Спосіб (варіанти) поліпшення пропускної здатності в системі, що містить в собі постійні присвоєння

1. Спосіб призначення ресурсів в системі зв'язку колективного доступу, який містить етапи, на яких: визначають, які з множини ресурсів, підпорядкованих умовному призначенню, підлягають використанню щонайменше одним умовним користувачем, причому множина ресурсів являє собою ресурси низхідної лінії зв'язку (DL); формують сигнал, який забезпечує вказування на один або більше умовних ресурсів з множини ресурсів, які підлягають використанню щонайменше одним умовним користувачем, причому сигнал представляє зменшену кількість сигнальної інформації, що передається; і передають сигнал щонайменше умовному користувачу. 2. Спосіб за п. 1, в якому етап передачі сигналу містить передачу сигналу як частину передачі каналу керування. 3. Спосіб за п. 1, в якому етап формування сигналу містить формування відображення таким чином, що кожне місцеположення відображення відповідає одному з ресурсів, підпорядкованих умовним призначенням, які підлягають використанню щонайменше одним умовним користувачем. 4. Спосіб за п. 3, в якому відображення є бітовим відображенням. 5. Спосіб за п. 3, в якому число позицій на відображенні відповідає числу умовних користувачів. 6. Спосіб за п. 1, в якому етап формування сигналу містить формування сигналу для включення 2 (19) 1 3 15. Пристрій за п. 14, в якому сформований сигнал містить тільки тих з одного або більше умовних користувачів, до яких не був переданий неінформаційний сигнал. 16. Пристрій за п. 13, в якому відображення є бітовим відображенням. 17. Пристрій за п. 13, в якому процесор визначає приблизне місцеположення щонайменше одного умовного користувача. 18. Пристрій за п. 17, в якому передавач передає сформований сигнал до щонайменше одного умовного користувача, виходячи з приблизного місцеположення. 19. Пристрій за п. 13, в якому процесор визначає якість каналу щонайменше одного умовного користувача та інструктує вибірково передачу сформованого сигналу до щонайменше одного умовного користувача, на основі якості каналу. 20. Пристрій за п. 13, в якому один або більше умовних ресурсів є одним або більше каналами трафіку і одним або більше ресурсами АСK (підтвердження), які призначені на один або більше каналів трафіку, що сигналізуються щонайменше одному умовному користувачу, причому канали трафіку не активні під час постійного призначення. 21. Пристрій за п. 20, в якому ресурси АСK містять щонайменше один з кодів поширення спектра або набору кластерів, що використовуються щонайменше одним умовним користувачем для відправки повідомлення АСK. 22. Пристрій за п. 20, в якому канали трафіку є базовими каналами трафіку в найнижчому ряді дерева каналу так, що кожний з базових каналів трафіку відображений на один набір піднесучих. 23. Пристрій за п. 20, в якому щонайменше один з каналів трафіку є більшим каналом трафіку, що відповідає вузлу вище найнижчого ряду дерева каналів, і ресурси АСK містять щонайменше всі ресурси АСK, призначені всім базовим каналам трафіку нижче більшого каналу трафіку. 24. Пристрій за п. 20, в якому щонайменше один з каналів трафіку є більшим каналом трафіку, що відповідає вузлу вище найнижчого ряду дерева каналів, і ресурси АСK містять щонайменше підмножину ресурсів АСK, призначених базовим каналам трафіку нижче більшого каналу трафіку. 25. Пристрій за п. 20, в якому щонайменше один з каналів трафіку є більшим каналом трафіку, що відповідає вузлу вище найнижчого ряду дерева каналів, і один або більше ресурсів АСK, які використовуються для відправки АСK, містять ресурс АСK, призначений базовому каналу трафіку, пов'язаному з ідентифікатором найнижчого каналу серед всіх ідентифікаторів каналів, визначених сформованим сигналом, що відповідає даному чергуванню. 26. Спосіб призначення ресурсів в системі зв'язку колективного доступу, що містить етапи, на яких: приймають сигнал, що забезпечує вказування одного або більше умовно призначених ресурсів, причому сигнал представляє зменшену кількість сигнальної інформації, що передається, а один або більше умовно призначених ресурсів є ресурсами низхідної лінії зв'язку (DL), 97378 4 визначають, які з одного або більше умовно призначених ресурсів підлягають використанню, основуючись на прийнятому сигналі. 27. Спосіб за п. 26, в якому прийнятий сигнал є бітовим відображенням, а один або більше умовно призначених ресурсів, які підлягають використанню, визначаються на основі бітів в межах бітового відображення. 28. Спосіб за п. 27, в якому сигнал вказує термінал доступу, умовно призначений ресурсам, на основі однієї або більше позицій у відображенні, які встановлені в призначеному шаблоні. 29. Спосіб за п. 28, в якому сигнал вказує термінал доступу на бітовому відображенні, тільки якщо термінал доступу не прийняв неінформаційний сигнал. 30. Спосіб за п. 28, в якому сигнал приймається по каналу підтвердження або сигналізації, спільному для групи терміналів доступу. 31. Спосіб за п. 28, який додатково містить етап, на якому передають сигнали на одному або більше умовно призначених ресурсах. 32. Пристрій призначення ресурсів в системі зв'язку колективного доступу, який містить: засіб для формування сигналу, що забезпечує вказування одного або більше умовних ресурсів, ідентифікованих з множини ресурсів для використання щонайменше одним умовним користувачем, причому множина ресурсів являє собою ресурси низхідної лінії зв'язку (DL), а сигнал представляє зменшену кількість сигнальної інформації, що передається; і засіб для передачі сигналу до щонайменше умовного користувача. 33. Пристрій за п. 32, в якому засіб для формування сигналу формує відображення таким чином, що щонайменше одне місцеположення відображення відповідає щонайменше одному з умовних ресурсів, і число позицій на відображенні відповідає одному або більше умовним користувачам. 34. Пристрій за п. 33, в якому сформований сигнал містить тільки тих з одного або більше умовних користувачів, до яких не був переданий неінформаційний сигнал. 35. Пристрій призначення ресурсів в системі зв'язку колективного доступу, що містить: засіб для прийому сигналу, що забезпечує вказування одного або більше умовно призначених ресурсів, причому сигнал представляє зменшену кількість сигнальної інформації, що передається, а один або більше умовно призначених ресурсів є ресурсами низхідної лінії зв'язку (DL); і засіб для визначення, які з умовно призначених ресурсів підлягають використанню, основуючись на отриманому сигналі. 36. Пристрій за п. 35, в якому прийнятий сигнал є бітовим відображенням, і умовно призначені ресурси, що підлягають використанню, визначаються на основі бітів в межах бітового відображення. 37. Машинозчитуваний носій, на якому зберігаються команди, що виконуються комп'ютером для здійснення наступних дій: визначення, які з множини ресурсів, підпорядкованих умовним призначенням, підлягають використанню щонайменше одним умовним користувачем, 5 97378 6 причому множина ресурсів являє собою ресурси низхідної лінії зв'язку (DL); формування сигналу, який забезпечує вказування одного або більше умовних ресурсів з множини ресурсів, які підлягають використанню щонайменше одним умовним користувачем, причому сигнал представляє зменшену кількість сигнальної інформації, що передається; і передачі сигналу щонайменше умовному користувачу. 