногрупами даних молекул, які представляють полікатіонні біокон'югати загальної формули (II) або (IV) або схематичної формули (V), тоді: [(k/i)Mx]=[Exi]p1 [(-)Axs]t або [Cxck-Exek]p3 [(-)Axs]t або [Exi]p1+[Cxck-Exek]p3 [(-)Axs]t, і нові полікатіонні біокон'югати виражаються загальною формулою (IX) або схематичною формулою (ІХ/а): 15 76940 16 (IX) (ІХ/а) У випадку, коли дані молекули, які представляють полікатіонні біокон'югати схематичної формули (V), у яких існують зв'язуючі молекули [(-)Cxj] аніонного характеру, які також можуть бути або Ідентичними або (дві або більше, тобто "х") різного виду, і вони, таким чином, частково підсилюють аніонний характер так, що додаткові підсилюючі молекули [(+)Kxu] катіонного характеру, які можуть бути ідентичними або (дві або більше, тобто V) різного виду, можуть кон'югуватися з ними іонними зв'язками, тоді: [(k/i)Mx]=[Exi]p1+ {[(-)Cxj]p2 [(+)Kxu]z} або [Cxck-Exek]p3+ {[(-)Cxj]p2 [(+)Kxu]z} або [Exi]p1+[Cxck-Exek]p3+ {[(-)Cxj]p2 [(+)Kxu]z}, і полікатіонні біокон'югати виражаються загальною формулою (X) або схематичною формулою (Х/а): (X) (Х/а) У випадку, коли додаткові підсилюючі молекули [(-)Axs] аніонного характеру, які можуть бути або ідентичними або (дві або більше, тобто "х") різного виду, кон'югуються безпосередньо іонними зв'язками з вільними -аміногрупами даних молекул, які представляють полікатіонні біокон'югати загальної формули (X), тоді: [(k/i)Mx]=[Exi]p1+ {[(-)Cxj]p2 [(+)Kxu]z} [(-)Axs]t або [Cxck-Exek]p3+ {[(-)Cxj]p2 [(+)Kxu]z} [(-)Axs]t або [Exi]p1+[Cxck-Exek]p3+ {[(-)Cxj]p2 [(+)Kxu]z} [(-)Axs]t, і полікатіонні біокон'югати виражаються загальною формулою (XI) або схематичною формулою (ХІ/а); (XI) (ХІ/а) у якій: "(-)Ах" у [(-)Axs]t позначає підсилюючі молекули (-)Ах різного виду ("х") аніонного характеру, кон'юговані іонними зв'язками безпосередньо з даними молекулами, які представляють молекули-носії загальної формули (І/а), і "s" вказує чи є ідентичними (s=1) аніонні ()Ах/полікатіонні молекули, кон'юговані іонними зв'язками з даною полікатіонною молекулоюносієм або чи вони є різного виду з числом "s" (s=2, 3,..."х" виду), і "(+)Kх" у [(+)Kхu]z позначає підсилюючі молекули (+)Kx різного ("х") виду катіонного характеру, що кон'югуються іонними зв'язками опосередковано через зв'язуючі молекули аніонного характеру [(-)Cxj] різного ("х") виду з даними молекулами, які представляють молекули-носії загальної формули (І/а), тобто, по суті з кон'югатом загальної формули (IIІ), і "u" вказує чи є ідентичними (u=1) катіони (+)Kx і/або полікатіони, кон'юговані іонними зв'язками з даною сполукою загальної формули (III) або чи є 17 вони різного виду з числом "u" (u=2, 3,..."х" виду), і, окрім цього, "t" вказує степінь насичення підсилюючими молекулами [(-)Axs] у % від молекули-носія загальної формули (І/а), і "z" вказує степінь насичення підсилюючими молекулами [(+)Kxu] у % від лолікатіонного біокон'югату загальної формули (І) або від молекулиносія загальної формули (І/а), які опосередковано кон'югуються через зв'язуючі молекули [(-)Cxj] аніонного характеру, і "t" у загальній формулі (VI), і "z" у загальній формулі (VII), і "t"+"z" у схематичній формулі (VIII), і "t"+"p1" або "t"+"p3"або "t"+"p1"+"p3" у загальній формулі (IX) і у схематичній формулі (ІХ/а), і "z"+"p1"або "z"+"p3"або "z"+"p1"+"p3" у загальній формулі (X) і у схематичній формулі (Х/а), і "t"+"z"+"p1" або "t"+"z"+"p3" або "t"+"z"+"p1"+"p3" у загальній формулі (XI) і у схематичній формулі (ХІ/а), і величина кожної з цих сум >0 та 100; окрім цього, згідно з цими NH2-групами, які не насичуються "t" і/або "z" і/або "р," і/або "р3" будуть залишатися вільними, завдяки чому визначається відношення між вільними (невтягнутими у хімічні зв'язки) та зв'язуючими NH2-групами, яке у свою чергу впливає на заряд та на катіонний характер полікатіонних біокон'югатів, тоді як "z" вказує степінь насичення молекул-носіїв катіонними підсилюючими молекулами [(+)Kxu], які кон'югуються опосередковано через зв'язуючі молекули [(-)Cxj], тому "z"="p2", окрім цього "r" та "m" і "[(k)Мх]" мають те ж значення, що й у загальній формулі (І), "[Ехi]р1" має те ж значення, що й у загальній формулі (II), "[(-)Схj]p2 має те ж значення, що й у загальній формулі (III), "[Схck-Еxek]р3" має те ж значення, що й у загальній формулі (IV). Новизна полікатіонних біокон'югатів загальної формули (І), що є об'єктом представленого винаходу, полягає у тому, що існують ізополіпептиди, які мають вільні -аміногрупи як свої полікатіонні молекули-носії, синтез яких здійснюється шляхом зв'язування мономерів диаміномонокарбонової кислоти, що утворюють ці ізополіпептиди не своїми аміногрупами у -позиціях, а своїми аміногрупами у решті ( -, -, -, і т.д.) позиціях, і спосіб, який використовується для одержання цих молекул-носіїв розкритий в [описі патенту HU 202553 В з пріоритетом від 21.10.1987, названий: "Спосіб для приготування ізополіпептидів із диаміномонокарбонових кислот та з лікарських препаратів, які їх містять та з рослинного захисного агенту, який містить поліізолізин"], окрім цього у [статті Szokan et al.:"Structure Determination and Synthesis of Lysine Isopeptides Influencing on Cell Proliferation" (Biopolyrners, J. Wiley & Sons, Inc. 42:305-318, 1997)]. З даними молекулами, які представляють молекули-носії загальної формули (І/а) у нових полікатіонних біокон'югатах загальної формули (І), одержаних згідно з винаходом, практично будь-яка органічна і/або неорганічна молекула, яка має фу 76940 18 нкціональні групи, що відповідають за конфігурацію, може зв'язуватися як прийнятним чином вибрана підсилююча молекула у відповідності зі способом, відображеним загальною формулою (II), (III), (IV), (VI), (VII), (IX), (X), (XI) і схематичною формулою (V), (VIII), (ІХ/а), (Х/а), (ХІ/а). Всі ці підсилюючі молекули можуть необжувальним способом сприятливо вибиратися з групи сполук, приведених нижче: - гормони та гормонні антагоністи різного виду (стероїд, протеїн пептид, і т.