Засіб з ноотропною та антихолінестеразною дією

Засіб з ноотропною та антихолінестеразною дією, що містить як активний інгредієнт g -аміноb -фенілмасляну кислоту гідрохлорид, який відрізняється тим, що додатково містить 9-аміно2,3,5,6,7,8-гексагідро-1Н-циклопента[b]хіноліну гідрохлориду моногідрат при наступному співвідношенні активних інгредієнтів, г: g -аміно- b -фенілмасляна кислота гідрохлорид 0,1-1,0 9-аміно-2,3,5,6,7,8-гексагідро-1Нциклопента[b]хіноліну гідрохлориду моногідрат 0,01-0,1. (19) (21) a200608955 (22) 11.08.2006 (24) 25.09.2008 (46) 25.09.2008, Бюл.№ 18, 2008 р. (72) ДУДКО ОЛЕНА ТАРАСІВН А, U A (73) ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОЛФА", UA (56) SU A1 1528499 15.12.89 RU C1 2057531 10.04.96 Ноофен (Noophen). Компендиум, 01.02.2006. www.compendium. com.ua Богачев Н.А., Спасов А.А., К антистрессорной активности фенибута. - В кн.: Фенибут и замещенные гамма-аминомасляной кислоты и альфапирролидоны (химия, фармакология, клиника, 3 84191 напругою, емоційною лабільністю, слизливістю, тобто при явищі психічної і фізичної астенії [5]. В умовах подібної клінічної симптоматики в препараті особливо чітко виявляється компонент дії, що активує: відзначається поліпшення концентрації уваги, підвищення інтеллектуально-мнестичних можливостей, зникають в'ялість, сонливість, більш глибоким стає нічний сон. g-аміно-β-фенілолійна кислота гідрохлорид має безперечну перевагу перед транквілізаторами бензодіазепінового ряду в тих випадках, коли тривога, внутрішня напруженість, емоційна лабільність, дратівливість сполучаються з астенічними явищами, оскільки наслідки в цих випадках можуть збільшувати фізичну і психічн у астенію [6]. Транквілізуючі ефекти g-аміно-β-фенілолійної кислоти гідрохлорид пов'язані з її спроможністю підсилювати тормозну (стримуючу) функцію неокортекса над субкортикальними, у тому числі лімбічними утвореннями мозку внаслідок впливу на ГАМК - бензодіазепиновий комплекс. Активуючий компонент у спектрі дії g-аміно-βфенілолійної кислоти гідрохлорид особливо чітко виявляється у дітей та людей похилого віку, що проявляється пожвавленням інтересів, підвищенням активності, спонуканням до ігрової діяльності, зменшенням явищ астенії. У дітей транквілізуючий і компонуючий компоненти дії g-аміно-βфенілолійної кислоти гідрохлорид спостерігались у 82% випадках застосування препарату, причому ці ефекти проявлялися одночасно, що відрізняє g-аміно-β-фенілолійну кислоту гідрохлорид від інших транквілізаторів [7]. Застосування препарату у людей похилого віку знижує психомоторне збудження (занепокоєння, метушливість), особливо вночі; найбільш ефективним є при станах ажитації, тривоги і страху при судинних захворюваннях головного мозку. Препарат добре переноситься людьми похилого віку, чим вигідно відрізняється від нейролептиків і транквілізаторів бензодіазепінового ряду [6]. Особливості як транквілізуючого, так і активуючого компоненту в дії g-аміно-β-фенілолійної кислоти гідрохлорид пов'язані з тим, що препарат є не тільки похідним ГАМК, як його традиційно розглядають, але в однаковій мірі - похідним β-фенілетиламіна (ФЕА) - нейроактивного моноаміна, який робить як пряму, так і опосередковану через дофаміненергічну систему дію на мозок. В гетерогенній нейрохімічній природі тривожних станів ФЕА, як анксиоген, бере участь в генезі астенічних форм, при яких ефективна g-аміно-β-фенілолійна кислота гідрохлорид [6]. Снодійної дії g-аміно-β-фенілолійна кислота гідрохлорид не має, але прискорює процес засинання та подовжує сон, не порушуючи його стр уктури [6]. у-аміно-Р-фенілолійна кислота гідрохлорид володіє центральною міорелаксуючою властивістю, знижує тонус спастичних м'язів, не поступаючи у цьому відношенні за ефективністю баклофену [7]. Така спільність дії препаратів пояснюється схожістю хімічної структури: g-аміно-β-фенілолійна кислота гідрохлорид відрізняється від баклофена відсутністю атому хлора в фенільному кільці. Осо 4 бливістю міорелаксуючої дії g-аміно-βфенілолійної кислоти гідрохлорид є її