Спосіб диференціальної діагностики механічної і динамічної кишкової непрохідності

Спосіб диференціальної діагностики механічної і динамічної кишкової непрохідності шляхом вивчення скорочувальної функції товстої кишки, який відрізняється тим, що за допомогою датчика 3 19459 поріг збудливості стінки товстої кишки. Починаючи з 5мА поступово збільшують силу току до отримання відповідної реакції стінки кишки на подразнення. У відповідь на подразнення, яке виникає при дії електричного току, відбувається активне скорочення кишкового м'язу, яке реєструється датчиком механічного тиску з наступним відображенням амплітуди скорочень на механоколограмі. Отримане значення сили току на яке отримано відповідну реакцію визначають як поріг збудливості. При величині порогу збудливості 5-7мА, амплітуді скорочень 50мм вод.ст. і вище визначають механічний характер кишкової непрохідності. При збільшенні порогу збудливості до 14мА і більше, амплітуді скорочень 30мм вод.ст. і нижче аж до відсутності відповідної реакції стінки кишки на електричне подразнення визначають динамічну кишкову непрохідність. У всіх хворих на динамічну кишкову непрохідність, при вивченні функціонального стану товстої кишки, визначається підвищення порогу збудливості стінки товстої кишки до 14мА і вище та зменшення величини амплітуди скорочень - нижче 30мм вод.ст., що обумовлено порушенням нервово-гуморального відношення та паралічем кишкового м'язу. У разі наявності механічної кишкової непрохідності поріг збудливості залишається у межах норми та складає 5-7мА, з амплітудою скорочень 50мм вод.ст. і вище. Наводимо конкретні приклади: Приклад 1: Хворий П., 54 p., I.x. 274. Поступив до клініки з діагнозом гостра кишкова нерохідність, що виникла у хворого оперованого з приводу деструктивного апендициту, розлитого фібрінозно-гнійного перитоніту, токсична фаза. На 4 добу у хворого з'явилася клініка кишкової непрохідності з здуттям живота, болями у черевній порожнині, нудотою. Хворого доставлено в 1НВХ, Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 4 та визначено функціональний стан кишечника. При дослідженні поріг збудливості сягав 15мА, амплітуда скорочень - 5-10мм вод.ст. У хворого діагностовано динамічну кишкову непрохідність на ґрунті продовження перитоніту. Після проведеної релапаротомії діагноз було підтверджено. Виконано санацію, редренування черевної порожнини, назначено інтенсивну інфузіону, антибактеріальну терапію. Стан хворого покращився динамічна кишкова непрохідність регресувала. Приклад 2: Хворий С., 61p., I.x. 1525. Поступив до клініки з діагнозом кишкова непрохідність. При досліджені функціонального стану товстої кишки встановлено рівень порогу збудливості, який становив 5мА, амплітуда скорочень складала 50-70мм вод.ст. визначено механічну кишкову непрохідність. Хворого прооперовано інтраопераційно виявлено пухлину низхідного відділу ободової кишки, що спричинила розвиток механічної товсто кишкової непрохідності. Перевагою запропонованого способу є простота його використання, дослідження не займає багато часу й дозволяє об'єктивно визначити характер кишкової непрохідності та лікувальну тактику. З використанням запропонованого способу досліджено 22 хворих на кишкову непрохідність у яких визначено характер останньої. Джерела інформації прийняті до уваги: 1. Тамм T.I., Бардюк О.Я., Даценко О.Б., Менкус Б.В. Експериментальне обгрунтування способу диференційної діагностики гострої кишкової непрохідності // Науковий вісник Ужгородського університету. - 2001. - Вил.. 14. - С.45-47. 2. Лившиц А.А., Лившиц А.В., Вилянский М.П. Электростимуляция желудочно-кишечного тракта // М. - Медицина. - 1978. - 184с. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601