38. Машинозчитуваний носій за п. 37, що містить виконувані комп’ютером команди, для формування відображення для сигналу таким чином, що кожне місцеположення відображення відповідає одному з ресурсів, підпорядкованих умовним призначенням, які підлягають використанню щонайменше одним умовним користувачем. 39. Машинозчитуваний носій за п. 37, в якому множина ресурсів, підпорядкованих умовним призначенням, є множиною каналів трафіку з множиною ресурсів АСK, пов'язаних з ним. 40. Машинозчитуваний носій за п. 39, що додатково містить команди для відправки множини повідомлень АСK, якщо щонайменше один з каналів трафіку є більшим каналом трафіку, що має щонайменше два з множини ресурсів АСK, пов'язаних з ним. 41. Машинозчитуваний носій за п. 39, що додатково містить команди для використання більшого каналу трафіку з множиною базових каналів трафіку для передачі із застосуванням множини входів і множини виходів (МІМО). 42. Машинозчитуваний носій, на якому зберігаються команди, які виконуються комп'ютером для здійснення наступних дій: прийому сигналу, що забезпечує вказування одного або більше умовно призначених залишкових ресурсів, причому один або більше умовно призначених залишкових ресурсів є ресурсами низхідної лінії зв'язку (DL), а сигнал представляє зменшену кількість сигнальної інформації, що передається; визначення, які з одного або більше умовно призначених залишкових ресурсів підлягають використанню, основуючись на отриманому сигналі. 43. Машинозчитуваний носій за п. 42, в якому прийнятий сигнал є бітовим відображенням, і один або більше умовно призначених залишкових ресурсів, що підлягають використанню, визначаються на основі бітів в межах бітового відображення. 44. Машинозчитуваний носій за п. 43, що додатково містить команди, які виконуються комп'ютером для установки однієї або більше позицій на відображенні в призначеному шаблоні, щоб указати термінал доступу, умовно призначений одному або більше умовно призначеним залишковим ресурсам. 45. Машинозчитуваний носій за п. 44, в якому один або більше умовно призначених залишкових ресурсів містять ресурси, які тимчасово неактивні під час постійного призначення одному терміналу доступу і умовно призначені іншим користувачам/терміналам доступу протягом часу бездіяльності. 46. Машинозчитуваний носій за п. 44, що додатково містить команди для передачі АСK по ресурсу АСK, пов'язаному з ідентифікатором найнижчого каналу серед всіх ідентифікаторів каналів, указаних відображенням, що відповідає даному чергуванню. Пріоритет заявки згідно з 35 U.S.C §119 Дана заявка вимагає пріоритет попередньої патентної заявки США № 60/841782, поданої 31 серпня 2006 р. і озаглавленої «Спосіб поліпшення пропускної здатності в системі, що містить в собі постійні присвоєння» і передана правонаступнику даної заявки і тим самим включена в даний документ за допомогою посилання. РІВЕНЬ ТЕХНІКИ Цей документ, в цілому, належить до бездротового зв'язку і присвоєнь всередині систем бездротового зв'язку. Системи бездротового зв'язку широко використовуються, щоб забезпечити різні типи передачі даних, таких як голос, дані, відео і так далі. Ці системи можуть бути системами колективного доступу, здатними підтримувати зв'язок з терміналами колективного доступу, спільно використовуючи доступні системні ресурси (наприклад, смугу пропускання і потужність, що передається). Приклади таких систем колективного доступу містять в собі системи множинного доступу з кодовим розділенням каналів (CDMA), системи колективного доступу з часовим ущільненням (TDMA), системи колективного доступу розділенням частот (FDMA) і системи множинного доступу з ортогональним частотним розділенням (OFDMA). Як правило, система бездротового зв'язку містить декілька базових станцій, причому кожна базова станція передає дані на мобільну станцію, використовуючи пряму лінію зв'язку, а кожна мобільна станція (або термінал доступу) передає дані на базову станцію, використовуючи зворотну лінію зв'язку. Загалом, коли передавач точки доступу (AP) або термінала доступу (AT) завершує передачу набору фактичних даних, переривання (яке також називається «розрив») в передачі, відбувається раніше, ніж передається інший набір фактичних пакетів даних. Розрив в передачі даних належить до тривалості часу, коли ніякі фактичні дані на призначеному ресурсі не передаються. У типовій системі зв'язку, у разі передавача точки доступу, існує можливість того, що розрив в передачі може бути розглянутий як втрата призначеного ресурсу. У цьому випадку ці ресурси втрачаються, і доступна смуга пропускання використовується не повністю. Крім того, розрив в передачі може бути інтерпретований як індикація того, що призначені ресурси були відмінені. У обох випадках смуга 7 пропускання не використовується оптимально і може знизити якість і надійність системи зв'язку. РОЗКРИТТЯ ВИНАХОДУ Нижченаведене представляє спрощену суть заявленого об'єкта винаходу, щоб забезпечити основне розуміння деяких аспектів заявленого об'єкта винаходу. Це резюме не є всебічним оглядом заявленого об'єкта винаходу. Воно не призначене, щоб ідентифікувати ключові або критичні елементи заявленого об'єкта винаходу або обкреслити рамки заявленого об'єкта винаходу. Єдина мета полягає в тому, щоб представити деякі поняття заявленого об'єкта винаходу в спрощеній формі як ввідну частину до більш детального опису, який буде представлений нижче. Спосіб зв'язку згідно з різними описаними тут аспектами забезпечує визначення множини ресурсів, підпорядкованих умовному присвоєнню (призначенню) або умовним користувачам, які мають право використовувати умовно призначені ресурси або їх комбінацію. Відповідно, сигнал, який вказує множину ресурсів, підпорядкованих умовним присвоєнням (призначенням), що підлягають використанню щонайменше одним умовним користувачем, формується і передається користувачу, таким чином, полегшуючи використання умовно призначених ресурсів. Згідно з різними аспектами, сигнал містить одне або більше бітових відображень або неінформаційний сигнал. Бітове відображення формується таким чином, що кожне місцеположення відображення відповідає одному з ресурсів, підпорядкованих умовному присвоєнню, що підлягає використанню щонайменше одним умовним користувачем. Бітове відображення може бути передане на термінали доступу, які використовують ресурси, умовно основані на отриманому бітовому відображенні. Неінформаційний сигнал може також бути переданий замість бітового відображення або в доповнення до нього. Неінформаційний сигнал може ідентифікувати один або більше терміналів доступу для постійних присвоєнь (призначень), сектор або точку доступу, які передають неінформаційний сигнал, або термінали доступу, які підпорядковані умовному присвоєнню. Система зв'язку відповідно до різних описаних тут аспектів забезпечує умовно розподілені ресурси для користувачів/терміналів доступу і зв'язку таких розподілів. Система зв'язку містить процесор, сконфігурований для формування сигналу, вказуючого, які з множини ресурсів, підпорядкованих умовному присвоєнню (призначенню), підлягають використанню щонайменше одним умовним користувачем і інструктує передачу сигналу. Процесор формує відображення таким чином, що кожне місцеположення відображення відповідає одному з ресурсів, підпорядкованих умовному присвоєнню, що підлягають використанню щонайменше одним умовним користувачем. Відповідно до інших аспектів, процесор може також формувати неінформаційний сигнал, такий як пакет сигнатури стирання замість або в доповнення до відображення, що використовується для того, щоб повідомити умовне присвоєння. 