ефективність тільки при спастичності пірамідного генезу. На нормальний тонус м'язів препарат практично не впливає, чим вигідно відрізняється від похідних бензодіазепіну. Ця перевага робить саме g-аміноβ-фенілолійну кислоту гідрохлорид кращою для вживання у спортсменів, водіїв, операторів тощо. Немалу зацікавленість представляє застосування препарату при судомних станах. Призначення g-аміно-β-фенілолійної кислоти гідрохлорид разом із протисудомними засобами підсилює терапевтичний ефект останніх при резистентних станах епілепсії, що приводить до зниження кількості та покращенню психічного стану пацієнтів [6, 8]. Лікувальні засоби, що призначаються в теперішній час для лікування екстрапірамідних розладів, зокрема, синдрому паркінсонізму недостатньо ефективні та використовуються в дозах, нерідко викликаючих побічні явища [9]. Одним із можливих шляхів підви щення ефективності антипаркинсонічних засобів є одночасно призначення препаратів, що посилює їх дію. g-аміно-β-фенілолійна кислота гідрохлорид посилює дію різних нейропсихотропних засобів. В сполученні препарату з нейролептиками посилюються не тільки седативні, але і антипсихотичні ефекти. Болезаспокійливої дії g-аміно-βфенілолійна кислота гідрохлорид не має, однак підвищує пороги як моторних, так і емоціональних компонентів больової реакції. Препарат потенціює ефекти наркотичних речовин, тому рекомендується як засіб для премедикації [3, 6]. Особливий інтерес представляє питання про ноотропні властивості g-аміно-β-фенілолійної кислоти гідрохлорид. Основним засобом лікувальних засобів цієї групи є здатність прискорювати процеси навчання, покращувати пам'ять, підвищува ти мнестичні спроможності та стійкість мозку до різних шкідливих впливів (травма, інтоксикація), а також позитивно впливати на енергетичний потенціал клітин, стимуляцію синтезу PHK [3]. У здорових людей g-аміно-β-фенілолійна кислота гідрохлорид має легкий стимулюючий вплив на пам'ять. Препарат перешкоджає розвитку порушень як розумової, так і фізичної діяльності, покращує індекс оперативної пам'яті [4,6]. g-аміно-β-фенілолійна кислота гідрохлорид володіє антигіпоксичною властивістю, зменшує шкідливий вплив радіального прискорення, перегрівання, зменшує інтоксикацію стрихніном, адреналіном, знижує летальну дію електричного струму. Препарат викликає неспецифічне підвищення опору організму, володіє адаптогенною дією [10]. На відміну від класичного представника групи ноотропних засобів пірацетама, g-аміно-βфенілолійна кислота гідрохлорид в експерименті має протинабрякову дію при травматичному і токсичному набряку мозку у щурів: він нормалізує утримання води і щільність мозкової тканини, а також утримання макроергичних фосфатів та лактата в тканинах мозку [6]. Фармакологічний аналіз експериментальних досліджень на тваринах та клінічних спостережень 5 84191 на волонтерах і пацієнтах дозволяє вважати gаміно-β-фенілолійну кислоту гідрохлорид нейрометаболічним церебропротектором (ноотропним засобом) із властивістю слабкого денного транквілізатора з активуючим антиастеничним типом дії [4]. Іпідакрин (синоніми: аміридин, нейромідин) - 9аміно-2,3,5,6,7,8-гексагідро-1Нциклопентану[b]хіноліну гідро хлориду моногідрат. 9-аміно-2,3,5,6,7,8-гексагідро-1Нциклопентану[b]хіноліну гідрохлориду моногідрат був вперше вивченим в складі групи похідних ряду 2,3-заміщених -5H1-піридина. В основі спектру фармакологічної активності 9-аміно-2,3,5,6,7,8гексагідро-1Н-циклопентану[b]хіноліну гідрохлориду моногідрат лежить біологічно вигідна комбінація двох молекулярних ефектів - блокада калієвої проникаємості мембрани та оборотне інгібування холінестерази, дія яких приводить до безпосереднього стимулюючого впливу на проведення імпульсу в нервово-м'язовому синапсі і в ЦНС. 9-аміно2,3,5,6,7,8-гексагідро-1Н-циклопентану[b]хіноліну гідрохлориду моногідрат (іпідакрин) діє на всі ланки в ланцюгу процесів, забезпечуючих проведення збудження. 