Спосіб лазерного лікування ретинопатії недоношених

Спосіб лазерного лікування ретинопатії недоношених, який включає вплив імпульсним лазер 3 12772 лазеру з довжиною хвилі 532нм, з обов'язковою присутність дитячого анестезіолога. Хворого тримають в лежачому стандартному положенні. Візуалізацію очного дна здійснюють за допомогою безконтактних фундус лінз, які призначені для огляду та лазерного лікування патології очного дна. Лазерну коагуляцію аваскулярної сітківки проводять по всій площині аваскулярної зони діаметром лазерного проміня від 100 до 150мкм, потужністю випромінювання 0,25-0,45Вт, експозиція 0,15-0,2с. При цьому, коагуляцію аваскулярної зони сітківки проводять серією імпульсів з тривалістю від 0,15 до 0,2с, довжиною серії від 0,8 до 1с та скважністю 0,1с. По завершенні операції хворого переміщують в бокс, де він знаходиться до припинення дії наркозу під наглядом анестезіолога. Приклад №1. Хворий Т., 2001 року народження, а/к №983, народився недоношеним з масою тіла 1570г, гестаційний вік 28 тижнів. При обстеженні був поставлений діагноз: Ретинопатія недоношених. Активна фаза. Порогова стадія OU. На момент лікування вік дитини становив 5 місяців. Для лікування хворого використовувався запропонований спосіб. Лазерна коагуляція аваскулярної зони сітківки проводилася по всій її площині діаметром лазерного променя 100мкм, потужність випромінювання 0,25Вт. Коагуляція аваскулярної зони сітківки проводилася серією імпульсів з тривалістю 0,15с, довжиною серії 0,8с, та скважністю 0,1с. Через 2 тижні після операції спостерігався регрес екстраретинальної фіброзносудинної проліферації, регрес симптому «+» хвороба. Приклад №2. Хвора К., 2002 року народження, а/к №694, народилася недоношеною з масою тіла при народженні 1850 г., термін гестації 30 тижнів. При обстеженні був поставлений діагноз: Ретино Комп’ютерна верстка А. Крулевський 4 патія недоношених. Активна фаза. Порогова стадія OU. Для лікування хворої використовувався запропонований спосіб. Лазерна коагуляція аваскулярної зони сітківки проводилася по всій її площині діаметром лазерного променя 150мкм, потужністю випромінювання 0,4Вт. Коагуляція аваскулярної зони сітківки проводилася серією імпульсів з тривалістю 0,2с, довжиною серії 1с та скважністю 0,1с. Через 2 тижні після операції спостерігався регрес екстраретинальної фіброзносудинної проліферації, регрес симптому «+» хвороба. Запропонованим способом проліковано 10 пацієнтів (17 очей). У 8 пацієнтів (14 очей) вдалося зменшити кількість післяопераційних ускладнень. У 2 пацієнтів (3 ока) відмічалися післяопераційні ускладнення у вигляді поширення запального вогнища. Способом, який є найближчим аналогом було проліковано 18 пацієнтів (34 очей). У 14 пацієнтів (28 очей) відмічалися післяопераційні ускладнення у віддалений період у вигляді прогресування короткозорості, дегенеративних змін сітківки та хоріоідеї. Таким чином, запропонований спосіб дозволяє знизити кількість післяопераційних ускладнень. Джерела інформації: 1. Сидоренко Е.И., Парамей О.В., Аксенова И.И. Ретинопатия недоношенных. // Вестник офтальмологии. - 1993. - №1. - С. 31-36. 2. Хватова А.В., Катаргина Л.А., Коголева Л.В., Дементьева Г.М., Новикова А.Л. Опыт диагностики и лечения активной ретинопатии недоношенных // Актуальные вопросы детской офтальмологии: Материалы научно-практ. конф. - М., 1997. - С. 100102. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601