д.; і активні фрагменти пептидних гормонів та їх похідних; - насичені та ненасичені жирні кислоти, холестероли, фосфоліпіди (фосфогліцериди, сфінгоміеліни, і т.д.) та їх похідні; - нуклеїнові кислоти/антисенсні нуклеотиди; - моносахариди, олігосахариди та полісахариди і їх похідні; - вітаміни та їх похідні; - відомі протипухлинні лікарські препарати та активні речовини і їх похідні; - амінокислоти, олігопептиди, поліпептиди, додаткові глікопротеїни та лілопротеїни, їх фрагменти та їх похідні. Нові полікатіонні біокон'югати загальної формули (І), одержані згідно з описаним у винаході способом, містять молекули-носії загальної формули (І/а) і дані молекули, які представляють ці молекули-носії, кон'югуються хімічними (ковалентними і/або іонними) зв'язками з підсилюючими молекулами, які прийнятним чином вибрані згідно з передбачуваним ефектом (наприклад антипроліферативними, антимікробними, геновиділяючими, які покращують якість діагностичного магнітнорезонансного зображення, і т.д.), і ці підсилюючі молекули можуть бути або ідентичними або (дві або більше, тобто "х") різного виду, і завдяки придатності до застосування багатьох підсилюючих молекул у даному полікатіонному біокон'югаті загальної формули (І), множина прямих і/або опосередкованих ефектів може отримуватися одночасно Декілька прикладів для сполук, що можуть сприятливо застосовуватися для цієї цілі приводяться нижче Сполуки, які містять частину безпосередньо підсилюючих молекул з необмежуючим характером - сполуки, які мають антипроліферативні ефекти, наприклад: цитостатичні, які використовуються у клінічній практиці, додаткові цитокіни, які впливають на поділ та диференціацію клітин (наприклад різні фактору росту, а також антитіла, одержані проти рецепторів цих факторів, інтерферони і т.д.), додаткові пептиди/протеїни, які інгібують формацію нових кров'яних судин навколо клітин пухлини (ангіостатини, ендостатини), додаткові нуклеїнові кислоти/антисенсні олігонуклеотиди, які впливають антипроліферативними ефектами на злоякісно видозмінені клітини; - сполуки, які мають антимікробні ефекти, наприклад антивірусний, антибактеріальний, протигрибковий, антипротозойний, і т.д. сполуки, які використовують у клінічній практиці, крім того нуклеїнові кислоти/комплексні антисенсні олігонуклеотиди, які інгібують реплікацію мікробів; 19 - нуклеїнові кислоти, виділені або синтезовані з метою передавання гена, які прийнятні для лікування генетичних хвороб (наприклад фібрознокістозної дегенерації); - сполуки, які покращують якість діагностичного магнітно-резонансного зображення, наприклад парамагнітні іони металу та комплекси, які містять іони металу такого виду, особливо молекулярні комплекси іону гадоліну (Gd) (наприклад сіль димеглуміну Gd-диетилен-триамін-пентаацетатної кислоти); - сполуки, які мають імунномодулянтні ефекти (наприклад інтерлейкіни, пухлинні некрозні фактори, і т.д.), які контролюють дану функцію імунної системи; та - чисельні прийнятним чином вибрані сполуки з рештою ефектів не визначених тут, що можуть використовуватися з певними цілями як підсилюючі молекули. Сполуки, які містять частину опосередкованих підсилюючих молекул, які покращують або підвищують вибірковість з необмежуючим характером: - у зв'язку з антипроліферативними ефектами, наприклад моноклонові антитіла, які мають особливі схожості з поверхнею антигену даної клітини пухлини, а також антитіла або будь-яка сполука, яка має схожості з такого виду рецепторами (наприклад рецептор трансферину або рецептор фолату серед вітамінів і т.д.), які присутні у більшій пропорції на поверхні клітин пухлини ніж на нормальних (незлоякісно видозмінених) клітинах; - окрім цього, у зв'язку з антипроліферативними та будь-якими іншими ефектами, спрямованими на будь-яку сполуку, яка має особливі схожості з певним рецептором, який трапляється виключно тільки на поверхні даної нормальної клітини (цей рецептор не існує як результат патологічного процесу), а саме, наприклад рецептори поверхні клітини азіалоглікопротеїну клітин печінки (з якими особливим чином зв'язується термінальна галактоза макромолекул) або з будь-якою іншою сполукою, яка зв'язує рецептори, які присутні у більшій пропорції на поверхні даних клітин-мішеней; - у головних сполуках, які можуть зв'язуватися з даною клітиною-мішенню (наприклад мікробами або інфікованими мікробами клітинами, і т.д.) для досягання опосередкованого підсилюючого ефекту. Сполуки, які містять частину безпосередніх та одночасно опосередкованих підсилюючих молекул з необмежуючим характером. - у зв'язку з антипроліферативними ефектами, наприклад, гормони, гормонні антагоністи та їх похідні, особливо серед поліпептидних гормонів, людського гормону хоріогонадотропіну, які мають антипроліферативні ефекти, окрім цього, антитіла, отримані проти рецепторів факторів росту різного виду, які присутні у більшій пропорції на поверхні даної клітини пухлини, ніж на решті клітинах і одночасно впливають антипроліферативними ефектами на дані злоякісно видозмінені клітини, більше того на імунотоксини, які отримуються проти даної клітини пухлини; - у зв'язку з цим антимікробні ефекти, наприклад, нейтралізуючі антитіла, які отримуються 76940 20 проти даних мікробів (наприклад вірусів, бактерій, грибків, і т.д.), окрім того, імунотоксини, які отримуються проти даного мікроба. Нові полікатіонні біокон'югати загальної формули (І), одержані згідно з винаходом, містять молекули-носії загальної формули (І/а) та дані молекули, які представляють ці молекули-носії, кон'югуються з підсилюючими молекулами, які можуть бути або ідентичними або (дві або більше, тобто "х") різного виду, що прийнятним чином вибрані згідно з вищезазначеними прикладами і кон'югація цих підсилюючих молекул позначається [Exi]p1 і/або [...