9-аміно-2,3,5,6,7,8-гексагідро-1Hциклопента[b]хіноліна гідрохлорида моногідрат посилює дію на гладенькі м'язи не тільки ацетилхоліну, але і адреналіну, серотоніну, гістаміну і окситоцину. Препарат також блокує натрієве проникнення мембрани, однак значно слабшу, ніж калієву. З цим ефектом частково пов'язані його слабі седативні та анальгетичні властивості [11]. Сполучення в спектрі активності 9-аміно2,3,5,6,7,8-гексагідро-1H-циклопентану[b]хіноліну гідрохлориду моногідрат блокади калієвого проникнення мембрани і інгібування холінестерази визначає важливий ланцюг взаємозв'язаних фізіологічних е фектів препарату, із якого природно і закономірно витікають його властивості як фармакологічного препарату. Основними фармакологічними ефектами 9-аміно-2,3,5,6,7,8-гексагідро-1Нциклопентану[b]хіноліну гідрохлориду моногідрат є наступні: 1. відновлення і стимуляція нервово-м'язової передачі; 2. відновлення проведення імпульсу в периферичній нервовій системі, порушеного внаслідок дії різних факторів (травма, запалення, дія місцевих анестетиків, антибіотиків, калію хлориду, токсинів та інше); 3. посилення скорочення гладком'язових органів під впливом агоністів, за винятком калію хлориду; 4. специфічно помірна стимулююча діяна ЦHC окремими проявами седативного ефекту; 5. покращання пам'яті і здібностей до навчання; 6. аналгетичний ефект; 7. антиаритмічний ефект. 9-аміно-2,3,5,6,7,8гексагідро-1Н-циклопентану[b]хіноліну гідрохлориду моногідрат як лікувальний препарат з оригінальним спектром фармакологічної активності застосовують при [12]: 6 1. ураженнях периферичної нервової системи - нейропатичних невритах, поліневритах і полінейропатичних миєлополірадикулоневритах; 2. бульбарних паралічах і парезах; 3. порушеннях пам'яті різного гінезу (хвороба Альцгеймера, інші форми слабоумства пізнього віку), церебральної дисфункції дітей з утрудненням у навчанні; 4. поразках ЦНС травматичного, судинного та іншого генезу, що супроводжуються порушенням пам'яті, праксису, увагою, р ухови х функцій; 5. міастенії і різних міастенічних синдромах; 6. комплексної терапії розсіяного склерозу та інших фодемієлінізуючих захворювань нервової системи; 7. родозбудження після амніотомії чи дородового виливу околоплідних вод; 8. атонії кишкового тракту Найбільш високий і постійний лікувальний ефект відзначений у випадках застосування 9аміно-2,3,5,6,7,8-гексагідро-1Нциклопента[b]хіноліна гідрохлорида моногідрата для лікування уражень периферичної нервової системи нейропатій, невритів, поліневритів різної локалізації та етіології, мієлополірадікулоневритів. 9-аміно-2,3,5,6,7,8-гексагідро-1Hциклопента[b]хіноліну гідрохлорид моногідрат виявився ефективним у комплексному лікуванні болей при міастенії і міастенічних синдромах. Він доповнював дію класичних антихолінестеразних препаратів, зокрема, прозерина. Обидва препарати покращують передачу збудження у нервовом'язовому синапсі, однак 9-аміно-2,3,5,6,7,8гексагідро-1H-циклопента[b]хіноліна гідрохлорида моногідрата у цьому випадку, поступаючи у силі, по тривалості дії перевершує прозерин. В той же час тільки 9-аміно-2,3,5,6,7,8-гексагідро-1Hциклопента[b]хіноліна гідрохлорида моногідрат збільшує скорочувальну активність м'язів, роблячи прямий вплив міофібрили, в той час як прозерин такою властивістю не володіє. При хворобі Альцгеймера та інших формах старечого слабоумства відмічений позитивний вплив 9-аміно-2,3,5,6,7,8-гексагідро-1Hциклопента[b]хіноліна гідрохлорида моногідрату у 83,3% хворих на розлад праксису, мовні функції, орієнтацію в оточуючій обстановці, деякі форми пам'яті [19,22]. 9-аміно-2,3,5,6,7,8-гексагідро-1Hциклопента[b]хіноліна гідрохлорида моногідрат виявився занадто корисним для лікування хворих з тяжкою черепно-мозковою травмою. В гострому періоді хворі швидко виходять із коматозного стану, при цьому виявляється більш повне відновлення функцій, особливо психічних. При судинних та інших органічних ураженнях головного мозку гострому і віддаленому періодах ефективність становила 70-80%. При первинній і вторинній слабкості родової діяльності за допомогою 9-аміно-2,3,5,6,7,8гексагідро-1H-циклопента[b]хіноліна гідрохлориду моногідрат вдається індуціювати нормальну родову діяльність відновленням скорочувальної активності міометрія, подібно нормальному фізіологічному родовому акту [12,14]. 