Кристалічні модифікації с, і та моногідрат у формі а (9-ізопропіл-1,2,3,4-тетрагідро-1,4-метанонафталін-5-іл)-аміду 3-дифторметил-1-метил-1н-піразол-4-карбонової кислоти, бактерицидна композиція, композиція для

1. Кристалічна модифікація С рацемічного син-(9-ізопропіл-1,2,3,4-тетрагідро-1,4метанонафталін-5-іл)-аміду 3-дифторметил-1метил-1Н-піразол-4-карбонової кислоти, де зазначена кристалічна модифікація характеризується порошковою рентгенограмою, описаною за допомогою міжплощинних відстаней і відносних інтенсивностей, де порошкова рентгенограма містить наступні характеристичні лінії: 13,74 Å (інтенсивна), 7,95 Å (малоінтенсивна), 6,94 Å (середньої інтенсивності), 6,04 Å (малоінтенсивна), 4,43 Å (середньої інтенсивності) і 3,72 Å (інтенсивна). 2. Кристалічна модифікація за п. 1, яка додатково характеризується порошковою рентгенограмою, представленою на фіг. 1. 3. Кристалічна модифікація за п. 1, яка додатково характеризується тим, що на термограмі, одержаній за допомогою диференціальної скануючої калориметрії, є ендотермічний сигнал з піком у діапазоні від 130 до 142 °С. 4. Кристалічна модифікація за п. 1 в основному у чистій формі. 5. Кристалічна модифікація І рацемічного анти-(9ізопропіл-1,2,3,4-тетрагідро-1,4-метанонафталін-5іл)-аміду 3-дифторметил-1-метил-1Н-піразол-4 2 (19) 1 3 вить від 80:20 до 95:5, в якій син-амід є у кристалічній модифікації С за п. 1 і в якій принаймні частина анти-аміду являє собою моногідрат у формі А за п. 8. 13. Композиція для боротьби з хворобами корисних рослин або матеріалу для їх розмноження, викликаних фітопатогенами, яка містить як активний інгредієнт принаймні твердий матеріал, вибраний з групи: кристалічну модифікацію С рацемічного син-(9ізопропіл-1,2,3,4-тетрагідро-1,4-метанонафталін-5іл)-аміду 3-дифторметил-1-метил-1Н-піразол-4карбонової кислоти за п. 1; кристалічну модифікацію І рацемічного анти-(9ізопропіл-1,2,3,4-тетрагідро-1,4-метанонафталін-5іл)-аміду 3-дифторметил-1-метил-1Н-піразол-4карбонової кислоти за п. 5; моногідрат у формі А рацемічного анти-(9ізопропіл-1,2,3,4-тетрагідро-1,4-метанонафталін-5іл)-аміду 3-дифторметил-1-метил-1Н-піразол-4карбонової кислоти за п. 8; і композицію за п. 12; у фунгіцидно ефективній кількості разом із відповідним носієм. 14. Спосіб боротьби з хворобами корисних рослин або матеріалу для їх розмноження, викликаних фітопатогенами, який включає нанесення на корисні рослини, місце їх зростання або матеріал для їхнього розмноження композиції за п. 13. Даний винахід стосується нових твердих форм (9-ізопропіл-1,2,3,4-тетрагідро-1,4метанонафталін-5-іл)-аміду 3-дифторметил-1метил-1Н-піразол-4-карбонової кислоти, таких як кристалічні модифікації і гідрати, композиції, що містить ці нові тверді форми та їх застосування для боротьби із зараженням культурних рослин патогенами. Зазначений вище амід є цінним фунгіцидом і описаний, наприклад, у WO 04/035589 і WO 06/037632. (9-Ізопропіл-1,2,3,4-тетрагідро-1,4метанонафталш-5-іл)-амід 3-дифторметил-1метил-1Н-піразол-4-карбонової кислоти мас структуру формули (І) і у даному винаході також називається "сполукою формули (І)": 97267 4 15. Спосіб одержання композиції, що включає рацемічний син-(9-ізопропіл-1,2,3,4-тетрагідро-1,4метанонафталін-5-іл)-амід 3-дифторметил-1метил-1Н-піразол-4-карбонової кислоти у твердій формі і рацемічний анти-(9-ізопропіл-1,2,3,4тетрагідро-1,4-метанонафталін-5-іл)-амід 3дифторметил-1-метил-1Н-піразол-4-карбонової кислоти у твердій формі, в якій співвідношення кількості син-аміду до кількості анти-аміду становить від 80:20 до 95:5, в якій син-амід є у кристалічній модифікації С за п. 1 і в якій принаймні частина анти-аміду є моногідрат у формі А за п. 8, який включає: (a) одержання розчину або суспензії син-аміду і анти-аміду, в якій співвідношення кількості синаміду до кількості анти-аміду становить від 80:20 до 95:5, у розчиннику або суспендувальному реагенті, (b) кристалізацію композиції з розчинника або суспендувального реагенту шляхом додавання запалювальних кристалів у формі: (b1) син-аміду у кристалічній модифікації С за п. 1, або (b2) суміші син-аміду у кристалічній модифікації С за п. 1 і моногідрату в формі А анти-аміду за п. 8, і (c) виділення композиції. Сполука формули (І) може знаходитися в 4 стереоізомерних формах, показаних, як дві пари енантіомерів формул син-1/син-2 і анти-1/анти-2 відповідно: 5 У контексті даного винаходу "рацемічний син(9-ізопропіл-1,2,3,4-тетрагідро-1,4метанонафталін-5-іл)-амід 3-дифторметил-1метил-1Н-піразол-4-карбонової кислоти" або "рацемічна син-сполука формули (І)" означає рацемічну суміш сполук формули син-1 і син-2. У контексті даного винаходу "рацемічний анти(9-ізопропіл-1,2,3,4-тетрагідро-1,4метанонафталін-5-іл)-амід 3-дифторметил-1метил-1Н-піразол-4-карбонової кислоти" або "рацемічна анти-сполука формули (І)" означає рацемічну суміш сполук формули анти-1 і анти-2. Нова поліморфна форма рацемічної синсполуки формули (І) ("модифікація С"): Кристалічний матеріал рацемічної син-сполуки формули (І), що має певну температуру плавлення, яка дорівнює 110-112 °C (діастереоізомерна чистота: 90 %), розкрито у WO 04/035589. Цей кристалічний матеріал у даному винаході називається "кристалічна модифікація А рацемічної синсполуки формули (І)". Друга кристалічна форма рацемічної син-сполуки формули (І) розкрита у РСТ/ЕР2006/00898 і в даному винаході називається "кристалічна модифікація В рацемічної синсполуки формули (І)". Аморфний матеріал, що є сумішшю син- і анти-сполук формули (І), який має співвідношення син/анти, що складає 35:65, розкрито у WO 04/035589. Різні кристалічні модифікації хімічних сполук можуть мати фізичні характеристики, які сильно відрізняються, що може призвести до непередбачених ускладнень при промисловому одержанні та обробці цих сполук. Характеристики кристалічних модифікацій часто справляють критично важливий вплив на здатність до відділення (фільтрування), перемішаність (форма кристала), поверхневу активність (спінювання), швидкість сушіння, розчинність, якість, придатність для приготування компо 97267 6 зицій, стабільність при зберіганні та біологічну ефективність, наприклад, фармацевтично та агрохімічно активних сполук. Наприклад, розмелювання і характеристики при виготовленні препаративних форм (наприклад, гранулювання, розмелювання, перемішування, розчинення) продуктів можуть бути абсолютно різними залежно від відповідної модифікації. Оскільки, в залежності від передбачуваної методики приготування препаративної форми важливі різні фізичні характеристики відповідних продуктів, особливо важливо виявити кристалічну форму, оптимальну для відповідної методики приготування препаративної форми. Крім того, при деяких термодинамічних умовах модифікація швидко перетвориться на іншу небажану модифікацію, що може призвести, наприклад, погіршеної стабільності при зберіганні приготовленої препаративної форми агрохімічного матеріалу. Кількість поліморфних станів хімічної сполуки не передбачувана. Найбільш стабільний поліморфний стан може не утворитися, оскільки швидкість утворення нової кристалічної форми може бути дуже низькою. Тому в основу даного винаходу була покладена задача одержання нових кристалічних модифікацій рацемічної син-сполуки формули (І) з гарними характеристиками з точки зору приготування препаративної форми активного інгредієнта та її стабільності при зберіганні у вигляді твердої речовини або у вигляді типових препаративних форм, які використовуються в агрохімії, таких як концентрат суспензії (КС). Даний винахід стосується кристалічної модифікації С рацемічної син-сполуки формули (І) ("модифікація С"), де зазначена кристалічна модифікація характеризується порошковою рентгенограмою, описаною за допомогою міжплощинних відстаней і відносних інтенсивностей, де зазначена порошкова рентгенограма містить на 7 ступні характеристичні лінії: 13,74 Å (інтенсивна), 7,95 Å (малоінтенсивна), 6,94 Å (середньої інтенсивності), 6,04 Å (малоінтенсивна), 4,43 Å (середньої інтенсивності) і 