Спосіб місцевого лікування деструктивних форм туберкульозу легень

Спосіб місцевого лікування деструктивних форм туберкульозу легень, що включає місцеве внутрішньопорожнинне та інтракавернозне введення протитуберкульозних препаратів, який відрізняється тим, що додатково використовують 0,005% розчин мірамістину в дозі 3,0 - 4,0 мл в сполученні з розчинною формою протитуберкульозного препарату. (19) (21) u200504507 (22) 16.05.2005 (24) 16.01.2006 (46) 16.01.2006, Бюл. № 1, 2006 р. (72) Гришин Михайло Миколайович, Свістов Віталій Владіміровіч, RU, Крівошєін Юрій Сємьоновіч, RU, Тимченко Олег Борисович (73) Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського 3 11691 капсулу мікобактерій туберкульозу, тим самим покращувати інтраклитинне проникнення протитуберкульозних препаратів, підвищуючи їх ефективність. Між сукупністю суттєвих ознак заявляємого способу і технічним результатом, який може бути досягнутий, проявляється наступний причиннослідчий зв'язок: використання комплексу - 0,005% розчин мірамістина та протитуберкульозний препарат, підвищує ефективність місцевого лікування деструктивних форм туберкульозу легень, знижує поріг чутливості мікобактерій туберкульозу при їх полістійкості до протитуберкульозних препаратів, зменшує тривалість курсу терапії, також забезпечує отримання того ж лікувального ефекту, що і в способі - прототипі, за відсутності перелічених ознак технічний результат недосяжний. Спосіб здійснюють наступним чином Деструктивні порожнинні легень зустрічаються при різних формах деструктивного туберкульозу легень - інфильтративний, дисемінований, фіброзно-кавернозний туберкульоз легені. Лікування починають з рентгеноскопії органів грудної клітки, під час якої ретельно визначається топографія порожнини, її розміри і глибина розташовані по відношенню до плеври. Після рентгеноскопії на шкірі грудної клітки хворого встановлюють мітку, яка найбільш зручна для пункції порожнини. По наміченій точці під місцевою анестезією виконують плевральну пункцію і далі голку вводять в порожнину деструкції. Критерієм нахождения просвіта голки в порожнини є виділення повітря при зворотній тракції поршня шприца. Після попаданя гли у порожнину вводять комплекс 0,005% розчину мірамістину в дозі 3,0-4,0мл з розчинною формою протитуберкульозного препарату - стрептоміцин, канаміцин, ізоніазид, рифампіцин і т.п. Після введення голка видаляється. Пункції проводять спочатку 2-3 рази на тиждень, потім, по мірі санації і зменшення порожнини, інтервал між ними збільшують. Якщо пункції погано пререносяться хворим, можливо мікродренування порожнини мікроірригатором через просвіт пункційної голки або по пісочному проводнику. В цьому випадку введення комплексу виконують через мікроірригатор за аналогічною методикою. Введення комплексу слід починати з другого дня після маніпуляції, і зрошення каверни сумішшю препаратів проводиться щоденно. За наявності ендобронхіту паралельно вводять комплекс - 0,005% розчин мірамістина та противотуберкульозний препарат інгаляційним способом шляхом ендотрахеальних вливань і лікувальних бронхоскопій. Застосування способу ілюструється наступними клінічними прикладами. Комп’ютерна верстка А. Попік 4 Приклад. Хворий С. 36 років, знаходився на стаціонарному лікуванні в протитуберкульозному диспансері з діагнозом фіброзно-кавернозний туберкульоз верхньої частки правої легені. МБТ (+). Хворіє на туберкульоз протягом 6 років. Лікувався нерегулярно, повноцінний курс протитуберкульозної терапії провести не вдавалось по причині самовільного виходу пацієнта із стаціонара. При останній госпіталізації було встановлено вищеназваний діагноз. Хворий пред'являв скарги на кашель з виділенням мокротиння слизово-гнійного характеру, субфебрільну температуру, задишку при фізичному навантаженні. Рентгенологічне в верхній частці правої легені визначалась каверна діаметром 4 см з деформованими стінками і помірним фіброзом оточуєчої тканини легені. Трахея зміщена вправо. В мокротинні бактеріоскопічно і бактеріологічне виявлені МБТ, стійкі до всіх шести протитуберкульозних препаратів. Хворому було проведено курс по запропонованому способу. Протитуберкульозна терапія - ізоніазид, рифаміпіцин, етамбутол, канаміцин, з интаркавернозным та ендобронхіальним введеннням ізоніазиду в сполученні з мірамістином. Через 2 місяці в мокротинні були виявлені МБТ, чутливі до етамбутолу і малочутливі до ізоніазиду, рифампіцину і стрептоміцину. Ренгенологічно відмічена тенденція до зменшення каверни. Через 5 місяців каверна зменшилася до 1,5см в діаметрі, бактеровиділення припинилось. Через 8 місяців каверна повністю облітерувалась. Хворий був виписаний із стаціонара як ефективний і направлений на санаторне лікування. Запропонованим способом було проліковано 12 пацієнтів з деструктивним туберкульозом легень, що виділяють стійкі форми МБТ до антибактеріальних препаратів. При аналізі результатів лікування хворих відмічалось більш раннє рипиненян бактеріовиділення - в середньому на 30 днів, більш великий процент облітерації порожнин 67% в основній групі і 34% в контрольній. Тривалість лікування хворих основної групи була в середньому на 35 днів короче. Наведені приклади підтверджують ефективність використання запропонованого способу у хворих, що страждають на деструктивні форми туберкульозу легень, про що свідчить більш інтенсивна тенденція до облітерації каверн, раннє припинення бактеріовиділення і поява чутливості МБТ до антибактеріальних препаратів, скорочення термінів стаціонарного лікування. Спосіб може бути використаний для консервативної терапії больных на деструктивні форми туберкульозу легень, особливо у пацієнтів з полірезистентністю МБТ до антибактеріальних препаратів. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601