Спосіб армування та попереднього напруження арматури трубчастих залізобетонних виробів

Спосіб армування та попереднього напруження арматури трубчастих залізобетонних виробів, що включає розміщення у формі спіральної арматури у вигляді соленоїда з його натягненням на упори форми, введення в бетонну суміш феромагнітних елементів, що розміщуються в тілі бетону 3 16286 Поставлена задача досягається тим, що із холоднотягнутого арматурного дроту з вуглецевої сталі намотують спіральний арматурний каркас довжиною, меншою від довжини виробу, нагрівають його перемінним електричним струмом з наступним загартуванням та відпусканням і отриманням із нього спіральної пружини, яку укладають у форму, механічною силою розтягують та закріплюють кінці пружини в упорних кільцях форми з наступним звільненням кінців пружини після твердіння бетону трубчастого виробу. Спосіб армування та попереднього напруження арматури трубчастих виробів, згідно з винаходом, виконується в такій послідовності: з холоднотягнутого арматурного дроту з вуглецевої сталі марок 65, 70, 75, 80 чи 85 круглого або періодичного профілю діаметром від 3 до 8мм за ГОСТ 7348-81 за допомогою верстата намотують на осердя спіральний арматурний каркас відповідного діаметра та довжиною, меншою від довжини трубчастого виробу. Вміст вуглецю в сталі повинен бути не меншим 0,3%. Перемінним електричним струмом силою близько 500А, який пропускають по спіральному арматурному каркасу, сталь розігрівають до температури близько 750-800 С, витримують деякий час, а потім загартовують швидким охолодженням спірального каркасу у холодній воді. Потім для зниження крихкості, внутрішнього напруження та підвищення пластичності сталь спірального каркасу відпускають, нагріваючи її до температури 250-300 С з поступовим охолодженням на повітрі. В результаті термічної обробки вуглецевої сталі із спірального арматурного каркаса отримують пружину, довжиною меншою від довжини трубчастого залізобетонного виробу. Після цього її укладають у форму, розтягують механічною силою Комп’ютерна верстка О. Клюкін 4 і закріплюють кінці пружини в упорних кільцях форми. В процесі розтягування спіральна пружина, коротша від довжини форми виробу, попередньо напружується за рахунок пружних властивостей загартованої сталі та самої пружини. Після формування та твердіння бетону трубчастого виробу кінці спіральної пружини відпускають і за рахунок пружності вона намагається знову скоротитись, в результаті чого бетон стінки трубчастого виробу обтискується як в поздовжньому, так і в радіальному напрямку. Таким чином, бетон стінки трубчастого виробу перебуватиме в об'ємнонапруженому стані, в результаті чого збільшується жорсткість та тріщиностійкість готових виробів. Величина попереднього напруження спірального арматурного каркасу (пружини) залежить від діаметра арматурної сталі, її пружних властивостей та величини попереднього розтягування. Згідно з винаходом, для армування та попереднього напруження арматури трубчастих залізобетонних виробів використовується один арматурний виріб у вигляді спіральної пружини, спрощується процес армування та попереднього напруження арматури, зменшується матеріаломісткість виготовлення трубчастих залізобетонних виробів, а бетон стінки трубчастого виробу перебуватиме в об'ємно-напруженому стані. Джерела інформації: 1. Гершберг О.А. Технология бетонных и железобетонных изделий. - М.: Стройиздат, 1971, С.291. 2. Авторское свидетельство СССР №1448125, кл. E04G 21/12, 1988. 3. Технология строительного производства. Под ред. О.О. Литвинова и Ю.И. Белякова. К.:Вища школа, 1985, С.259, Рис. VII. 34, д. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601