7 84191 З розрахунком вищевикладеного в основу винаходу поставлена задача створення комбінованого препарату, який буде володіти більш широким спектром терапевтичної дії - ноотропною, церебропротекторною і антихолінестерзною дією, який можна було б застосувати при хворобах нервової системи із ослабленням інтелектуальномнестичних функцій та порушеннями нервовом'язової передачі: когнітивних розладах судинного, посттравматичного та іншого генезу, інволютивних процесах в мозку у осіб похилого віку, атеросклерозі судин головного мозку, хронічної недостатності мозкового кровообігу, порушеннями пам'яті, уваги, мови, а також в комплексній терапії деменції, включаючи хворобу Альцгейнера. Засіб дозволить розширити арсенал лікарських препаратів даної групи. Поставлена задача досягається тим, що в засобі, який включає в якості активного інгридієнту g-аміно-β-фенілолійну кислоту гідрохлорид з даним винаходом новим є те, що додатково містить інформацію при співвідношенні активних інгридієнтів: g-аміно-β-фенілолійна кислота гідрохлорид 0,1-1,0; 9-аміно-2,3,5,6,7,8-гексагідро-1Hциклопента[b]хіноліна гідрохлорида моногідрат 0,01-0,1 Комбінований лікувальний препарат, що зміщує g-аміно-β-фенілолійну кислоту гідрохлорид (100мг) і 9-аміно-2,3,5,6,7,8-гексагідро-1Hциклопента[b]хіноліна гідрохлорида моногідрат (10мг) в капсулах (TOB "Олфа") і AT "Оланфарм", отримують таким чином: Активні інгредієнти змішують між собою в співвідношенні, яке є оптимальним, до одержання однорідності суміші. Готують лікарські форми - розчини для перорального застосування, розчини для інфузій та ін'єкцій; сиропи, краплі, емульсії, суспензії, порош 8 ки, гранули, таблетки, капсули, драже, спансули, каплети, супозиторії. Для цього приготовлену в оптимальному співвідношенні активних інгредієнтів суміш змішують в спеціалізованих мішалках з відповідним фармацевтично прийнятим наповнювачем чи носієм в кількості, яка забезпечує досягання технологічних якостей лікарської форми згідно з вимогами сертифікату «Належної виробничої практики лікарських засобів» (2004). В якості референтних препаратів використані таблетки g-аміно-β-фенілолійну кислоту гідрохлорид (250мг) і 9-аміно-2,3,5,6,7,8-гексагідро-1Нциклопента[b]хіноліна гідрохлорида моногідрат (20мг) (AT "Олайнфарм"). Матеріали доклінічного вивчення комбінованого лікувального засобу, що вміщує та 9-аміно2,3,5,6,7,8-гексагідро-1Н-циклопента[b]хіноліна гідрохлорида моногідрат в капсулах, який має елементи ноотропної активності, що надає антигіпоксичну та обезболювану дію, потенціюючий ефекти снодійних засобів і стимулюючий нервовом'язову провідність. Препарат показаний як засіб для усунення когнітивного дефіциту різного генезу, а також відтворення і стимуляції нервово-м'язової передачі при ураженнях периферичної нервової системи. При цьому вивчена фармакологічна активність та гостра токсичність при внутрішньошлунковому введенні. Як референтні препарати використовують в таблетках g-аміно-β-фенілолійну кислоту гідрохлорид 250мг і таблетки 9-аміно-2,3,5,6,7,8-гексагідро1Н-циклопента[b]хіноліна гідрохлорида моногідрат 20мг (AT "Олайнфарм"). Гостру токсичність вивчали на білих щура хсамцях масою 180-240г, та експериментальних досліджень представлені в таблицях 1-2. Таблиця 1 Вижив ання білих мишей після в нутрішньошлунков ого введення в одної суспензії комбінов аного препарату, який вміщує gаміно-β-фенілолійну кислоту гідрохлорид (100мг) і 9-аміно-2,3,5,6,7,8-гексагідро-1Н-циклопента[b]хіноліна гідрохлорида моногідрат (10мг) Доза введеного препарату,мг/кг 500 600 700 800 Кількість тв арин в групі 6 6 6 6 Кількість в ижив ших тварин 6 5 2 0 Кількість загиблих тв арин Летальність % 0 1 4 6 0 16,7 66,7 100 Таблиця 2 Вижив ання білих щурів після внутрішньошлунков ого введення водної суспензії комбінов аного препарату, який вміщує gаміно-β-фенілолійну