3,72 Å (інтенсивна). Порошкову рентгенограму одержували за допомогою сучасного порошкового рентгенівського дифрактометра Bruker-AXS D8, джерело: Cu K1. Модифікація С рацемічної син-сполуки формули (І) відрізняється від модифікацій А і В за термодинамічною стабільністю, фізичним характеристикам, таким як характеристики поглинання в ІЧспектрах і спектрах комбінаційного розсіяння, за даними рентгеноструктурних досліджень і розчинності у воді або інших рідких носіях, які зазвичай використовуються в агрохімічних препаративних формах. Модифікація С має значні переваги в порівнянні з модифікацією А. Так, наприклад, ДСК (диференціальна скануюча калориметрія), дослідження розчинності та інші експерименти несподівано показали, що модифікація С має значно більш високу термодинамічну стабільність, ніж модифікація А. Наприклад, розчинність у воді модифікації С менше, ніж розчинність у воді модифікації А у відповідних температурних діапазонах. У водних суспензіях поліморфна форма з найменшою розчинністю більш стабільна. Поліморфна форма з більшою розчинністю нестабільна, оскільки навколишня водна фаза пересичена більш стабільною поліморфною формою, що призводить до розчинення більш нестабільної поліморфної форми і кристалізації більш стабільної поліморфної форми. Обумовлене цим збільшення розміру часток може призвести до зміни стабільності приготовленої суспензії. Для фунгіциду особливо важливо, щоб його агрохімічна препаративна форма забезпечувала високу і відтворювану стабільність протягом тривалого часу. Це попередня умова забезпечується шляхом включення рацемічної син-сполуки формули (І) у формі кристалічної модифікації С, що обумовлено її високою термодинамічною стабільністю в порівнянні з кристалічною модифікацією А. Зокрема, це проявляється для агрохімічної дозованої форми концентрату суспензії. Якщо активний інгредієнт піддають перетворенням, це може вплинути на стабільність такої препаративної форми. Агрохімічно активні інгредієнти або їх поліморфні форми, що мають першорядний інтерес для розробки нових активних інгредієнтів, є такими, які мають високу стабільність і в яких відсутні зазначені вище недоліки. Для модифікації С виконуються ці попередні умови. Модифікацію С одержували, як описано у прикладі Р1 (довільна кристалізація з розчину в оксилолі). Вказану модифікацію також можна одержати за методикою кристалізації, описаною у прикладі P1b), при використанні інших розчинників, таких як ацетонітрил, метилциклогексан, 1пентанол або 1,2-пропандіол. Модифікацію С досліджували за допомогою порошкової рентгенографії (за допомогою Сучасного порошкового рентгенівського дифрактометра Bruker-AXS D8, джерело: Cu K1) і одержували 97267 8 порошкову рентгенограму, що містить характеристичні лінії з міжплощинними відстанями (значення міжплощинних відстаней в ангстремах), рівними 13,74 Å (інтенсивна), 7,95 Å (малоінтенсивна), 6,94 Å (середньої інтенсивності), 6,04 Å (малоінтенсивна), 4,43 Å (середньої інтенсивності) і 3,72 Å (інтенсивна) (див. таблицю 1 або фіг. 1). Таблиця 1 Дослідження модифікації С рацемічної синсполуки формули (І) (порошкова рентгенограма) 2-Тета 6,44 11,17 11,54 12,82 14,78 16,35 17,00 18,41 20,37 22,39 24,45 25,43 Міжплощинна відстань(Å) 13,74 7,95 7,70 6,94 6,04 5,47 5,27 4,88 4,43 4,04 3,72 3,59 Інтенсивність інтенсивна малоінтенсивна середньої інтенсивності середньої інтенсивності малоінтенсивна інтенсивна середньої інтенсивності малоінтенсивна середньої інтенсивності інтенсивна інтенсивна середньої інтенсивності На відміну від цього модифікації А і В мають порошкову рентгенограму з різними характеристичним лініями: 21,98 Å (середньої інтенсивності), 10,81 Å (малоінтенсивна), 8,79 Å (малоінтенсивна), 6,51 Å (малоінтенсивна), 4,65 Å (середньої інтенсивності) і 4,20 Å (середньої інтенсивності) (модифікація А); і 13,42 Å (інтенсивна), 9,76 Å (середньої інтенсивності), 6,93 Å (середньої інтенсивності), 6,74 Å (середньої інтенсивності), 4,79 Å (середньої інтенсивності), 4,73 Å (середньої інтенсивності), і 3,66 Å (середньої інтенсивності) (модифікація В). Обидві рентгенограми описані у РСТ/ЕР2006/00898 (див. таблиці 7-8 і фіг. 1-2). Порошкові рентгенограми одержані, як описано вище для модифікації С. За спектром комбінаційного розсіяння модифікація С відрізняється від модифікацій А і В за формою і відносною інтенсивністю багатьох смуг (див. фіг. 2). Спектри комбінаційного розсіяння модифікацій А і В наведені у РСТ/ЕР2006/00898, фіг. 4 і 3. Для реєстрації всіх спектрів комбінаційного розсіяння використовували прилад Thermo Electron Almega Raman Microscope (785 нм, режим високого розширення). Характеристичною для модифікації С також є термограма, одержана за допомогою диференціальної скануючої калориметрії ("ДСК") (див. фіг. 3). Зазвичай вона має ендотермічний пік у діапазоні від 130 до 142 °C, але його положення сильно залежить від чистоти. Наприклад, кристалічна модифікація С у чистій формі зазвичай має пік при температурі, що дорівнює 141 °C, і ендотермічним сигналом зазвичай близько 83 Дж/м. Ця термограма характеристично відрізняється від термограм модифікацій А і В. Модифікація А має ендотермічний пік приблизно при 112 °C і ендотермічний сиг 9 нал, що дорівнює 76; модифікація В має пік приблизно при 128 °C і сигнал, що дорівнює 90 Дж/г (див. РСТ/ЕР2006/00898, фіг. 5-6). Всі вимірювання проводили за допомогою приладу Metier Toledo 820 DSC в закритій, але не герметизованій чашці зі швидкістю нагрівання, що дорівнює 10 К/хв. Типова кількість зразка становила приблизно 5 мг. Даний винахід бажано належить до кристалічної модифікації С рацемічної син-сполуки формули (І), де зазначена кристалічна модифікація характеризується порошковою рентгенограмою, описаною за допомогою міжплощинних відстаней і відносних інтенсивностей, де зазначена порошкова рентгенограма містить наступні характеристичні лінії: 13,74 Å (інтенсивна), 7,95 Å (малоінтенсивна), 7,70 Å (середньої інтенсивності), 6,94 Å (середньої інтенсивності), 6,04 Å (малоінтенсивна), 5,47 Å (інтенсивна), 5,27 Å (середньої інтенсивності), 4,88 Å (малоінтенсивна), 4,43 Å (середньої інтенсивності), 4,04 Å (інтенсивна), 3,72 Å (інтенсивна) і 3,59 Å (середньої інтенсивності). Даний винахід бажано належить до кристалічної модифікації С рацемічної син-сполуки формули (І), де зазначена кристалічна модифікація характеризується порошковою рентгенограмою, представленою на фіг. 1. В одному варіанті здійснення даного винаходу кристалічна модифікація С рацемічної син-сполуки формули (І) має на термограмі, одержаній за допомогою диференціальної скануючої калориметрії, ендотермічний сигнал з піком у діапазоні від 130 до 142 °C. В одному варіанті здійснення даного винаходу кристалічна модифікація С рацемічної син-сполуки формули (І) знаходиться в основному у чистій формі. У контексті даного винаходу "в основному чиста" означає, що бажано міститься не менше 70 мас. % кристалічної модифікації С рацемічної синсполуки формули (І), більш бажано - не менше 75 мас. %, ще більш бажано - не менше 80 мас. %. Хімічна природа матеріалу, який не є кристалічною модифікацією С рацемічної син-сполуки формули (І), залежить від методики одержання та/або очищення і, принаймні його частина може являти собою, наприклад, рацемічну анти-сполуку формули (І), яка може перебувати у твердому розчині в кристалічній матриці син-сполуки або у формі індивідуального кристалічного або аморфного матеріалу. В іншому варіанті здійснення даного винаходу кристалічна модифікація С рацемічної син-сполуки формули (І) знаходиться у чистій формі. У контексті даного винаходу "чиста" означає, що міститься не менше 90 мас. % кристалічної модифікації С рацемічної син-сполуки формули (І), більш бажано - не менше 95 мас. %, ще більш бажано не менше 98 мас. %. Нова поліморфна форма рацемічної антисполуки формули (І) ("модифікація І"): Як зазначено вище, у WO 04/035589 описаний збагачений анти-формою аморфний матеріал сполук формули (І), який має співвідношення анти/син, що