Рідка лікарська форма фсг

Реферат: Винахід стосується фармацевтичної композиції, що містить фолікулостимулюючий гормон (ФСГ) або його варіант, а також хлорид бензалконію і бензиловий спирт як консерванти. UA 99337 C2 (12) UA 99337 C2 UA 99337 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Даний винахід стосується рідкої фармацевтичної композиції, що містить поліпептид фолікуло-стимулюючого гормону, а також хлорид бензалконію і бензиловий спирт як консерванти. Композиція, крім того, але не обов'язково, містить один або більше фармацевтично прийнятних допоміжних засобів. В одному з варіантів здійснення композиція містить метіонін як антиоксидант. Композиція має достатній термін зберігання і особливо ефективна для профілактики і лікування захворювань і медичних показань в тих випадках, коли препарати фолікуло-стимулюючого гормону вважаються ефективними лікувальними засобами. Фолікуло-стимулюючий гормон (ФСГ) продукується гонадотропними клітинами передньої частки гіпофіза і вивільняється в кровотік. ФСГ діє разом з лютеїнізуючим гормоном (ЛГ), контролюючи дозрівання яйцеклітин у жінок і сперматогенез у чоловіків. Як ФСГ, так і ЛГ належать до сімейства гетеродимерних глікопротеїнів, що складаються з двох нековалентно пов'язаних - і -ланцюгів, які кодуються самостійними генами. Як -, так і -ланцюги глікозиловані. Так -субодиниця складається з 92 амінокислотних залишків, а -субодиниця складається з 111 амінокислотних залишків, причому кожна має два можливих аспарагінзв'язуючих сайти глікозилування. ФСГ людини використовують при лікуванні безпліддя у жінок, пов'язаного з відсутністю овуляції, для стимуляції мультифолікулярного онтогенезу (суперовуляції) і в препараті для штучного запліднення, наприклад, для екстракорпорального запліднення (IVF), внутрішньоплазматичної ін'єкції сперматозоїда (ICSI), перенесення гамети в маточну трубу (GIFT) або трансцервікального перенесення зиготи в маточну трубу (CIFT). Крім того, ФСГ людини використовують для стимуляції дозрівання фолікул у жінок з низькою продукцією ФСГ або її відсутністю, а також стимуляції сперматогенезу у чоловіків з природженим або набутим гіпогонадотропним гіпогонадизмом. До 1980-х років основним джерелом ФСГ людини був ФСГ, виділений з сечі жінок дітородного віку. Додатково очищена форма ФСГ високої чистоти з сечі була введена в обіг в 1990-х, і нарешті, рекомбінантний ФСГ був створений і широко використовується з 1998 року. З появою технології рекомбінантних ДНК стало можливим отримати ФСГ людини в клітинних культурах, трансфікованих послідовностями нуклеїнових кислот, що кодують - і -ланцюг. Послідовності ДНК, що кодують - і -ланцюги, і способи отримання рекомбінантного ФСГ описані, наприклад, в WO 88/10270, WO 86/04589 і EP 0 735 139. У цей час на ринку Німеччини існують два комерційних продукти рекомбінантного ФСГ людини, GONAL-f® і Puregon®, обидва з яких отримані шляхом експресії послідовностей ДНК, що кодують нативні - і -ланцюги людини, в клітинах яєчників китайського хом’ячка (СНО). Як правило, білки мають надто короткий період напіввиведення і схильні до денатурації, в тому числі, агрегації мономерів, дисоціації димерів і адсорбції на поверхні судин, при впливі таких різних чинників, як небажана температура для експресії активності білка, вода, повітря, високий тиск, фізичний/механічний стрес, органічні розчинники і мікробне забруднення. У результаті, денатуровані білки втрачають властиві фізико-хімічні властивості і фізіологічно активні ефекти. Денатурація білків є безповоротною, і тому одного разу денатуровані білки майже не можуть відновити властиві їм властивості до початкового рівня. Зокрема, незручність гетеродимерних білків, що складаються з двох різних субодиниць, і кожний раз вводяться в слідових кількостях, менше декількох сотень мікрограм, таких як, наприклад, ФСГ людини, пов'язана з відносно високими втратами білків, в тому числі, з втратою білків за рахунок дисоціації димерів у водних розчинах і адсорбції білків на внутрішній поверхні судин. Дисоційовані білки втрачають свою фізіологічну активність, а дисоційовані мономери легко сприйнятливі до агрегації. Крім того, білки, адсорбовані на внутрішній поверхні судин, також легко піддаються агрегації через процес денатурації. При введенні їх в організм людини, денатуровані таким чином білки можуть спричиняти утворення антитіл проти білків природного походження в організмі. Для деяких білкових фармацевтичних препаратів проблема стабільності була вирішена за рахунок ліофілізації (сушінням заморожуванням). Хоча ціліофілізовані препарати досить стабільні, щоб гарантувати достатній термін зберігання, але вони мають недолік, що перед введенням необхідне відновне розчинення. Тому пацієнт перед використанням обов'язково повинен відновити вміст вологи висушеного глікопротеїну розчиненням в розчиннику (наприклад, у воді для ін'єкцій), що є недоліком і незручністю для пацієнта. Крім того, розчинник повинен постачатися разом з ліофілізованими препаратами ФСГ. Для пацієнта, якому необхідні регулярні ін'єкції ФСГ, наприклад, для пацієнта, одержуючого щоденну дозу рекомбінантного ФСГ людини для стимуляції овуляції, важливо, щоб лікарську форму гонадотропіну було зручно транспортувати, дозувати і ін’єктувати. Відновне розчинення ліофілізованого препарату гонадотропіну потрібно проводити з обережністю і ретельністю, і, якщо можливо, потрібно 1 UA 99337 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 уникати. Відсутність необхідності розчинення полегшила б використання гонадотропінів, якби ці глікопротеїни можна було виробляти і продавати як стабільний розчин пацієнту, який можна б було ін’єктувати безпосередньо, без відновного розведення. Крім того, процес ліофілізації є і тривалою технологічною операцією, що дорого коштує, і було б бажано уникнути цієї стадії при виробництві лікарської форми гонадотропіну. Тому існує необхідність в готових для застосування препаратах для ін'єкцій, що мають достатню стабільність для гарантії прийнятного терміну зберігання. Як альтернативна міра, щоб подолати такі обмеження, стабільність білка може бути підвищена шляхом додання стабілізатора до білка в розчиненому стані. Як приклади відповідних стабілізаторів білка існують відомі поверхнево-активні речовини, білки, такі як альбуміни, полісахариди, амінокислоти, полімери, солі і тому подібні. Однак найбільш відповідний стабілізатор потрібно вибирати і використати з урахуванням унікальних фізикохімічних властивостей окремих білків. При цьому