-Ехek]р3, яка вказує на те, що молекули зв'язуються ковалентними зв'язками, окрім цього, [(-)Axs]t, які мають аніонний характер і/або [(+)Kxu]z, які мають катіонний характер позначають молекули, що зв'язуються іонними зв'язками. Нові полікатіонні біокон'югати загальної формули (І), одержані згідно з винаходом, містять молекули-носії загальної формули (І/а) і дані молекули, які представляють ці молекули-носії, кон'югуються з підсилюючими молекулами, які можуть бути або ідентичними або (дві або більше, тобто "х") різного виду, що прийнятним чином вибрані згідно з вищезазначеними прикладами, і підсилюючі молекули можуть кон'югуватися безпосередньо і/або опосередковано через зв'язуючі молекули, а останні, позначені [Схck-...]p3 для ковалентних зв'язків та [(-)Cxj]p2 для іонних зв'язків, можуть зв'язувати підсилюючі молекули відповідно ковалентним або іонним чином, і ці зв'язуючі молекули можуть прийнятним чином вибиратися з необмежуючим характером з бікарбонових кислот, трикарбонових кислот, карбогідратів або амінокислот, або подовжувачів пептидного ланцюга. Нові полікатіонні біокон'югати загальної формули (І), одержані згідно з винаходом, містять молекули-носії загальної формули (І/а) і дані молекули, які представляють ці молекули-носії, кон'югуються з підсилюючими молекулами, які можуть бути або ідентичними або (дві або більше, тобто "х") різного виду, що прийнятним чином вибираються згідно з вищезазначеними прикладами, і кон'югація підсилюючих молекул ковалентними і/або іонними хімічними зв'язками має місце безпосередньо і/або опосередковано у визначеній пропорції, переважно для досягнення насичення від 10 до 100%. Переважні молекули, які представляють молекули-носії загальної формули (І/а) у нових полікатіонних біокон'югатах загальної формули (І), згідно з винаходом включають ці 60-120 членні, нерацемічні поліізо-L-лізини, тобто полі( )-L-лізин-воденьброміди, які самі по собі мають деякі антипроліферативні та антивірусні ефекти, як це розкривається у [описі патенту HU 202553 В з пріоритетом в Угорщині від 21 жовтня 1987р.]. Об'єктом даного винаходу є виявлення того, що кожен з нових полікатіонних біокон'югатів загальної формули (І), одержаних згідно зі способом, описаним у представленому винаході, містить молекули-носії загальної формули (І/а) і ці молекулиносії (які самі по собі мають деякі антипроліферативні ефекти) кон'югуються хімічними зв'язками зі сполуками, які мають антипроліферативні ефекти 21 (деякі сполуки, прийнятним чином вибрані для цієї цілі, приводяться вище серед безпосередніх підсилюючих молекул), а біокон'югати, отримані таким чином, успішно застосовувані для лікування злоякісностей, які розвиваються в організмах ссавців (надалі:- пухлини), in se, або комбінуються з відомими способами інгібування пухлин, прийнятих у клінічній практиці. Додаткові підсилюючі молекули, які позначаються покращенням відповідним чином вибраної селективності, що детально розкрита вище (серед безпосередніх підсилюючих молекул), зв'язані з біокон'югатами, одержаними згідно з винаходом, підвищують концентрацію активних речовин у пухлинах, завдяки чому можуть послаблюватися небажані побічні ефекти і, таким чином, ефективність лікування може надалі підвищуватися. Кон'югати, подібні до тих нових полікатіонних біокон'югатів, що мають антипроліферативний ефект, згідно з представленим винаходом вже одержані раніше. Статті з цієї тематики також опубліковані, серед яких ми хотіли б послатися на деякі з приведених нижче: - Bofdanov-A.A Jr., Martin-C, Bogdanova-A.V. et al.: An adduct of cis-diammme-dichloroplatmum(ll) and poly(ethylene glycol)poly(L-lysine)-succinate: synthesis and cytotoxic properties; Bioconjug-Chem. 1996Jan-Feb, 7(I): 144-9. - Di-Stefano-G., Busi-C, Derenzini-M. et al.: Conjugation of 5-fluoro-2'-deoxyundine with lactosaminated poly-l-lysine to reduce extrahepatic toxicity in the treatment of hepatocarcinomas; Ital-JGastroenterol-Hepatol. 1998 Apr; 30(2): 173-7, - Paprocka-M., Boratynski-J., Dus-D. et al.: Conjugation of the monoclonal antibody 17-1A with the nitroacridine compound C921 with the poly-L-lysine as an intermediate agent; Arch-Immunol-Ther-ExpWarsz. 1997; 45(4): 343-9. - Salazar-A.M., Levy-H.B., Ondra-S. et al.: Longterm treatment of malignant gliomas with intramuscularly administered polyinosinic-polycytidylic acid stabilized with polylysine and carboxymethylcellulose; an open pilot study; Neurosurgery. 1996 Jun; 38(6): 1096-103; discussion 1103-4. Інше виявлення, яке міститься у даному винаході, є ознака молекул-носіїв загальної формули (І/а) у нових полікатіонних біокон'югатах загальної формули (І), що є полікатіонами, згідно з якою вони відповідають за доставку, а також за введення у клітини-мішені, прийнятним чином вибраних нуклеїнових кислот поліаніонного характеру, як підсилюючих молекул, зв'язаних з ними іонними зв'язками, тобто, для предавання генів, використовуючи той ефект, що кон'югуючи ковалентними зв'язками додаткові підсилюючі молекули, деталі яких вказано вище, які позначаються покращенням відповідним чином вибраної селективності, нові полікатіонні біокон'югати вибірково зв'язуються з клітинами-мішенями або у по суті вищій пропорції по відношенню до них ніж до клітин іншого типу. Кон'югати, подібні до тих нових полікатіонних біокон'югатів, які згідно з винаходом здатні до передавання генів, вже одержані раніше. Статті з цієї тематики опубліковані у науковій літературі, серед 76940 22 яких ми хотіли б послатися на деякі публікації, як наприклад, на нижчеприведені: - Erbacher-P., Roche-A.C, Monsigny-M., MidouxP.: The reduction of the positive charges of polylysine by partial gluconoylation increases the transfection efficiency of polylysine/DNA complexes; Biochim. Biophys.Acta. 1997Feb21; 1324(1): 27-36. - Ferkol-T., Perales-J.C, Mularo-F., HansonR.W.. Receptor-mediated gene transfer into macrophages; Proc-Natl-Acad-Sci-USA. 1996 Jan 9; 93(1): 101-5. - Kollen-W., Erbacher-P , Midoux-P. et al.: Glycosylated polylysines. Nonviral vectors for gene transfer into cystic fibrosis airway epithelial cells; Chest. 