становить 65:35. Збагачений анти 97267 10 формою кристалічний матеріал в даний час не відомий. Єдиний кристалічний матеріал сполуки формули (І), який відомий, сильно збагачений синформою. Як зазначено вище, цей матеріал є кристалічною модифікацією А або В рацемічної синсполуки формули (І) і відомий з WO 04/035589 і РСТ/ЕР2006/00898. Обидва матеріали мають діастереоізомерну син-чистоту, що дорівнює приблизно 75 % або більше. За допомогою рентгеноструктурного аналізу або ДСК цих матеріалів іншої кристалічної форми не виявлено. Це показує, що в цих матеріалах всі анти-сполуки знаходяться або у твердому розчині в кристалічних матрицях синсполук або у формі аморфного матеріалу. Тому для збагаченого анти-формою матеріалу необхідно одержання нових кристалічних модифікацій з гарними характеристиками з точки зору приготування препаративної форми активного інгредієнта та її стабільності при зберіганні у вигляді твердої речовини або у вигляді типових препаративних форм, які використовуються в агрохімії, таких як концентрат суспензії (КС). Аморфний матеріал має деякі недоліки. У температурних діапазонах, які типові для зберігання агрохімічних препаративних форм, аморфний матеріал поводить себе, як недоохолоджена пересичена рідина. Тому він термодинамічно нестабільний і буде кристалізуватися з плином часу, тобто його фізико-хімічні характеристики будуть змінюватися. Якщо активний інгредієнт зберігають, наприклад, у вигляді не включеного в композицію технічного матеріалу або у вигляді твердого включеного в композицію матеріалу (такі як препаративна форма у вигляді диспергуючих у воді гранул, ДГ) ця нестабільність при зберіганні може привести до непередбачених ускладнень при подальшій обробці цих активних інгредієнтів. Крім того, аморфний матеріал зазвичай має більш високу розчинність в воді у відповідних температурних діапазонах. У водних суспензіях (таких як препаративні форми КС), аморфний матеріал нестабільний, оскільки навколишня водна фаза пересичена більш стабільними кристалічними формами, що призводить до розчинення більш нестабільного аморфного матеріалу і кристалізації більш стабільної кристалічної форми. Викликана цим зміна розмірів часток може призвести до зміни стабільності приготовленої суспензії. Для фунгіциду особливо важливо, щоб його агрохімічна препаративна форма забезпечувала високу і відтворювану стабільність протягом тривалого часу. Даний винахід стосується кристалічної модифікації І рацемічної анти-сполуки формули (І) ("модифікація І"), де зазначена кристалічна модифікація характеризується порошковою рентгенограмою, описаною за допомогою міжплощинних відстаней і відносних інтенсивностей, де зазначена порошкова рентгенограма містить наступні характеристичні лінії: 16,19 Å (дуже інтенсивна), 11,77 Å (інтенсивна), 9,47 Å (середньої інтенсивності), 5,49 Å (дуже інтенсивна), 5,16 Å (середньої інтенсивності), 4,61 Å (інтенсивна) і 4,22 Å (інтенсивна). Порошкову рентгенограму одержували за 11 97267 допомогою сучасного порошкового рентгенівського дифрактометра Bruker-AXS D8, джерело: Cu K1. Модифікація І за агрегатним станом відрізняється від відомого матеріалу, збагаченого антиформою, який є аморфним. Модифікація І має зазначені вище значні переваги в порівнянні з відомим аморфним збагаченим анти-формою матеріалом. Агрохімічно активні інгредієнти або їх поліморфні форми, що мають першорядний інтерес для розробки нових активних інгредієнтів, є такими, які мають високу стабільність і в яких відсутні зазначені вище недоліки. Для модифікації І рацемічної анти-сполуки формули (І) виконуються ці попередні умови. Модифікацію І рацемічної анти-сполуки формули (І) одержували, як описано у прикладі Р2 (довільна кристалізація з розчину в гексані). Вказану модифікацію також можна одержати за методикою кристалізації, описаною у прикладі P1b) при використанні інших розчинників, таких як етанол, ізопропанол, 2-метилпентан, ацетон, 1-пентанол, етилацетат, 2-метил-2-бутанол, метилциклогексан і о-ксилол. Модифікацію І досліджували за допомогою порошкової рентгенографії (як описано вище для модифікації С рацемічної син-сполуки формули (І)) і одержували рентгенограму з характеристичним лініями з міжплощинними відстанями (значення міжплощинних відстаней в ангстремах), рівними 16,19 Å (дуже інтенсивна), 11,77 Å (інтенсивна), 9,47 Å (середньої інтенсивності), 5,49 Å (дуже інтенсивна), 5,16 Å (середньої інтенсивності), 4,61 Å (інтенсивна) і 4,22 Å (інтенсивна) (див. таблицю 2 або фіг. 4). Таблиця 2 Дослідження модифікації І рацемічної антисполуки формули (І) (порошкова рентгенограма) 2-Тета 5,46 6,47 7,52 9,36 13,01 16,30 17,38 19,51 21,40 22,93 23,92 25,44 Міжплощинна відстань(Å) 16,19 13,67 11,77 9,47 6,84 5,49 5,16 4,61 4,22 3,95 3,80 3,59 Інтенсивність дуже інтенсивна малоінтенсивна інтенсивна середньої інтенсивності малоінтенсивна дуже інтенсивна середньої інтенсивності інтенсивна інтенсивна інтенсивна середньої інтенсивності малоінтенсивна Спектр комбінаційного розсіяння модифікації І також містять характеристичні смуги (див. фіг. 5). Спектр знімали так, як описано вище для модифікації С рацемічної син-сполуки формули (І). Характеристичною для модифікації І також є термограма, одержана за допомогою ДСК (див. фіг. 6). Кристалічна модифікація І в чистій формі зазвичай має ендотермічний пік при 140 °C і за 12 звичай ендотермічний сигнал, що дорівнює приблизно 92,3 Дж/м. Вимірювання проводили, як описано вище для модифікації С рацемічної синсполуки формули (І). Даний винахід бажано стосується кристалічної модифікації І рацемічної анти-сполуки формули (І), де зазначена кристалічна модифікація характеризується порошковою рентгенограмою, описаною за допомогою міжплощинних відстаней і відносних інтенсивностей, де зазначена порошкова рентгенограма містить наступні характеристичні лінії: 16,19 Å (дуже інтенсивна), 13,67 Å (малоінтенсивна), 11,77 Å (інтенсивна), 9,47 Å (середньої інтенсивності), 6,84 Å (малоінтенсивна), 5,49 Å (дуже інтенсивна), 5,16 Å (середньої інтенсивності), 4,61 Å (інтенсивна), 4,22 Å (інтенсивна), 3,95 Å (інтенсивна), 3,80 Å (середньої інтенсивності) і 3,59 Å (малоінтенсивна). Даний винахід бажано стосується кристалічної модифікації І рацемічної анти-сполуки формули (І), де зазначена кристалічна модифікація характеризується порошковою рентгенограмою, представленою на фіг. 4. В одному варіанті здійснення даного винаходу кристалічна модифікація І рацемічної анти-сполуки формули (І) знаходиться в основному в чистій формі. У контексті даного винаходу "в основному чиста" означає, що бажано міститься не менше 75 мас. % кристалічної модифікації І рацемічної антисполуки формули (І), більш бажано - не менше 80 мас. %. Хімічна природа матеріалу, який не є кристалічною модифікацією І рацемічної анти-сполуки формули (І), залежить від методики одержання та/або очищення і, принаймні, його частина може являти собою, наприклад, рацемічну син-сполуку формули (І), яка може перебувати у твердому розчині в кристалічній матриці анти-сполуки або у формі індивідуального кристалічного або аморфного матеріалу. В іншому варіанті здійснення даного винаходу кристалічна модифікація І рацемічної анти-сполуки формули (І) знаходиться у чистій формі. У контексті даного винаходу "чиста" означає, що не міститься менше 90 мас. % кристалічної модифікації І рацемічної анти-сполуки формули (І), більш бажано - не менше 95 мас. %,ще більш бажано - не менше 98 мас. %. Новий моногідрат рацемічної анти-сполуки формули (І) ("моногідрат у формі А"): Даний винахід також стосується моногідрату в формі А рацемічної анти-сполуки формули (І), де зазначена форма характеризується порошковою рентгенограмою, описаною за допомогою міжплощинних відстаней і відносних інтенсивностей, де зазначена порошкова рентгенограма містить наступні характеристичні лінії: 6,39 Å (малоінтенсивна), 6,08 Å (малоінтенсивна), 5,33 Å (інтенсивна), 4,07 Å (малоінтенсивна), 3,84 Å (середньої інтенсивності) і 3,47 Å (малоінтенсивна). Порошкову