кислоту гідрохлорид (100мг) і 9-аміно-2,3,5,6,7,8-гексагідро-1H-циклопента[b]хіноліну гідрохлорид моногідрат (10мг) Доза введеного препарату,мг/кг 4400 4600 4800 5000 Кількість тв арин в групі 6 6 6 6 Кількість в ижив ших тварин 6 5 3 0 Кількість загиблих тв арин 0 1 3 6 Летальність % 0 16,7 66,7 100 9 84191 Показано, що 100% загибель тварин протягом доби після однократного внутрішньошлункового введення досліджувальної комбінації спостерігалось при дозі 800мг/кг максимальної кількості препарату не викликало летального наслідку на одну тварину. Спостереження за експериментальними тваринами, що отримували проміжну кількість препарату дозволили визначити LD50 методом найменших квадратів (15) і для білих мишей складає (711±39мг/кг). Встановлено, що 100% білих щурів протягом доби після однократного і внутрішньошлункового введення досліджуваної комбінації спостерігалось при дозі 5000мг/кг. Максимальна кількість препарату, яка не викликала загибель тварин складала 4400мг/кг. Спостереження за експериментальними тваринами, які отримали проміжну кількість препарату, дозволили визначити LD50 методом най 10 менших квадратів (15) і для білих щурів складає 4766±74мг/кг). Спостереження за тваринами після однократного внутрішньошлункового введення досліджуваного препарату в максимально переносній дозі проводилось протягом 14 днів. В цей час оцінювався зовнішній вигляд і поведінка тварин, а також здійснювалася реєстрація змін показників фізичного стану у порівнянні з контрольною групою. При цьому встановлено, що патологічних змін зовнішнього вигляду, стану вовняного покрову і видимих слизових тварин досліджуваних груп не відрізнялась від такого у тварин контрольних груп. Часто та серцевих скорочень і дихання у гризунів знаходилась в межах фізіологічної норми для тварин даного виду. Протягом всього періоду спостереження якихнебудь суттєвих розходжень маси тіла тварин досліджувальної і контрольної групи на 1,7 і 14 добу експерименту не відмічалось (таблиця 3). Таблиця 3 Динаміка змін маси тіла щурів піс ля одноразового в нутрішньошлунков ого вв едення препарату, який вміщує g-аміно-βфенілолійну кислоту гідрохлорид (100мг) і 9-аміно-2,3,5,6,7,8 -гексагідро-1H-циклопента[b]хіноліна гідрохлорида моногідрат (10мг) в максимально переносимій дозі (М±m) Вид тв арин Білі миші Білі щурі Умов и експерименту Контроль Дослід Контроль Дослід Кількість тв арин в групі 6 6 6 6 Таким чином, однократне внутрішньошлункове введення досліджуваного препарату в максимально переносимій дозі через 1 і 2 тижні спостережень суттєво не впливає на основні інтегральні показники функціональног стану, динаміку росту, споживання корму і води експериментальними тваринами. Макроскопічне обстеження тварин, яким проведено розчин, через 14 діб після разового внутрішньошлункового застосування комбінації g-аміно-β-фенілолійної кислоти гідрохлорид +9 Строки спостереження (Доба) 1 7 14 23,3±1,7 24,0±1,7 24,7±1,6 22,8±1,5 23,5±1,6 24,2±1,7 203,3±9,2 207,5±10,1 210,8±10,5 204,2±10,2 208±10,6 212,5±10,9 аміно-2,3,5,6,7,8-гексагідро-1Hциклопента[b]хіноліна гідрохлорида моногідрат в максимально переносимій дозі, не виявили паталогічних змін внутрішніх органів. Гостра токсичність вивчаємого препарату визначалась і при внутрішньошлунковому введенні. Досліди проводились на 36 білих нелінійних мишах-самцях масою 20-30г і 36 білих щурах масою 180-240г. Результати експериментальних досліджень представлені в таблицях 4 і 5. Таблиця 4 Вижив ання білих мишей після в нутрішньошлунков ого введення комбінов аного препарату, який вміщує g-аміно-βфенілолійну кислоту гідрохлорид (100мг) і 9-аміно-2,3,5,6,7,8 -гексагідро-1H-циклопента[b]хіноліна гідрохлорида моногідрат (10мг) Доза введеного препарату,мг/кг 100 200 300 400 500 Кількість тв арин в групі 6 6 6 6 6 Кількість в иживаємих тварин 6 5 2 1 0 Кількість загиблих тв арин 0 1 4 5 6 Летальність % 0 16,7 66,7 83,3 100 11 84191 12 Таблиця 5 Вижив ання білих щурів після внутрішньошлунков ого введення комбінов аного препарату, який вміщує