Спосіб оцінки дизадаптації у дітей

Корисна модель відноситься до області медицини, зокрема до педіатрії, і може бути використана в санаторно-курортній практиці для оцінки стану адаптації у часто і тривало хворіючих дітей. Як прототип вибраний спосіб оцінки дизадаптації у дітей [Гаркави Л.Х., Квакина Е.Б., Уколова М.А. Адаптационные реакции и резистентность организма. - Ростов-на-Дону: Изд-во Ростов. Ун-та, 1990. - 223с], що включає забір периферичної крові з визначенням лейкоцитарної формули і подальшим визначенням стану адаптаційних процесів по співвідношенню формених елементів крові. Ознакою, яка співпадає з суттєвими ознаками запропонованого способу, є: дослідження крові. Причинами, які перешкоджають досягненню очікуваного технічного результату (підвищення ефективності оцінки стану адаптаційних процесів), є: застосування лейкоцитарної формули не дозволяє ефективно оцінити перебіг адаптації у тривало і часто хворіючих дітей, оскільки є напівкількісним методом і має малу інформативність. В основу корисній моделі поставлена задача удосконалення способу оцінки дизадаптації у дітей шляхом дослідження гормонального статусу за рахунок визначення рівня центральних гормональних компонентів гіпоталамо-гіпофізарної осі в сироватці крові, що дозволяє досягти очікуваного технічного результату. Поставлена задача розв'язується тим, що в способі оцінки дизадаптації у дітей, який включає дослідження крові, згідно корисної моделі, визначають кількісну концентрацію кортизолу в сироватці крові і кількісну концентрацію адренокортикотропного гормону - АКТГ в плазмі крові, при показниках концентрації кортизолу 285,43±21,30нмоль/л, а концентрації АКТГ - 41,12±11,65пг/мл діагностують нормальну адаптацію, а при показниках концентрації кортизолу нижчих за норму, а концентрації АКТГ вищи х за норму, діагностують розвиток процесів дизадаптації та стресу. Між сукупністю суттєви х ознак запропонованого способу і технічним результатом, який може бути досягнутий, виявляється наступний причинно-наслідковий зв'язок: визначення кількісної концентрації кортизолу і адренокортикотропного гормону - АКТГ в крові з подальшим аналізом набутих значень центральних гормональних компонентів дозволяють судити про стрес-реалізуючу систему у часто і тривало хворіючих дітей, а саме про перехід явища нормальної адаптації в дизадаптацію та стрес, що властиво даній категорії дітей. Спосіб, що заявляється, полягає в наступному. Визначають кількісну концентрацію кортизолу в сироватці крові методом твердофазного імуноферментного аналізу. Використовують для цього тест OOO "Хема-Медіка" м. Москва і "СтероїдІФА - Кортизол -01" ЗАТ "Алкор Біо" м. Санкт-Петербург. Зразки сироватки зберігають в замороженому стані при t-20°С. Концентрацію даного гормону виражають в нмоль/л. Визначають кількісну концентрацію адренокортикотропного гормону - АКТГ в плазмі крові з використанням методу двоступенчатого імуноферментного аналізу. З метою вимірювання біологічно активної молекули АКТГ - 39 амінокислотних залишків використовують поліклональні козині антитіла до АКТГ людини, обчищені методом афінної хроматографії, і мишачі моноклональні антитіла до добре охарактеризованих ділянок молекули АКТГ. Застосовують також тест, який призначений для кількісного визначення концентрації даного гормону в сироватці грязі і плазмі крові - виробник "Sangui Biotech, Inc.", USA i «Biomerica», USA. Досліджують зразки плазми крові з додаванням ЕДТА, які зберігають в замороженому стані при t= -20°С. Концентрацію даного гормону виражають в пг/мл. Одержані в процесі дослідження показники центральних гормональних компонентів обробляють методом математичної статистики. Оцінку проводять з урахуванням вірогідності за рівнем значущості критерію Фішера - Р. Вірогідними вважають показники при Р0,05 Р1>0,05 239,34±19,18 Р10,05 Р2>0,05 49,65±20,70 52,88±10,84 Р1>0,05 Р1>0,05 Р2>0,05 Р1