рентгенограму одержували за допомогою сучасного порошкового рентгенівського дифрактометра Bruker-AXS D8, джерело: Cu K1. Моногідрат у формі А рацемічної анти-сполуки формули (І) за агрегатним станом відрізняється від агрегатного стану всіх відомих анти-сполук, які 13 97267 є або збагаченими анти-формою, але аморфними, або містяться тільки у невеликих кількостях у твердому розчині в кристалічних матрицях синсполук, описаних вище. Моногідрат у формі А також відрізняється від модифікації І рацемічної анти-сполуки формули (І) за вмістом води, термодинамічною стабільністю, фізичним характеристикам, таким як характеристики поглинання в ІЧ-спектрах і спектрах комбінаційного розсіяння, за даними рентгеноструктурних досліджень і розчинності у воді або інших рідких носіях, які зазвичай використовуються в агрохімічних препаративних формах. Моногідрат у формі А рацемічної анти-сполуки формули (І) має значні переваги з точки зору стабільності при зберіганні в порівнянні з відомим аморфним збагаченим анти-формою матеріалом або навіть порівняно з модифікацією І. У порівнянні з аморфним матеріалом моногідрат у формі А внаслідок свого кристалічного стану має ті ж переваги, що і зазначені вище для модифікації І. Ці переваги є особливо вираженими для водних суспензій (таких як препаративні форми КС) і при зберіганні у твердій формі у вологому середовищі, оскільки моногідрат у формі А за цих умов набагато стабільніший у порівнянні з аморфним матеріалом або з модифікацією І. Агрохімічно активні інгредієнти або їх поліморфні форми, що мають першорядний інтерес для розробки нових активних інгредієнтів, є такими, які мають високу стабільність і в яких відсутні зазначені вище недоліки. Для моногідрату в формі А виконуються ці попередні умови. Моногідрат у формі А рацемічної анти-сполуки формули (І) одержували, як описано у прикладі РЗ. Моногідрат у формі А досліджували за допомогою порошкової рентгенографії (як описано вище для модифікації С рацемічної син-сполуки формули (І)) і одержували рентгенограму з характеристичним лініями з міжплощинними відстанями (значення міжплощинних відстаней в ангстремах), рівними 6,39 Å (малоінтенсивна), 6,08 Å (малоінтенсивна), 5,33 Å (інтенсивна), 4,07 Å (малоінтенсивна), 3,84 Å (середньої інтенсивності) і 3,47 Å (малоінтенсивна) (див. таблицю 3 або фіг. 7). Таблиця 3 Дослідження моногідрату в формі А рацемічної анти-сполуки формули (І) (порошкова рентгенограма) 2-Тета 13,08 13,96 14,69 16,26 16,81 18,34 20,34 21,23 22,24 Міжплощинна відстань (А) 6,81 6,39 6,08 5,50 5,33 4,90 4,43 4,25 4,07 Інтенсивність малоінтенсивна малоінтенсивна малоінтенсивна малоінтенсивна інтенсивна малоінтенсивна середньої інтенсивності малоінтенсивна малоінтенсивна 14 22,88 23,68 25,28 26,32 3,96 3,84 3,61 3,47 середньої інтенсивності середньої інтенсивності малоінтенсивна малоінтенсивна На відміну від цього, модифікація І має порошкову рентгенограму з іншими характеристичним лініями: 16,19 Å (дуже інтенсивна), 11,77 Å (інтенсивна), 9,47 Å (середньої інтенсивності), 5,49 Å (дуже інтенсивна), 5,16 Å (середньої інтенсивності), 4,61 Å (інтенсивна) і 4,22 Å (інтенсивна) (див. таблицю 2 або фіг. 4). За спектром комбінаційного розсіяння моногідрат у формі А відрізняється від модифікації І за формою і відносною інтенсивністю багатьох смуг (див. фіг. 8 при зіставленні з фіг. 5). Як зазначено вище, спектри знімали так, як описано для модифікації С рацемічної син-сполуки формули (І). Характеристичною для моногідрату в формі А також є термограма, одержана за допомогою ДСК (див. фіг. 9), яка зазвичай має широкий ендотермічний сигнал у діапазоні від 50 до 130 °C - в залежності від чистоти та експериментальних умов. Такий широкий сигнал характеристично відрізняється від сигналу модифікації І, який - також у чистій формі - має вузький пік зазвичай приблизно при 140 °C (див. фіг. 6). Як зазначено вище, обидва вимірювання проводили так, як описано для модифікації С рацемічної син-сполуки формули (І). Даний винахід бажано стосується моногідрату в формі А рацемічної анти-сполуки формули (І), де зазначена форма характеризується порошковою рентгенограмою, описаною за допомогою міжплощинних відстаней і відносних інтенсивностей, де зазначена порошкова рентгенограма містить наступні характеристичні лінії: 6,81 Å (малоінтенсивна), 6,39 Å (малоінтенсивна), 6,08 Å (малоінтенсивна), 5,50 Å (малоінтенсивна), 5,33 Å (інтенсивна), 4,90 Å (малоінтенсивна), 4,43 Å (середньої інтенсивності), 4,25 Å (малоінтенсивна), 4,07 Å (малоінтенсивна), 3,96 Å (середньої інтенсивності), 3,84 Å (середньої інтенсивності), 3,61 Å (малоінтенсивна) і 3,47 Å (малоінтенсивна). Даний винахід бажано стосується моногідрату в формі А рацемічної анти-сполуки формули (І), де зазначена форма характеризується порошковою рентгенограмою, представленою на фіг. 7. В одному варіанті здійснення даного винаходу моногідрат у формі А рацемічної анти-сполуки формули (І) має на термограмі, одержаній за допомогою диференціальної скануючої калориметрії, ендотермічний сигнал у діапазоні від 50 до 130 °C. В одному варіанті здійснення даного винаходу моногідрат у формі А рацемічної анти-сполуки формули (І) знаходиться в основному в чистій формі. У контексті даного винаходу "в основному чиста" означає, що бажано міститься не менше 75 мас. % моногідрату в формі А рацемічної антисполуки формули (І), більш бажано - не менше 80 мас. %. Хімічна природа матеріалу, який не є моногідрат у формі А рацемічної анти-сполуки формули (І), залежить від методики одержання та/або очищення і, принаймні, його частина може являти собою, наприклад, рацемічну син-сполуку формули (І), яка може перебувати у твердому розчині в 15 кристалічній матриці анти-сполуки або у формі індивідуального кристалічного або аморфного матеріалу. В іншому варіанті здійснення даного винаходу моногідрат у формі А рацемічної анти-сполуки формули (І) знаходиться у чистій формі. У контексті даного винаходу "чиста" означає, що міститься не менше 90 мас. % моногідрату в формі А рацемічної анти-сполуки формули (І), більш бажано - не менше 95 мас. %, ще більш бажано - не менше 98 мас. %. Композиції, що містять рацемічні син- і антисполуки формули (І) в нових твердих формах: Великомасштабне одержання рацемічних синабо анти-сполук формули (І), що мають високу чистоту, таку як чистота, яка становить не менше 98 мас. % рацемічної син-сполуки формули (І), пов'язано зі значними витратами. Оскільки і син-, і анти-сполуки мають фунгіцидну активність, з точки зору співвідношення вартість/ефективність може бути бажаним одержання змішаного продукту, що містить обидві сполуки. Такі змішані продукти зазвичай збагачені син- або анти-сполукою. Прикладом сильно збагаченого син-формою змішаного продукту є суміш, що має співвідношення син/анти, яке становить від 80:20 до 95:5. Іншим прикладом сильно збагаченого син-формою змішаного продукту є суміш, що має співвідношення син/анти, яке становить від 80:20 до 85:15. В основу даного винаходу також була покладена задача одержання сильно збагаченої синформою композиції, що містить рацемічну синсполуку формули (І) у твердій формі і рацемічну анти-сполуку формули (І) у твердій формі, які мають хороші характеристики з точки зору приготування композиції та її стабільності при зберіганні у вигляді твердої речовини або у вигляді типових препаративних форм, які використовуються в агрохімії, таких як концентрат суспензії (КС). Тому даний винахід також стосується композиції, що містить рацемічну син-сполуку формули (І) у твердій формі і рацемічну анти-сполуку формули (І) у твердій формі, в якій співвідношення кількості рацемічної син-сполука до кількості рацемічної анти-сполуки формули (І) становить від 80:20 до 95:5, бажано - від 80:20 до 90:10, більш бажано - від 80:20 до 85:15, ще більш бажано приблизно 85:15, в якій рацемічна син-сполука формули (І) знаходиться у кристалічній модифікації С, описаній вище і в якій принаймні частина рацемічної анти-сполуки формули (І) являє собою моногідрат у