комбіноване використання різних стабілізаторів може викликати несприятливі побічні ефекти, якими вважаються очікувані ефекти внаслідок конкурентної дії і небажаної реакції між окремими стабілізаторами. Крім того, успішна стабілізація білків, присутніх в розчині, вимагає особливої уваги і багатьох зусиль, оскільки у окремих стабілізаторів є певний діапазон концентрацій, переважний для стабілізації відповідних білків. Лікарська форма ФСГ отримана як у вигляді однократної, так і багаторазової рідкої дозованої форми у флаконах, карпулах або ампулах. Однократні дозовані форми повинні залишатися стабільними і активними при зберіганні до моменту використання. Багаторазові дозовані форми повинні не тільки залишатися стабільними і активними при зберіганні до моменту використання, але також при порушенні цілісності ампули повинні залишатися стабільними, активними і відносно вільними від бактерій протягом періоду введення в багаторазовому дозованому режимі використання. З цієї причини багаторазові дозовані форми часто містять бактеріостатичний засіб. GONAL-f®, готовий до застосування рідкий препарат рекомбінантного ФСГ людини, доступний у вигляді розчину для ін'єкцій, що вводиться за допомогою шприца-ручки. Розчин як консервант містить мета-крезол (ROTE LISTE 2007, No. 50 004). Puregon® також доступний у вигляді готового до застосування рідкого препарату для ін'єкцій, який містить бензиловий спирт як консервант (ROTE LISTE 2007, No. 50 010). Рідкі препарати ФСГ, що містять консервант, також були описані в патентній літературі. У Міжнародній патентній заявці WO-A1-00/04913 описані лікарські форми ФСГ і варіанту ФСГ, що містять консерванти, вибрані з фенолу, мета-крезолу, пара-крезолу, орто-крезолу, хлорокрезолу, бензилового спирту, алкілпарабену, хлориду бензалконію, хлориду бензетонію, натрію дегідроацетату і тіомерсалу. У той час як застосування таких консервантів згадано в загальному порядку, не існує інформації відносно певної комбінації або суміші консервантів в рідкій лікарській формі рекомбінантного ФСГ людини. Крім того, міжнародна патентна заявка WO 2004/037607 стосується водної лікарської форми ФСГ людини, що містить гліцин, метіонін, неіонну поверхнево-активну речовину і фосфатний буфер як стабілізатори. Крім того, така лікарська форма може при бажанні включати деякий консервант, в тому числі, бензилового спирту, крезолу, парабену і їх суміші. У міжнародній патентній заявці WO 2004/087213 A1 описані рідкі фармацевтичні композиції ФСГ, що містять поверхнево-активну речовину, вибрану з Pluronic® F77, Pluronic® F87, Pluronic® F88 і Pluronic® F68. Композиція може додатково включати бактеріостатичний засіб, вибраний з фенолу, мета-крезолу, пара-крезолу, орто-крезолу, хлорокрезолу, бензилового спирту, алкілпарабену, хлориду бензалконію, хлориду бензетонію, натрію дегідроацетату і тіомерсалу. Суміші або комбінації бактеріостатичних засобів не згадуються. Таким чином, при тому, що бажані лікарські форми гонадотропіну, що містять консерванти, і при цьому така лікарська форма повинна бути придатна для багаторазового введення, отримання фармацевтичних препаратів, що містять людський білок, з консервантами визнано скрутним. Було зазначено, що при використанні консервантів виникають проблеми зі стабільністю, якщо фармацевтичні препарати зберігають протягом тривалих термінів. При такому процесі зберігання білки людини інактивуються, і утворюються агломерати, що викликає непереносимість ін’єктованих розчинів. Звичайні процеси отримання фармацевтичних лікарських форм для інфузій або ін'єкцій з консервантами не можуть бути використані у разі активних інгредієнтів білка людини, оскільки активні речовини інактивуються при стерилізації в автоклавах при 121°С, і їх структура руйнується. Відомо також, що звичайні консерванти, що використовуються в фармацевтиці, реагують з активними інгредієнтами білка людини, і тим самим вони інактивуються. Тип консерванту, що використовується, грає важливу роль для 2 UA 99337 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 переносимості. Всі консерванти викликають алергічні реакції більшої або меншої інтенсивності. Тому дуже важливо, щоб консерванти в лікарській формі білка людини були підібрані так, щоб забезпечити хорошу консервацію, але при цьому, щоб шкода конкретних консервантів в комбінації з певним глікопротеїном людини була б мінімальною. З цієї причини досі надто бажано розробити нову рідку лікарську форму рекомбінантного ФСГ людини, що містить консерванти для її збереження, і здатну стабільно зберігати активність рекомбінантного ФСГ людини протягом тривалого часу. Відповідно до даного винаходу, ці і подальші задачі вирішуються завдяки відмітним ознакам основного пункту формули винаходу. Переважні варіанти здійснення визначені в додаткових пунктах формули винаходу. Несподівано було виявлено, що введення рекомбінантного ФСГ людини до складу рідкої фармацевтичної композиції, що містить ФСГ або його варіант як активний засіб, а також хлориду бензалконію і бензилового спирту як консервантів, забезпечує настільки хорошу стабільність композиції, що її можна використати як для однократного дозованого, так і для багаторазового дозованого використання. Композицію згідно з даним винаходом можна зберігати без охолоджування протягом тривалого періоду часу, без значної втрати активності і без значної деградації. Передбачається, що поєднання хлориду бензалконію і бензилового спирту як консервантів особливо переважно застосовне до глікогормону ФСГ, оскільки це забезпечує краще збереження і гарантує, що несприятливі взаємодії з ФСГ будуть зведені до мінімуму. Якщо не вказане інше, наступні визначення призначені для ілюстрації і визначення значення і сфери застосування різних термінів, що використовуються для опису даного винаходу. Термін «ФСГ» означає поліпептид фолікуло-стимулюючого гормону у вигляді повнорозмірного зрілого білка, що включає, зокрема, ФСГ людини або «лФСГ», незалежно від того, чи отриманий він рекомбінантним шляхом, або виділений з людських джерел, таких як сеча жінок в період після менопаузи. Послідовність білка глікопротеїну людини і послідовність білка -субодиниці ФСГ людини відомі фахівцям з наукової і патентної літератури (див., наприклад, WO 2004/087213). Амінокислотна послідовність -ланцюга ФСГ людини представлена як SEQ ID NO:1, а амінокислотна послідовність -ланцюга ФСГ людини представлена як SEQ ID NO:2 в додатку до опису. Ці амінокислотні послідовності відповідають амінокислотним послідовностям нативних і -ланцюгів ФСГ людини, депонованим під вхідним номером J 00152 в базі даних EMBL і під вхідним номером NM_000510 в базі даних NCBI, відповідно. Нативні нуклеотидні послідовності, що кодують ФСГ людини, приведені як SEQ ID NO:3 (ланцюг) і NO:4 (-ланцюг). Рекомбінантний ФСГ може бути кодований нативною природною нуклеотидною послідовністю людини, або він може кодуватися зміненою нуклеотидною послідовністю, експресія якої приводить до утворення ФСГ з нативною амінокислотною послідовністю, тобто послідовністю нативного природного білка людини. Нуклеотидну послідовність, що кодує ФСГ людини, можна, наприклад, змінити таким чином, щоб одна або обидві нуклеотидні послідовності, що кодують - і -ланцюги ФСГ людини, були адаптовані до частоти використання кодонів в клітинах яєчників китайського хом’ячка (CHO) для підвищення рівня і виходу експресії рекомбінантного ФСГ в клітинах-хазяях. Приклад нуклеотидних послідовностей, що кодують ФСГ людини, і які були модифіковані з урахуванням частоти використання кодонів в клітинах СНО, описаний в міжнародній патентній заявці WO 2009/000913. Модифікована нуклеотидна послідовність, що кодує -ланцюг ФСГ людини, являє собою кодуючу область нуклеотидної послідовності, представленої як SEQ ID NO:5 (в SEQ ID NO:5 кодуюча область починається з 56-го нуклеотиду і продовжується до 442го нуклеотиду), а також модифікована нуклеотидна послідовність, що кодує -ланцюг ФСГ людини, являє собою кодуючу область нуклеотидної послідовності, представленої як SEQ ID NO:6 (в SEQ ID NO:6 кодуюча область починається з 19-го нуклеотиду і продовжується до 366го нуклеотиду). Лінія клітин СНО, що містить рекомбінантну молекулу нуклеїнової кислоти, включаючу першу модифіковану нуклеотидну послідовність, що кодує -ланцюг ФСГ людини, і другу модифіковану нуклеотидну послідовність, що кодує -ланцюг ФСГ людини, була вміщена на зберігання 28 березня 2007 року в DSMZ (Колекція мікроорганізмів і клітинних культур Німеччини), Брауншвейг, під депозитним номером DSM ACC2833. У переважному варіанті здійснення рідка лікарська форма ФСГ згідно з даним винаходом містить нативний рекомбінантний ФСГ людини, отриманий шляхом експресії рекомбінантного гена з нуклеотидних послідовностей ФСГ, які модифіковані з урахуванням частоти використання кодонів в клітинах СНО, застосовно як до -ланцюга ФСГ людини, так і до -ланцюга ФСГ. В 3 UA 99337 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 іншому переважному варіанті здійснення рекомбінантний ФСГ отримували шляхом експресії нуклеотидних послідовностей ФСГ, описаних в WO 2009/000913. Під виразом «варіант ФСГ» розуміють ті молекули, відмінні по амінокислотній послідовності, характеру глікозилування або міжсубодиничному зв’язуванню від ФСГ людини, але що зберігають активність ФСГ. Приклади включають КТП-ФСГ, модифікований рекомбінантний ФСГ тривалої дії, що складається з нативної -субодиниці і гібридної -субодиниці, в якій карбокситермінальний пептид (КТП) хоріогонадотропіну людини (hCG) злитий з С-кінцем субодиниці ФСГ, як описано в LaPolt et al. (1992) Endocrinology, 131, 2514-2520; або в Klein et al. (2003) Human Reprod., 18, 50-56. Також «варіант ФСГ» включає одноланцюжковий КТП-ФСГ одноланцюжкову молекулу, описану в Klein et al. (2002) Fertility & Sterility, 77, 1248-1255. Інші приклади варіантів ФСГ включають молекули ФСГ, що мають додаткові сайти глікозилування, введені в склад - і/або -субодиниці, як вказано в WO 01/58493, і молекули ФСГ з міжсубодиничними S-S зв'язками, як вказано в WO 98/58957. Інші приклади варіантів ФСГ, представлені в WO 2004/087213, характеризуються делеціями на С-кінці -субодиниці. Інші приклади варіантів ФСГ включають молекули ФСГ, що мають змінену міру глікозилування в порівнянні з нативним ФСГ внаслідок замін в амінокислотній послідовності білка, за допомогою яких вводять додатковий(і) сайт(и) глікозилування або видаляють сайт(и) глікозилування природного походження. Крім того, ФСГ або варіант ФСГ згідно з даним винаходом може являти собою молекулу ФСГ, модифіковану хімічними залишками. Такі кон’югати ФСГ можуть, наприклад, містити поліалкіленгліколь (наприклад, PEG), гідроксіалкіл крохмалю (наприклад, HES) і інші полімерні залишки. Гетеродимери ФСГ або гетеродимери варіантів ФСГ можна отримати за допомогою будьякого відповідного способу, наприклад, рекомбінантним шляхом, шляхом виділення або очищення з природних джерел, в залежності від конкретного випадку, або шляхом хімічного синтезу, або будь-якої їх комбінації. Термін «рекомбінантний» стосується препаратів ФСГ або варіантів ФСГ, які отримують методами рекомбінантних ДНК (див., наприклад, WO 85/01958). Відомі послідовності геномних і кДНК клонів ФСГ для - і -субодиниць декількох видів. Різні способи отримання рекомбінантних ФСГ або варіантів ФСГ за допомогою генної інженерії описані в попередньому рівні техніки, див., наприклад, європейську патентну заявку EP0711894 і європейську патентну заявку EP0487512. ФСГ або варіант ФСГ, що використовується відповідно до даного винаходу, може бути отриманий не тільки рекомбінантними способами, в тому числі, з клітин ссавців, таких як клітки яєчників китайського хом’ячка (CHO), але також може бути очищений з інших біологічних джерел, наприклад, з сечі. Відповідні методики описані в попередньому рівні техніки. Рекомбінантний ФСГ людини можна очистити з супернатанту культури клітин-хазяїв одним або декількома етапами очищення. Відповідні способи очищення відомі фахівцеві і включають іонообмінну хроматографію, хроматографію гідрофобних взаємодій, хроматографію на гідроксіапатиті, афінну хроматографію і гель-фільтрацію. Способи очищення рекомбінантного ФСГ людини описані, наприклад, в WO 00/63248, WO 2006/051070 і WO 2005/063811. У переважному варіанті здійснення винаходу, ФСГ або варіант ФСГ являє собою ФСГ людини або походить з ФСГ людини, відповідно. У переважному варіанті здійснення винаходу, ФСГ або варіант ФСГ отримують за допомогою генної інженерії. Найбільш переважно, якщо ФСГ є ФСГ людини, отриманим рекомбінантно, особливо бажано, отриманим з клітин яєчників китайських хом’ячків, трансфікованих вектором або векторами, що містить ДНК, що кодують -субодиницю глікопротеїну людини і -субодиницю ФСГ, або, що кодуються SEQ ID NO:3 і 4 (нативні нуклеотидні послідовності), або, що кодуються SEQ ID NO:5 і 6 (нуклеотидні послідовності, оптимізовані з урахуванням частоти використання кодонів). ДНК, що кодують - і -субодиниці, можуть знаходитися в одному і тому ж векторі або в різних векторах. Рекомбінантний ФСГ має ряд переваг в порівнянні з його еквівалентом з сечі. Методи культивування і виділення на основі рекомбінантних клітин забезпечують співставність партій. Навпаки, ФСГ з сечі значно змінюється від партії до партії по таких параметрах, як чистота, характер глікозилування, сіалування і окислення субодиниць. Через більшу співставність партій і чистоти рекомбінантного ФСГ, такий гормон можна легко ідентифікувати і визначити кількісно за допомогою таких методів, як ізоелектричне фокусування (IEF). Легкість, з якою рекомбінантний ФСГ можна ідентифікувати і кількісно визначити, дозволяє заповнювати флакони по масі гормону (заповнення по масі) замість того, щоб заповнювати їх по значенню біологічної активності. 