Спосіб профілактики урогенітальних порушень у жінок в менопаузі

Спосіб профілактики урогенітальних порушень у жінок в менопаузі шляхом введення до піхви ва 3 чення імуномоделюючої та механотерапії в преріод пременопаузи забезпечити підвищення місцевого імунітету в піхві, а також підсилення та укріплення м'язів тазового дна. При цьому порівняно з відомим способом-прототипом ефективність профілактики урогенітальних порушень у жінок в менопаузі підвищується вдвічі. Поставлена задача вирішується тим, що створено спосіб профілактики урогенітальних порушень у жінок в менопаузі, шляхом введення до піхви вагінальних таблеток Колпосептин. Новим у створеному способі є те, що вагінальні таблетки Колпосептин вводять у період до менопаузи по одній на ніч впродовж 6-12 днів, додатково у наступні 8-10 днів до піхви на ніч вводять по одному супозиторію Генферон в дозі 500000 МО, профілактичний курс повторюють через 6 місяців, одночасно впродовж одного року кожного ранку у піхву вводять песарій Колпексин, видаляючи його на ніч. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом полягає у такому. Ефективність профілактики за відомим способом-прототипом основана на внутрішньовагінальному застосуванні препарату Колпосептин, складова якого Проместрієн синтетичний естрогеноподібний засіб для місцевого застосування. При інравагінальному введенні не проявляє системної дії, оскільки його активність дуже низька і складає лише 0,4 % активності естріолу. Проместрієн захищає та відновлює вагінальний епітелій, сприяє його проліферації, нормалізує продукцію паличок Додерляйна і рН піхви, відновлює гомеостаз у піхві. Друга складова - Хлорхінальдол - синтитичний антибактеріальний засіб групи похідних хіноліна, який діє бактерицидно на грамнегативні та грампозитивні бактерії. Проместрієн не має резорбтивної дії і не визначається у крові. Його вплив на епітелій піхви відмічається вже через 1-2 доби після початку лікування. Хлорхінальдол при інтравагіналь-ному введенні не всмоктується і не проявляє резорбтивної дії. Отже, разом із ліквідацією дефіциту естрогенів, відбувається безпосереднє пригнічення інфекційного агента антисептиком. Однак за відомим способом-прототипом не враховано дуже суттєві фактори розвитку урогенітальних порушень у жінок в менопаузі - погіршення трофіки м'язів тазового дна та місцевого імунітету, що і призвело до недостатньої ефективності відомого способу. Підґрунтя для розвитку урогенітальних порушень у жінок в менопаузі формується ще у період пременопаузи, особливо у жінок, у яких спостерігається випадіння матки легкого ступеня, і тому профілактику цих порушень за способом, що заявляється, проводять саме в цей період, ще до розвитку менопаузи, щоб попередити ті зміни, які відбуваються у зв'язку з дефіцитом естрогенів. Він обумовлює атрофічні процеси у естрогенозалежних тканинах нижніх відділів сечостатевої системи - нижній третині сечовивідних шляхів, м'язовому прошарку та слизовій оболонці стінки піхви, а також у зв'язковому апараті органів малого таза та 64616 4 м'язах тазового дна, що спричиняє появу атрофічного вагініту, який характеризується різким стоншенням слизової оболонки піхви, припиненням проліферативних процесів у піхвовому епітелії, зменшенням вироблення глікогену епітеліальними клітинами. Пов'язане з ним зниження чи повне зникнення лактобацил і підвищення рН піхвового вмісту призводить до розвитку дисбіотичних процесів на зразок бактеріального вагінозу. Ці неспецифічні запальні процеси часто набувають характеру рецидивуючих запальних реакцій з повільним перебігом, що зумовлює сухість у піхві, біль під час статевого акту, свербіння та печіння. Атрофічні зміни у нижній третині сечовивідних шляхів призводять до