Спосіб місцевого лікування хронічних неспецифічних циститів

Спосіб місцевого лікування хронічних неспецифічних циститів, що включає введення антисеп 3 16546 цію слизистої сечового міхура, понизити тривалість лікування. Препарат мірамістин має антисептичну, імуномодулюючу дію на слизисту сечового міхура, а також як поверхнево-активна речовина, що має здатність розпушувати капсулу патогенних мікроорганізмів, покращує проникнення антибіотиків крізь капсулу мікроорганізмів, тим самим підвищуючи терапевтичний ефект. Поставлена задача рішається тим, що в способі місцевого лікування хронічних неспецифічних циститів, що включає введення антисептичних і/або антибактеріальних препаратів внутрішньоміхурово у вигляді ендовезикальних вливань і лікувальних цистоскопій, згідно корисної моделі, використовують 0,01% розчин мірамістину в кількості 20,0мл, який вводять в кінці цистоскопії одноразово, далі наступного дня або через день введення препарату здійснюють через уретральний катетер, який вводять в сечовий міхур, експозицію починають з 10-15 хвилин, згодом час експозиції збільшують на 10-15 хвилин після кожного вливання, але не більше однієї години. Між сукупністю істотних ознак способу, що заявляється, і технічним результатом, який може бути досягнутий, виявляється наступний причинно-наслідковий зв'язок: використання 0,01% розчину мірамістину підвищує ефективність місцевого лікування хронічних неспецифічних циститів, знижує поріг чутливості патогенної мікрофлори при їх полістійкості до антибіотиків, підвищує місцеву імунну реакцію слизистої сечового міхура, зменшує ризик побічних реакцій, зменшує тривалість курсу терапії; при ендовезикальному введенні коктейля розчину мірамістину з антибіотиком, ефективність місцевого лікувального ефекту на уражену слизисту сечового міхура значно підвищується, оскільки сам мірамістин, будучи поверхневоактивною речовиною, є хорошим провідником антибіотиків, покращуючи їх проникнення в змінені і атипові форми патогенних мікроорганізмів, використання 0,01% розчину мірамістину забезпечує отримання того ж лікувального ефекту, що і в способі-прототипі, за відсутності перерахованих ознак технічний результат недосяжний. Спосіб здійснюється таким чином. Лікування починають з цистоскопії. В кінці цієї маніпуляції, в сечовий міхур вводять одноразово 0,01% розчин мірамістину в кількості 20,0мл. Далі, наступного дня або через день, залежно від стану хворого, введення препарату здійснюють через уретральний катетер, який також вводять в сечовий міхур. Експозицію слід починати з малих цифр - 10-15 хвилин, згодом час експозиції слід збіль Комп’ютерна верстка А. Крулевський 4 шувати на 10-15 хвилин після кожного вливання, але не більше однієї години. Паралельно здійснюють контроль загального стану хворого і перебігу основного процесу в сечовому міхурі згідно загальноприйнятим тимчасовим критеріям. Застосування способу ілюструється наступними клінічними прикладами. Приклад №1 Хвора К. 32 років, знаходилася на стаціонарному лікуванні в урогенітальному відділенні з діагнозом: загострення хронічного циститу. Хвора страждає на дане захворювання близько 2-х років, неодноразово знаходилася на стаціонарному і амбулаторному лікуванні, лікувалася без особливого позитивного ефекту. Під час надходження пред'являла скарги на часті болючі сечовипускання до 15 разів на добу, ніктурію до 3-4 разів за ніч, біль у області сечового міхура, біль в попереку. Хворим була призначена антибіотикотерапія, але позитивного ефекту не наступило. Цистоскопічно об'єм сечового міхура 250мл, тригональна зона сечового міхура і шийка гіпереміновані, устя сечоводів щілиновидні, пасаж сечі не порушений. Пухлиноподібних утворень і конкрементів не виявлено. Хвора була пролікована пропонованим способом. В сечовий міхур введено 0,01% розчин мірамістину 20,0мл. Хворій була продовжена антибіотикотерапія, а внутрішньоміхурово продовжувалися вливання 0,01% - 20,0 розчину мірамістину. В результаті проведеного лікування вже на 3-й день хвора не пред'являла скарг на біль в попереку, частота сечовипускань значно скоротилася, біль при сечовипусканні зменшилася. Через 5 днів сечовипускання нормалізувалося, біль у області сечового міхура і при сечовипусканні не турбував. Для досягнення стійкого ефекту хворій продовжували внутрішньоміхурові вливання до 10 днів. Запропонованим способом було проліковано 15 хворих на хронічний неспецифічний цистит. Аналіз результатів лікування показав, що цистит був вилікуваний в середньому на 3 дні швидше, ніж у лікованих традиційним способом. Також відзначалася швидша позитивна динаміка якості життя хворої. Наведені приклади підтверджують ефективність використання запропонованого способу у хворих, що страждають на хронічний неспецифічний цистит, про що свідчить швидке зняття клінічного патологічного синдрому, нормалізація цистоскопічної картини, скорочення термінів перебування хворої в стаціонарі. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601