формі А, описаний вище. Приклад такої композиції (співвідношення син/анти = 84:16) одержували з використанням різних проміжних поліморфних форм, які солюбілізували у суміші метанол/вода (9:1) і перекристалізували, як описано у прикладі Р4 (див. також фіг. 10 і 11). Методику, описану у прикладі Р4b), повторювали з використанням як вихідної речовини кристалічного матеріалу сполуки формули (І), що має співвідношення син/анти, що складає 88:12 (одержаний за методикою, описаною у прикладі Р4а), чистота: 94,6 %). З цієї вихідної речовини також можна було одержати композицію, що містить ра 97267 16 цемічну син-сполуку формули (І) у кристалічній модифікації С і рацемічну анти-сполуку формули (І) у вигляді моногідрату в формі А. Іншу композицію (співвідношення син/анти = 88:12) одержували за допомогою інших поліморфних форм, які суспендували в суміші ацетон/вода (3:7 в масовому співвідношенні) і перекристалізували ("методика перетворення кристалів"), як це описано у прикладі Р5 (див. також фіг. 12 і 13). Відповідно, даний винахід також стосується способу одержання композиції, що включає рацемічний син-(9-ізопропіл-1,2,3,4-тетрагідро-1,4метанонафталін-5-іл)-амід 3-дифторметил-1метил-1Н-піразол-4-карбонової кислоти у твердій формі і рацемічний анти-(9-ізопропіл-1,2,3,4тетрагідро-1,4-метанонафталін-5-іл)-амід 3дифторметил-1-метил-1Н-піразол-4-карбонової кислоти у твердій формі, в якій співвідношення кількості син-аміду до кількості анти-аміду становить від 80:20 до 95:5, бажано - від 80:20 до 90:10, в якій син-амід знаходиться у кристалічній модифікації С, описаній вище і в якій принаймні частина анти-аміду являє собою моногідрат у формі А, описаний вище, який включає: (a) приготування розчину або суспензії синаміду і анти-аміду, в якій співвідношення кількості син-аміду до кількості анти-аміду становить від 80:20 до 95:5, бажано - від 80:20 до 90:10, в розчиннику або суспендувальному реагенті, (b) кристалізацію шуканої композиції з розчинника або суспендувального реагенту шляхом додавання запалювальних кристалів у формі: (b1) син-аміду у кристалічній модифікації С, описаній вище, або (b2) суміші син-аміду у кристалічній модифікації С, описаній вище і моногідрату в формі А анти-аміду, описаною вище, і (c) виділення шуканої композиції. У контексті даного винаходу термін "нові тверді форми сполуки формули (І)" використовується для позначення модифікації С рацемічної синсполуки формули (І), модифікації І рацемічної анти-сполуки формули (І), моногідрату в формі А рацемічної анти-сполуки формули (І) або будьяких сумішей цих твердих форм. Всі нові тверді форми сполуки формули (І) можна застосовувати для боротьби з мікроорганізмами, які призводять до хвороб корисних рослин, особливо - для боротьби з фітопатогенними грибами. Вони особливо ефективні щодо фітопатогенних грибів, що відносяться до наступних класів: аскоміцетів (наприклад, Venturia, Podosphaera, Erysiphe, Monilinia, Mycosphaerella, Uncinula); базидіоміцетів (наприклад, родів Hemileia, Rhizoctonia, Phakopsora, Puccinia, Tilletia); Fungi imperfecti (також відомі, як дейтероміцети; наприклад, Botrytis, Helminthosporium, Rhynchosporium, Fusarium, Septoria, Cercospora, Alternaria, Pyricularia і Pseudocercosporella); ооміцетів (наприклад, Phytophthora, Peronospora, Pseudoperonospora, Albugo, Bremia, Pythium, Pseudosclerospora, Plasmopard). У контексті даного винаходу "корисні рослини" зазвичай включають наступні види рослин: насіннєві фрукти, кісточкові фрукти, виноград, суниця, томати, картопля, перці, латук, цукровий буряк, 17 арахіс, пшеницю, жито, ячмінь, тритикале, овес, рис, кукурудзу, бавовну, сою, олійний ріпак, бобові культури, соняшник, кава, чай, цукрова тростина, банани, овочі, такі як огірки, боби і гарбуз, тютюн, фрукти та декоративні рослини у садівництві та виноградарстві, дерен і газонні рослини. Термін "корисні рослини" слід розуміти, як такий, що включає і (1) рослини, яким надана стійкість до гербіцидів, таких як бромоксиніл, або до або класів гербіцидів за допомогою звичайних методик селекції або генної інженерії; (2) рослини, які шляхом використання методики на основі рекомбінантної ДНК змінені таким чином, що вони здатні синтезувати один або більшу кількість токсинів, що надають селективну дію, таких, для яких відомо, наприклад, що вони виробляються бактеріями, що продукують токсини, особливо роду Bacillus; (3) рослини, які шляхом використання методики на основі рекомбінантної ДНК змінені таким чином, що вони здатні синтезувати протипатогенні речовини, що справляють селективний вплив, таких як, наприклад, так звані "пов'язані з патогенезом білки"; і (4) культури, зібраний урожай яких також може мати одну або більшу кількість характеристик (характеристик, які забезпечують кращу якість продукту), таких як характеристики, які змінюють склад жирних кислот у рослині/насінні, наприклад, змінюють вміст олеїнової кислоти та/або стеаринової кислоти, або характеристики, які дозволяють одержати промислові продукти, такі як, наприклад, фармацевтичні засоби (включаючи антитіла) та промислові ферменти (наприклад, фітазу, ксиланазу, глюканазу). Всі нові тверді форми сполуки формули (І) також ефективні для захисту натуральних речовин рослинного та/або тваринного походження, їх перероблених форм або технічного матеріалу від нашестя грибів. Кількість внесених нових твердих форм сполуки формули (І) залежить від різних факторів, таких як об'єкт обробки, такий як, наприклад, рослина, ґрунт або насіння; тип обробки, такий як, наприклад, обприскування, запилення або протруювання насіння; призначення обробки, таке як, наприклад, профілактичне або лікувальне; тип грибів, з якими проводять боротьбу або час внесення. Нові тверді форми сполуки формули (І) також можна застосовувати разом з іншими фунгіцидами, бактерицидами, гербіцидами, інсектицидами, нематоцидами, молюскоцидами або сумішами різних таких активних інгредієнтів. Нові тверді форми сполуки формули (І) можна використовувати в будь-якій звичайній формі, наприклад, у формі концентрату суспензії (КС), концентрату емульсії (КЕ) або текучого концентрату для обробки насіння (ТК). При використанні нових твердих форм сполуки формули (І) їх наносять на корисні рослини, місце їх зростання або матеріал для їхнього розмноження зазвичай у вигляді композиції (у звичайній формі) описаної вище. В одному варіанті здійснення даного винаходу нові тверді форми сполуки формули (І) використовують у формі концентрату суспензії (КС). Нові тверді форми сполуки формули (І) можна наносити на гриби, на корисні рослини, місце їх 97267 18 зростання або матеріал для їхнього розмноження, їх можна наносити до або після зараження грибами корисних рослин або матеріалу для їхнього розмноження. Термін "місце зростання" корисної рослини при використанні у даному винаході означає місце, на якому виростають корисні рослини, на якому висіяні матеріали для розмноження корисних рослин або на якому будуть поміщені в ґрунт матеріали для розмноження корисних рослин. Прикладом такого місця зростання є поле, на якому виростають культурні рослини. Термін "матеріал для розмноження рослин" слід розуміти, як такий, що означає всі генеративні частини рослини, такі як насіння, які можна застосовувати для розмноження останніх, і вегетативний матеріал, такий як черешки і бульби, наприклад, картопля; бажаний "матеріал для розмноження рослин" означає насіння. Нові тверді форми сполуки формули (І) є корисними для боротьби з такими хворобами корисних рослин: видами Alternaria фруктів і овочів, Botrytis cinerea суниці, томатів, соняшника, бобових культур, овочів і винограду, такими як Botrytis cinerea винограду, Cercospora arachidicola арахісу, Cochliobolus sativus злаків, видами Colletotrichum бобових культур, видами Erysiphe злаків, такими як Erysiphe graminis пшениці та Erysiphe graminis ячменю, Erysiphe cichoracearum і Sphaerotheca fuliginea гарбузових, видами Fusarium злаків і кукурудзи, Gaumannomyces graminis злаків і дерну, видами