4 UA 99337 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Термін «активність ФСГ» означає здатність лікарської форми ФСГ викликати біологічні відповіді, пов'язані з ФСГ, такі як збільшення ваги яєчників в тесті Стілман-Полі (Steelman et al. (1953) Endocrinology 53, 604-616), або фолікулярне зростання у пацієнтки. Фолікулярне зростання у пацієнтки можна оцінити по УЗД, наприклад, по показнику кількості фолікул, що мають середній діаметр близько 16 мм на 8-й день стимуляції. Біологічну активність оцінюють з урахуванням загальноприйнятих стандартів для ФСГ. Термін «водний розріджувач» означає рідкий розчинник, який містить воду. Системи водних розчинників можуть складатися тільки з води, або можуть складатися з води плюс щонайменше один сумісний розчинник, а також може містити розчинені речовини, такі як цукор, буфери, солі і інші допоміжні засоби. Неводними розчинниками, що використовуються найчастіше, є коротколанцюжкові органічні спирти, такі як метанол, етанол, пропанол, коротколанцюжкові кетони, такі як ацетон, і поліоли, такі як гліцерин. У переважному варіанті здійснення винаходу водний розріджувач являє собою воду, тобто готова до застосування рідка лікарська форма згідно з даним винаходом є водною лікарською формою. «Засіб, регулюючий тонічність» або «ізотонічний засіб» являє собою сполуку, яке фізично переносима і забезпечує відповідну тонічність лікарської форми, запобігаючи сумарному перенесенню води через клітинні мембрани, які знаходяться в контакті з даною лікарською формою. Відповідні ізотонічні засоби включають, зокрема, гліцерин, амінокислоти і білки (наприклад, гліцин або альбумін), солі (наприклад, хлорид натрію), цукор (наприклад, декстрозу, сахарозу, трегалозу і лактозу) і цукрові спирти (наприклад, маніт і сорбіт). Термін «бактеріостатик», або «бактеріостатичний засіб», або «консервант» означає композицію або речовину, додану до лікарської форми, що виступає як антибактерійний засіб. Лікарська форма з консервантами згідно з даним винаходом, що містить ФСГ або варіант ФСГ, переважно відповідає законодавчим або нормативним стандартам ефективності консервантів, щоб бути комерційно рентабельним продуктом багаторазового використання, переважно для людей. Бактеріостатики, що використовуються в лікарських формах згідно з даним винаходом, являють собою комбінацію хлориду бензалконію і бензилового спирту. Хоча додаткові консерванти, такі як фенол, мета-крезол, пара-крезол, орто-крезол, хлорокрезол, алкілпарабен (метил, етил, пропіл, бутил і т.д.), хлорид бензетонію, дегідроацетат натрію або тіомерсал, можна включити в дану композицію, тобто в доповнення до хлориду бензалконію і бензилового спирту, переважно, щоб як консерванти були присутніми тільки хлорид бензалконію і бензиловий спирт. Термін «буфер» або «фізіологічно прийнятний буфер» означає розчини сполук, які явно безпечні для фармацевтичного застосування або застосування у ветеринарії в лікарських формах, і які ефективні для підтримки або контролю рН лікарської форми в діапазоні рН, переважному для даної лікарської форми. Прийнятні буфери для контролю рН в діапазоні від помірно кислих до помірно основних рН включають, але не обмежуються цим, такі сполуки, як фосфат, ацетат, цитрат, аргінін, TRIS і гістидін. Переважними буферами є фосфатні буфери. Термін «фосфатний буфер» означає розчини, що містять фосфорну кислоту або її солі, доведені до бажаного значення рН. Як правило, фосфатні буфери отримують з фосфорної кислоти або з солі фосфорної кислоти, в тому числі, але цим не обмежуються, натрієвої і калієвої солей. Деякі солі фосфорної кислоти відомі в даній галузі, такі як натрієві і калієві одноосновні, двохосновні і триосновні солі даної кислоти. Солі фосфорної кислоти, як відомо, зустрічаються у вигляді гідратів відповідної солі. Фосфатні буфери можуть охоплювати діапазон рН, наприклад, від рН близько 4 до рН близько 10, і переважно, охоплюють діапазон від рН близько 5 до рН близько 9, а найбільш переважно охоплюють діапазон від рН точно 6,0 або близько до рН точно 8,0 або близько, найбільш переважно, при рН точно 7,0 або близько. У переважному варіанті здійснення буферна система складається тільки з фосфатного буфера, тобто в лікарській формі немає відмінного від фосфату іншого засобу буферизації. Термін «флакон» означає в широкому значенні резервуар, придатний для збереження ФСГ в рідкій формі у вміщеному в контейнер стерильному стані. Приклади флаконів, що використовуються в даному документі, включають ампули, картриджі, блістерні упаковки і інші подібні резервуари, придатні для доставки ФСГ пацієнту за допомогою шприца, насоса (в тому числі осмотичного), катетеру, трансдермального пластиру, легеневого або трансмукозального спрею. Флакони, придатні для розфасування продуктів для парентерального, легеневого, трансмукозального або трансдермального введення, добре відомі і визнані в даній галузі. Термін «стабільність» означає фізичну, хімічну і конформаційну стабільність ФСГ в лікарських формах згідно з даним винаходом (включаючи збереження біологічної активності). Нестабільність лікарської форми білка може бути викликана хімічною деградацією або 5 UA 99337 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 агрегацією молекул білка з утворенням полімерів більш високих порядків, дисоціацією гетеродимерів на мономери, деглікозилуванням, модифікацією глікозилування, окисленням (зокрема, -субодиниці) або будь-якою іншою структурною модифікацією, яка знижує щонайменше одну біологічну активність поліпептиду ФСГ, включеного в даний винахід. «Стабільні» розчин або лікарська форма, або фармацевтична композиція це ті, для білків в складі яких величина деградації, модифікації, агрегації, втрати біологічної активності і т.