g-аміно-βфенілолійна кислота гідрохлорид (100мг) і 9-аміно-2,3,5,6,7,8 -гексагідро-1H-циклопента[b]хіноліна гідрохлорида моногідрат (10мг) Доза введеного препарату,мг/кг 300 350 400 450 500 Кількість тв арин в групі 6 6 6 6 6 Кількість в иживаємих тварин 6 5 3 1 0 Загибель тварин протягом доби після однократного введення досліджувальної комбінації препарату при дозі 500мг/кг не спостерігалась. Спостереження за тваринами, що отримували проміжну кількість препарату дозволили визначити LD50 методом найменших квадратів (15). Воно складало 320±30мл/кг. Із таблиці 5 видно, що 100% загибель тварин протягом доби після однократного внутрішньобрюшного введення досліджуваної комбінації препарату наступала при дозі 500мг/кг, максимально переносима доза дорівнювала 300мг/кг. Спостереження за тваринами, що отримали проміжну кількість препарату (350,400,450мг), дозволили методом найменших квадратів (15) установити LD50, яка складає 400±18мл/кг. Спостереження за тваринами після однократного внутрішньобрюшного введення препарату, який вивчається в максимально переносимій дозі (300мг/кг) проводилось протягом наступних 14 днів. Протягом цього часу оцінювався зовнішній вигляд і поведінка тварин, а також здійснювалась реєстрація змін показників фізичного стану. За вказаний період часу видимих патологічних змін не відмічалось. Частота вивчаємих скорочень і дихання, вага тіла знаходилась в межах фізіологічних норм. Таким чином, однократне внутрішньобрюшине введення препарату, що містить g-аміноβ-фенілолійну кислоту гідрохлорид (100мг) і 9аміно-2,3,5,6,7,8-гексагідро-1Hциклопента[b]хіноліна гідрохлорида моногідрат (10мг) в максимально переносимій дозі через 1-2 тижня спостережень істотно не впливало на осно Кількість загиблих тв арин 0 1 3 5 6 Летальність % 0 16,7 50 83,3 100 вні інтегральні показники функціонального стану, динаміку ваги, споживання корму і води експериментальними тваринами. Макроскопічними дослідженнями внутрішніх органів після визначення токсичності в максимально переносимій дозі не виявилося патологічних змін. В даній серії експериментів встановлено, що білі миші більш чутливі до препарату при внутрішньошлунковому введенні (LD50 711±39мг/кг.) у порівнянні з білими крисам (LD 50 4766±74мг/кг.). Таким чином, за параметрами вивчення гострої токсичності комбінований лікувальний засіб, що містить g-аміно-β-фенілолійну кислоту гідрохлорид (100мг) та 9-аміно-2,3,5,6,7,8-гексагідро1Н-циклопента[b]хіноліна гідрохлорид моногідрат (10мг) при внутрішньошлунковому введенні відноситься до ІУ класу токсичності (малотоксичні речовини). Шкіряно-подразнювальну дію препарату досліджували на статевовозрілих мишах самцях і місцево подразнювальну дію на слизову оболонку очей кроликів. Спостереження 14 днів після клінічного комбінованого препарату на шкіру 5 білих мишей і на слизову оболонку очей кроликів показало, що даний лікувальний препарат подразнення на шкіру і подразнювальноюдією на слизову оболонку очей не володіє. Алергічні властивості препарату вивчались на 6 морських свинках білої масті масою тіла 500530г. Результати досліджень приведені у таблиці 6. Таблиця 6 Оцінка алергічних якостей комбінації g-аміно-β-фенілолійної кислоти гідрохлорид (100мг) +9-аміно-2,3,5,6,7,8-гексагідро1H-циклопента[b]хіноліна гідрохлорида моногідрат (10мг) № п/п 1 2 3 4 5 6 7 30 хв илин контроль препарат 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 Час дослідження 6 годин контроль препарат Оцінка в балах 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 24 години контроль препарат 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 Діаметр ерітеми 0 0 0 0 0 0 0 13 84191 В даній серії дослідів встановлено, що після введення дозволеної дози препарату протягом усього строку спостереження у тварин як досліджувальної так і контрольної групи ознак ерітеми, потовщення шкіри, очагових геморагій чи із'язвлень не спостерігалось. Висновок: вивчаємий препарат алергенними властивостями не володіє. Токсикологічна характеристика препарату при повторних