Helminthosporium кукурудзи, рису і картоплі, Hemileia vastatrix кави, видами Microdochium пшениці та жита, Mycosphaerella fijiensis бананів, видами і Phakopsora сої, такими як Phakopsora pachyrizi сої, видами Puccinia злаків, широколистяних культур і багаторічних рослин, такими як Puccinia recondita пшениці, Puccinia striiformis пшениці і Puccinia recondita ячменю, видами Pseudocercosporella злаків, такими як Pseudocercosporella herpotrichoides пшениці, Phragmidium mucronatum троянд, видами Podosphaera фруктів, видами Pyrenophora ячменю, такими як Pyrenophora teres Pyricularia oryzae рису, Ramularia. collo-cygni ячменю, видами Rhizoctonia бавовни, сої, злаків, кукурудзи, картоплі, рису і дерну, такими як Rhizoctonia solani картоплі, рису, дерну і бавовни, Rhynchosporium secalis ячменю, Rhynchosporium secalis жита, видами Sclerotinia дерну, латуку, овочів і, такими як Sclerotinia sclerotiorum олійного ріпаку та Sclerotinia homeocarpa дерну, видами Septoria злаків, сої та овочів, такими як Septoria tritici пшениці, Septoria nodorum пшениці і Septoria glycines сої, Sphacelotheca reilliana кукурудзи, видами Tilletia злаків, Uncinula necator, Guignardia bidwellii і Phomopsis viticola винограду, Urocystis occulta жита, видами Uromyces бобових культур, видами Ustilago злаків і кукурудзи, видами Venturia фруктів, такими як Venturia inequalis яблук, видами Monilinia фруктів і/або Penicillium цитрусових та яблук. При нанесенні на корисні рослини нові тверді форми сполуки формули (І) використовують при нормах витрати, що становлять від 5 до 2000 г АІ 19 (активного інгредієнта/га, бажано - від 10 до 1000 г АІ/га, наприклад, 50, 75, 100 або 200 г АІ/га; при нанесенні у формі композиції, норми витрати зазвичай складають від 20 до 4000 г всієї композиції на гектар. При використанні для обробки насіння зазвичай достатні норми витрати, що становлять від 0,001 до 50 г модифікації С на 1 кг насіння, бажано - від 0,01 до 10 г на 1 кг насіння. Даний винахід також стосується фунгіцидної композиції, що включає в якості активного інгредієнта нові тверді форми сполуки формули (І) в фунгіцидно ефективній кількості разом з відповідним носієм. Ці композиції, пропоновані у даному винаході, можна використовувати в будь-якій звичайній формі, в якій принаймні частина сполуки формули (І) знаходиться у твердому стані, наприклад, у формі подвійної упаковки (КК або KL), концентрату суспензії (КС), суспоемульсії (СЕ), диспергуючих у воді гранул (ДГ), емульгувальних гранул (ЕГ), емульгувального порошку (ЕП), масляної дисперсії (МД), текучої речовини, що змішується з маслом (ЗТ), надмалооб'ємної суспензії (НС), змочувального порошку (ЗП), технічного концентрату (ТК), диспергуючого концентрату (ДК), порошку для сухої обробки насіння (ПН), текучого концентрату для обробки насіння (ТН), диспергуючого у воді порошку для обробки насіння (ДН) або будь-якої технічно можливої препаративної форми, в якій принаймні частина сполуки формули (І) знаходиться у твердому стані, в комбінації з сільськогосподарсько прийнятними допоміжними речовинами. Бажано, якщо композиція знаходиться у формі концентрату суспензії (КС). Такі композиції можна приготувати звичайним способом, наприклад, шляхом змішування активного інгредієнта або активних інгредієнтів з відповідними для приготування препаративних форм інертними речовинами (розріджувачі, розчинники, наповнювачі і необов'язково інші інгредієнти, що використовуються для приготування препаративних форм, такі як поверхнево-активні речовини, біоциди, антифризи, сполучні, загусники і сполуки, які забезпечують додаткові ефекти). Зокрема, препаративні форми, які наносять у вигляді форм для обприскування, такі як диспергуючі у воді концентрати (наприклад, КС, ДК, СЕ і т. п.), змочувальні порошки та гранули, можуть містити поверхнево-активні речовини, такі як змочувальні і диспергуючі агенти та інші сполуки, які забезпечують додаткові ефекти, наприклад, продукт конденсації формальдегіду з нафталінсульфонатом, алкілкрилсульфонат, лігнінсульфонат, жирний алкілсульфат і етоксилований алкілфенол і етоксилований жирний спирт. Ці композиції також можуть містити додаткові пестициди, такі як, наприклад, фунгіциди, інсектициди або гербіциди. Препаративну форму для обробки насіння наносять на насіння за відомими методами з використанням композицій, пропонованих у даному винаході, і розріджувача у вигляді придатної для обробки насіння препаративної форми, наприклад, у вигляді водної суспензії або сухої порошкоподібної форми, що добре прилипає до насіння. Такі 97267 20 препаративні форми для обробки насіння відомі в даній області техніки. Зазвичай препаративні форми містять від 0,01 до 90 мас. % активного засобу, від 0 до 20 % сільськогосподарсько прийнятної поверхнево-активної речовини та від 10 до 99,99 % твердих або рідких інертних речовин, що використовуються для приготування препаративних форм, і допоміжної речовини(речовин), активний засіб являє собою принаймні модифікацію С, і необов'язково містять інші активні засоби. Концентровані форми композицій зазвичай містять приблизно від 2 до 80 %, бажано - приблизно від 5 до 70 мас. % активного засобу. Форми композицій, що наносяться, можуть наприклад, містити від 0,01 до 20 мас. %, бажано - від 0,01 до 5 мас. % активного засобу. У той час як наявні у продажу продукти бажано готують у вигляді концентратів, кінцевий споживач зазвичай використовує розбавлені препаративні форми. Даний винахід також стосується способу боротьби з хворобами корисних рослин або матеріалу для їх розмноження, викликаними фітопатогенами, який включає нанесення на корисні рослини, місце їх зростання або матеріал для їхнього розмноження композиції, що включає в якості активного інгредієнта нові тверді форми сполуки формули (І) в фунгіцидно ефективній кількості разом із відповідним носієм. Одержання нових твердих форм сполуки формули (І) проводять, наприклад, як це описано у наведеному нижче варіанті здійснення. Приклад Р1: Одержання син-сполуки формули (І) (чистота:> 99 %) у модифікації С а1) Одержання чистої рацемічної син-сполуки формули (І) за допомогою фракційної кристалізації 240 г Кристалічного (9-ізопропіл-1,2,3,4тетрагідро-1,4-метанонафталін-5-іл)-аміду 3дифторметил-1-метил-1Н-піразол-4-карбонової кислоти (чистота: 97,6 %; співвідношення син/анти 94:6; одержаний з використанням як вихідної речовини 9-ізопропіл-5-аміно-бензонорборнену, що має співвідношення син/анти, яке становить 9:1, як це описано у WO 04/035589 або WO 06/037632) змішували з 560 г метанолу при температурі 60 °C. Суміш нагрівали до 65 °C і перемішували, поки кристалічний матеріал не розчинявся. Розчин охолоджували протягом 20 хв. до температури 40 °C і потім протягом 2 год. до 25 °C. За цей час утворювався осад. Осад фільтрувати при 25 °C і сушили при 60 °C у вакуумі. Одержували 113 г чистого син-(9-ізопропіл-1,2,3,4-тетрагідро-1,4метанонафталін-5-іл)-аміду 3-дифторметил-1 метил-Ш-піразол-4-карбонової кислоти (чистота: >99 %, т. пл. 128 °C, вихід: 47 %). Кристалічний матеріал досліджували за допомогою диференціальної скануючої калориметрії і порошкової рентгенографії та ідентифікували, як кристалічну модифікацію В син-(9-ізопропіл-1,2,3,4-тетрагідро1,4-метанонафталін-5-іл)-аміду 3-дифторметил-1метил-1Н-піразол-4-карбонової кислоти; присутності модифікації А або С не виявляли. а2) Одержання чистої рацемічної син-сполуки формули (І) за допомогою хроматографії Збагачений син-формою 5-аміно-9ізопропілбензонорборнен (49,83 г, співвідношення 21 син/анти 9:1; одержаний, як описано у WO 04/035589 або WO 06/037632), хроматографували на силікагелі (4,7 кг) в суміші етилацетат-гексан(1:6). Перші елюювальні фракції з вмістом синформи > 98 % (газорідинна хроматографія) об'єднували (5,80 г) і кристалізували з гексану і одержували кристали (4,40 г, 8,8 %, т. пл. 57-58 °C) з змістом син-форми, що дорівнює 99,8 % (газорідинна хроматографія). 