п. регулюється прийнятним чином, а не наростає неприйнятно з плином часу. Переважно, лікарська форма зберігає щонайменше 80% активності ФСГ або близько, і щонайменше протягом 6 місяців при температурі 2-8°С або близько. Активність ФСГ можна визначити за допомогою тесту Стілмана-Полі на збільшення ваги яєчників. Термін «лікування» означає введення, подальше спостереження, терапія і/або догляд за пацієнтом, якому показано введення ФСГ для стимуляції фолікул або тестикул, або будь-якої іншої фізіологічної відповіді, регульованого ФСГ. Таким чином, лікування може включати, але не обмежуючись цим, введення ФСГ для індукції або поліпшення якості сперми, стимуляції вивільнення тестостерону у чоловіків, або розвитку фолікул або індукції овуляції у жінок. Вираз «багаторазове дозоване введення» або «багаторазове дозоване використання» має на меті охопити використання єдиного флакона, ампули, карпули або картриджа з лікарською формою ФСГ для більше 1-й ін'єкції, наприклад, 2-х, 3-х, 4-х, 5-ти, 6-ти або більше ін'єкцій. Ін'єкції переважно проводять за період щонайменше 12 годин або близько, 24 години, 48 годин т.д., переважно за період аж до 12 днів або близько. Ін'єкції можуть бути рознесені за часом, наприклад, з періодом 6, 12, 24, 48 або 72 годин. Автори винаходу виявили, що при отриманні лікарських форм ФСГ або варіантів ФСГ, що містять як хлорид бензалконію, так і бензиловий спирт як консервант, вони отримали лікарську форму, яка показує високу стабільність білка одночасно з хорошим збереженням. При цьому вважається, що композиції лікарських форм ФСГ за винаходом виявляють підвищену місцеву переносимість (наприклад, не подразнюють місце ін'єкції) в порівнянні з лікарськими формами ФСГ, відомими в даній галузі. Хлорид бензалконію переважно знаходиться в лікарській формі в концентрації, достатній для збереження стабільності ФСГ протягом бажаного терміну зберігання (наприклад, від 6 до 12 і аж до 24 місяців), а також в концентрації, достатній для запобігання росту бактерій. Переважно, концентрація хлориду бензалконію в рідкій лікарській формі за винаходом знаходиться в межах від 0,005 мг/мл або близько до 0,05 мг/мл або близько, більш переважно, від 0,01 мг/мл або близько до 0,04 мг/мл або близько, найбільш переважно, при 0,02 мг/мл або близько (0,002% (вага/об'єм)). Бензиловий спирт переважно знаходиться в лікарській формі в концентрації, достатній для збереження стабільності ФСГ протягом бажаного терміну зберігання (наприклад, від 6 до 12 і аж до 24 місяців), а також в концентрації, достатній для запобігання росту бактерій. Переважно, концентрація бензилового спирту в рідких лікарських формах за винаходом знаходиться в межах від 0,5 мг/мл або близько до 20,0 мг/мл або близько, більш переважно, від 1,0 мг/мл або близько до 15,0 мг/мл або близько, конкретніше переважно, від 5,0 мг/мл або близько до 12,0 мг/мл або близько, найбільш переважно, при 10,0 мг/мл або близько (1,0% (вага/об'єм)). Фолікуло-стимулюючий гормон (ФСГ) в рідких лікарських формах за винаходом переважно знаходиться в концентрації від 150 МО/мл або близько до 2000 МО/мл або близько, більш переважно, від 300 МО/мл або близько до 1500 МО/мл або близько, конкретніше переважно, від 450 МО/мл або близько до 750 МО/мл або близько, найбільш переважно, при 600 МО/мл або близько. Специфічна in vivo біологічна активність рекомбінантних ФСГ, як правило, знаходиться в діапазоні від близько 8000 МО ФСГ/мг білка до близько 16000 МО ФСГ/мг білка. Наприклад, рекомбінантний ФСГ людини в комерційно доступному продукті Puregon (від Organon) має специфічну біологічну активність близько 10000 МО/мг білка, а для Gonal-f від Seronо біологічна активність рекомбінантного ФСГ людини складає близько 13600 МО/мг білка. Активність ФСГ можна визначити відомими способами стосовно ФСГ і інших гонадотропінів. Такі способи включають, наприклад, імуноферментний аналіз (EIA) або аналізи за допомогою репортерних генів. Біологічну активність, як правило, визначають біологічним тестом, описаним в Європейській Фармакопеї, п'яте видання, для ФСГ, отриманого з сечі. При цьому біологічну активність оцінюють шляхом порівняння ефекту ФСГ на збільшення яєчників нестатевозрілих щурів, що отримували хоріонічний гонадотропін, з таким же ефектом стандартного препарату. Концентрація ФСГ або варіанту ФСГ в рідких фармацевтичних композиціях згідно з даним винаходом, як правило, знаходиться в діапазоні від 10 до 200 мкг/мл. Якщо композиція 6 UA 99337 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 призначена для багаторазового введення, наприклад, за допомогою шприца-ручки, відповідна концентрація ФСГ або варіанту ФСГ буде знаходитися в діапазоні від 30 до 150 мкг/мл, переважно, в діапазоні від 40 до 100 мкг/мл. Загалом, концентрація ФСГ залежить від використання (однократного дозованого або багаторазового дозованого), від способу введення, від інструмента введення і від біологічної активності ФСГ або варіанту ФСГ. Переважно, ФСГ або варіант ФСГ являє собою єдиний фармацевтично активний засіб, присутній в фармацевтичній композиції, хоча можна включити і інші гонадотропіни, такі як ЛГ. Фармацевтична композиція згідно з даним винаходом може додатково містити поверхневоактивну речовину, переважно, неіонну поверхнево-активну речовину, для запобігання адсорбції ФСГ або варіанту ФСГ на поверхні флакона, ампули, карпули, картриджа або шприца. При цьому неіонна поверхнево-активна речовина знижує поверхневе натягнення розчину білка, що перешкоджає адсорбції або агрегації білків на гідрофобній поверхні. Переважні приклади неіонної поверхнево-активної речовини, застосовної згідно з даним винаходом, можуть включати неіонну поверхнево-активну речовину на основі полісорбату і неіонну поверхневоактивну речовину на основі полоксамеру. Ці неіонні поверхнево-активні речовини можна використати окремо або в будь-якій їх комбінації. Особливо переважною є неіонна поверхневоактивна речовина на основі полісорбату. Конкретні приклади неіонної поверхнево-активної речовини на основі полісорбату включають полісорбат 20, полісорбат 40, полісорбат 60 і полісорбат 80. Ще більш переважними є полісорбат 20 і полісорбат 80, найбільш переважним є полісорбат 20. Полісорбат 20 має відносно низьку критичну концентрацію міцелоутворення. З цієї причини полісорбат 20 не тільки знижує або запобігає поверхневій адсорбції білків навіть при низьких концентраціях, але і перешкоджає хімічній деградації білків. Використання високої концентрації неіонної поверхнево-активної речовини в рідкій композиції згідно з даним