Спосіб визначення пошкодженості клопом черепашкою зерна злакових культур

Винахід відноситься до сільського господарства та хлібопереробної промисловості, до контролю посівних та хлібопекарських якостей, а саме до визначення пошкодженості зерна комахами. Якість зерна в значній мірі залежить від пошкодження його шкідниками. Так. при пошкодженні клопом черепашкою знижуються його хлібопекарські, кормові та посівні якості. Відомо, що якість залежить від Інтенсивності пошкоджень, тому дуже важливо визначити його рівень. Найбільш близьким технічним рішенням, обраним як прототип, є спосіб визначення пошкодженості насіння зернобобових культур жуками - зернівками і листокрутками. Для цього насіння на капроновій сітці опускають в 1%-ний розчин йоду в йодистому калії. Через 1-1,5 хв. сітку з насінням переносять в 0,5%-ний розчин натру технічного на 30 с, потім луг змивають водою протягом 15-20 с. Після обробки вхідні отвори, пророблені личинками чи місця проколів, забарвлюються в чорний колір і стають помітними у вигляді дрібних округлих плям, по наявності котрих судять про ступінь заселеності чи пошкодженості зерна. Проте вказаний спосіб має ряд недоліків: 1. Необхідність роботи з лугами. 2. Труднощі визначення виду шкідника, що важливо для хлібопекарської промисловості. В основу винаходу покладено завдання удосконалити спосіб визначення пошкодженості клопом черепашкою зерна злакових культур, в якому те нове, що фарбник контактує безпосередньо з ендоспермом, дозволило б забезпечити підвищення точності і швидкості визначення пошкодженості зерна злакових культур. Поставлене завдання досягається тим, що в способі визначення пошкодженості клопом черепашкою зерна злакових культур шляхом обробки його розчином йоду і візуального визначення пошкодженості по ступеню забарвлення, згідно винаходу, зернівки розрізають вздовж борозенки і їх половинки промивають у воді, витримують на фільтровальному папері протягом 3-5 хв. і обробляють 0,3-0,5% спиртовим розчином йоду. Співставлений з прототипом рішення, яке заявляється показує, що спосіб, який заявляється, відрізняється від відомого тим, що з фарбником контактує не поверхня зерна, а ендосперм і головна увага звертається не на пошкодження зовнішніх покривів /як шкідниками, так, і механічними подразниками/, а на зміни структури ендосперму, який потрапив під дію ферментів слини черепашки. Відомі технічні рішення /3, 4/ в котрих використовуються хімічні реагенти для визначення місць пошкодження. Проте, при цьому неможливо відрізнити пошкодження клопами і іншими шкідниками. В той же час, в способі, який заявляється, фарбник реагує безпосередньо з продуктом розкладу білково-вуглеводного комплексу зерна, який зазнав вплив ферментативної обробки клопом-черепашкою. Обробка розрізаного зерна спиртовим розчином йоду дозволяє миттєво визначити пошкодженість за рахунок швидкої реакції між фарбником і розпушеною обробленою протеолітичними ферментами клопа частиною ендосперму в порівнянні з непошкодженою частиною, де крохмаль знаходиться в комплексному з'єднанні з білками, більш стійким до реагентів ніж окремі компоненти. Точність оцінки пошкодженості забезпечується за рахунок можливості безпосереднього порівняння забарвлення зруйнованого і незруйнованого черепашкою ендосперму. Запропонований спосіб визначення пошкодженості клопом черепашкою зерна злакових культур здійснювали таким чином. Як зразки використовували зерно озимої пшениці сорту Обрій, а також ярого ячменю Одеський 100 і Зерноградський 73, на котрому в період вегетації харчувалися клопи /до 50 екз./м2/. Кожен із зразків складався Із 100 зерен в 4-разовому повторенні по всіх культурах і сортах. Для проведення аналізів застосовували дошку розбірну, бінокуляр-МБС-2, скальпель, голку препарувальну, чашка ПетрІ, мірний циліндр, колбу на 500 мл, сітку капронову, лупу зернову 4.5-кратну по ГОСТ-25706-83, секундомір, папір фільтрувальний по ГОСТ-12026-76, йод кристалічний по ГОСТ 4139-79, калій йодистий по ГОСТ 4232-74. 1% розчин натру їдкого технічного по ГОСТ 2263-79, розчин йоду спиртовий 5%-ний. Заздалегідь готували 0,3-0,5%-ний розчин спиртовий йоду, для чого 1 мл звичайного 5%-ного розчину йоду розводили в 10-15 мл дистильованої води. Крім того готували 1% розчин йоду в йодистому калії, Для цього в мірну колбу місткістю 500 см3 з притертим корком висипали 10 г йодистого калію, розчиняли в невеликій кількості води і додавали 5 г кристалічного йоду, збовтували до повного розчинення йоду і доливали воду до об'єму 500 см3. Зразки аналізували трьома способами: 1/. Візуально з просвічуванням зерна; 2/. По способу прототипу; 3/. По запропонованому способу. При аналізі по першому способу зерно в чашці Петрі вміщували на столик мікроскопу МБС-2, освітлювали його знизу і аналізували візуально по наявності темних плям, які позначають зруйнований черепашкою ендосперм. По способу прототипу зерно на капроновій сітці занурювали на 1 хв. в 1% розчин йоду в йодистому калії, потім вміщували на 30 с в 0,5%-ний розчин їдкого натру і промивали після цього водою на протязі 15-20 с Аналіз проводили по почорнінню точок проколів. По запропонованому способу зерно розрізали скальпелем вздовж борозенки, промивали половинки протягом 15-20 с під слабким струменем води, підсушували 3-5 хв. на листку фільтровального паперу і обробляли з піпетки кожну половинку 0,5% розчином йоду. При цьому зруйновані частинки ендосперму моментально забарвлювалися в Інтенсивний синій колір, а непошкоджені місця набували таке забарвлення через 20-30 с. Результати аналізу представлені в таблиці. Таким чином, як свідчать дані таблиці використання запропонованого способу, визначення пошкодженості клопом черепашкою зерна злакових культур забезпечує в порівнянні з відомими способами такі переваги: 1. Точність визначення пошкодженості підвищується в 1,3-3,8 рази. 2: Виключається необхідність використання їдкого натру, чим підвищується безпека роботи.