5-аміно-9-син-ізопропілбензонорборнен (7,32 г, 99,8 % син-форми, одержаний, як описано вище) вводили у реакцію з 5-дифторметил-2-метилпіразол-4-карбоновою кислотою (8,33 г, 1,3 екв., одержаною, як описано у WO 04/035589), хлорангідридом біс-(2-оксо-3-оксазолідиніл)-фосфінової кислоти (12,96 г, 1,4 екв.) і триетиламіном (9,2 г, 2,5 екв.) у дихлорметані (100 мл) при кімнатній температурі протягом 21 год. і після обробки насиченим водним розчином NaHCO3 і очищення на силікагелі в суміші етилацетат-гексан (2:3) одержували в'язке масло. Кристалізація з гексану давала потрібний продукт (12,1 г, 92,6 %, т. пл. 128130 °C, 99,2 % син-форми (газорідинна хроматографія)). b) Одержання рацемічної син-сполуки формули (І) у модифікації С 14 мг Кристалічного син-(9-ізопропіл-1,2,3,4тетрагідро-1,4-метанонафталін-5-іл)-аміду Здифторметил-1-метил-1Н-піразол-4-карбонової кислоти, що має чистоту > 99 %, одержаного, як описано вище, змішували з 0,4 мл о-ксилолу. Суміш нагрівали при 40 °C, поки кристалічний матеріал не розчинявся, розчин витримували протягом 2 год. при 40 °C. Розчин охолоджували до 5 °C зі швидкістю охолодження, що дорівнює 10 °C/год., і потім витримували при 5 °C протягом 10 год. За цей час утворювався осад. Надлишок розчинника видаляли і кристали сушили у струмі азоту. Одержували син-(9-ізопропіл-1,2,3,4-тетрагідро-1,4метанонафталін-5-іл)-амід 3-дифторметил-1метил-1Н-піразол-4-карбонової кислоти (чистота: >99 %, т. пл. 141 °C). Кристалічний матеріал досліджували за допомогою диференціальної скануючої калориметрії і порошкової рентгенографії та ідентифікували, як кристалічну модифікацію С син(9-ізопропіл-1,2,3,4-тетрагідро-1,4метанонафталін-5-іл)-аміду 3-дифторметил-1 метил-1Н-піразол-4-карбонової кислоти присутності модифікації А або В не виявляли (див. фіг. 1, 2 і 3). Приклад Р2: Одержання рацемічної антисполуки формули (І) у модифікації І Збагачений анти-формою 5-аміно-9ізопропілбензонорборнен (42 г, співвідношення син/анти 3:7; одержаний, як описано у WO 04/035589 або WO 06/037632) хроматографували на силікагелі (2,1 кг) у суміші етилацетат-гексан (1:7). Останні елюювальні фракції з вмістом антиформи > 97 % (1,2 г, газорідинна хроматографія) об'єднували і повторно хроматографували на силікагелі (250 г) у етилацетаті і одержували 0,72 г (1,96 %) кристалічної твердої речовини (т. пл. 64 °C) з вмістом анти-форми, що дорівнює 99,2 % (газорідинна хроматографія). 97267 22 5-аміно-9-анти-ізопропілбензонорборнен (0,72 г, 99,2 % анти-форми, одержаний, як описано вище) вводили у реакцію з 5-дифторметил-2-метилпіразол-4-карбоновою кислотою (0,76 г, 1,2 екв.), хлорангідридом біс-(2-оксо-3-оксазолідиніл)фосфінової кислоти (1,0 г, 1,2 екв.) і триетиламіном (0,87 г, 2,4 екв.) у дихлорметані (25 мл) при кімнатній температурі протягом 3 годин і після обробки насиченим водним розчином NaHCO3 і очищення на силікагелі в суміші етилацетат-гексан (1:2) одержували в'язке масло. Кристалізація з гексану давала потрібний продукт (1,18 г, вихід: 91,7 %, т. пл. 140 °C, 99,4 % анти-форми (газорідинна хроматографія)). Кристалічний матеріал досліджували за допомогою диференціальної скануючої калориметрії і порошкової рентгенографії та ідентифікували, як кристалічну модифікацію І анти-(9-ізопропіл-1,2,3,4-тетрагідро-1,4метанонафталін-5-іл)-аміду 3-дифторметил-1метил-1Н-піразол-4-карбонової кислоти присутності інших кристалічних форм не виявляли (див. фіг. 4, 5 і 6). Приклад Р3: Одержання моногідрату рацемічної анти-сполуки формули (І) в модифікації А 75 мг Кристалічного анти-(9-ізопропіл-1,2,3,4тетрагідро-1,4-метанонафталін-5-іл)-аміду Здифторметил-1-метил-1Н-піразол-4-карбонової кислоти, що має чистоту > 99 %, одержаного, як описано вище змішували з 1 мл суміші вода/метанол (суміш у масовому співвідношенні 1:4) при температурі 45 °C і обробляли ультразвуком до розчинення матеріалу з утворенням прозорого розчину. Розчин витримували при температурі 45 °C протягом 10 хв. За цей час утворювався осад. Надлишок розчинника видаляли і кристали сушили у струмі азоту. Одержували кристалічний матеріал анти-(9-ізопропіл-1,2,3,4-тетрагідро-1,4метанонафталін-5-іл)-аміду 3-дифторметил-1метил-1Н-піразол-4-карбонової кислоти (чистота: > 99 %). Кристалічний матеріал досліджували за допомогою диференціальної скануючої калориметрії і порошкової рентгенографії та ідентифікували, як моногідрат анти-(9-ізопропіл-1,2,3,4-тетрагідро1,4-метанонафталін-5-іл)-аміду 3-дифторметил-1метил-1Н-піразол-4-карбонової кислоти у формі А. Присутності інших кристалічних форм не виявляли (див. фіг. 7, 8 і 9). Приклад Р4: Одержання суміші рацемічної син-сполуки формули (І) у модифікації С і моногідрату рацемічної анти-сполуки формули (І) у формі А (співвідношення син/анти 84:16) шляхом кристалізації з розчину a) Одержання сполуки формули (І) До розчину 203 кг 9-ізопропіл-5-амінобензонорборнену (співвідношення син/анти 84:16, одержаного, як описано у WO 04/035589 або WO 06/037632; 0,42 кмоля, 46 % розчин в хлорбензолі) і 47 кг триетиламіну (0,46 кмоля, 1,1 екв.) у 145 кг хлорбензолу при 40 °C протягом 2 год. додавали 201 кг 3-дифторметил-1-метил-1Н-піразол-4карбонілхлориду (47 % розчин в хлорбензолі, 0,42 кмоля, 1 екв.) і перемішували протягом 15 хв. Після додавання води і хлористоводневої кислоти (встановлювалося значення рН, що дорівнює 6-7) органічну фазу екстрагувати хлорбензолом. Орга 23 нічний фазу концентрували шляхом відгону хлорбензолу. Після кристалізації із суміші метанол/вода (суміш у масовому співвідношенні 3:1) одержували 142 кг (9-ізопропіл-1,2,3,4-тетрагідро1,4-метанонафталін-5-іл)-аміду 3-дифторметил-1метил-1Н-піразол-4-карбонової кислоти (т. пл. 113114 °C; чистота: 93,8 %; співвідношення син/анти 84:16 за даними газової хроматографії, вихід: 88,6 %). Кристалічний матеріал досліджували за допомогою диференціальної скануючої калориметрії і порошкової рентгенографії та ідентифікували, як кристалічну модифікацію А син-(9-ізопропіл1,2,3,4-тетрагідро-1,4-метанонафталін-5-іл)-аміду 3-дифторметил-1-метил-1Н-піразол-4-карбонової кислоти, присутності іншого кристалічного матеріалу не можна було виявити. З цих даних (наприклад, відсутність індивідуальної кристалічної антиформи) випливає, що рацемічна анти-сполука формули (І), ймовірно, знаходилась у твердому розчині у кристалічній матриці рацемічної син-сполуки формули (І). b) Одержання суміші рацемічної син-сполуки формули (І) у модифікації С і моногідрату рацемічної анти-сполуки формули (І) у формі А 2 г Кристалічного матеріалу, отриманого, як цс описано вище в прикладі Р4а), змішували з 12 г суміші метанол/вода (суміш у масовому співвідношенні 9:1). Суміш нагрівали до 50 °C і перемішували, поки кристалічний матеріал не розчинявся, і розчин перемішували протягом 2 год. при 40 °C. Розчин охолоджували до 10 °C зі швидкістю охолодження, що дорівнює 15 °C/год. Після того, як встановлювалася температура, рівна 36 °C, додавали 0,1 г рацемічної син-сполуки формули (І) у кристалічній модифікації С (отриманий, як описано вище у прикладі Р1). Потім суміш витримували при 10 °C протягом 48 год. За цей час утворювався шуканий осад. Надлишок розчинника видаляли і кристали сушили у струмі азоту. Отримували кристалічний матеріал. Кристалічний матеріал досліджували за допомогою диференціальної скануючої калориметрії і порошкової рентгенографії та ідентифікували, як суміш рацемічної син-сполуки формули (І) у модифікації С і моногідрату рацемічної анти-сполуки формули (І) у формі А. Присутності інших кристалічних форм не виявляли (див. фіг. 10а, 10b і 11). Із зіставлення рентгенограми матеріалу (див. фіг. 10b, діаграма А) з рентгенограмою модифікації С (див. фіг. 10b, діаграма В) ясно, що, оскільки є додаткові плечі між піками, міститься другий кристалічний матеріал. Додаткові піки при 2-тета, рівних 13,96, 16,81, 21,23 і 23,68, і плече при 13,08 можна пов'язати з характеристичним піками, що відносяться до моногідрату в формі А (див. фіг. 10b, діаграма С). З іншого боку, не виявляється додаткового піку, який можна було б пов'язати з модифікацією І (див. фіг. 4); особливо важливо, що відсутній інтенсивний пік при 2-тета, що дорівнює 5,46. На термограмі, одержаній за допомогою ДСК (див. фіг. 11), міститься ендотерма плавлення з вузьким піком близько 132 °C - характеристичним для модифікації С - і широким ендотермічний сиг 97267 24 налом у діапазоні від 50 до 75 °C - також характеристичним для моногідрату в формі A. Приклад Р5: Одержання суміші рацемічної син-сполуки формули (І) у модифікації С і моногідрату рацемічної анти-сполуки формули (І) у формі А (співвідношення син/анти одно 88:12) шляхом кристалізації із суспензії. Вихідною речовиною був кристалічний матеріал, що представляє собою суміш рацемічної синсполуки формули (І) у кристалічних модифікаціях А і В одержаний, як описано вище (співвідношення син-анти одно 88:12, чистота: 96 %, як описано у прикладі Р4а), у цьому матеріалі анти-сполука, ймовірно, знаходилась у твердому розчині в матрицях син-сполуки). 