винаходом не є доцільним. Це тому, що використання неіонної поверхнево-активної речовини у високій концентрації приводить до інтерференційних ефектів, що робить важкою точну оцінку стабільності білків, коли визначення концентрації або оцінка стабільності білків здійснюється за допомогою такого способу аналізу, як УФ-спектроскопія або ізоелектричне фокусування. З цієї причини водна лікарська форма згідно з даним винаходом містить неіонну поверхнево-активну речовину в концентрації нижче 1,0 мг/мл і більш переважно, від 0,05 до 0,5 мг/мл. У переважному варіанті здійснення полісорбат 20 є єдиною поверхнево-активною речовиною, присутньою в даній лікарській формі. Переважно, лікарські форми ФСГ згідно з даним винаходом мають рН між 6,0 або близько і 8,0 або близько, більш переважно, від 6,5 або близько до 7,5 або близько, в тому числі, приблизне рН 6,8, рН 7,0, рН 7,2 і рН 7,4. Переважним буфером є фосфат з переважними контріонами натрієм або калієм. Концентрація буфера в загальному розчині може змінюватися між 5 мМ, 10 мМ, 50 мМ, 100 мМ, 150 мМ, 200 мМ, 250 мМ і 500 мМ. Переважно, концентрація буфера становить 50 мМ або близько. Особливо переважним є 50 мМ буфер на іонах фосфату з рН 7,0. рН лікарської форми можна довести доданням відповідної кислоти або відповідної основи у відповідних кількостях. В одному варіанті здійснення рН рідкої фармацевтичної композиції доводили з допомогою NaOH. Переважно, лікарські форми згідно з даним винаходом містять антиоксидант, такий як метіонін, бісульфіт натрію, солі етилендіамінтетраоцтової кислоти (ЕДТА), бутилований гідрокситолуол (BHT) і бутилований гідроксіанізол (BAH). Найбільш переважним є метіонін. Антиоксидант запобігає окисленню ФСГ (зокрема, -субодиниці). Метіонін в рідкій фармацевтичній композиції переважно знаходиться в концентрації від 0,1 або близько до 1,0 мг/мл або близько, більш переважно, від 0,2 або близько до 0,8 мг/мл або близько, найбільш переважно, 0,5 мг/мл або близько. У переважному варіанті здійснення метіонін є єдиним антиоксидантом, присутнім в лікарській формі згідно з даним винаходом. Переважно, лікарські форми згідно з даним винаходом містять моно- або дисахарид, або цукровий спирт як стабілізатор, і регулюючий тонічність засіб, такий як сахароза, глюкоза, лактоза, сорбіт і/або гліцерин. Найбільш переважним є який-небудь цукровий спирт, особливо переважний маніт. Цукор або цукровий спирт переважно знаходиться в концентрації від 1,0 або близько до 10 мг/мл або близько, найбільш переважно, в концентрації 5,0 мг/мл або близько. В одному варіанті здійснення маніт присутній в композиції згідно з даним винаходом в кількості 5,0 мг/мл. У переважному варіанті здійснення маніт є єдиним регулюючим тонічність засобом, присутнім в лікарській формі за винаходом. 7 UA 99337 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 У переважному варіанті здійснення лікарська форма згідно з даним винаходом зовсім не містить гліцину. В одному варіанті здійснення рідка фармацевтична композиція згідно з даним винаходом містить ФСГ або його варіант як активний засіб, полісорбат 20 і/або полісорбат 80, як поверхнево-активна речовина, маніт як регулятор тонічності, фосфат як буфер, метіонін як стабілізуючий засіб, а також бензиловий спирт і хлориди бензалконію як консерванти, а також воду, і більше ніяких додаткових допоміжних засобів. Як відзначалося вище, винахід передбачає рідкі лікарські форми для однократного дозованого використання і багаторазового дозованого використання, що містять комбінацію щонайменше двох бактеріостатичних засобів. Лікарські форми згідно з даним винаходом пристосовані для застосування в фармацевтиці або ветеринарії. В одному варіанті здійснення винахід стосується виробу для фармацевтичного використання людьми, що містить пакувальний матеріал і контейнер, що містить розчин ФСГ або варіанту ФСГ, а також бензиловий спирт і хлорид бензалконію, необов'язково, разом з буферами і/або іншими допоміжними засобами, у водному розчиннику, де вказаний пакувальний матеріал включає в себе письмову документацію, якавказує, що даний розчин може зберігатися протягом 24 годин або довше після першого використання. Контейнер, переважно, являє собою шприц, флакон, інфузійний бутель, ампулу або карпулу. Найбільш переважний контейнер у вигляді карпули всередині шприца-ручки. Перед першим використанням, тобто доти, поки герметизація контейнера, флакона, ампули, карпули або картриджа не буде порушена, лікарські форми згідно з даним винаходом можуть зберігатися щонайменше 6 місяців, 12 місяців або 24 місяці, або близько того. У переважних умовах зберігання перед першим використанням фармацевтичні композиції згідно з даним винаходом зберігають вдалині від яскравого світла (бажано в темряві), при температурах 2-8°С або близько. Лікарську форму згідно з даним винаходом можна вводити за допомогою загальновизнаних пристроїв. Приклади цих систем, що містять єдиний флакон, включають пристрої для доставки ® ® розчинів у вигляді шприца-ручки, відомі як, або від таких компаній, як EasyJect , GONAL-F Pen, ® ® ® ® ® ® ® Humaject , Novopen , B-D Pen, AutoPen , Follistim -Pen, Puregon -Pen і OptiPen . Стабільні лікарські форми з консервантами можна давати пацієнтам у вигляді чистого розчину. Даний розчин може бути для одноразового використання, або його можна повторно використати декілька разів, і його може вистачати для одного або декількох циклів лікування хворих, забезпечуючи тим самим більш відповідний курс лікування, чим в цей час. Водна лікарська форма за винаходом є готовим до використання розчином, ні в який момент часу не потрібно відновного розчинення препарату ФСГ. ФСГ або варіант ФСГ в складі стабільної лікарської форми з консервантами, описаної в даному документі, можна ввести пацієнту відповідно до винаходу за допомогою різних способів доставки, включаючи підшкірні або внутрішньом'язові ін'єкції, трансдермальні, легеневі, трансмукозальні, імплант, осмотичний насос, картридж, мікронасос, пероральні або інші способи, що схвалюються фахівцями, як добре відомі в даній галузі. Наступні приклади приведені виключно для того, щоб проілюструвати отримання лікарських форм і композицій згідно з даним винаходом. Об'єм винаходу не повинен тлумачитися як такий, що складається виключно з наступних прикладів. Винахід також стосується фармацевтичного контейнера, що містить рідку фармацевтичну композицію згідно з даним винаходом. Відповідні фармацевтичні контейнери відомі з попереднього рівня техніки. Контейнер може, наприклад, являти