Спосіб хірургічного лікування синдрому портальної гіпертензії

Спосіб хірургічного лікування синдрому портальної гіпертензії, який включає попередню мобілізацію селезінкової та лівої ниркової вен, між якими формують Н-подібний шунт з автовенозною вставкою, який відрізняється тим, що як автовенозну вставку використовують проксимальну ділянку лівої епінефральної вени, яку перетинають, дистальний кінець ушивають, а проксимальний анастомозують з селезінковою веною. (19) (21) u200601222 (22) 08.02.2006 (24) 17.07.2006 (46) 17.07.2006, Бюл. № 7, 2006 р. (72) Котенко Олег Геннадійович, Гусєв Андрій Віталійович, Попов Олексій Олегович, Коршак Олександр Олександрович, Гриненко Олександр Валентинович, Федоров Денис Олександрович (73) ІНСТИТУТ ХІРУРГІЇ ТА ТРАНСПЛАНТОЛОГІЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ 3 15926 тці проведені обстеження (клінічне, лабораторні аналізи, УЗД черевної порожнини, допплероскопія судин черевної порожнини, комп'ютерна томографія черевної порожнини, фіброгастродуоденоскопія, целіакомезентерикопортографія) та встановлено діагноз: тромбоз воротної вени, синдром портальної гіпертензії, варикозне розширення вен стравоходу IV ст., рецидивуюча кровотеча з вен стравоходу, потгеморрагічна анемія, спленомегалія, гіперспленізм. Хворій 17.10.05. виконано оперативне втручання. Лапаротомія доступом типу "Мерседес". Мобілізована селезінкова вена, ліва ниркова вена а також ліва епінефральна вена, діаметр якої складав 10мм. В селезінковій вені висічено округле вікно діаметром 15мм. Ліва епінефральна вена вена підведена до селезінкової вени. Накладено анастомоз бік-в-кінець безперервним швом. Дистальний кінець лівої епінефральної вени ушито. Черевну порожнину дреновано, лапаротомну рану ушито. Післяопераційний період перебігав без ускладнень. Забор аутовенозної Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 4 вставки з інших ділянок венозного русла не здійснювався. На контрольній фіброгастродуоденоскопії варікозно-розширених вен стравоходу не виявлено Пацієнка виписана на 12-у добу після операції в задовільному стані. По запропонованому спообу прооперовано 15 хворих з синдромом портальної гіпертензії. У жодного з пацієнтів не здійснювався забір аутовенозної вставки з інших ділянок венозного русла, а складність оперативного втручання була менша внаслідок формування лише одного судинного анастомозу. В групі з 25 пацієнтів прооперованих по відомому способу у 12 здійснювався забор правої зовнішньої здухвинної вени і у 13 правої внутрішньої яремної вени в якості аутовенозної вставки, і у всіх пацієнтів складність оперативного втручання була високою внаслідок формування двох судинних анастомозів. Таким чином, запропонований спосіб в порівнянні з відомим способом дозволяє знизити травматичність та складність операції. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601