1997 Jun; 111 (6 suppl): 95S-96S. - Liang-W.W., Shi-X., Deshpande-D. et al.: Oligonucleotide targeting to alveolar macrophages by mannose receptor-mediated endocytosis; BiochimBiophys-Acta. 1996 Mar 13: 1279(2): 227-34. - Schneider-H., Huse-K., Birkenmeier-G. et al.: Gene transfer mediated by aipha2-macroglobulin; Nucleic-Acids-Res. 1996 Get 1; 24(19): 3873-4. - Schwarzenberger-P., Spence-S.E., Gooya-J.M. et al.: Targeted gene transfer to human hematopoietic progenitor cell lines through the c-kit receptor; Blood. 1996 Jan 15; 87(2): 472-8. - Sosnowski-B.A., Gonzalez-A.M., Chandler-LA. et al.: Targeting DNA to cells with basic fibroblast growth factor (FGF2); J-Biol-Chem. 1996 Dec 27; 271(52): 33647-53. - Stewart-A.J., Pichon-C, Meunier-L. et al.: Enhanced biological activity of antisense oligonucleotides complexed with glycosylated poly-L-lysine; MotPharmacol. 1996 Dec; 50(6): 1487-94. Більше того, нові полікатіонні біокон'югати, які придатні для передавання генів у випадку додаткової кон'югації зі сполуками, які мають антипроліферативні ефекти (прийнятним чином вибрані сполуки, виділені серед безпосередніх підсилюючих молекул), придатні для більш ефективного лікування пухлин. Наукові перевидання на цю тематику також опубліковані, серед яких ми посилаємося на деякі з приведених нижче: - Cristiano-R.J., Roth-J.A.: Epidermal growth factor mediated DNA delivery into lung cancer cells via the epidermal growth factor receptor; Cancer-GeneTher. 1996 Jan-Feb; 3(1): 4-10. - Foster-B.J., Kern-J.A.: HER2-targeted gene transfer; Hum-Gene-Ther. 1997 Apr 10; 8(6): 719-27. - Ginobbi-P., Geiser-TA, Ombres-D., Citro-G.: Folic acid-polylysine carrier improves efficacy of cmyc antisense oligodeoxynucleotides on human melanoma (M14) cells; Anticancer-Res. 1997 Jan-Feb; 17(1 A): 29-35. - Nguyen-D.M., Wiehle-S.A., Roth-J.A., CristianoR.J.: Gene delivery into malignant cells in vivo by a conjugated adenovirus/DNA complex; Cancer-GeneTher. 1997 May-Jun; 4(3): 183-90. - Schachtschabel-U., Pavlinkova-G., Lou-D., Kohler-H.: Antibody-mediated gene delivery for B-cell lymphoma in vitro; Cancer-Gene-Ther. 1996 NovDec; 3(6): 365-72. - Shimizu-N., Chen-J., Gamou-S., Takayanagi-A.: Immunogene approach toward cancer therapy using erythrocyte growth factor receptor-mediated gene 23 delivery; Cancer-Gene-Ther. 1996 Mar-Apr; 3(2): 113-20. - Watanabe-N., Sato-Y., Yamauchi-N., Niitsu-Y.: Gene delivery into human cancer cells via transferrin receptor; Nippon-Rinsho. 1998 Mar; 56(3): 724-30. Інші виявлення також належать до об'єкту представленого винаходу, а саме, що кожен із нових полікатіонних біокон'югатів загальної формули (І), одержаних згідно зі способом, описаним у винаході, містить молекули-носії загальної формули (І/а) і ці молекули-носії (які мають самі по собі деякі антивірусні ефекти) кон'югуються хімічним зв'язком з прийнятним чином вибраними сполуками, які мають антивірусні ефекти, як безпосередні підсилюючі молекули, і завдяки цьому підсилюють антивірусний ефект нових полікатіонних біокон'югатів Нові полікатіонні біокон'югати, які отримуються способом, описаним у попередньому параграфі, окрім цього кон'юговані хімічним зв'язком з прийнятним чином вибраними сполуками, які покращують або підвищують селективність по відношенню до клітин-мішеней, які інфіковані вірусом (прийнятним чином вибрані сполуки, виділені серед опосередкованих підсилюючих молекул) є придатними для підвищення відносної концентрації нових полікатіонних біокон'югатів антивірусного характеру у клітинах, які інфікуються вірусом і завдяки цьому ефективність лікування буде підвищуватися, а побічні ефекти значно послаблюватися. Кон'югати, подібні до тих нових полікатіонних біокон'югатів з антивірусним ефектом, згідно з представленим винаходом вже були одержані раніше. Статті на цю тематику також були опубліковані, серед яких ми хотіли б послатися на деякі з нижче приведених: - Di-Stefano-G., Colonna-F.P., Bongini-A. et al.: Ribavinn conjugated with lactosaminated poly-Llysine: selective delivery to the liver and increased antiviral activity in mice with viral hepatitis; BiochemPharmacol. 1997 Aug 1; 54(3): 357-63. - Fiume-L, Di-Stefano-G., Busi-C. et al.: Liver targeting of antiviral nucleoside analogues through the asialoglycoprotein receptor; J-Virat-Hepat. 1997; 4(6): 363-70. - Fiume-L; Di-Stefano-G; Busi-C. et al.: Hepatotropic conjugate of adenine arabinoside monophosphate with lactosaminated poly-L-lysine. Synthesis of the earner and pharmacological properties of the conjugate, J-Hepatol. 1997 Feb; 26(2). 253-9. - Nakazono-K., Ito-Y., Wu-C.H , Wu-G Y : Inhibition of hepatitis В virus replication by targeted pretreatment of complexed antisense DNA in vitro; Hepatology 1996 Jun; 23(6) 1297-303. Інше виявлення також належить до об'єкту представленого винаходу, а саме, що кожен з нових полікатіонних біокон'югатів загальної формули (І), одержаних згідно зі способом, описаним у винаході, містить молекули-носії загальної формули (І/а) і ці молекули-носії кон'югуються хімічним зв'язком зі сполуками, які мають різний вид антимікробних ефектів (прийнятним чином вибрані сполуки, виділені серед безпосередніх підсилюючих молекул) і завдяки цьому нові полікатіонні біокон'югати значно підсилюють антимікробні ефекти, які пере 76940 24 вищують антивірусний характер, який описувався у трьох попередніх параграфах. Нові полікатіонні біокон'югати, які отримуються способом, описаним у попередньому параграфі, окрім цього, кон'юговані хімічним зв'язком зі сполуками, які покращують або підсилюють селективність щодо