Процес дивертикулізації дванадцятипалої кишки при її норицях

Корисна модель стосується хірур гії і може бути використаний при лікуванні травматичних ушкоджень дванадцятипалої кишки, а також ускладнень після операцій на шлунку і дванадцятипалій кишці. Оперативні втручання з приводу ускладнень після операцій на шлунку і дванадцятипалій кишці виконують при гострих формах неспроможності швів дванадцятипалої кишки, а також при її травматичних розривах. За даними багатьох авторів, просте ушивання дефектів є неефективним ,в зв'язку з чим розроблено багато різних методів оперативних втр учань. До таких процесів належить процес, який описаний в [монографії Мілонова О.Б., Тоскіна К.Д., Жебровського В.В. "Послеоперацинонные осложнения и опасности в абдоминальной хирургии" (М., Медицина", 1990. -С.356]. Він запропонований Л.Г.Завгороднім в 1972 році і включає дренування дванадцятипалої кишки використовують трубкою з роздувною манжеткою, яку вводять крізь дефект дванадцятипалої кишки, роздувають балон, а другий кінець виводять крізь контрапертур у на черевній стінці і фіксують до шкіри. Процес сприяє зменшенню мацерації шкіри і швидкому росту грануляцій, однак він не забезпечує "спокою" дванадцятипалої кишки і її декомпресії, а також пригнічення функції підшлункової залози. З відомих процесів дівертікулізації дванадцятипалої кишки найбільш близьким до корисної моделі за сутністю і результатами є процес спосіб Донована-Хагена, який описано в [монографії А.А. Шалимова, В.Ф. Саенко "Хір ургія пищеварительного тракта" (Киев "Здоров'я". -1987. -С.360], який включає в себе виконання стволової ваготомії, антрумектомії з гастроентероанастомозом за Ру, дуоженостомії на трубчастому катетері. Процес сприяє створенню "спокою" дванадцятипалій кишці і її декомпресії, а також пригніченню функції підшлункової залози, але при його виконанні не досягається герметизм дуоденостоми і декомпресія дванадцятипалої кишки, що призводить до виникнення ускладнень. В основу корисної моделі поставлене завдання зниження кількості післяопераційних ускладнень шляхом герметизації дуоденостоми і декомпресії дванадцятипалої кишки. Поставлене завдання вирішується тим, що в процесі дівертікулізації дванадцятипалої кишки, який включає стволову ваготомію, антрумектомію з гастроентероанастомозом за Ру дуоденостомію трубчастим катетером, згідно з корисною моделлю в дванадцятипалу кишку вводять катетер з роздувним балоном, до дуоденостоми підшивають пасмо великого чіпці і додатково фіксують її гумовою манжеткою, надягнену на катетер, а в низхідний відділ дванадцятипалої кишки трансназально проводять полівініловий зонд. Введення нових маніпуляцій (роздування балона і накладання манжетки на катетері, підшивання пасми великого чіпці до дуоденостоми і введення трансназального зонду в низхідний відділ дванадцятипалої кишки) дозволяє герметизувати дуоденостому і створити декомпресію дванадцятипалої кишці і таким чином знизити кількість післяопераційних ускладнень. Заявнику невідомі приклади сукупного роздування балону і гумової манжетки, підшивання пасма великого чіпці до дуоденостоми і проведення трансназально зонда для декомпресії в низхідний відділ дванадцятипалої кишки з метою зниження кількості післяопераційних ускладнень. Приклад виконання способа ілюструється кресленнями, на яких зображено: Фіг.1 - процес дівертікулізації дванадцятипалої кишки, момент роздування балону і накладання манжетки. Фіг.2 - те саме, момент проведення зонду. Пристрій для реалізації процесу .містить катетер 1 з балоном 2 і манжеткою 3 в дванадцятипалій кишці 4, зонд 5 проведено крізь культю 6 шлунку. Процес може бути виконаний наступним чином. Виконують стволову ваготомію, антрумектомію з гестронтероанастомозом за Ру, потім формують дуоденостому, в яку уводять катетер 1 з балоном 2, який роздувають. Мобілізують пасмо великого чіпці, яку підшивають навкруги дуоденостоми, на катетер 1 надягають гумову манжету 3, під яку проводять лігатури (на Фіг. не показані) і зав'язують їх. Катетер 1 виводять через контрапертур у на черевній стінці. Трансназально в низхідний відділ дванадцятипалої кишки проводять зонд 5 з полівінілу. Приклад. Хворий X., 66 років оперований в клініці на 3 добу після висечення виразки дванадцятипалої кишки з приводу гострої шлунково-кишкової кровотечі з приводу неспроможності її швів. Хворому виконано стволову ваготомію, антрумектомію з гестронтероанастомозом за Ру, Сформовано дуоденостому, в яку уведено катетер з роздувним балоном, який роздуто. Мобілізовано пасмо великого чіпці, яку підшито навкруг дуоденостоми, на катетер надіто гумову манжету, під яку проведено лігатури, які зав'язано. Катетер виведено через контрапертур у на черевній стінці. Трансназально в низхідний відділ дванадцятипалої кишки проведено зонд з полівінілу. Перебіг післяопераційного періода гладкий. Шви знято на 12 добу. На 14-ту добу хворого в задовільному стані виписано додому. Таким чином, виконання процесу дівертікулізації дванадцятипалої кишки дозволяє герметизувати дуоденостому і створити декомпресію дванадцятипалої кишки і тим самим зменшити кількість післяопераційних ускладнень.