Пристрій для стиснення уламків шийки стегна

Пристрій для стиснення уламків шийки стегна, що виготовлений у вигляді гвинтового стержня, встановленого на опорній площині, оснащеній засобами кріплення до тіла пацієнта, який відрізняється тим, що опорна площина виготовлена у вигляді рамки, виконаної з можливістю розташування по периметру операційної рани і оснащеної рухомою накладною пластиною, яка має різьбовий канал для переміщення гвинтового стержня. Корисна модель стосується медицини, а саме спеціального хірургічного інструментарію, і може бути використана при оперативному лікуванні переломів шийки стегна. Відомий пристрій для стиснення уламків шийки стегна, виготовлений у вигляді гвинтового стержня, встановленого на опорній площині, оснащеній засобами кріплення до тіла пацієнта [1]. Недолік відомого пристрою полягає у недостатньому рівні технологічності його кріплення до тіла пацієнта, що унеможливлює використання пристрою під час операцій з приводу переломів шийки стегна. Недостатня технологічність пристрою також полягає у нерухомості позиції накладної' пластини, що обмежує оперативні можливості просторового орієнтування гвинтового стержня, як основного елементу стиснення уламків шийки стегна, а отже - знижує клінічну ефективність застосування пристрою в цілому. В основу корисної моделі поставлене завдання вдосконалити відомий пристрій, у якому шляхом введення додаткових елементів керованого просторового орієнтування гвинтового стержня досягають підвищення рівня точності співставлення кісткових уламків шийки стегна і надійності їх стиснення, а отже - покращення лікувальної ефективності від застосування пристрою в цілому. Поставлене завдання вирішують тим, що у пристрої для стиснення уламків шийки стегна, виготовленому у вигляді гвинтового стержня, встановленого на опорній площині, оснащеній засобами кріплення до тіла пацієнта, відповідно до корисної моделі опорна площина виготовлена у вигляді рамки, виконаної з можливістю розташу вання по периметру операційної рани і оснащеної рухомою накладною пластиною, яка має різьбовий канал для переміщення гвинтового стержня. Перелік ФІГУР креслень. Фіг.1. Пристрій на тілі пацієнта (початковий етап операції, вигляд спереду). Фіг.2. Пристрій на тілі пацієнта (початковий етап операції, вигляд збоку). Фіг.З. Пристрій на тілі пацієнта (завершальний етап операції, вигляд спереду). Конкретно пристрій для стиснення уламків шийки стегна складається з опорної площини у вигляді рамки 1 (Фіг. 1, 2, 3), на якій рухомо встановлена накладна пластина 2 з різьбовим каналом, в який введений гвинтовий стержень 3. Рамка 1 оснащена елементами кріплення до тіла пацієнта, наприклад, пасами 4. Пристрій оснащений засобом 5 для вимірювання сили тиснення. Крім того, під час застосування пристрою можуть використовуватись орієнтирні шпиці 6 (Фіг. 1, 2). Пристрій застосовують наступним чином. У репоновані уламки за відомою методикою [3] вводять одну-дві орієнтирні шпиці 6. На зовнішній поверхні ушкодженого стегна на рівні підвертлюгового майданчика встановлюють опорну площину у вигляді рамки 1 і за допомогою пасів 4 прикріпляють її до тазу та стегна з таким розрахунком, щоб операційний доступ знаходився у межах рамки 1. На опорній площині встановлюють накладну пластину 2 із гвинтовим стержнем 3 таким чином, щоб його внутрішній кінець впирався у поверхню кортикалісу підвертлюгового майданчика і вгвинчуванням стержня 3 периферичний уламок притискують до центрального. Вгвинчування продовжу О) сч CM 11229 ють до відчуття жорсткого опору. В контрольних експериментах це відповідало силі стиснення у 450-500Н, що було достатнім не тільки для забезпечення адаптації кісткових уламків, але й для зчеплення їх між собою на зразок ввігнання один в одного [2]. Після цього, орієнтуючись за шпицями 6, через кортикаліс підвертлюгового майданчика в шийку стегна вводять засоби остеосинтезу, наприклад стержні, пучки шпиць, гвинти тощо. Приклад 1. Хвора 3., 71 рік. Діагноз: закритий субкапітальнии перелом шийки правої стегнової кістки. На операційному столі виконано закриту репозицію уламків, введено дві скеровуючі шпиці і здійснено доступ до підвертлюгового майданчика. На зовнішній поверхні верхньої третини правого стегна прикріплено опорну площину пристрою, на ній встановлено накладну пластину з гвинтовим стержнем і за його допомогою периферичний уламок притиснуто до центрального з силою стиснення 455Н. Після цього, не послаблюючи тиснення, уламки з'єднано пучком з 12 шпиць. На контрольних рентгенограмах відразу після операції та через 3 місяці після неї спостерігалась повна адаптація уламків, а ще через 6 місяців - їх консолідація. , „ Комп'ютерна верстка А. Крижанівський Приклад 2. Запропонований спосіб застосовували у 7 хворих з переломами шийки стегна. Результати лікування були позитивними у всіх хворих, що проявилося відсутністю післяопераційних зміщень уламків. У 6 (85,7%) з цих хворих виявили консолідацію уламків (без застосування пристрою вона відмічалась лише у 72,4% хворих). Таким чином запропонований пристрій для стиснення уламків шийки стегна забезпечує високу технологічність стиснення цих уламків і підвищує клінічну ефективність лікування переломів шийки стегна. Джерела інформації, які прийняті до уваги: 1. Березовський О.І. Іммобілізація, компресія і дистракція у практичній травматології та ортопедії. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2000.- Частина 2 - С. 94, фіг.228. 2. Березовський О.І., Андрейчин В.А., Березовська О.О. Спосіб лікування переломів шийки стегна. Патент України №57971 А, опубл. 15.07.03. Бюл.№ 7. 3. Андрейчин В.А., Шібель І.В., Забава Б.М, Метод визначення розташування шийки стегнової кістки при операції остеосинтезу // Шпитальна хірургія. - 2001, - № 1, - С І 19 -120. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освгги і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м Київ - 42, 01601