Спосіб виробництва агломерату

Спосіб виробництва агломерату, що включає випал аглошихти, який відрізняється тим, що до 3 15224 кове видання в 2-х томах. Том 1. Підготовка руд і доменний процес. Під. ред. Вегмана Є.Ф. М.: Металургія, 1989 р. - 496 с.] Недоліком даного способу є те, що зміст цинку в агломераті залишається незмінним. Задача, на рішення якої спрямована дана корисна модель, полягає в зниженні змісту цинку в агломераті шляхом відбудовного випалу при виробництві озалізненого вапна, що використовують в якості флюсуючої добавки в аглошихту. Поставлена задача зважується тим, що в способі виробництва агломерату, що включає випал аглошихти, відповідно до корисної моделі, до складу аглошихти вводять озалізнене вапно, отримане при випалі на конвеєрній машині суміші вапняку, коксового дріб'язку і цинкомісткого шламу, що попередньо пройшов стадію зневоднювання. Крім того, зневоднювання роблять шляхом змішування цинкомісткого шламу з торфом, що активовано і відсівом вапна в співвідношенні 9:3:1 відповідно. Таким чином, нова сукупність обмежувальних і відмітних ознак забезпечує досягнення нового технічного результату - відновлювальний випал при виробництві озалізненого вапна приводить до зниження змісту цинку в агломераті. Як добавку в аглошихті використовують озалізнене вапно, що представляє собою продукт спікання суміші вапняку, цинкомістких шламів і коксового дріб'язку в співвідношенні 3:1:0,5 відповідно, а саме 70 90 % суміші вапняку, 10 30 % цинкомісткого шламу і 10 13 % (понад 100 %) коксового дріб'язку. Пропонований спосіб реалізується в такий спосіб. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 4 Цинкомісткий шлам піддається зневоднюванню до 7-8% вологості шляхом змішування в заданому співвідношенні з торфом активованим і відсіванням вапняку. Після усереднення і вимішування для повного реакційного проходження дана суміш надходить у прийомну лійку бункера подачі і за допомогою системи тічки, що подає, рівномірним шаром укладається поверх здрібненого вапняку і палива. Після змішування в барабані-змішувачі шихта надходить у конвеєрную машину для випалу. Використання вузькокласифікованого вапняку дозволяє накочувати на гранули суміш цинкомісткого матеріалу і палива шаром 0,1 0,5мм. Наявність палива у вузькому шарі дозволяє підтримувати високі темперетури в зоні горіння (1000 1100°С) і відбудовну атмосферу (7 8 % З і 0,5 1,0 ПРО2), що є умовою, що гарантує видалення цинку шляхом сублімації в процесі виробництва озалізненого вапна. Проведені експерименти підтвердили 40 45 % ступінь видалення цинку. Наявність на гранулах озалізненого вапна оболонки з ферита кальцію компенсується крупнопористою структурою спеку (до 22%), що позитивно позначається на реакційній здатності продукту випалу. Порівняльний аналіз технічного рішення, що заявляється, із прототипом показав, що шихта для одержання залізофлюса відрізняється від відомої тим, що як залізну частину використовується суміш цинкомістких шламів з торфом активованим і відсівом вапна (фракція 5 10мм складає 70 80%), що забезпечує зміст вологи в суміші 7 10 %, фракційну однорідність і поліпшує газопроникність шихти, результатом чого є виробництво озалізненого вапна без зниження продуктивності установки, хімічних і фізичних властивостей. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601