97378 8 Наступний опис і прикладені креслення детально описують певні ілюстративні аспекти заявленого об'єкта винаходу. Ці аспекти показові, однак, за винятком декількох різних шляхів, в яких можуть використовуватися принципи заявленого об'єкта винаходу, і заявлений об'єкт винаходу призначений для того, щоб включити всі такі аспекти і їх еквіваленти. Інші переваги і відмітні ознаки заявленого об'єкта винаходу стануть очевидними з наступного детального опису заявленого об'єкта винаходу, при розгляді разом з кресленнями. КОРОТКИЙ ОПИС КРЕСЛЕНЬ Фіг. 1 ілюструє систему бездротового зв'язку колективного доступу відповідно до різних аспектів, сформульованих тут. Фіг. 2 показує ілюстрацію трафіка даних на призначеному каналі під час використання концепції постійного присвоєння. Фіг. 3A показує ілюстрацію процесу формування сигналів, які вказують використання умовно призначених ресурсів. Фіг. 3B показує ілюстрацію пристрою для призначення терміналів доступу суміщеним ресурсам. Фіг. 4A показує ілюстрацію процесу визначення, чи використовуються умовно призначені ресурси. Фіг. 4B показує ілюстрацію іншого процесу визначення, чи використовуються умовно призначені ресурси. Фіг. 4C показує ілюстрацію пристрою для визначення, чи використовуються умовно призначені ресурси. Фіг. 5 показує бінарне дерево каналів з 32 наборами піднесучих. Фіг. 6 показує ілюстрацію бітового відображення для індикації використання умовного присвоєння. Фіг. 7A - ілюстрація процесу формування сигналів, які вказують проміжки в передачі для ресурсів, що підлягають постійному присвоєнню. Фіг. 7B - ілюстрація пристрою для формування сигналів, які вказують проміжки в передачі для ресурсів, що підлягають постійному присвоєнню. Фіг. 8 ілюструє блок-схему варіанту здійснення точки доступу і двох терміналів доступу в системі зв'язку колективного доступу з множиною несучих. ЗДІЙСНЕННЯ ВИНАХОДУ Заявлений об'єкт винаходу далі описаний з посиланням на креслення, в яких однакові позиції використовуються для відсилання на схожі елементи повсюдно. У наступному описі, з метою пояснення, численні характерні деталі викладені, щоб забезпечити повне розуміння суті заявленого об'єкта винаходу. Очевидно, однак, що заявлений об'єкт винаходу може бути здійснений без цих характерних деталей. У інших прикладах відомі структури і пристрої показані в формі блок-схеми, щоб полегшити опис суті заявленого об'єкта винаходу. Різні варіанти здійснення тепер описані з посиланням на креслення, де однакові позиції використовуються для відсилання на схожі елементи повсюдно. У наступному описі, з метою пояснення, численні характерні деталі викладені, щоб забезпечити повне розуміння суті заявленого об'єкта винаходу. Очевидно, однак, що заявлений об'єкт 9 винаходу може бути здійснений без цих характерних деталей. У інших прикладах відомі структури і пристрої показані в формі блок-схеми, щоб полегшити опис одного або більше варіантів здійснення. У тому значенні, як вони використовуються в цій заявці, терміни «компонент», «модуль», «система» і т.п. призначені, щоб звернутися до пов'язаного із застосуванням комп'ютера об'єкту, або апаратних засобів, вбудованого програмного забезпечення, комбінації апаратних засобів і програмного забезпечення, програмного забезпечення або програмного забезпечення в режимі виконання. Наприклад, компонент може бути (але не обмежується тільки цим) процесом, працюючим на процесорі, інтегральною схемою, процесором, об'єктом, виконуваною програмою, потоком виконання, програмою і/або комп'ютером. Як ілюстрація, і додаток, працюючий на обчислювальному пристрої, і обчислювальний пристрій можуть бути компонентами. Один або більше компонентів можуть постійно знаходитися в межах процесу і/або потоку виконання, і компонент може бути локалізований на одному комп'ютері і/або поширений між двома або більше комп'ютерами. Крім того, ці компоненти можуть виконуватися з різними машинозчитуваними носіями, що мають різні структури даних, які зберігаються на носіях. Компоненти можуть зв'язуватися за допомогою локальних і/або віддалених процесів, як наприклад, відповідно до сигналу, що має один або більше пакетів даних (наприклад, дані від одного компонента, взаємодіючого з іншим компонентом в локальній системі, розподіленій системі і/або через мережу, таку як Інтернет, з іншими системами за допомогою сигналу). Крім того, різні варіанти здійснення описані тут відносно бездротового термінала і/або базової станції. Бездротовий термінал може звернутися до пристрою, що забезпечує можливість встановлення голосового і/або інформаційного зв'язку. Бездротовий термінал може бути підключений до обчислювального пристрою, такого як ноутбук або настільний комп'ютер, або це може бути автономний пристрій, такий як персональний цифровий секретар (кишеньковий комп'ютер). Бездротовий термінал можна також назвати системою, абонентською установкою, терміналом абонента, мобільною станцією, мобільною віддаленою станцією, точкою доступу, віддаленим терміналом, терміналом доступу, користувацьким терміналом, користувацьким агентом, користувацьким пристроєм або користувацьким обладнанням. Бездротовий термінал може бути терміналом абонента, бездротовим пристроєм, мобільним телефоном, телефоном системи персонального зв'язку (PCS), радіотелефоном, телефоном з протоколом ініціювання сеансу (SIP), станцією бездротової місцевої лінії (WLL), персональним цифровим секретарем (кишеньковий комп'ютер), кишеньковим пристроєм, що має можливість бездротового підключення, або іншим пристроєм обробки, підключеним до бездротового модему. Базова станція (наприклад, точка доступу) може звернутися до пристрою в мережі доступу, який спілкується по радіоінтерфейсу, через один або більше секторів, з бездротовими 97378 10 терміналами. Базова станція може діяти як маршрутизатор між бездротовим терміналом і іншою частиною мережі доступу, яка може включати в себе мережу IP-протоколу, перетворюючи отримані кадри радіоінтерфейсу в пакети IP. Базова станція також координує керування атрибутами для радіоінтерфейсу. Крім того, різні аспекти або особливості, описані тут, можуть бути здійснені як спосіб, пристрій або виріб, які використовують стандартні способи програмування і/або технічні рішення. Термін «виріб», використаний тут, призначений, щоб охопити комп'ютерну програму, доступну з будь-якого пристрою, що читається комп'ютером, каналу зв'язку або носія. Наприклад, машинозчитувані носії можуть включати в себе, але не обмежуватися цим, магнітні запам'ятовуючі пристрої (наприклад, жорсткий диск, гнучкий диск, магнітна стрічка), оптичні диски (наприклад, компакт-диск (CD), цифровий універсальний диск (DVD)...), смарт-карти і пристрої флеш-пам'яті (наприклад, картка, флеш-карти, ключ...). Різні варіанти здійснення будуть представлені на основі систем, які можуть включати в себе різні пристрої, компоненти, модулі і т.п. Потрібно розуміти і брати до уваги, що різні системи можуть включати в себе додаткові пристрої, компоненти, модулі і т.д. і/або, можливо, не включати в себе всі пристрої, компоненти, модулі і т.