Спосіб влаштування пальового фундаменту

Корисна модель відноситься до способу влаштування пальового фундаменту і може бути використаний при влаштуванні пальового фундаменту в слабких водонасичених ґрун тах. Відомий спосіб влаштування фундаментів у складних інженерно-геологічних умовах, коли перед трамбуванням сипучого матеріалу у виїмці розміщують смуги те хнічної тканини з приляганням її до стінок виїмки, втрамбовують у нижню частину виїмки сипучий матеріал шарами і розміщують у виїмці додаткові смуги технічної тканини, при чому баластний матеріал ущільнюють втрамбовуючи його окремими порціями по висоті, з розміщенням між ними кінців смуг те хнічної тканини і шару в'яжучого розчину [1]. Недоліками цього способу є досить велика трудомісткість виконання робіт і тим самим низька продуктивність, у зв'язку з складністю розміщення у виїмці технічної тканини і великим обсягом додаткових робіт по переміщенню допоміжного устаткування з місця однієї виїмки на місце іншої. Найбільш близьким до корисної моделі, що пропонується, є спосіб влаштування паль у лесових просадочних ґрунтах, де у ґрунт занурюють палю з поширеним наконечником і ведуть заповнення пазух між тілом палі і ґрунтовим масивом піщаною сумішшю з додаванням гідрофільних поверхнево-активних речовин [2]. Цей спосіб прийнятий за прототип. Недоліком цього способу є незначна несуча здатність паль, що влаштовані, за рахунок невеликого опору піщаного шару тіла пальового фундаменту при горизонтальному переміщенні частинок ґрунту, внаслідок його просідання. Домішки ПАР (поверхнево-активні речовини) з піщаним ґрунтом передають на палю тільки зменшені навантаження зсуву, внаслідок своєї поверхневої гідрофільності. В основу корисної моделі поставлено задачу зменшення трудомісткості і тим самим підвищення продуктивності виконання пальових робіт у слабкому водонасиченому ґрунті. Також в основу корисної моделі поставлено задачу підвищення несучої здатності пальового фундаменту. Поставлена задача досягається таким чином, що спосіб влаштування пальового фундаменту, при якому у ґрунт занурюють палю з поширеним наконечником і ведуть заповнення пазух між тілом палі і фунтовим масивом піщаною сумішшю з додаванням поверхнево-активних речовин, згідно з корисною моделлю, полягає в тому, що перед зануренням відомими способами пустотної залізобетонної палі з поширеним наконечником до її тіла попередньо прикріплюють 2-3 шара полімерної сітки для армування навколишнього шару, і при досягненні проектної відмітки залягання ведуть подачу через передбачені отвори в тілі залізобетонної палі піщаної суміші наростаючим тиском. Використання цього способу влаштування пальового фундаменту дозволяє: 1). Знизити трудомісткість за рахунок спрощення робіт по зануренню тканини, що армує у свердловину палі, відмову від допоміжних, складних у роботі механізмів по зануренню матеріалу тканини у свердловину. Тим самим збільшується продуктивність виконання робіт даного виду. 2). При армуванні основи масиву ґрунту пальового фундаменту полімерними сітками відбувається зменшення осадки основи майже у 2 рази в порівнянні з неармованою. Це можна пояснити тим, що, оболонка сітки сприймаючи вертикальне навантаження концентрує його по своїй поверхні, тим самим переводячи якусь частину в горизонтальну площину включаючи в роботу більший масив ґрунту. Це приводить до збільшення ширини стиснутої зони, тим самим зменшується тиск на нижні шари основи. 3). Піщана суміш, що має підвищену поверхневу гідрофільність внаслідок додавання домішок ПАР (поверхнево-активних речовин) має низький опір зсуву при замочуванні, і внаслідок цього передає на палю менші зсувні навантаження, що виникають на границі просадочного і піщаного ґрунту. На Фіг.1 зображено занурення залізобетонної пустотної палі з закріпленою полімерною сіткою, на Фіг.2 подача піщаної суміші при наростаючому тиску через передбачені отвори в тілі пусто тної залізобетонної палі. Пальовий фундамент 1 складається з зануреної у слабкий водонасичений грунт 2 пустотної палі з наконечником 3 і закріпленої на тілі палі полімерної сітки 4 і пазух заповненими піщаним ґрунтом 5. Спосіб реалізується в наступній послідовності. У слабкий водонасичений ґрунт 2 занурюється (наприклад, внаслідок забивки дизель молотом 9) пустотна залізобетонна паля 3 з поширеним наконечником і попередньо закріпленої на її трубчастій частині у 2-3 шари полімерної сітки 4, причому при попередньому закріпленні довжину сітки збільшують відносно довжини трубчасто ї частини палі 3 на 4-5d, де d-діаметр свердловини. Сітку зв'язують полімерними прутками для легкого і надійного занурення у свердловину, міцність прутків, що зв'язує сітку приймають таким чином, щоб при наступній подачі піщаної суміші під тиском вони розривалися. При обгортанні тіла палі 3 сіткою 4 вертикальні шви влаштовують з перехльостом та зміщенням відносно стику попереднього шару. Причому для більшої міцності проти розриву, полімерну сітку 4 виконують з чередуванням різних по товщині прутків і з розміром чарунки сітки 3-5см. Після повного занурення палі 3 приступають до подачі піщаного суміші 5, яка готується з додаванням домішок розчинних у воді, що не зменшують фільтраційні властивості піщаного шару та слабкого водонасиченого ґрунту, наприклад, на відміну від найближчого аналога, можна використовувати домішок у виді солі сульфонірованих полімерів в обсязі 0,1-0,3% від загальної маси суміші. Додавання домішок ведуть для зниження обсягу води при достатній пластичності суміші 5, для нормальної роботи розчинонасосів 6, також для утворення просторової полімерної структури солі з частинками піску, яка буде протидіяти коагуляції частинок, при будь-якому стані твердої фази. Подача піщаної суміші 5 ведеться з наростаючим тиском через передбачені в тілі палі на заводах залізобетонних конструкцій отвори 7. Тиск варіюється таким чином, що спочатку подається суміш під тиском 0,5-0,7атм, задля запобігання розриву полімерної сітки 4. Наростання ведеться до граничного тиску рівного 22,5атм. Після кінцевого етапу нагнітання, в тіло палі через ті ж отвори подають цементне молоко 8, задля стабілізації напружень на масив слабкого водонасиченого ґрунту (на фігурах не показано). Література 1. Авторское свидетельство СССР №1574735, кл. Е02D27/28, 1990. 2. Авторское свидетельство СССР №848531, кл. Е02D27/34, 1981