уродинамічних порушень. Виникають часті нічні позиви до сечовипускання, болісні, часті сечовипускання, часті позиви при ненаповненому сечовому міхурі, нетримання сечі. За рахунок зниження тонусу зв'язкового апарату матки спостерігається зміщення та відхилення матки дозаду. У зв'язку з цим збільшується внутрішньочеревний тиск, що призводить до зміщення сечового міхура донизу. Значна роль у цьому процесі належить трофічній недостатності м'язів тазового дна. Роз'єднуються крижово-маткові зв'язки, що сприяє зміщенню донизу матки та задньої стінки піхви разом із прямою кишкою, виникає опущення та випадіння матки. Переваги способу профілактики урогенітальних порушень у жінок в менопаузі, що пропонується, полягає підвищенні його ефективності за рахунок застосування місцевого імуномодулятора та довгострокового фізичного тренування м'язів тазового дна в пременопаузальний період. Застосовуваний препарат Генферон, який містить Інтерферон рекомбінантний альфа-2b, проявляє місцеву та системну противірусну, протимікробну та імуномодулюючу дію. Під його впливом посилюється активність природних кілерів, Тхелперів, фагоцитів, а також інтенсивність диференціювання Р-лімфоцитів. Активація лейкоцитів, котрі знаходяться у всіх шарах слизової оболонки, забезпечує їхню активну участь в ліквідації первинних патологічних осередків і забезпечує відновлення продукції секреторного імуноглобуліну. Засіб Таурин, який входить до складу препарату, має регенеруючі, репаративні, мембрано- та гепатопротекторні, антиоксидантні, протизапальні властивості. Ще одна складова препарату Генферон Анестезин є місцевим анестетиком, перешкоджає виникненню імпульсів болю у кінцівках чутливих нервів й їхньому проведенню по нервових волокнах. Отже, Генферон впливає на всі ланки патогенезу урогенітальних порушень у жінок в менопаузі. Це має особливе значення для профілактики їх розвитку в умовах використання песарію Колпексин. Під час застосування Колпексину відбувається активне скорочення м'язів тазового дна. Для утримання сфери Колпексину у піхві спостерігається щось на зразок гімнастики м'язів стінки піхви, тобто самомасаж, який приводить до укріплення м'язів тазового дна і зменшення ступеня випадіння матки. Застосувння його разом із Колпосептином попереджає розвиток побічних ефектів пов'язаних 5 із атрофічними змінами в урогенітальному тракті у зв'язку з дефіцитом естрогенів у пременопаузальний період, антисептик пригнічує інфекцію, а Генферон відновлює місцевий імунітет, підвищує опірність організму до інфекційного агента та попереджає дисбіотичнi процеси. Суттєвими ознаками корисної моделі, що заявляється, є пропоновані дози та режими застосування препаратів і песарію, які вибрані дослідним шляхом. Підібрані дози препаратів, які вводять пацієнтці, та профілактичні режими є безпечними, однак дієвими та оптимальними для досягнення ефективної профілактики. Нижчі дози та терміни, ніж заявлені, не є ефективними, а вищі - недоцільні, а іноді й небезпечні для здоров'я пацієнтки. При застосуванні ще до розвитку менопаузи Колпосептину, його захисну та відновну дію на епітелій піхви, антимікробний ефект доповнюють імуномодулюючі, регенеративні, протизапальні властивості Генферону, а песарій Колпексин за рахунок підсилення тренування та укріплення м'язів тазового дна попереджає прогресування процесу випадіння матки й таким чином усуває провідні органічні умови розвитку урогенітальних порушень в менопаузі, що допомагає провести їх профілактику. Отже, саме з комплексною взаємодоповнюючою дією препаратів Колпосептин та Генферон, а також песарію Колпексин у період пременопаузи і пов'язаний той позитивний результат, якого досягають при реалізації способу профілактики урогенітальних порушень