клітин-мішеней, які інфікуються різного виду мікробами (прийнятним чином вибрані сполуки, виділені серед непрямих підсилюючих молекул) є прийнятними для підвищення відносної концентрації полікатіонних біокон'югатів анти мікробного характеру у клітинах, які інфікуються даними мікробами і завдяки чому ефективність лікування буде підвищуватися а побічні ефекти значно послаблюватися. Інше виявлення також належить до об'єкту представленого винаходу, а саме, що кожен із нових полікатіонних біокон'югатів загальної формули (І), одержаний згідно зі способом, описаним у винаході, містить молекули-носії загальної формули (І/а) і ці молекули-носії кон'югуються хімічним зв'язком з макромолекулярними парамагнітноконтрастними агентами, наприклад з комплексами молекули гадоліну та їхніми похідними (прийнятним чином вибрані сполуки, виділені серед безпосередніх підсилюючих молекул) і завдяки цьому нові полікатіонні біокон'югати значно покращують якість діагностичного магнітно-резонансного зображення шляхом підвищення контрасту між різного виду органами, тканинами, а також різними патологічними змінами, наприклад пухлинами. Нові полікатіонні біокон'югати, які отримуються способом, описаним у попередньому параграфі окрім цього, кон'юговані хімічним зв'язком зі сполуками, які покращують або підвищують селективність щодо різного виду органів-мішеней або різних патологічних змін (прийнятним чином вибрані сполуки, виділені серед опосередкованих підсилюючих молекул) є прийнятними для значного підвищення відносної концентрації парамагнітноконтрастного характеру полікатіонних біокон'югатів у різного виду органів, тканинах, а також різних патологічних змінах, і завдяки цьому додатково підвищують якість магнітно-резонансного зображення. Кон'югати, подібні до тих нових полікатіонних біокон'югатів парамагнітного характеру, згідно з представленим винаходом вже одержані раніше. Статті з цієї тематики також опубліковані, серед яких ми хотіли б послатися на деякі з нижчеприведених: - Opsahl-LR., Uzgiris-E.E., Vera-D.R.: Tumor imaging with a macromolecular paramagnetic contrast agent: gadopentetate dimeglumine-polylysine; AcadRadioi. 1995 Sep; 2(9): 762-7. - Su-M.Y., Muhler-A., Lao-X., Nalcioglu-O.: Tumor characterization with dynamic contrast-enhanced MRI using MR contrast agents of various molecular weights, Magn-Reson-Med. 1998 Feb; 39(2): 259-69. - Vera-D.R., Buonocore-M.H , Wisner-E.R. et al: A molecular receptor-binding contrast agent for magnetic resonance imaging of the liver; Acad-Radiol. 1995 Jun; 2(6): 497-506 - Vogl-T.J., Hoffmann-Y., Juergens-M. et al.: Experimented Evaluierung der kontrastmittelverstärkten, 25 hochauflösenden MR-Angiographie am Tiermodell. Gd-DTPA gegenuber Gd-DTPA-Polylysine; Radiologie. 1996 Mar; 36(3): 254-62. Інше виявлення також належить до об'єкту представленого винаходу, а саме що кожний із нових полікатіонних біокон'югатів загальної формули (I), одержаний згідно зі способом, описаним у винаході, містить молекули-носії загальної формули (І/а) і ці молекули-носії як полікатіони роблять полікатіонні біокон'югати придатними для введення в організм ссавця через трансдермальну доставку шляхом іонтофорезу. Нові полікатіонні біокон'югати, які доставляються крізь шкіру, проявляють свої ефекти головним чином у різному нашаруванні шкіри та у підшкірних тканинах на ділянці іонтофорезу, і деяка їх кількість діє систематично. Ці види дій залежать від розміру молекули, фізико-хімічного характеру та типу прийнятним чином вибраної безпосередньої і/або опосередкованої підсилюючої молекули полікатіонних біокон'югатів, а також від природи прикладеного електричного поля. Концентрація нових полікатіонних біокон'югатів, які отримуються згідно з терапевтичними цілями (наприклад антипроліферативні або антивірусні ефекти, і т.д.) і, які містять прийнятним чином вибрані та вищевизначені безпосередні і/або опосередковані підсилюючі молекули, підвищується в місці трансдермального застосування і завдяки цьому локальна ефективність лікування буде значно підвищуватися, а побічні ефекти послаблюватися. Якщо ціллю є досягнення систематичного ефекту через трансдермальне застосування, то перевага буде проявлятися у постійному неінвазивному прийманні полікатіонних біокон'югатів, які оминають шлунково-кишкову систему. Кон'югати, подібні до тих нових полікатіонних біокон'югатів, які придатні до трансдермального застосування, згідно з представленим винаходом, вже отримані раніше. Статті з цієї тематики також опубліковані, серед яких ми хотіли б послатися на деякі з нижчеприведених: - Turner-N.G., Ferry-L, Price-M. et al.: Iontophoresis of poly-L-lysines: the role of molecular weight?; Pharm-Res. 1997 Oct; 14(10): 1322-31. - Vanbever-R., Prausnitz-MR., Preat-V.: Macromolecules as novel transdermal transport enhancers for skin electroporation; Pharm-Res. 1997 May; 14(5): 638-44. Інше виявлення також належить до об'єкту представленого винаходу, а саме, що кожен із нових полікатіонних біокон'югатів загальної формули (І), отриманих згідно зі способом, описаним у винаході, містить молекули-носії загальної формули (І/а) і ці молекули-носії кон'югуються з вищевиділеними безпосередніми і/або опосередкованими підсилюючими молекулами, які прийнятним чином вибрані згідно з даною терапевтичною ціллю (наприклад антипроліферативні або антивірусні ефекти або генна терапія, і т.д.), і ці нові полікатіонні біокон'югати слід розміщувати у катіонних ліпосомах, і завдяки цьому ефективність лікування буде підвищуватися, а побічні ефекти значно послаблюватися. Кон'югати, подібні до тих нових полікатіонних біокон'югатів, які прийнятні для введення у 76940 26 катіонні ліпосоми, згідно з представленим винаходом вже отримані раніше. Статті з цієї тематики також опубліковані, серед яких ми б хотіли послатися на деякі з нижчеприведених: - Gao-X., Huang-L: Potentiation of cationic liposome-mediated gene delivery by polycations; Biochemistry. 