д., що обговорюються в зв'язку з кресленнями. Комбінація цих підходів може також використовуватися. Об'єкт винаходу, описаний тут в його різних варіантах здійснення, звертається до потреби в системі і способі, щоб забезпечити індикацію розриву в передачі так, щоб точка доступу і термінал доступу не інтерпретували розрив в передачі як індикацію відсутності вимоги призначених ресурсів або як індикацію того, що призначені ресурси більше не доступні. Це полегшує оптимальне використання доступної смуги пропускання, коли ресурси залишаються тимчасово не активними під час постійного присвоєння. Посилаючись на креслення, Фіг. 1 - ілюстрація бездротової системи 100 зв'язку колективного доступу відповідно до різних аспектів. У одному прикладі бездротова система 100 зв'язку колективного доступу включає в себе точки 110 колективного доступу (AP) і термінали 120 колективного доступу (AT). Базова станція також може викликатися і може містити деякі або всі функціональні можливості точки доступу, вузла мережі В і/або іншого мережевого об'єкта. Кожна точка 110 доступу забезпечує покриття зв'язком для окремої географічної області 102. Термін «стільник» може належати до точки доступу і/або її зони покриття в залежності від контексту, в якому використаний термін. Для підвищення місткості системи область обхвату термінала доступу може бути розділена на численні менші області, наприклад, три менших області 104a, 104b і 104c. Кожна менша область обслуговується відповідною базовою приймальнопередавальною підсистемою (BTS). Термін «сектор» може належати до точки доступу і/або її зони покриття в залежності від контексту, в якому використаний термін. Для розділеного на сектори стільника точки доступу для всіх секторів цього сті 11 льника, як правило, суміщені в межах базової станції для стільника. Способи передачі сигналу, описані тут, можуть використовуватися для системи з розділеними на сектори стільниками так само, як системи з неподіленими стільниками. Для простоти, в наступному описі, термін «базова станція» використаний загалом для станції, яка обслуговує сектор так само, як станція, яка обслуговує стільник. Термінали 120, як правило, розосереджуються по системі, і кожний термінал може бути стаціонарним або мобільним. Термінал також може бути викликаний і може містити деякі або всі функціональні можливості, мобільну станцію, користувацьке обладнання і/або деякі інші пристрої. Термінал може бути бездротовим пристроєм, стільниковим телефоном, персональним цифровим секретарем (кишеньковим комп'ютером), платою бездротового модему і так далі. Термінал може спілкуватися з жодною, однією або множинними базовими станціями на наступних і попередніх ланках в будь-який даний момент. Для централізованої архітектури, системний контролер 130 пов'язаний з точками 110 доступу і забезпечує координацію і керування для цих базових станцій. Системний контролер 130 може бути одиночним мережевим об'єктом або колекцією мережевих об'єктів. Для розподіленої архітектури точки доступу можуть спілкуватися одна з одною як необхідно. Описані тут методики передбачають використання індикації розриву в передачі для термінала доступу, що має «постійне присвоєння» для інших терміналів доступу, щоб приймати або передавати сигнали, щоб поліпшити пропускну здатність для інших терміналів доступу. Постійне присвоєння дозволяє системному контролеру 130 зменшувати непродуктивні витрати присвоєння. Постійне присвоєння дозволяє одержувачу даного ресурсу використовувати призначений ресурс, щоб здійснити численні сеанси зв'язку (передачу або прийом), не вимагаючи нового присвоєння на кожний сеанс зв'язку. Використовуючи повідомлення присвоєння, точка 110 доступу надає інформацію присвоєння ресурсу, наприклад, ідентифікації каналу, терміналу 120 доступу. Як тільки інформація присвоєння отримана, термінал 120 доступу передає реальні дані по призначеній попередній ланці або отримує фактичні дані по призначеній подальшій ланці (ресурсу). У постійному присвоєнні призначений канал продовжує залишатися призначеним терміналу 120 доступу. Таким чином, в різні періоди, коли канал призначений, ніякі реальні дані не передані або отримані терміналом доступу 120 або точкою доступу 110. Тому, перша комбінація даних, яка може бути пакетом сигнатури стирання, використовується, щоб заповнити проміжки в передачі. Довжина, структура і швидкість передачі даних пакету сигнатури стирання можуть змінюватися, базуючись на доступних ресурсах. Доступні ресурси можуть бути визначені системним контролером 130 або точкою доступу, яка знаходиться у взаємодії з терміналом доступу. Наприклад, якщо у приймаючого об'єкта є ресурси, щоб обробити пакети сигнатури стирання, що мають більше ін 97378 12 формаційних біт (наприклад, 3 біти), довжина пакету сигнатури стирання коректується, щоб забезпечити більше інформаційних біт. Це може дозволити приймаючому об'єкту легко визначити, що отриманий пакет був пакетом сигнатури стирання. Крім того, рівень потужності, з яким передаються пакети сигнатури стирання, може мінятися, щоб передавати послідовність стирання на рівні потужності досить низькому, щоб передача послідовності стирання не викликала істотних перешкод. Далі, в певних аспектах, інші термінали доступу, відмінні від того, який призначений для отримання першого шаблона даних, можуть зчитувати перший шаблон даних. Ці термінали доступу можуть тоді використовувати ресурси, які не використовуються тим терміналом доступу, для якого був призначений перший шаблон даних. У певних аспектах, відображення або подібна інформація передається, щоб дозволити конкретному з інших терміналів доступу використати відповідні інші ресурси. Це відображення або інша інформація може бути передана як частина передачі каналу керування і може бути передана всьому сектору або терміналам доступу стільника, або може бути груповою передачею підгрупі терміналів доступу, наприклад, тих, які отримають інформацію по цих ресурсах. Як використовується в цьому документі, ресурси або комунікаційні ресурси можуть звернутися до несучої частоти, базового інтервалу часу, числа тональних посилок або піднесучих OFDM-системи, одного або більше суміжних блоків OFDMсимволів і піднесучих, наприклад, блок з 8 символів на 16 піднесучих, групою несуміжних комбінацій з OFDM-символів і піднесучих, OFDMрозподілів часу-частоти, логічного ресурсу, наприклад, вузла дерева каналу або частотного інтервалу зв'язку, або будь-якого іншого ресурсу. Фіг. 2 показує зображення 200 трафіка даних на призначеному каналі під час використання концепції постійного присвоєння. Тривалість 208 постійного присвоєння звичайно між присвоєнням 210 і скасуванням присвоєння 212, втрата сеансу, хоч це може бути періодом фіксованої тривалості, включаючи множинні передачі. Під час тривалості 208 постійного присвоєння може бути декілька подій передачі даних, наприклад 202a-202e, в які пакети передачі даних передаються. Взагалі, дані не завжди передаються безперервно для тривалості постійного присвоєння 208, таким чином залишаючи частини розриву, наприклад, 204a-204d. Неінформаційний сигнал 206a-206d, який відображає, що не відбувається передача по ресурсах, відповідних присвоєнню, може бути переданий так, щоб постійне присвоєння не було закінчене до кінця тривалості 208. Неінформаційний сигнал може бути фіксованим пакетом сигнатури стирання або