Спосіб виготовлення вакуумного склопакета

Корисна модель стосується будівництва і може бути використана при розробці і виробництві склопакетів вікон виробничих будівель, житлових будинків тощо. Відомий спосіб виготовлення вакуумних склопакетів, що включає різку склопластин, нанесення шва герметизації, збирання, герметизацію у вакуумній камері [заявка ЕР 1004552 А1, С03С27/06, 2000]. Недоліком цього способу є те, що при остиганні пакета у вакуумній камері відбувається виділення газів зі скла у вн утрішній об'єм склопакета, що приводить до погіршення вакууму внутрі нього і, як наслідок, до зниження приведеного опору теплопровідності. Найбільш близьким до способу, що заявляється, є спосіб виготовлення склопакета, що включає ви готовлення листів віконного скла, їх очищення, нанесення шва герметизації, збирання, герметизацію і відкачування [Заявка ЕР 1004552 А1, С03С27/06, 2000]. Основним недоліком прототипу є те, що він не забезпечує високої надійності склопакета в зв'язку з наявністю в ньому газів, які виділяються з листів віконного скла в процесі його експлуатації. В основу корисної моделі поставлена задача створення способу виготовлення вакуумного склопакета, який забезпечує високі довговічність і приведенний опір теплопередачі вакуумного склопакета. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб виготовлення вакуумного склопакета, який включає виготовлення листів віконного скла, їх очищення, нанесення шва герметизації, збирання, герметизацію і відкачування, і, згідно корисної моделі, під час герметизації при зниженні температури проводять відкачування повітря зі склопакета. При використанні як герметика легкоплавкого припійного скла відкачування повітря зі склопакета проводять, починаючи з температури не вище 1,1 температури деформації легкоплавкого припійного скла. При використанні як герметика склокристалічного цементу відкачування повітря зі склопакета проводять, починая з температури не вище температури первинної кристалізації склокристалічного цементу. Проведення відкачування склопакета під час герметизації, з одного боку, виключає попадання всередину стеклопакета вологового повітря, адсорбований шар якого в процесі відкачування не видаляється, що різко знижує первинний приведенний опір теплопередачі склопакета, а з другого боку, забезпечує знегажування скла, що гарантує високу довговічність вакуумного склопакета. Найбільш висока якість знегаження досягається, якщо процес відкачування склопакета проводити під час зниження температури герметизації, починая з температури не вище 1,1 температури деформації легкоплавкого припійного скла або починаючи з температури не вище температури первинної кристалізації склокристалічного цементу при використанні як герметика склокерамічного цементу. Якщо відкачування починати при більш високій температурі, то порушується герметичність склопакета. Проведений заявником аналіз рівня техніки, що включає патентний та науково-технічний пошук джерел інформації та виявлення джерел, які містять відомості щодо аналогів пропонуємої корисної моделі, дозволив встановити, що заявником не виявлений аналог, що характеризується ознаками, ідентичними ознакам заявленої корисної моделі, а визначення з переліку виявлених аналогів прототипу, як найбільш близького по сукупності ознак аналога, дозволив виявити сукупність суттєви х по відношенню до вказаному заявником технічному результату відмітних ознак у пропонуємої корисній моделі, викладених у формулі корисної моделі. Тому технічне рішення, що заявляється, відповідає вимозі "новизна". Для перевірки відповідності заявленого технічного рішення вимозі винахідницького рівня був проведений додатковий пошук відомих технічних рішень, аналіз яких показав, що корисна модель, яка пропонується, не випливає для фахівця явним чином з відомого рівня техніки, оскільки не виявлені технічні рішення, в яких підвищення приведеного опору теплопровідності і довговічності вакуумного склопакета досягається за рахунок суміщення процесів герметизації та відкачування, які відбуваються на повітрі. Таким чином пропонуємий спосіб виготовлення вакуумного склопакета відповідає вимозі "винахідницький рівень". Пропонуємий спосіб виготовлення вакуумного склопакета містить наступні операції: виготовлення листів скла, їх очищення, формування прокладок, нанесення шва герметизації, збирання склопакета і суміщену пайкувідкачування. Приклади конкретного виконання. Приклад 1. З віконного скла марки М-1 товщиною 3мм нарізають два листи скла розміром 1600x900мм. Потім в одному з них просвердлюють отвір для штенгеля діаметром 1,6мм, потім обидва скла очищують спочатку у слабкому розчині плавикової кислоти, потім у дистильованій воді. На листі скла без отвору методом трафаретного друкування формують склокерамічні прокладки, які розташовані з кроком 25мм і мають висоту 0,25мм та діаметр 0,4мм. Проводять термообробку прокладок при температурі 540°С. На другий лист скла наносять припійне легкоплавке скло С 80 з температурою деформації 380°С і плавлення 500°С. Потім оба скла збирають у склопакет, ставлять штенгель з попередньо нанесеним склом С 80 і поміщають склопакет у піч. Через штенгель склопакет з'єднують з відкачувальною системою. Після цього підіймають температуру у пічі до 500±5°С зі швідкістю 5°С/хвил і витримують при цієї температурі протягом 30 хвилин. Далі починають знижати температуру з швидкістю 5°С/хвил. При температурі 370°С починають процес відкачування. По досягенні вакуума 5×10-5мм рт.ст. при кімнатній температурі склопакет спаюють. Приклад 2. З віконного скла марки М-1 товщиною 4мм нарізають 2 листи скла розміром 1300x700мм. В одному з них діаметром 1,6мм просвердлюють отвір під штенгель. Обидви скла очищують у слабкому розчині плавикової кислоти, потім у дистильованій воді. Після цього на листі скла без отвору методом трафаретного друкування формують склокерамічні прокладки, які розташовують з кроком 25мм, висотою 0,2мм, діаметром 0,4мм і проводять термообробку при температурі 540°С. На другий лист наносять склокристалічний цемент СЦН-84 з температурою первинної кристалізації 440°С. Потім обидва листи збирають у єдиний склопакет, ставлять на отвір штенгель з попередньо нанесеним на нього склокерамічним цементом і загружають у камерну піч. Через штенгель склопакет з'єднують з відкачувальною системою. Після цього піднімають температуру у печі до 470±5°С і витримують при цієї температурі 60 хвилин. Потім температуру у печі знижують. При температурі 420°С починають процес відкачування. По досягненні вакуума 2×10-4мм рт.ст. при кімнатній температурі склопакет спаюють. Випробування показали, що приведений опір теплопровідності склопакетів у прикладах 1 і 2 на 25% вище, ніж у вакуумних склопакетів, виготовлених за відомими технологіями. Довговічність склопакетів, виготовлених за способом, що пропонується, перевищує 50 років навіть в умовах нагрівання склопакета до 100oС. Таким чином, пропонуємий спосіб виготовлення вакуумного склопакета дозволяє виробляти склопакети з високими приведеним опором теплопередачі і довговічності.