1996 Jan 23; 35(3): 1027-36. - Lee-R.J., Huang-L.: Folate-targeted, anionic liposome-entrapped polylysine-condensed DNA for tumor cell-specific gene transfer; J-Biol-Chem. 1996 Apr 5; 271(14): 8481-7. - Mack-K.D., Walzem-R.L, Lehmann-Bruinsma-K. et al.: Polylysine enhances cationic liposomemediated transfection of the hepatoblastoma cell line Hep G2; Biotechnol-AppI-Biochem. 1996 Jun; 23 (Pt 3): 217-20. - Saldeen-J., Curiel-D.T., Eizirik-D.L et al.: Efficient gene transfer to dispersed human pancreatic islet cells in vitro using adenovirus-polylysine/DNA complexes or polycationic liposomes; Diabetes. 1996 Sep; 45(9): 1197-203. - Vitiello-L, Chonn-A., Wasserman-J.D. et al.: Condensation of plasmid DNA with polylysine improves liposome-mediated gene transfer into established and primary muscle cells; Gene-Ther. 1996 May; 3(5): 396-404. - Zelphati-O., Szoka-F.C Jr.: Mechanism of oligonucleotide release from cationic liposomes; Proc-NatlAcad-Sci-U-S-A. 1996 Oct 15; 93(21): 11493-8 Біологічно ефективні кон'югати, які описані у наукових оглядах по медицині та процитовані вище, містять молекули-носії, які утворюються з мономерів диаміно-монокарбонової кислоти, а саме лізинів, що зв'язуються між собою пептидними зв'язками через аміногрупи у -позиціях, тому як результат їх синтезу формується полі-( )-L-лізин і ці факти опосередковано підтверджують будьяким чином виявлення представленого винаходу. На основі всіх вищеназваних аспектів, новизна винаходу полягає у тому, що кожен з полікатіонних біокон'югатів загальної формули (І), одержаних згідно з винаходом, містить молекули-носії загальної формули (І/а) і ці молекули-носії утворюються з мономерів диаміномонокарбонової кислоти, які зв'язуються пептидними зв'язками сформованими через аміногрупи у ( -, -, -, і т.д.) позиціях, які відповідають величині "m" і не через змінні групи у -позиції, і тому як результат синтезу формуються -, -, -, і т.д. поліпептиди, які структурно повністю відрізняються від тих поліпептидів, що описані у процитованих наукових оглядах. Біологічний характер нових полікатіонних біокон'югатів загальної формули (І) відповідно буде змінюватися Наприклад, вони більш стійкі проти протеолітних ензимів, окрім цього молекули-носії загальної формули (І/а) самі по собі мають антипроліферативну антивірусну активність і як наслідок біологічна ефективність нових полікатіонних біокон'югатів загальної формули (І) переважно послаблюється Нові полікатіонні біокон'югати загальної формули (І) згідно з винаходом визначаються як фармацевтичні препарати, що придатні пероральним, парентеральним або трансдермальним чином для систематичного або місцевого використання 27 76940 Переважні речовини, які представляють нові полікатіонні біокон'югати загальної формули (І), згідно з винаходом є тими біокон'югатами, у яких молекули-носії загальної формули (І/а) є полі-( )-Lлізинами, тоді як одержання деяких, які представляють їх, ілюструється наступними приведеними нижче прикладами: Приклад 1 Приготування пальмітоїл-полі-( )-L-лізинводень-броміду Схема реакції: Формулою пальмітоїл-полі-( )-L-лізин-воденьброміду згідно із загальною формулою (II) нових полікатіонних біокон'югатів винаходу є: (II) у якій: "m"=3, "r"=99 2, "і"=1, тобто тільки один єдиний вид підсилюючих молекул зв'язується хімічним зв'язком з молекулою носієм і "р1"=12 2%. а) Полі-( )-L-лізин-водень-бромід (середнє значення Mw=12700 200, особливе обертання площини поляризації світла =+32,4°, степінь полімеризації: R=99 2) як молекула-носій загальної формули (І/а) згідно з винаходом синтезувався наступним способом описаним у [Прикладі 1і) в описі Угорського патенту HU 202553 В]. b) одержання палмітоіл-N-гідрокси-сукциниміду потребувало реакції палмітоіляції: 1,28г (5мілімоль) пальмітоілової кислоти та 0,58г (5мілімоль) N-гідрокси-сукциниміду розчинялися у 12мл абсолютного тетрапдрофурану і до цього розчину додавалося 1,03г (5мілімоль) дициклогексилкарбоміду, потім суміш розмішувалась протягом 4 годин при 0°С, потім залишалась нерухомою протягом 12 годин при +4°С і дициклогексилкарбамід, який випав в осад, що утворився протягом процесу, фільтрувався в скляному фільтрі у вакуолі і промивався три рази тетрапдрофураном, чис 28 тий розчин, отриманий таким чином випаровувався до сухого стану, твердий осад розчинявся у 100мл етилацетату, і останній промивався три рази 5% розчином бікарбонату натрію потім три рази водою, що надавало в результаті 1,08г кінцевого продукту пальмітоїл-N-гідрокси-сукциниміду у білій кристалічній формі. Його чистота перевірялась тонкошаровою хроматографією та нерозчинним залишком. с) 250мг полі( )-L-лізин-водень-броміду, одержаних згідно зі способом описаним у Прикладі 1а) розчинялися у 1,5мл води, рН розчину встановлювався рівним 8 шляхом додавання 1N NaOH при інтенсивному перемішуванні, потім розчин очищався додаванням 1,5мл тетрапдрофурану та 0,5мл диметилформаміду і після додавання 50мг бікарбонату натрію при інтенсивному перемішуванні, 28мг свіжо приготованого згідно з Прикладом 1b) пальмітоїл-N-гідрокси-сукциниміду і розчиненого у 0,2мл суміші тетрапдрофуран/диметилформамід з пропорцією 6:1 додавалися до реакційної суміші, після 4 годин інтенсивного розмішування, в той час як рН утримувався рівним 8 шляхом додавання по краплі до розчину 5N гідроксиду натрію і потім залишався нерухомим протягом 12 годин при +4°С. Слідуючи цьому, додавалося по краплі 0,1мл азеотропного розчину броміду водню, потім реакційна суміш розливалася з надлишком (20мл) тетрагідрофурану, осад промивався тетрагідрофураном три-чотири рази доки не ставав порошкоподібним, потім останній промивався два рази диетиловим ефіром і потім просушувався; кінцевий продукт палмітоїл-полі( )-L-лізин-воденьброміду отримувався цим способом. Кількість добутого продукту