повідомленням, несучим один або більше бітів, що представляють унікальний шаблон даних. Іншими словами, пакет сигнатури стирання заповнює частини розриву 204a-d унікальними шаблонами і перешкоджає припиненню дії ресурсів. Пакет сигнатури стирання може бути унікальним ідентифікатором, який відомий і передавачу, і 13 приймачу до використання пакетів сигнатури стирання. Відповідно до інших аспектів, точка доступу може визначити фрейми, в яких пакет починається під час конфігурації, або через присвоєння, або іншу передачу на зразок F-SPCH (завчасний старт пакетного каналу). Цей спосіб може використовуватися замість передачі неінформаційного сигналу, як деталізований вище, щоб досягнути більш високої ефективності потужності. Однак, у вищезазначеній ситуації, ресурси, підпорядковані постійному присвоєнню, не використовуються ні для якого зв'язку з терміналом доступу. Тому, в таких ситуаціях буде існувати невикористана місткість. Тому, в деяких аспектах, інші термінали доступу можуть бути умовно призначені на ресурси, підпорядковані постійному присвоєнню. Умовне присвоєння може бути постійним умовним присвоєнням, що охоплює множину зв'язків, або може бути умовним присвоєнням для єдиного зв'язку. І умовне присвоєння, і постійне присвоєння можуть бути для зв'язку наступної ланки, зв'язку попередньої ланки або обох. У деяких випадках деякі типи терміналів і ресурсів, більш ймовірно, будуть доступні для умовного присвоєння, наприклад, ресурси, що використовуються для голосового зв'язку по протоколу Internet (VoIP). Далі, в деяких випадках, умовно призначені ресурси можуть бути розділені для множинних користувачів, в численних умовно призначених ресурсах. Щоб ідентифікувати ресурси, які використовуються, основуючись на умовному присвоєнні, або термінали доступу, які використовують умовно призначені ресурси, відображення, або подібну інформацію, яка вказує, які ресурси підлягають використанню умовно призначеними терміналами доступу, які умовно призначені термінали доступу можуть використовувати умовно призначені ресурси, або комбінацію обох підходів, тобто деяка комбінація ідентифікації ресурсів і терміналів передається від точки доступу. Таким чином, термінали колективного доступу можуть бути підпорядковані умовному присвоєнню, всі або деякі, тих же ресурсів, які підпорядковані оригінальному постійному присвоєнню. Далі, замість відображення або в доповнення до нього, неінформаційний сигнал може ідентифікувати термінал доступу для постійного присвоєння, ідентифікація сектора або точки доступу, яка передає неінформаційний сигнал, або терміналів доступу, які підпорядковані умовному присвоєнню. Взагалі, якщо інші користувачі умовно призначені на ресурс, то неінформаційний сигнал не буде ідентифікувати термінал доступу. Неінформаційний сигнал може бути переданий на рівні потужності, що передається, який нижчий ніж призначений поріг. Поріг може бути призначений і вказує рівень потужності, що передається, таким, що передача вища за поріг викличе перешкоди. У певних аспектах ніякий інформаційний сигнал не може бути сигналом маяка, псевдошумовою (PN) послідовністю або деяким іншим типом сигналу. Далі, в деяких випадках, як описано вище, неінформаційний сигнал може бути переданий по ресурсах, які умовно призначені. 97378 14 Фіг. 3A ілюструє зображення процесу формування сигналів, показових для використання умовно призначених ресурсів. Ресурси можуть бути умовно призначені відповідно до повідомлення присвоєння в кадрі, суперкадрі, в більш ранньому кадрі і кадрі, що продовжується, для встановленої тривалості, або постійного умовного присвоєння. Визначення зроблене відносно того, чи повинні які-небудь умовно призначені ресурси бути використані, як визначено в блоці 300. Це визначення може також включати визначення, відносно того, чи будуть які-небудь ресурси умовно призначені. Якщо у терміналів немає ніяких умовних ресурсів, призначений процес досягає кінцевого блока, як показано в 340. Однак, якщо такі ресурси є, відображення або подібна інформація згенерована в 310. Відображення ідентифікує термінали або/і ресурси, підпорядковані умовному присвоєнню, яке буде використовуватися. Сформоване відображення потім передається, наприклад, через канал керування, інші канали, прямі повідомлення або комбінації їх, як показано в блоці 315. У доповнення до цього можливе визначення може бути зроблене в блоці 320 відносно того, чи знаходиться геометрія терміналів доступу, підпорядкованих умовному присвоєнню, нижче за поріг. Це визначення може бути основане на якості каналу, силі прийнятого сигналу або іншій інформації від пілотного і/або інших сигналів, наприклад, сигналів якості каналів, отриманих від того термінала доступу. Альтернативно, або в доповнення до цього, визначення може бути основане на зворотному зв'язку якості каналу, отриманому від термінала доступу. Зворотний зв'язок якості каналу може включати іншу інформацію. Додатково, визначення може бути зроблене на комбінації зворотного зв'язку якості каналу і/або пілот-сигналів, або іншої інформації, отриманої від термінала доступу. З одного боку, визначення може бути основане на посиленні для пілот-сигналів, переданих від термінала доступу, відносно порога. З іншого боку, визначення може бути основане на відмінності між характеристиками каналу попередньої ланки того сектора і попередньою ланкою, обслуговуючою сектор. У подальшому аспекті визначення може бути основане на якості каналу попередньої або наступної ланок. Наприклад, термінали доступу з посиленням - 6 децибел або гірше можуть бути настроєні нижче за поріг. Для тих терміналів доступу, які у відображенні нижчі за поріг, неінформаційний сигнал може бути переданий на тих ресурсах, щоб вказувати, що вони повинні використовувати умовно призначений ресурс, необов'язковий блок 330. Для терміналів доступу з геометрією вищою за поріг відображення, сформований на етапі 310, передається як указано в 315, таким чином повідомляючи терміналам, які з умовно доступних ресурсів вони можуть використовувати. Далі, в деяких випадках, ті користувачі, які мають геометрію нижчу за поріг, можуть бути видалені з відображення до передачі відображення, як визначено в необов'язковому блоці 335. Фіг. 3B показує ілюстрації пристрою для призначення терміналів доступу ресурсам, що накла 15 даються. Один або більше процесорів 350 сконфігуровані для визначення чи доступні які-небудь ресурси або термінали, щоб бути використаними для умовного присвоєння. Один або більше процесорів 350 об'єднані з одним або більше процесорами 360, які генерують відображення або подібну інформацію, яка ідентифікує ресурси і/або термінали, які повинні використовувати умовні ресурси. Один або більше процесорів 360 можуть бути об'єднані з передавачем (або передавачами) 365, які використовуються для ведення передачі від пристрою. Крім того, один або більше процесорів 370 довільно використовуються для того, щоб визначити, чи знаходиться геометрія терміналів доступу, які підлягають умовному присвоєнню, нижче за поріг. Необов'язкові один або більше процесорів 370 можуть бути пов'язані з необов'язковою однією або більшою кількістю процесорів 380, які конфігуровані, щоб формувати неінформаційні сигнали, наприклад, сигнали стирання, для їх передачі на умовно призначені ресурси. Необов'язковий один або більше процесорів 380 може бути