введеннях проводилась на білих щурах. Препарат вводили кожного дня внутрішньошлунково протягом 56 днів. Водну суспензію препарату вводили піддослідним тваринам, розподіленим по групах (по 10 тварин у гр упі): 1-а - 55мг/кг маси тіла; 2-а - 110мг/кг; 3-я - 275мг/кг. Щурам 4-ої групи внутрішньошлунково вводили дистильовану воду в тому же об'ємі. Після закінчення введення препарату проводили щоденне спостереження за тваринами, досліджували гематологічні, фізіологічні, біохімічні і патоморфологічні показники. Тварин умерщвляли шляхом цервикальної дислокації шийних позвонків після попереднього наркозу діетиловим ефіром. Поведінкові реакції вивчали з використанням тесту "відкрите поле". При цьому рухову активність оцінювали за кількістю пересічених квадратів; пасивно-оборонні реакції - за кількістю вертикальних стійок; досліджувальну активність - за кількістю заглядувань у нірки; емоційний стан - за кількістю уринацій, дефекацій і умивань (16). Визначення параметрів станів серцевосудинної системи (ЕКГ на поліграфі П44-02 в другому стандартному відведенні). Дослідження сечі проводили з використанням стандартного тест-набору "Пентафан" (Чехія). Кількість лейкоцитів крові підраховували в камері Горяєва (17). Вміст гемоглобіну в крові, активність Ал AT, Ac AT, ЩФ, а також вміст сечовини, креатиніну, білірубіну і холестерину в сироватці крові визначали 14 за допомогою діагностичних тест-наборів виробництва AT "Реагент" (Україна). Кількість загального білка сиворотки крові визначали за біуретовою реакцією (18). Після розтину загиблих тварин проводили патоморфологічні дослідження внутрішніх органів (головний мозок, органи шлунково-кишкового тракту, печінки, легень, серце, нирки, селезінка, підшлункова залоза, наднирники, щитова та статеві залози). При цьому використовувались традиційні методи патоморфологічних досліджень (19). Встановлено, що протягом 56-ти діб експерименту відмінностей загального стану, зовнішнього виду щурів, їх поведінки не відзначалося. Статистично достовірно значні розходження між масою тіла тварин і контрольних груп не реєстр увались. Коефіцієнти маси внутрішніх органів щурів контрольної і дослідної груп статистично достовірних відмінностей не мали. Таким чином, повторні (протягом 8 тижнів) внутрішньошлункові комбінованого препарату, що містить g-аміно-β-фенілолійну кислоту гідрохлорид і 9-аміно-2,3,5,6,7,8-гексагідро-1Hциклопента[b]хіноліна гідрохлорида моногідрат не мають суттєвого впливу на інтегральні показники експериментальних тварин. Дослідження впливу багатократних введень комбінованого препарату, що містить g-аміно-βфенілолійну кислоту гідрохлорид і 9-аміно2,3,5,6,7,8-гексагідро-1Н-циклопента[b]хіноліна гідрохлорида моногідрат, на стан ЦНС (центральну нервову систему) самців щурів проводили з використанням тесту "відкрите поле", що застосовують при аналізі ефектів нових препаратів (16). Результати вивчення показників безумовнорефлекторної поведінки самців щурів у "відкритому полі" після 56-добового внутрішньошлункового введення препарату приведені в таблиці 7. Таблиця 7 Показники пов едінков их реакцій самців щурів в "в ідкритому полі" після внутрішньошлунков ого введення водяної суспензії комбінації g-аміно-β-фенілолійної кислоти гідрохлорид +9-аміно-2,3,5,6,7,8-гексагідро-1Н-циклопента[b]хіноліна гідрохлорида моногідрат протягом 10 тижнів , M±m Показники Латентний період сек. Горизонтальна актив ність кількість пересечених квадратів за 3хв . Вертикальна актив ність Кількість стопок за 3хв . Дослідна активність кількість заглядув анъ у нірки Груминг кількість реакцій за 3хв. Дефекація кількість раз за 3хв . Із таблиці видно, що у щурів усіх дослідних груп через добу після останнього введення препарату показники поведінкових реакцій суттєво не відрізнялись від таких у гризунів контрольної групи. Групи тварин g-аміно-β-фенілолійної кислоти гідрохлорид +9-аміно2,3,5,6,7,8-гексагідро-1НКонтроль циклопента[b]хіноліна гідрохлорида моногідрат 55мг/кг 110мг/кг 275мг/кг 11,6±0,90 11,1±1,09 12,1±1,21 