становила 245мг. Вільні аміногрупи продукту перевірялися аналізом тринітробензолсульфонової кислоти, згідно з яким степінь заміщення становила 12 2%. Збільшуючи кількість пальмітоїл-N-гідрокси-сукцинимідного реагенту, степінь заміщення також зростає і досягає необхідного % рівня. Приклад 2 Одержання гемісукциніл-полі-( )-L-лізинводень-броміду Схема реакції: Формулою солі гідроброміду гемісукциніл-полі( )-L-лізину згідно із загальною формулою (III) нових сполук винаходу є: (III) у якій: "m"=3, "r"=99 2; 29 "j"=1; тобто, тільки один єдиний вид зв'язуючих молекул зв'язується ковалентними зв'язками з молекулою-носієм та "р2"=20 2%. а) Полі-( )-L-лізин-водень-бромід, будучи молекулою-носієм загальної формули (І/а) винаходу, синтезувався згідно з Прикладом 1а) представленої заявки на патент. b) 60мг полі-( )-L-лізин-водень-броміду, одержані згідно з Прикладом 1а) розчинялися у 2мл води, а рН розчину встановлювався рівним 8 шляхом додавання 1N гідроксиду натрію при інтенсивному розмішуванні, потім через приблизно 40 хвилин 30мг свіжо приготованого сукцинового ангідриду додавалися порціями у розчин, тоді як утримування рН рівним 8 досягалося додаванням додатково по краплі 5N NaOH після розмішування протягом 40 хвилин, і в кінці реакції рН суміші понижався до 4,5 за допомогою 6N соляної кислоти, потім він поміщався у диалізний мішок та потім диалізувався водою протягом 48 годин при температурі +4°С шляхом чотириразової зміни води, кінцевий продукт солі гемісукциніл-полі-( )-L-лізинводень-броміду відділявся холодним сушінням. Кількість отриманого продукту становила 46мг. Вільні аміногрупи продукту перевірялися аналізом тринітробензолсульфонової кислоти, згідно з яким степінь заміщення становила 20%. Збільшуючи кількість сукцинової кислоти, степінь заміщення також зростала і досягала властивого необхідного % рівня. Приклад 3 Одержання холестерол-гемісукциніл-полі-( )-Lлізин-водень-броміду Схема реакції: 76940 30 Формулою солі гідроброміду холестеролгемісукциніл-полі-( )-L-лізину згідно загальною формулою (IV) нових полікатіонних біокон'югатів винаходу є: (IV) у якій: "m"=3, "r'=99 2 "Е"=холестерол; "еk"="сk''=1, тобто тільки один єдиний вид підсилюючих та зв'язуючих молекул зв'язується ковалентними зв'язками з молекулою-носієм, і ''р3"=15 2%. a) Полі-( )-L-лізин-водень-бромід як молекуланосій загальної формули (І/а) винаходу синтезувався згідно з Прикладом 1а) представленої заявки на патент. b) одержання холестерол-гемісукцинат-Nгідрокси-сукцинимідого ефіру, необхідного для кон'югації 0,98г (2мілімоля) комерційно доступного (напр. у Сигма) холестерол-гемісукцинату та 0,23г (2мілімоля) N-гідрокси-сукциниміду розчинялися у 10мл абсолютного тетрагідрофурану, потім додавалося 0,41г (2мілімоля) дициклогексилкарбоміду і суміш розмішувалась при 0°С протягом 4 годин, потім залишалася нерухомою протягом 12 годин, і таким чином утворений осад дициклогексилкарбаміду фільтрувався скляним фільтром у вакуолі, промивався три рази тетрагідрофураном, і таким чином отриманий чистий розчин випарювався до сухого стану, твердий осад розчинявся у 50мл етилацетату, і останній промивався три рази 5% розчином бікарбонату натрію, потім три рази водою. Потім він просушувався додаванням натрієвого сульфатсикцинату після промивання етилацетатом та випарювання розчину. Кінцевий продукт-ефір холестерол-гемісукцинат-N-гідроксисукцинимід отримувався у вигляді білого кристалічного матеріалу. Кількість отриманої речовини становила 0,73г. Чистота перевірялась тонкошаровою хроматографією та нерозчинним залишком. 31 76940 с) 240мг солі полі-( )-L-лізин-водень-броміду, синтезованої згідно з Прикладом 3а) розчинялися у 4,8мл води і рН розчину встановлювався рівним 8 за допомогою 1N гідроксиду натрію при інтенсивному розмішуванні та додаванням 1,6мл тетрагідрофурану отримувався чистий розчин, потім у нього наливалося 200мг бікарбонату натрію при інтенсивному розмішуванні, додаванням 50мг ефіру холестерол-гемісукцинат-N-гідрокси-сукциниміду свіжо приготованого згідно з Прикладом 3b), розчиненим у 2,4мл тетрагідрофурану, і розчин інтенсивно розмішувався при кімнатній температурі протягом 4 годин, в той час як рН залишався рівним 8 шляхом додавання по краплі у розчин 5N гідроксиду натрію. Потім він залишався нерухомим протягом 12 годин при +4°С, потім 0,3мл азеотропного броміду водню додавалися по краплі і реакційна суміш розливалася з надлишком (30мл) тетрагідрофурану. Після цього осад тричотири рази промивався тетрагідрофураном доки не ставав порошкоподібним. Останній два рази промивався діетиловим ефіром, просушувався і цим способом отримувався кінцевий продукт-сіль холестерол-гемісукцинил-полі-( )-L-лізин-воденьброміду з кількістю отриманої речовини, що становила 275г. Вільні аміногрупи продукту перевірялися аналізом тринітробензолсульфонової кислоти, згідно з яким степінь заміщення становила 15 2%. Збільшуючи кількість ефіру холестеролгемісукцинат-N-гідрокси-сукциниміду, степінь заміщення також збільшувалась і досягала властивого необхідного % рівня. Приклад 4 Одержання полі-( )-L-лізин-цисплатин-воденьброміду Схема реакції: Формулою полі-( )-L-лізин-цисплатин-воденьброміду згідно з новими полікатіонними біокон'югатами загальної формули (VII) винаходу є: (VII) у якій 32 "m"=3, "r"=99 2, "(+)K" = цисплатин, "u"="j"=1; тобто, тільки один єдиний вид підсилюючих та зв'язуючих молекул, які відповідно зв'язуються іонними зв'язками з молекулою-носієм, і "u"="р2"=80 2%. 