сполучений з передавачем (або передавачами) 365. Фіг. 4A показує ілюстрацію процесу визначення того, чи використовуються умовно призначені ресурси. Термінал доступу визначає, чи отримав він перший тип сигналу, який вказує, що він повинен використати умовно призначений ресурс, як визначено в блоці 400. Перший тип сигналу може бути картою або подібною інформацією, яка вказує, що термінал доступу повинен використати умовно призначений ресурс або що повинен бути використаний умовно призначений ресурс, призначений терміналу доступу. Визначення може також бути зроблене, визначаючи, чи встановлене місцеположення на відображенні, відповідне ресурсу або терміналу, активним або використовується. Додаткове і необов'язкове визначення може бути зроблене відносно того, чи отримав термінал доступу другий тип сигналу, який вказує, що термінал повинен використати умовно призначений ресурс, як показано в блоці 410. У одному випадку, цей другий тип сигналу може бути неінформаційним сигналом, наприклад, сигналом стирання, переданим на умовно призначений ресурс, який повинен бути використаний. Якщо визначення блока 400 або блока 410 позитивне для першого або другого типу прийнятого сигналу, відповідно, термінал доступу використовує умовно призначений ресурс, як показано в блоці 420. У аспекті, використовувані умовні ресурси можуть включати в себе сигнали обробки, отримані на умовно призначеному ресурсі, наприклад, використання для комунікації наступної ланки, або передача сигналів по умовно призначеному ресурсу, наприклад, використання для комунікації попередньої ланки. Якщо визначення і в блоці 400, і в блоці 410 є негативним, це може мати на увазі, що ніякі умовно доступні ресурси терміналам доступу не були призначені. Фіг. 4B показує ілюстрацію процесу визначення того, чи використовуються умовно призначені ресурси. Термінал доступу визначає, чи отримав він перший тип сигналу, який вказує, що він пови 97378 16 нен використати умовно призначений ресурс, як визначено в блоці 430. Перший тип сигналу може бути картою або подібною інформацією, яка вказує, що термінал доступу повинен використати умовно призначений ресурс або що повинен бути використаний умовно призначений ресурс, призначений терміналу доступу. Визначення може також бути зроблене, визначаючи, чи встановлене місцеположення на відображенні, відповідне ресурсу або терміналу, активним або використовується. Додаткове і необов'язкове визначення може бути зроблене відносно того, чи отримав термінал доступу другий тип сигналу, який вказує, що термінал повинен використати умовно призначений ресурс, як показано в блоці 440. У одному випадку, цей другий тип сигналу може бути неінформаційним сигналом, наприклад, сигналом стирання, переданим на умовно призначений ресурс, який повинен бути використаний. Якщо визначення блока 440 позитивне, після того, як визначення блока 430 позитивне, термінал доступу використовує умовно призначений ресурс, як показано в блоці 450. У аспекті, використовувані умовні ресурси можуть включати в себе сигнали обробки, отримані на умовно призначеному ресурсі, наприклад, використання для комунікації наступної ланки, або передача сигналів по умовно призначеному ресурсу, наприклад, використання для комунікації попередньої ланки. Якщо визначення в блоці 440 - негативне, це може мати на увазі, що умовні ресурси не були призначені терміналу, і процес досягає блока зупинки, як позначено в 455. Фіг. 4C ілюструє пристрій для визначення чи використовуються умовно призначені ресурси. Один або більше процесорів 460 для визначення чи є сигнали сигналами першого типу, наприклад, відображення, яке вказує, що умовно призначені ресурси підлягають використанню, або що термінал доступу повинен використати умовно призначені ресурси, які вказують, що він повинен використати умовно призначені ресурси разом з одним або більше процесорами 470 для того, щоб інструктувати використання умовно призначеного ресурсу. Один або більше процесорів 470 можуть інструктувати використання ресурсу, обробляючи сигнали, прийняті на умовно призначеномуресурсі або передані на умовно призначеному ресурсі. Один або більше процесорів 470 пов'язаний з одним або більше додатковими процесорами 480 для того, щоб визначити, чи отримав термінал доступу другий тип сигналу, який вказує, що повинен бути використаний умовно призначений ресурс. Відповідно до аспекту, другий тип сигналу може бути неінформаційним сигналом. Фіг. 5 ілюструє бінарне дерево 900 каналу з наборами піднесучих S=32, доступними для використання. Набір каналів трафіка може бути визначений 32 наборами піднесучих. Кожний канал трафіка визначений унікальним ідентифікатором каналу і відображається одним або більше наборів піднесучих в кожний інтервал часу. Наприклад, канал трафіка може бути визначений для кожного вузла в дереві 900 каналу. Канали трафіка можуть бути послідовно пронумеровані від верху до низу і зліва направо для кожного ряду. Найбільшому 17 каналу трафіка, відповідному найбільш верхньому вузлу, призначають ідентифікатор каналу 0 і відображають до всіх 32 наборів піднесучих. 32 каналу трафіка в найнижчому ряду 1 мають ідентифікатори каналу 31-62 і називаються основними каналами трафіка. Кожний основний канал трафіка відображається одним набором піднесучих. Деревовидна структура, показана на Фіг. 5, накладає певні обмеження на використання каналів трафіка для ортогональної системи. Для кожного призначеного каналу трафіка обмежені всі канали трафіка, які є підмножинами (або наступниками) призначеного каналу трафіка і всіх каналів трафіка, для яких призначений канал трафіка - підмножина. Обмежені канали трафіка не використовуються одночасно з призначеним каналом трафіка так, щоб ніякі два канали трафіка не використали той же самий набір піднесучих одночасно. У одному аспекті ресурс ACK (Підтвердження) призначений кожному каналу трафіка, який призначений для використання. Відповідно до різних аспектів, ресурс ACK може бути помічений різною термінологією, наприклад, його можна назвати підканалом ACK. Ресурс ACK включає в себе відповідні ресурси (наприклад, код, що поширюється, і ряд кластерів), що посилають повідомлення ACK. У одному аспекті повідомлення ACK для кожного каналу трафіка можна послати на призначеному ресурсі ACK. Про призначені ресурси ACK можна повідомити терміналу. У іншому аспекті ресурс ACK пов'язаний з кожним з основних каналів трафіка в найнижчому ряді дерева каналу. Цей аспект враховує присвоєння максимального числа каналів трафіка мінімального розміру. Більший канал трафіка, відповідний вузлу вище найнижчого ряду, може використовувати (1) ресурси ACK для всіх базових каналів трафіка під найбільшим каналом трафіка, (2) ресурс ACK для одного з базових каналів трафіка, наприклад, базового каналу трафіка з найменшим ідентифікатором каналу, або (3) ресурси ACK для підмножини базових каналів трафіка під найбільшим каналом трафіка. Для вищезазначених опцій (1) і (3), повідомлення ACK для найбільшого каналу трафіка можна послати, використовуючи множинні ресурси ACK, щоб поліпшити імовірність правильного прийому. Якщо множинні пакети посилають паралельно, наприклад, використовуючи передачу із застосуванням множинних входів і виходів (MIMO), то найбільший канал трафіка з множинними базовими каналами трафіка може бути призначений для передачі. Число основних