собою шприц, флакон, інфузійну бутель, ампулу або карпулу. У переважному варіанті здійснення, в якому контейнер є шприцом, шприц оснащений системою захисту голки. Такі системи захисту голки, які добре відомі з попереднього рівня техніки, допомагають знизити ризик отримання травм. В іншому варіанті здійснення, даний контейнер є карпулою в шприці-ручці. Винахід також стосується способу отримання рідкої фармацевтичної композиції згідно з даним винаходом, в якому ФСГ або варіант ФСГ як активний засіб вводять до складу водного препарату, що містить хлорид бензалконію і бензиловий спирт як консерванти і додаткові фармацевтичні допоміжні засоби. В іншому аспекті винахід стосується застосування рідкої фармацевтичної композиції за винаходом для багаторазового дозованого введення. Фармацевтичну композицію за винаходом можна ефективно використати для лікування безпліддя і інших захворювань, пов'язаних з ФСГ. У переважному варіанті здійснення лікарську форму ФСГ згідно з даним винаходом використовують для лікування людини. Однак, взагалі кажучи, фармацевтичну композицію згідно з даним винаходом можна вводити і іншим ссавцям, таким як вівці, корови, свині або коні. 8 UA 99337 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Було встановлено, що фармацевтична рідка лікарська форма за винаходом демонструє дуже хорошу стабільність при зберіганні. У рамках даного винаходу під терміном «стабільний при зберіганні» мається на увазі, що частка активного ФСГ або варіанту ФСГ як і раніше становила 80% або більше від первинної концентрації після трьох місяців зберігання лікарської форми при 25°С. Переважно, щоб після зберігання протягом 3 місяців при температурі 25°С залишкова частка активності ФСГ як і раніше складала не менше за 85%, більш переважно, щонайменше 90%, а найбільш переважно, щонайменше 95% від первинної активності. Біологічну активність ФСГ або варіанту ФСГ можна оцінити порівнянням в певних умовах його ефекту на збільшення яєчників нестатевозрілих щурів, що отримували хоріонічний гонадотропін, з таким же ефектом препарату Міжнародного Стандарту або препарату, каліброваного в Міжнародних Одиницях (Європейська Фармакопея, п'яте видання). Вимірювання активності ФСГ in vitro описане, наприклад, в Albanese et. al. (1994) Mol. Cell Endocrinol. 101: 211-219. Чистота ФСГ або варіанту ФСГ, що використовується в лікарській формі згідно з даним винаходом, повинна складати щонайменше 95%, переважно щонайменше 97%, більш переважно щонайменше 99%, а найбільш переважно, більш, чим 99%. Міру чистоти можна визначити шляхом ВЕРХ-аналізу. Рекомендовані матеріали і протоколи для проведення такого аналізу можуть бути отримані від комерційних постачальників, таких як Vydac або TOSOH Bioscience. Компоненти для складання розчинів згідно з даним винаходом можна отримати з традиційних джерел, наприклад, від таких компаній, як Sigma або Merck. Отримання лікарської форми за винаходом можна виконати відповідно до традиційних способів. Компоненти лікарської форми можна розчинити у водному буфері. Як альтернатива, ФСГ і варіант ФСГ можна отримати вже у водному буфері внаслідок процесу очищення. У кінцевому результаті готовою рідкою лікарською формою заповнюють відповідний фармацевтичний контейнер, де її зберігають до моменту введення. Наступні приклади покликані проілюструвати винахід без обмеження його об'єму. ПРИКЛАДИ Приклад 1 Отримання рекомбінантного ФСГ людини методами генної інженерії Рекомбінантний ФСГ людини отримували в трансфікованих клітинах-хазяях СНО стандартними способами. Ці способи включають генерацію клону клітин СНО, які продукують рекомбінантний ФСГ людини на основі однієї або декількох рекомбінантних молекул нуклеїнових кислот, що кодують -ланцюг і -ланцюг ФСГ людини, культивування клітин-хазяїв при відповідних умовах і очищення рекомбінантного ФСГ людини з культури клітин. Відповідні технології описані попереднім рівнем техніки, як вже згадувалося вище. У переважному варіанті здійснення рекомбінантний ФСГ людини отримували, як описано в міжнародній патентній заявці WO 2009/000913. Приклад 2 Рідка лікарська форма ФСГ Рідку лікарську форму, що містить рекомбінантний ФСГ людини, отримували складанням рецептури з наступних компонентів у водному фосфатному буферному розчині. Інгредієнт Рекомбінантний ФСГ людини 600 МО/мл Полісорбат 20 0,2 мг/мл Фосфат натрію 50 мМ Маніт 5,0 мг/мл L-метіонін 0,5 мг/мл Бензиловий спирт 10,0 мг/мл Хлорид бензалконію 0,02 мг/мл Вода для ін'єкцій pH 7,0 Визначена біологічна активність рекомбінантного ФСГ людини склала близько 10000 МО/мг. Значення pH даної композиції доводили доданням NaOH. Якість всіх інгредієнтів знаходилася у відповідності з Європейською Фармакопеєю (Ph. Eur.). Дана лікарська форма мала тонічність 254 міліосмоль/кг. Крім того, дві лікарські форми ФСГ попереднього рівня техніки отримували як порівняльні лікарські форми: A) Порівняльна лікарська форма Gonal-f: 10 мМ фосфат натрію, 60 мг/мл сахарози, 0,1 мг/мл метіоніну, 0,1 мг/мл полоксамеру 188, 3 мг/мл мета-крезолу, рН 7,0. 9 UA 99337 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 B) Порівняльна лікарська форма Puregon: 50 мМ цитрат натрію, 50 мг/мл сахарози, 0,5 мг/мл метіоніну, 0,2 мг/мл полісорбату 20, 10 мг/мл бензилового спирту, рН 7,0. Приклад 3 Тести на стабільність лікарських форм згідно з даним винаходом Водні препарати, описані в прикладі 2, розділяли на аліквоти по 1 мл/флакон і зберігали при температурі 2-8°С, при 25°С і при 37°С. Після зберігання протягом 12 тижнів при температурі 25°С і 9 тижнів при температурі 37°С зразки тестували по різних тестових параметрах. Достатність консервації перевіряли згідно з Європейською Фармакопеєю, п'яте видання. Міру витягання ФСГ (%), зниження (%) димерних ФСГ (дисоціацію ФСГ на мономери) і чистоту ФСГ вимірювали з допомогою гель-фільтраційної ВЕРХ і SDS-PAGE. Лікарська форма згідно з даним винаходом показала більш ніж 95%-у міру витягання рекомбінантного ФСГ людини при зберіганні при температурі 2-8°С, 25°С і 37°С. Додатково, лікарська форма показала менш ніж 5%-е зниження димерних ФСГ при зберіганні при температурі 2-8°С, 25°С і 37°С. Крім того, лікарська форма показала більш ніж 95% чистоту ФСГ при зберіганні при температурі 2-8°С, 25°С і 37°С. З цих результатів видно, що водна лікарська форма ФСГ, що містить полісорбат 20 як поверхнево-активну речовину, маніт як регулятор тонічності, фосфати як буфер, метіонін як стабілізуючий засіб і бензиловий спирт і хлорид бензалконію як консерванти згідно з