у жінок в менопаузі, що заявляється. Порівняльну ефективність заявленого та відомого (прототипу) способів профілактики урогенітальних порушень у жінок в менопаузі було досліджено клінічним шляхом на групі жінок з 41 жінки. Щодо 21 пацієнтки з дослідної групи, які перебували в пременопаузі (основна група) було застосовано спосіб профілактики урогенітальних порушень, що заявляється. Щодо інших 20 жінок, які перебували в менопаузі (група порівняння) було застосовано відомий спосіб-прототип для профілактики урогенітальних порушень. У 76,2 % жінок протягом лікування розмір Колпексина довелось змінити на менший. Отже відбулося укріплення м'язів тазового дна та зменшився ступінь випадіння матки, а це зменшило ризик розвитку урогенітальних порушень і, як результат, вдвічі знизилась частота рецидивів урогенітальних порушень, яка протягом року склала 9,5 %. Одночасно покращились показники місцевого клітинного імунітету: рівень CD4 підвищився на 32 %, а рівень лімфоцитів CD3 - на 34 %. Спосіб профілактики урогенітальних порушень у жінок в менопаузі виконують наступним чином. У період пременопаузи жінкам з ризиком розвитку урогенітальних порушень призначають вагінальні таблетки Колпосептин (Лабораторія ТЕРАКомп’ютерна верстка А. Крижанівський 64616 6 МАКС, Монако), які вводять у піхву по одній на ніч впродовж 6-12 днів. У наступні 8-10 днів до піхви на ніч вводять по одному супозиторію Генферон (ЗАТ "БЮКАД", РФ) в дозі 500000 МО. Цей профілактичний курс повторюють через 6 місяців. Одночасно впродовж одного року кожного ранку у піхву вводять песарш Колпексин (ООО "АДАМЕД", Польща), видаляючи його на ніч. Наводимо конкретний приклад реалізації способу. Приклад. Хвора М., 45 років, перебувала під диспансерним наглядом у гінеколога у зв'язку з опущенням стінок піхви, скаржилась двічі на рік в осінньо-весняний період на часті, болісні сечовипускання, подразнення, дискомфорт у піхві та в зоні ділянки зовнішнього отвору уретри. Самостійно приймала двічі на рік антибіотики. Таке самолікування супроводжувалось розвитком дисбіотичних розладів у кишечнику, які потребували окремого лікування. Після застосування способу, що заявляється, симптоми урогенітальних порушень не виникали впродовж року. Песарій розміром №36 через півроку довелось замінити на №32, відновилися показники імунітету. До лікування рівень лімфоцитів CD3 дорівнював 46, a CD4-24. Після лікування кількість лімфоцитів CD3 становила 69, a CD4-37. Побічних ефектів не було. Джерела iнформації, прийняті до уваги при виявленні та оформленні заяви на корисну модель: 1. Татарчук Т. Ф. Заместительная гормональная терапия. Вопросы и ответы // Международный эндокринологический журнал.-2007.-№4(10) -С.5965. 2. Кулаков В. И., Прилепская И. М., Захарова И. М. Лечение урогенитальных нарушений у женщин в постменопаузе // Акушерство и гинекология.-1997.-№2.-С.10-12. 3. Золотухин Н. С., Бутина Л. И., Солоп Н. И., Петров Ю. А., Мустяц С.А. Опыт лечения опущения стенок влагалища и выпадения матки у женщин в климактерическом периоде // Медикосоциальные проблемы семьи.-2006.-Т.11,№2.С.124-127. 4. Макаров О. В. Оперативное лечение больных с опущением и выпадением матки и влагалища. // Акушерство и гинекология.-2001.-№1.-С.5960. 5. Крыжановская И. О., Кравцова Т. Я., Лебеденко Е. Ю. Гормономодулирующий и иммунокоррегирующий эффекты гормонозаместительной терапии урогенитальных нарушений у женщин в постменопаузе // Вестник Российских акушеровгинекологов, -1999.-№ 1.-С. 59-63. 6. Верещако В. В., Лазарева Н. В. Опыт лечения неспецифических вульвовагинитов у женщин старшей возрастной группы // Український медичний часопис - 2010. - Т. 75, № 1. - С. 75-77. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601