каналів трафіка дорівнює або більше, ніж число пакетів. Кожний пакет може бути відображений на різному базовому каналі трафіка. ACK для кожного пакету тоді можна послати, використовуючи ресурс ACK для пов'язаного базового каналу трафіка. Термінал доступу для умовного присвоєння може в деяких аспектах передавати його ACK, як якби він був призначений ресурсу, наприклад, передаючи ACK на нижньому базовому вузлі для ресурсу, який був умовно призначений. Треба зазначити, що підтвердження, передані умовно призначеним терміналом доступу для даних, отриманих умовно призначеними ресурсами, можуть бути 97378 18 забезпечені без направленого підтвердження. Наприклад, використовуючи загальне підтвердження або повідомляючи про канал для всіх терміналів доступу або груп терміналів доступу. Фіг. 6 показує ілюстрацію растрового зображення для індикації використання умовного присвоєння. Відображення на Фіг. 6 включає один біт з b1 по b32 для кожного ресурсу. Ресурс може бути часово-частотним розподілом в системі OFDM (ортогональне мультиплексування з частотним розділенням), наприклад, елементом мозаїчного зображення 16 тонів по 8 символів OFDM, вузлом на дереві каналу, наприклад, деревом каналу Фіг. 5, або деяким іншим ресурсом. Фактичні ресурси і їх розмір можуть відрізнятися від тих, які показані на Фіг. 6. Крім того, число позицій на відображенні, які можуть або не можуть бути бітами, відповідає терміналам доступу, в положенні ресурсів. Далі, місцеположення на відображенні можуть бути встановлені в призначеному шаблоні, який враховує просте декодування терміналами доступу. Крім того, треба зазначити, що відображення може використовуватися замість неінформаційних сигналів, щоб указати продовження первинного постійного присвоєння. Далі, відображення може бути передане або відправлене багатоадресною розсилкою на ті термінали доступу, які повинні використати (або продовжити присвоєння) умовно призначені ресурси. У певних аспектах умовно призначені ресурси приводять до залишкового присвоєння ресурсу (RRA), в якому ресурси, які тимчасово не активні під час постійного присвоєння першому терміналу доступу, умовно призначені іншим користувачам/терміналам доступу протягом часу простою. Наприклад, в системах UMB (ультрамобільна широкосмугова передача), інші термінали доступу приймають растрове зображення щодо RRA від точки доступу. Растрове зображення вказує, які з ресурсів не активні і які з цих ресурсів доступні, щоб бути використаними іншими терміналами. Інші термінали визначають доступні ресурси, що використовують значення бітів в межах растрового зображення. Взагалі, вищезазначені критерії геометрії використовуються, щоб вирішити, які з терміналів доступу отримують умовне присвоєння або RRA. Як тільки термінал доступу отримує таке присвоєння, растрове зображення, що включає інформацію про присвоєння, повинне бути передане до термінала доступу. Якщо, однак, це растрове зображення не може бути передане, відбувається помилка пакету, і умовне присвоєння втрачається. Фіг. 7A показує ілюстрацію процесу формування сигналів, показових для проміжків передачі для ресурсів, підпорядкованих постійному присвоєнню. Визначається, чи мають або один, або більше користувачів постійне присвоєння і чи не запланований прийом передачі під час відповідного періоду часу (блок 700). Період часу може бути кадром, суперкадром, встановленою тривалістю часу або бути основаним на інших критеріях. Якщо є такі користувачі, то відображення або подібна інформація, яка ідентифікує термінали, формується в блоці 710. Зге 19 нероване відображення тоді передається, наприклад, через канал керування, інші канали, прямі повідомлення або їх комбінації (блок 715). У доповнення до цього необов'язкове визначення може бути зроблене відносно того, чи мають термінали постійне присвоєння і чи не запланований прийом передачі під час відповідного періоду часу (блок 720). Це визначення може бути основане на якості каналу, силі прийнятого сигналу або іншій інформації від пілотного і/або інших сигналів, наприклад, сигналів якості каналу, отриманих від цього термінала доступу. Альтернативно, або в доповнення до цього, визначення може бути основане на зворотному зв'язку якості каналу, отриманому від термінала доступу. Зворотний зв'язок якості каналу може включати іншу інформацію. Крім того, визначення може бути зроблене на комбінації зворотного зв'язку якості каналу і/або пілот-сигналів або іншої інформації, отриманої від термінала доступу. У одному аспекті визначення може бути основане на посиленні для пілот-сигналів, переданих від термінала доступу, відносно порога. У іншому аспекті визначення може бути основане на відмінності між параметрами каналу попередньої ланки того сектора і попередньою ланкою, що служить сектору. У подальшому аспекті визначення основане на якості каналу наступної або попередньої ланки. Наприклад, термінали доступу з посиленням - 6 децибел або гірше можуть бути визначені, щоб бути нижчими за поріг. Для тих терміналів доступу у відображенні, які нижчі за поріг, неінформаційний сигнал може бути переданий на ці ресурси, щоб указати, що постійне присвоєння повинне бути збережене, як видно в необов'язковому блоці 730. Часто помилки передачі на постійному присвоєнні відбуваються взагалі через пустий буфер. Якщо у терміналів доступу є геометрія вища за поріг, то відображення, згенероване на етапі 710, передається як визначено в 715, таким чином повідомляючи певним терміналам, які з умовно доступних ресурсів вони можуть використати. Далі, в невеликій кількості аспектів, ті користувачі, у яких геометрія нижча за поріг, можуть бути видалені з відображення раніше за передачу відображення, як показано в необов'язковому блоці 735. Фіг. 7B показує ілюстрацію пристрою для формування сигналів, показових дляпроміжків передачі для ресурсів, що не підпорядковуються командам присвоєння або постійному присвоєнню. Один або більше процесорів 750 сконфігуровані, щоб визначити, чи має або один, або більше користувачів постійне присвоєння і чи не запланований прийом передачі під час відповідного періоду часу. Один або більше процесорів 750 пов'язані з одним або більше процесорами 760, які генерують відображення або подібну інформацію, яка ідентифікує термінали. Один або більше процесорів 760 можуть бути сполучені передавачем (або передавачами) 765, які використовуються, щоб передати форму пристрою. Крім того, необов'язковий один або більше процесорів 770 для того, щоб визначити, чи знаходиться нижче за поріг геометрія терміналів доступу, які мають постійне присвоєння, і чи не запланований прийом передачі під час відповідного 97378 20 періоду часу. Необов'язковий один або більше процесорів 770 можуть бути пов'язані з необов'язковою однією або більшою кількістю процесорів 780, які конфігуровані, щоб формувати неінформаційні сигнали, наприклад, сигнали стирання для передачі на термінали. Необов'язковий один або більше процесорів 780 можуть бути сполучені з передавачем (або передавачами) 765. Фіг. 8 показує блок-схему варіанту здійснення точки 110x доступу і двох терміналів 120x і 120y доступу в системі 100 зв'язку колективного доступу з мультинесучими. У точці 110x доступу процесор 514, який передає (TX) дані, приймає дані трафіка (тобто інформаційні біти) з джерела 512 даних і повідомлення, і іншу інформацію від контролера 