11,8±1,16 9,9±0,80 9,2±0,77 8,5±0,82 8,4±0,67 1,9±0,55 1,8±0,49 1,6±0,43 1,5±0,45 4,4±0,88 4,5±0,81 5,2±0,68 5,6±0,75 5,8±0,95 5,6±0,65 5,2±0,71 4,9±0,78 0,9±0,23 1,0±0,30 0,8±0,25 1,1±0,28 Стан серцево-судинної системи проводився в тих же умовах при повторних введеннях вивчаємого препарату. При цьому встановлено, що в групах тварин, що отримали досліджувану комбінацію в дозах 55мг/кг, 110мг/кг, 275мг/кг на ЕКГ реєструва 15 84191 вся правильний синусовий ритм; частота серцевих скорочень знаходилась в межах фізіологічної норми для самців щурів даної маси тіла. Вихідний інтервал проводимості збудження із передсердя шлуночка був стабільним (комплекс QPST). Амплітуда зубців P, R, T на ЕКГ у досліджуваних груп тварин не відрізнялась від такої у контрольних груп тварин. Це свідчить про нормальний функціональний стан міокарда і його енергетичної забезпеченості. Результати визначення гелентологічних показників периферичної крові щурів в умовах повторних введень комбінованого препарату g-аміно-β 16 фенілолійної кислоти гідрохлорид і 9-аміно2,3,5,6,7,8-гексагідро-1Н-циклопента[b]хіноліна гідрохлорида моногідрат в дозі 110мг/кг статистично значимих відмінностей у порівнянні з контрольною групою тварин, не мали. Серед багатьох біохімічних показників, які досліджують при вивченні нешкідливості хімічних речовин, мають показники сироватки крові, що .характеризують функціональний стан печінки і нирок. Результати дослідження активності біохімічних показників сироватки крові досліджуваних тварин приведені в таблиці 8. Таблиця 8 Біохімічні показники сиров атки кров і щурів -самців після внутрішньошлунков ого введення водної суспензії комбінації gаміно-β-фенілолійної кислоти гідрохлорид +9-аміно-2,3,5,6,7,8-гексагідро-1H-циклопента[b]хіноліна гідрохлорида моногідрат протягом 8 тижнів , M±m Показники АлАТ, мкмоль/мл×ч AcAT, мкмоль/мл×ч ЩФ, мкмоль/мл×ч Білірубін, ммоль/л Холестероль загальний, ммоль/л Загальний білок, г/л Мочев ина, ммоль/л Креатин,ммоль/л Контроль 1,69±0,09 2,18±0,09 3,48±0,13 1,36±0,09 1,87±0,11 71,54±1,23 7,82±0,15 176,8±4,89 Групи тварин g-аміно-β-фенілолійної кислоти гідрохлорид +9-аміно-2,3,5,6,7,8гексагідро-1Н-циклопента[b]хіноліна гідрохлорида моногідрат (10:1) 55мг/кг 110мг/кг 275мг/кг 1,72±0,11 1,83±0,09 2,77*±0,06 2,24±0,09 2,38±0,10 2,82*±0,09 3,52±0,15 3,50±0,16 3,54±0,16 1,42±0,11 1,44±0,12 1,38±0,10 1,85±0,12 1,81±0,13 1,81±0,13 73,96±1,21 74,18±1,19 72,48±1,28 7,96±0,18 8,18±0,19 8,24±0,21 180,6±6,60 183,8±7,04 185,2±7,04 Додаток:* - Р0,05 у порівнянні з показниками в контролі. Таким чином, комбінований препарат, який вміщує g-аміно-β-фенілолійну кислоту гідрохлорид (100мг) і 9-аміно-2,3,5,6,7,8-гексагідро-1Нциклопента[b]хіноліна гідрохлорида моногідрат (10мг), в умовах внутрішньошлункового введення до початку навчання, на відміну від референтних препаратів (фенібут, іпідакрин), полегшує процес введення та первинної обробки інформації. Оцінка впливу препарату на консолідацію пам'ятного сліду проведена на 40 статевозрілих щурах-самцях масою 180-240г із виробленим пасивно-оборонним рефлексом. Результати експериментальних досліджень представлені в таблиці 10. Показано, що в даних умовах експерименту при тестуванні збереження УАПУ в контрольній групі умовна навичка втрачена у 37,5% тварин; при цьому тривалість перебування тварин в освітленій камері складала 153,8±15,7сек. Встановлено: внутрішньошлункове введення вивчаємого комбінованого препарату в дозі 55мг/кг і першого препарату порівняння - g-аміно-βфенілолійної кислоти гідрохлорид дозою 100мг/кг протягом 4-х днів після вивчення викликало зіставлення змін показників, що характеризують процес консолідації пам'яті. Зокрема, застосування комбінації g-аміно-β-фенілолійної кислоти гідрохлорид +9-аміно-2,3,5,6,7,8-гексагідро-1Нциклопента[b]хіноліна гідрохлорида моногідрат і фенібут сприяло збереженню пасивно-оборонного навику в 87,5% тварин обох груп; при цьому реєструвалось статистично достовірне збільшення години знаходження гризунів у світлому відсіку на 26,6% (Р