10мг цисплатину (Platidiam®, manufacturer: Lachema, Czech Rep) розчинялися у 3мл води і до цього розчину додавалося 23мг солі гемюукцинілполі-( )-L-лізин-водень-броміду з 80% сукциніляцією, одержаної згідно з Прикладом 1 представленої заявки на патент, розчин залишався нерухомим протягом 48 годин при +4°С, потім він поміщався у диалізний мішок і диалізувався водою протягом 48 годин при температурі +4°С шляхом чотириразової зміни води, кінцевий продукт полі-( )-L-лізинцисплатин-водень-броміду потім відділявся холодним просушуванням. Кількість отриманої речовини становила 15мг. Pt-вміст (тобто, вміст цисплатину) продукту аналізувався спектроскопією атомного поглинання, згідно з якою масове відношення Pt/Br=16, молярне відношення =6,5, Ptвміст=2,7мг/г; кількість цисплатину у молеккулі полі-( )-L-лізин-цисплатин-водень-броміду була пропорційною степені сукциниляції гемісукцинілполі-( )-L-лізин-водень-броміду. Біологічні випробування Пухлинний інгібувальний ефект полікатіонних біокон'югатів, який є частиною об'єкта винаходу вивчався, in vitro, на культурах клітин пухлини та in vivo на трансплантантних пухлинах гризунів. Інгібувальний ефект in vitro на проліферації клітин та інгібувальний ефект росту пухлин in vivo різних полікатіонних біокон'югатів, одержаних згідно з винаходом, порівнювався з невилікуваним зразком. Біологічні експерименти проводилися зі сполуками, що були приготовані згідно з прикладами №1, 2, 3 та 4 винаходу, а саме - палмітоїл-полі-( )-L-лізин-водень-бромід, - гемісукциніл-полі-( )-L-лізин-водень-бромід, холестерол-гемісукциніл-полі-( )-L-лізинводень-бромід, - полі-( )-L-лізин-цисплатин-водень-бромід. Експерименти in vitro Експерименти in vitro проводилися з палмітоїлполі-( )-L-лізин-водень-бромідом, гемісукцинілполі-( )-L-лізин-водень-бромідом та полі-( )-Lлізин-цисплатин-водень-бромідом. Клітинні лінії, які використовувались в експериментах: - Лімфоцитна клітинна лінія мишачої лейкемії Р388, виділена Arthur D. Little Inc., Cambridge, Mass., USA, встановлена in vitro в Національному Інституті Онкології, Будапешт, Угорщина [Cancer Treat. Rep. 1986; 70: 279-284]; - людська клітинна лінія раку молочної залози MCF-7, виділена з Американської Колекції Типів Культур; - людська клітинна лінія раку простати РС3, виділена з Американської Колекції Типів Культур; 33 76940 Способи, які використовувались в експериментах in vitro: 1. Клоногенний аналіз: Клітини MCF-7 або РС3 поміщалися в чашки Петрі, потім в адекватному середовищі та при адекватних умовах вирощувались клітини із періодичними розчиненнями різних полікатіонних біокон'югатів, одержаних згідно з винаходом. Колонії, які складають як мінімум 30 клітин, потім підраховувались і отримані з трьох паралельних чашок Петрі величини осереднювались. Відносна ефективність клонування підраховувалась беручи контрольні величини за 100 процентів [Cancer Detection and Prevention, 20(2): 146-152, 1996]. 2. Інгібування проліферації: - Аналіз сульфородаміну В (SRB): приблизно від однієї до двох тисяч клітин поміщалися у кожну лунку спеціального маленького пластикового лотка (мікролункові планшети). Клітини вирощувались в адекватному середовищі та при адекватиних умовах і після прилипання до поверхні піддавались обробці серійними розчинами різних полікатіонних біокон'югатів, приготованих згідно з винаходом. В кінці експерименту клітини переводилися в осад, забарвлювалися SRB і оптична густина, яка прямо пропорційна клітинній проліферації, зчитувалась у мікропланшетному рідері CLS 962 ELISA. Відносне інгібування проліферації підраховувалося беручи контрольні величини за 100 процентів [Cancer Detection and Prevention, 20(2)- 146-152, 1996] - Спосіб підрахунку клітин з камерою типу Нойбауера: в культурах суспензії клітин з експоненціальним ростом, які знаходилися в адекватному середовищі та при адекватних умовах, піддавалися обробці серійними розчинами різних полікатіонних біокон'югатів, одержаних згідно з винаходом і після 24 і 48 годин обробки клітини забарвлювалися голубим трипаном, оброблені та контрольні клітини підраховувалися у модифікованій геміцитометричній камері типу Нойбауера. Відносне інгібування проліферації підраховувалося, беручи контрольні величини за 100 процентів. Експерименти in vivo Комп’ютерна верстка М. Ломалова 34 Експерименти in vivo проводилися з пальмітоїл-полі-( )-L-лізин-водень-бромідом та з холестерол-гемісукциніл-полі-( )-L-лізин-водень-бромідом як монотерапія і разом з Cytoxan® (Bristol-Myers) як комбінована терапія, а сполуки призначалися у програмах єдиної або повторної дозувальної терапії, і вони застосовувалися внутрішньовенно та внутрішньочеревним чином. Інгібувальний ефект полікатіонних біокон'югатів росту пухлини вивчався на наступних трансплантантних пухлинах гризунів: - лімфатичні клітини лейкемії Р-388, виділені Cambridge, Mass, USA, трансплантувалися і.р, та s.c в тварин: вроджені самці мишей BDF1, які важать 22-24г, обумовлені патогенними вільними (SPF) розмноженнями; - саркома S-180, виділена Chester Beatty I., London, трансплантувалася s.c. тварин: вроджені самці мишей BDF1, які важать 22-24г, обумовлені патогенними вільними (SPF) розмноженнями. Результати біологічних експериментів Експерименти in vitro На культурах клітин пухлини in vitro - палмітоїл-полі-( )-L-лізин-водень-бромід, холестеролгемісукциніл-полі-( )-L-лізин-водень-бромід та полі-( )-L-лізин-цисплатин-водень-бромід впливали інгібуванням, яке залежить від дози, на формацію колонії та на клітинну проліферацію, найбільш ефективне інгібування показане палмітоїл-полі-( )L-лізин-водень-бромідом та полі-( )-L-лізинцисплатин-водень-бромідом. Експерименти in vivo На основі об'ємів середньої пухлини та кривих росту пухлини ми спостерігали значні інгібувапьні ефекти палмітоїл-полі-( )-L-лізин-водень-броміду та холестерол-гемісукциніл-полі-( )-L-лізинводень-броміду на трансплантантних пухлинах гризунів, окрім цього, комбіноване лікування палмітоїл-полі-( )-L-лізин-водень-бромідом плюс Cytoxan® значним чином інгібувало ріст пухлини та значно збільшувало період життя експериментальних тварин, яким прищепили пухлину, порівняно з невилікуваним зразком, а також до тварин, які лікувалися тільки Cytoxan®. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601