даним винаходом, попереджає втрати білка, а також денатурацію і дисоціацію білка на складаючі мономери і стабілізує ФСГ протягом тривалого періоду часу. Крім того, завдяки своєму істотному показнику консервації, дана лікарська форма є корисним препаратом для багаторазового дозованого введення. Ефективність протимікробної консервації лікарських форм ФСГ згідно з даним винаходом визначали за допомогою провокаційного тесту з бактерійним навантаженням згідно з Європейською Фармакопеєю, п'яте видання. Тест складається з провокації водних лікарських форм композицій за допомогою призначеного інокуляту певних мікроорганізмів, зберігання інокульованої лікарської форми при заданій температурі, відбору проб з лікарської форми через певні проміжки часу, а також підрахунку числа організмів у вибраних пробах. Консервуючі властивості препарату відповідають вимогам, якщо спостерігається значне зниження або щонайменше відсутність зростання числа мікроорганізмів. Лікарські форми ФСГ згідно з даним винаходом показали значне зниження числа мікроорганізмів і, таким чином, продемонстрували дуже добрі консервуючі властивості. Крім того, було зазначено, що лікарські форми згідно з даним винаходом мають стабільність, порівнянну зі стабільностями порівняльних лікарських форм попереднього рівня техніки Gonal-f і Puregon. Перелік послідовностей: SEQ ID NO:1: амінокислотна послідовність -ланцюга ФСГ людини SEQ ID NO:2: амінокислотна послідовність -ланцюга ФСГ людини SEQ ID NO:3: нативна нуклеотидна послідовність, що кодує -ланцюг ФСГ людини SEQ ID NO:4: нативна нуклеотидна послідовність, що кодує -ланцюг ФСГ людини SEQ ID NO:5: нуклеотидна послідовність, оптимізована з урахуванням частоти використання кодонів, що кодує -ланцюг ФСГ людини SEQ ID NO:6: нуклеотидна послідовність, оптимізована з урахуванням частоти використання кодонів, що кодує -ланцюг ФСГ людини 45 СПИСОК ПОСЛІДОВНОСТЕЙ Biogenerix AG 50 Рідка лікарська форма ФСГ B 8299 6 55 PatentIn version 3.3 60 1 116 БІЛОК 10 UA 99337 C2 Homo sapiens 5 ЦЕПЬ (1)..(116) альфа-ланцюг ФСГ людини 1 10 15 20 2 129 БІЛОК Homo sapiens ЦЕПЬ (1)..(129) бета-ланцюг ФСГ людини 2 25 11 UA 99337 C2 5 10 3 369 ДНК Homo sapiens misc_feature Нативна нуклеотидна послідовність, що кодує альфа-ланцюг ФСГ людини 3 15 20 4 474 ДНК Homo sapiens 12 UA 99337 C2 misc_feature Нативна нуклеотидна послідовність, що кодує бета-ланцюг ФСГ людини 5 4 10 15 5 471 ДНК Штучна кодонів, Нуклеотидна послідовність, оптимізована з урахуванням частоти використання що кодує бета-ланцюг ФСГ людини 5 20 25 6 372 ДНК Штучна кодонів, 30 Нуклеотидна послідовність, оптимізована з урахуванням що кодує альфа-ланцюг ФСГ людини 6 13 частоти використання UA 99337 C2 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 5 10 15 20 25 30 35 40 45 1. Рідка фармацевтична композиція, що містить фолікулостимулюючий гормон (ФСГ) або його варіант, а також хлорид бензалконію і бензиловий спирт як консерванти. 2. Рідка фармацевтична композиція за п. 1, в якій хлорид бензалконію знаходиться в концентрації від 0,005 до 0,03 мг/мл, а бензиловий спирт знаходиться в концентрації від 5,0 до 12,0 мг/мл. 3. Рідка фармацевтична композиція за п. 1 або 2, в якій ФСГ або його варіант знаходиться в концентрації від 10 до 200 мкг/мл. 4. Рідка фармацевтична композиція за будь-яким з попередніх пунктів, що додатково містить метіонін як антиоксидант. 5. Рідка фармацевтична композиція за п. 4, в якій метіонін знаходиться в концентрації від 0,1 до 1,0 мг/мл. 6. Рідка фармацевтична композиція за будь-яким з попередніх пунктів, що додатково містить поверхнево-активну речовину. 7. Рідка фармацевтична композиція за п. 6, в якій поверхнево-активна речовина являє собою поліоксіетиленовий складний алкіловий ефір сорбіту. 8. Рідка фармацевтична композиція за п. 7, в якій поліоксіетиленовий складний алкіловий ефір сорбіту являє собою полісорбат 20 або полісорбат 80. 9. Рідка фармацевтична композиція за п. 8, в якій полісорбат 20 або полісорбат 80 знаходиться в концентрації від 0,05 до 0,5 мг/мл. 10. Рідка фармацевтична композиція за будь-яким з попередніх пунктів, що додатково містить регулюючий тонічність засіб. 11. Рідка фармацевтична композиція за п. 10, в якій регулюючий тонічність засіб являє собою цукровий спирт або цукор. 12. Рідка фармацевтична композиція за п. 11, в якій регулюючий тонічність засіб являє собою маніт. 13. Рідка фармацевтична композиція за п. 12, в якій маніт знаходиться в концентрації від 1,0 до 10 мг/мл. 14. Рідка фармацевтична композиція за будь-яким з попередніх пунктів з рН в діапазоні від 6,5 до 7,5. 15. Рідка фармацевтична композиція за п. 14, в якій рН знаходиться в діапазоні від 6,8 до 7,2. 16. Рідка фармацевтична композиція за п. 14 або 15, в якій рН доводять за допомогою NaOH. 17. Рідка фармацевтична композиція за будь-яким з попередніх пунктів, що додатково містить фізіологічно прийнятний засіб буферизації. 18. Рідка фармацевтична композиція за п. 17, в якій засіб буферизації являє собою фосфат. 19. Рідка фармацевтична композиція за п. 17 або 18, в якій засіб буферизації знаходиться в концентрації від 10 до 100 ммоль/л. 20. Рідка фармацевтична композиція за будь-яким з попередніх пунктів, в якій композиція містить ФСГ або його варіант як активний засіб, полісорбат 20 і/або полісорбат 80 як поверхнево-активну речовину, маніт як регулятор тонічності, фосфат як буфер, метіонін як стабілізуючий засіб, а також бензиловий спирт і хлорид бензалконію як консерванти, і більше жодних додаткових допоміжних засобів. 21. Фармацевтичний контейнер, що містить рідку фармацевтичну композицію за будь-яким з попередніх пунктів. 22. Фармацевтичний контейнер за п. 21, який являє собою шприц, флакон, інфузійний бутель, ампулу або карпулу. 14 UA 99337 C2 5 10 23. Фармацевтичний контейнер за п. 21 або 22, який являє собою карпулу всередині шприцаручки. 24. Спосіб отримання рідкої фармацевтичної композиції за будь-яким з пп. 1-20, в якому ФСГ або його варіант як активний засіб входить до складу водного препарату, що містить і хлорид бензалконію, і бензиловий спирт як консерванти, а також додаткові фармацевтичні допоміжні засоби. 25. Спосіб отримання упакованої фармацевтичної композиції, що включає вміщення розчину, що містить ФСГ або його варіант, а також хлориду бензалконію і бензилового спирту у флакон, ампулу, карпулу або картридж. 26. Застосування рідкої фармацевтичної композиції за будь-яким з пп. 1-20 для багаторазового дозованого введення. Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 15