431 кг вихідної речовини суспендували у 2443 кг суміші ацетон/вода (суміш у масовому співвідношенні 3:7). Суспензію нагрівали до 40 °C і вносили запал у вигляді суспензії 3 кг суміші рацемічної син-сполуки формули (І) у кристалічній модифікації С і додавали моногідрат рацемічної анти-сполуки формули (І) у формі А (співвідношення сип/анти 88:12, одержаний за методикою, описаною у прикладі Р4b)) у 17 кг суміші ацетон/вода (суміш у масовому співвідношенні 3:7). Суспензію перемішували протягом 6 годин при 40 °C. За цей час утворювався шуканий осад. Суспензію охолоджували до 25 °C зі швидкістю охолодження, то дорівнює 15 °C/год. Суспензію витримували при 25 °C протягом 1 год. Осад фільтрувати при 25 °C і сушили при 40 °C. Одержували 391 кг кристалічного матеріалу (співвідношення син/анти: 88:12, чистота: 94 %). Кристалічний матеріал досліджували за допомогою диференціальної скануючої калориметрії і порошкової рентгенографії та ідентифікували, як суміш рацемічної син-сполуки формули (І) у модифікації С і моногідрату рацемічної анти-сполуки формули (І) в формі А. Присутності інших кристалічних форм не виявляли (див. фіг. 12а, 12b і 13). Як для прикладу Р4: із зіставлення рентгенограми матеріалу (див. фіг. 12b, діаграма А) з рентгенограмою модифікації С (див. фіг. 12b, діаграма В) ясно, що, оскільки є додаткові плечі між піками, міститься другий кристалічний матеріал. Додаткові піки при 2-тета, ріпних 13,96, 16,81, 21,23 і 23,68, і плече при 13,08 можна пов'язати з характеристичним піками, що відносяться до моногідрату в формі А (див. фіг. 12b, діаграма С). З іншого боку, не виявляється додаткового піку, який можна було б пов'язати з модифікацією І (див. фіг. 4); особливо важливо, що відсутній інтенсивний пік при 2-тета, що дорівнює 5,46. Термограма, одержана за допомогою ДСК (див. фіг. 13), також дуже схожа з термограмою матеріалу, одержаного у прикладі Р4. На ній є ендотерма плавлення з вузьким піком близько 132 °C - характеристичним для модифікації С - і широким ендотермічний сигналом у діапазоні від 50 до 90 °C - також характеристичним для моногідрату в формі А. Приклади препаративних форм Наведені нижче приклади призначені для ілюстрації даного винаходу, "активний інгредієнт" означає нову тверду форму сполуки формули (І). 25 97267 Концентрати суспензій активний інгредієнт пропіленгліколь нонілфеноловий ефір поліетиленгліколю лігносульфат натрію карбоксиметилцелюлоза силіконове масло (у формі 75 % емульсії у воді) вода Екструдовані гранули 40 % 10 % 6% 10 % 1% 1% 32 % Тонкоподрібнений активний інгредієнт ретельно змішують з іншими компонентами препаративної форми і одержують концентрат суспензії, який можна розбавити водою до будь-якого необхідного ступеня. За допомогою таких розведених препаратів живі рослини, а також матеріал для розмноження рослин можна обробити і захистити від зараження мікроорганізмами шляхом обприскування, поливу або занурення. Змочувальні порошки а) активний інгредієнт 25 % лігносульфат натрію 5% лаурилсульфат натрію 3% діізобутилнафталінсульфонат натрію високодиспергована кремнієва 5% кислота каолін 62°% b) 75 % 5% 10 % 10 % Активний інгредієнт ретельно змішують з іншими компонентами препаративної форми і суміш ретельно розмелюють на придатному млині і одержують змочувальні порошки, які можна розбавити водою і одержати суспензії необхідної концентрації. Порошок для сухої обробки насіння а) активний інгредієнт 25 % легке мінеральне масло 5% високодиспергована кремнієва 5% кислота каолін 65 % тальк b) 75 % 5% 20 % Активний інгредієнт ретельно змішують з іншими компонентами препаративної форми і суміш ретельно розмелюють на придатному млині і одержують порошки, які можна безпосередньо використовувати для обробки насіння. Порошок для обпилювання активний інгредієнт тальк каолін а) 5% 95 % 26 b) 6% 94 % Готові для застосування дуети одержують шляхом змішування активного інгредієнта з носіями і розмелювання суміші на придатному млині. Такі порошки можна використовувати для сухої обробки гасіння. активний інгредієнт лігносульфат натрію алкілнафталінсульфонат натрію каолін мас./мас. % 15-80 2-10 2-5 5-81 Активний інгредієнт змішують і розмелюють з іншими компонентами препаративної форми і суміш зволожують водою. Суміш екструдують і потім сушать у потоці повітря. Текучі концентрати для обробки насіння активний інгредієнт 40 % пропіленгліколь 5% співполімер бутанолу з пропіленок2% сидом/етиленоксидом тристиріл фенол етоксилат 2% 1,2-бензізотіазолін-3-он 0,5 % кальцієва сіль моноазопігменту 5% силіконове масло (у формі 75 % 0,2 % емульсії у воді) вода 45,3 % Тонкоподрібнений активний інгредієнт ретельно змішують з іншими компонентами препаративної форми і одержують концентрат суспензії, який можна додатково розбавити водою і нанести на насіння. За допомогою таких розведених препаратів матеріал для розмноження рослин можна обробити і захистити від зараження мікроорганізмами шляхом обприскування, поливу або занурення. Опис креслень На фіг. 1 наведена рентгенограма, на фіг. 2 наведено спектр комбінаційного розсіяння та на фіг. 3 наведена діаграма ДСК для кристалічної модифікації С рацемічної син-сполуки формули (І), одержаної у прикладі Р1. На фіг. 4 наведена рентгенограма, на фіг. 5 наведено спектр комбінаційного розсіяння та на фіг. 6 наведена діаграма ДСК для кристалічної модифікації І рацемічної анти-сполуки формули (І), одержаної у прикладі Р2. На фіг. 7 наведена рентгенограма, на фіг. 8 наведено спектр комбінаційного розсіяння та на фіг. 9 наведена діаграма ДСК для моногідрату в формі А рацемічної анти-сполуки формули (І), одержаного у прикладі РЗ. На фіг. 10а наведена рентгенограма і на фіг. 11 наведена діаграма ДСК для суміші рацемічної син-сполуки формули (І) в модифікації С і моногідрату рацемічної анти-сполуки формули (І) у формі А (співвідношення син/анти 84:16), одержаного у прикладі Р4. На фіг. 10b наведено зіставлення рентгенограм: (A) суміші, одержаної у прикладі Р4, (B) чистої рацемічної син-сполуки формули (І) у модифікації С, одержаної у прикладі Р1 (фіг. 10b, діаграма В збігається з наведеною її а фіг. 1), і (C) чистого моногідрат рацемічної антисполуки формули (І) в формі А, одержаного у прикладі Р3 (фіг. 10b, діаграма С збігається; наведеною на фіг.7). На фіг. 12а наведена рентгенограма і на фіг. 13 наведена діаграма ДСК для суміші рацемічної 27 син-сполуки формули (І) у модифікації С і моногідрату рацемічної анти-сполуки формули (І) в формі А (співвідношення син/анти 88:12), одержаного у прикладі Р5. На фіг. 12b наведено зіставлення рентгенограм: (A) суміші, одержаної у прикладі Р5, 97267 28 (B) чистої рацемічної син-сполуки формули (І) у модифікації С, одержаної у прикладі Р1 (фіг. 12b, діаграма В збігається з наведеною на фіг. 1), і (C) чистого моногідрат рацемічної антисполуки формули (І) в формі А, одержаного у прикладі Р3 (фіг. 12b, діаграма С збігається і наведеною на фіг. 7). 29 97267 30 31 97267 32 33 97267 34 35 97267 36 37 Комп’ютерна верстка А. Крижанівський 97267 Підписне 38 Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601