Спосіб профілактики коагулопатії споживання при внутрішньоутробній загибелі одного із плодів двояйцевої вагітності за лінніковим в.і.

Спосіб профілактики коагулопатії споживання при внутрішньоутробній загибелі одного із плодів двояйцевої вагітності шляхом переливання донор 3 12066 жує ризик перинатальних втрат, а також запобігає виникненню тромбогеморагічних ускладнень на період гестації, пологів та у післяпологовому періоді. Приклад клінічного використання способу. Вагітна Н., 30 років, була направлена з жіночої консультації, дільничним лікарем до пологового будинку №1 м. Одеси з діагнозом: Вагітність III, 14 тиж. Двійня. Індукована ЕКЗ. Обтяжливий акушерсько-гінекологічний анамнез. Загроза переривання вагітності. З анамнезу виявлено, що 1 вагітність проходила фізіологічно і закінчилася пологами в термін, десять років тому, від 1 шлюбу. У даному шлюбі 3 роки. На протязі 1 року шлюбу статеві зносини без контрацепції, але жадана вагітність не наступала. За цей час відмічала появу генітального герпесу з 2-3 разовими рецидивами на рік, лікувалася прийомом ацикловіру. Після інтенсивного лікування вторинного непліддя на протязі 8 місяців наступила вагітність, яка в термін 11 тиж. закінчилася мимовільним викиднем. Повторні спроби вагітності не дали позитивного результату при консервативному лікуванні непліддя. Невдачею закінчилася і перша спроба ЕКЗ. Через 6 місяців після повторного ЕКЗ наступила вагітність двома ембріонами. На тлі прийому дюфастону та ін'єкцій гонадотропіну до терміну 12 тиж. вагітність перебігала без ускладнень. На протязі наступних 7-8 днів з’явилися ниючі болі внизу живота, в попереку. Ліжковий режим з гормональною та спазмолітичною терапією не покращав стан вагітної. В день госпіталізації в ж. к. було проведено УЗД, яка виявила відсутність серцебиття у плода, який містився у дні матки. Беручи до уваги виявлену патологію у вагітної, був проведений весь комплекс клініколабораторних досліджень. При лабораторній діагностиці були виявлені високі титри кардіоліпідних антитіл IgG та IgM - 80 та 100 - співвідносно. Позитивними були також тести на вовчаковий антикоагулянт. Рівень AT III, протеїну С був у межах нормальних ознак. Рівень маркерів тромбофілії підвищений в 4-5 разів: ПДФФ - 35,7млг/мл; РКМФ - 28,8мг%. молекулярних маркерів; ТАТ - 11,4х106 г/л; F1+2 - 5,1нмоль/л. Кількість тромбоцитів - 142 тис., при значній їх агрегативній активності. Виникало питання можливості пролонгування вагітність живим плодом, приймаючи до уваги високий ризик розвитку ДВЗ - синдрому з коагулопатією споживання при довготривалому перебуванні мертвого плода у матці. Традиційна тактика в акушерстві і гінекології при цій патології потребує евакуації загиблої вагітності, а значить, і живого плода. Пацієнтка та її чоловік наполягали на пролонгуванні вагітності. За запропонованим способом Комп’ютерна верстка А. Крулевський 4 були проведені сеанси плазмаферезу з плазмопоповненням донорською кріоплазмою для забезпечення факторів згортання та фібрінолізу, динамічний нагляд за системою гемостазу на тлі терапії тромбофілії низькомолекулярним гепарином фраксипарином та антиоксидантами. Після проведеного курсу ПА з 2-х сеансів з ексфузією по 550мл плазми вагітної та плазмопоповненням донорською 250мл кріоплазми і 300мл 6% розчину стабізола, щодобовим введенням 0,3мл фраксипарина підшкірно вже на 8 день терапії було відзначено значне зниження рівня маркерів тромбофілії та нормалізації агрегативної активності тромбоцитів. Було відмічено також різке падіння титру антифосфоліпідних антитіл. Кожні 3-4 тиж проводився сеанс ПА та інфузія 150-200мл кріоплазми на тлі терапії НМГ. Така тактика дала можливість розвиватися вагітності згідно терміну до 38 тиж., коли з'явилися ознаки гіпоксії плода. У зв'язку з цим вагітна була розроджена кесарським розтином. Вилучений доношений зрілий хлопчик закричав зразу, оцінка за шкалою Апгар 7-8 балів, вага 3200г, ріст 49см. Плацента при огляді - без патологічних змін. Загиблий плід та його плацента з ознаками глибокого аутолізу, масою біля 200г. При візуальному огляді та пальпації тіло матки без патологічних змін. Загальна крововтрата - 600мл. Через 6 годин після операції було призначено фраксипарин в дозі 0,3 на протязі 7 днів з наступним продовженим прийомом аспікарду. Приведений приклад наглядно ілюструє можливість пролонгування вагітності живим плодом при загибелі другого на тлі профілактики коагулопатії споживання та тромбофілічних станів методом комплексної терапії ПА, низькомолекулярних гепаринів та кріоплазми. В порівнянні з найближчим аналогом, запропонований спосіб дозволяє знизити число перинатальних втрат, звести до мінімуму ризик переходу хронічної форми ДВЗ-синдрому у більш тяжкі його форми, а також дозволяє живому плоду розвиватися у більш сприятливих умовах. Література. 1. Балуда В.П., Балуда М.В. Эпидемиология тромбозов, их профилактика// ІІІ Всеросс. Конф. «Тромбозы и гемморагии, ДВС синдром. Проблемы лечения», Москва, 1997. с.21-22. 2. Воинов В.А. Эфферентная терапия. Мемранный плазмаферез. - СПб. - Эскулап.1999. с.250-258. 3. Макацария А.Д., Бицадзе В.О. Тромбофилические состояния в акушерской практике (клинические, молекулярные и генетические аспекты). Москва. 2001. с. 438-439. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601