520 і планувальника 530. Наприклад, контролер 520 може забезпечити команди керування потужністю (PC), які використовуються, щоб коректувати потужність передачі активних терміналів доступу і планувальник 530 може забезпечити присвоєння несучих для терміналів доступу. Ці різні типи даних можна посилати по різних транспортних каналах. Процесор TX 514 кодує і модулює отримані дані, використовуючи модуляцію з декількома несучими (наприклад, OFDM), щоб забезпечити модульовані дані (наприклад, OFDM-символи). Потім модуль 516 передавача (TMTR) обробляє модульовані дані, щоб формувати модульований сигнал низхідної лінії, який потім передається від антени 518. Додатково, пам'ять 522 може містити інформацію відносно поточного або попереднього присвоєння і/або рівнів потужності. У кожному з терміналів 120x і 120y доступу, переданий і модульований сигнал приймається антеною 552 і надається модулю 554 приймача (RCVR). Модуль 554 приймача обробляє і оцифровує отриманий сигнал, щоб забезпечити вибірки. Процесор 556 прийнятих (RX) даних тоді демодулює і декодує вибірки, щоб забезпечити декодовані дані, які можуть включати відновлені дані трафіка, повідомлення, сигнальну інформацію і так далі. Дані трафіка можуть бути надані приймачу 558 даних, і присвоєння несучої і команди PC посилаються терміналу, що забезпечує контролер 560. Контролер 560 направляє передачу даних на канал зв'язку, використовуючи ресурси, які були призначені терміналу і позначені в отриманому присвоєнні. Контролер 560 далі визначає, чи прийняте місцеположення на відображення і/або неінформаційний сигнал, і діє відповідно. Пам'ять 562 може використовуватися, щоб зберігати отримані відображення і іншу інформацію, що полегшує керування терміналом. Для кожного активного термінала 120, процесор 574 даних TX отримує дані трафіка від джерела 572 даних і сигнальну інформацію, і іншу інформацію від контролера 560. Наприклад, контролер 560 може надавати інформацію, яка вказує інформацію якості каналу, необхідну потужність передачі, максимальну потужність передачі або різницю між максимальною і необхідною потужностями передачі для термінала. Різні типи даних кодуються і модулюються процесором 574 даних TX, використовуючи призначені несучі, і далі обробляються модулем передавача 576, щоб формувати 21 модульований сигнал каналу зв'язку, який тоді передається від антени 552. У точці 110x доступу передані і модульовані сигнали від терміналів доступу отримуються антеною 518, обробляються модулем 532 приймача і демодулються, і декодуються процесором 534 даних RX. Декодовані сигнали можуть бути надані приймачу 536 даних. Модуль 532 приймача може оцінити отриману якість сигналу (наприклад, отримане відношення сигнал/шум (SNR)) для кожного термінала і надати цю інформацію контролеру 520. Контролер 520 може тоді отримати команди PC для кожного термінала таким чином, що отримана якість сигналу для термінала підтримується в межах прийнятного діапазону. Процесор 534 даних RX надає відновлену інформацію зворотного зв'язку (наприклад, необхідна потужність передачі) для кожного термінала на контролер 520 і планувальник 530. Планувальник 530 може забезпечити індикацію контролеру 520, щоб підтримувати ресурси. Ця індикація надається, якщо буде передано більше даних, ніж намічено. Для термінала 120x доступу контролер 560 може визначити, якщо ресурси вимагали підтримки. У певних аспектах контролер 520 може виконати команди, які забезпечують функціональні можливості планувальника 530. Далі, контролер 520 може виконати всі або деякі з функцій, що обговорюються в зв'язку з Фіг. 1-5 і 7 в зв'язку з терміналом доступу. Методики передачі даних, описані тут, можуть бути здійснені різними засобами. Наприклад, ці методики можуть бути здійснені в апаратних засобах, вбудованому програмному забезпеченні, програмному забезпеченні або їх комбінації. Для апаратної реалізації процесори, що використовуються для передачі даних в передавачі або прийомі даних в приймачі, можуть бути здійснені в межах однієї або більшій кількості спеціалізованих інтегральних схем (ASIC), цифрового сигнального процесора (DSP), цифрового пристрою обробки сигналів (DSPD), програмованого логічного пристрою (PLD), програмованої користувачем вентильної матриці (FPGA), процесора, контролера, мікроконтролера, мікропроцесора, електронного пристрою, інших електронних пристроїв, сконструйованих для виконання функцій, описаних тут, або їх комбінації. Для вбудованого програмного забезпечення і/або програмної реалізації, методики можуть бути реалізовані з модулями (наприклад, процедури, функції і так далі), які виконують функції, описані тут. Вбудоване програмне забезпечення і/або програмні коди можуть бути збережені в пам'яті і ви 97378 22 конані процесором. Пам'ять може бути реалізована в межах процесора або бути зовнішня для процесора. Попередній опис розкритих варіантів здійснення наданий, щоб дати можливість будь-якому фахівцеві в даній галузі техніки зробити або використати розкриття. Різні модифікації цих варіантів здійснення будуть абсолютно очевидні для фахівців в даній галузі техніки, і універсальні принципи, визначені тут, можуть бути застосовані до інших втілень, не відступаючи від суті або сфери розкриття. Таким чином, розкриття не призначене, щоб бути обмеженим варіантом здійснення, яке показано тут, але повинно отримати найширші рамки, сумісні з принципами і новими особливостями, розкритими тут. Те, що було описано вище, включає приклади різних втілень. Звичайно, неможливо описати кожну мислиму комбінацію компонентів або методологій з метою опису варіантів здійснення, але рядовий фахівець в даній галузі техніки може визнати, що можливо багато подальших комбінацій і перестановок. Відповідно, детальний опис призначений, щоб охопити всі такі зміни, модифікації, і зміни, які знаходяться в межах суті і області розкриття прикладеної формули винаходу. Зокрема, відносно різних функцій, представлених вищеописаними компонентами, пристроями, каналами, системами і т.п., терміни (включаючи посилання на «засіб»), що мають звичай описувати такі компоненти, призначені, щоб відповідати, якщо інакше не визначено, будь-якому компоненту, який виконує вказану функцію описаного компонента (наприклад, функціональний еквівалент), навіть якщо не структурно еквівалентний розкритій структурі, яка виконує функцію в ілюстрованих тут зразкових аспектах варіантів здійснення. У цьому відношенні, це буде також розпізнане, що варіанти здійснення містять в собі систему, так само як машинозчитуваний носій, що має здійснимі комп'ютером команди для здійснення дій і/або подій різних способів. Крім того, в той час як специфічна особливість, можливо, була розкрита відносно тільки однієї з декількох реалізацій, така особливість може бути об'єднана з однією або більшою кількістю інших особливостей інших реалізацій, які бажані і сприятливі для будь-якого даного або специфічного додатку. Крім того, в мірі, в якій терміни «містять в собі» і «що містить в собі» і їх варіанти використовуються або в детальному описі або в формулі винаходу, ці терміни призначені, щоб містити способом, подібним до терміну «що містить». 23 97378 24 25 97378 26 27 97378 28 29 97378 30 31 97378 32 33 Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко 97378 Підписне 34 Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601