Спосіб діагностики папілярних карцином щитовидної залози

Корисна модель відноситься до галузі медицини, зокрема до ендокринології, онкології, патологічної анатомії і може застосовуватися для діагностики папілярної карциноми щитовидної залози. Відомий спосіб диференційної діагностики новоутворень щитовидної залози - морфологічний, що полягає у мікроскопічному дослідженні гістологічних препаратів, виготовлених із отриманого після операції матеріалу [Rosai J., Cargangiu M.L., Kellelis R.A. Tumors of the Thyroid Gland. - Washington, K.C.: Armed Forces Institute of Pathology, 1992]. Однак, при діагностиці інкапсульованих фолікулярних пухлин щитовидної залози, в тому числі і папілярних карцином, інколи виникають складності, що і обумовлює необхідність додаткового використання специфічних імуногістохімічних реакцій. Одним із таких методів є спосіб доопераційної диференційної діагностики доброякісних та злоякісних новоутворень щитовидної залози [Патент №70269А UA, МПК G01N33/50. Опубл. Бюлетень №9, 2004], що полягає в виявленні активності йодпероксидази в клітинах фолікулярного епітелію. При наявності йодпероксидазної активності в усіх клітинах пластів тиреоїдного епітелію встановлюють доброякісних характер новоутворення, а при відсутності - злоякісний. Недоліком цього методу є те, що він не дозволяє відрізняти папілярну карциному від фолікулярної. Крім того, деякі фолікулярні аденоми характеризуються наявністю йодпероксидазної активності, а в мінімально інвазивних фолікулярних карциномах та інкапсульованих папілярних карциномах активність йодпероксидази інколи відсутня. Таким чином, даний спосіб не дозволяє проводити диференційну діагностику пухлин щитовидної залози з точністю 100%. Існують інші методи діагностики папілярної карциноми щитовидної залози з використанням імуногістохімічних реакцій з специфічними антитілами до ret, met, nm23. Однак, зазначені онкогени виявляються лише в 81%, 68% та 77% папілярних карцином, відповідно. Імуногістохімічна реакція з антитілами до високомолекулярних цитокератинів (ВМЦК) дає більш вагомі результати - 90% папілярних карцином щитовидної залози позитивні до цього маркера. Однак, даний метод не є абсолютно специфічним, тому що деякі аденоми характеризуються позитивної імуногістохімічною реакцією до ВМЦК [Богданова Т.И., Козырицкий В.Г., Тронько Н.Д. Патология щитовидной железы. Киев,"Чернобыльинформ", 2000]. Таким чином, на сьогодні не існує абсолютного маркера, що вказує на злоякісну природу пухлини, зокрема на наявність папілярної карциноми, однак, деякі імуногістохімічні методи можуть бути корисними при встановленні остаточного гістологічного діагнозу. За найближчий аналог нами взятий спосіб діагностики папілярної карциноми щитовидної залози з використанням імуногістохімічної реакції з моноклональними антитілами до галектину-3 [Cvejic D.S., Savin S.B., Petrovic I.M., Tatic S.B., Havelka M.J. Galectin-3 expression in papillary thyroid carcinoma: relation to histomorphological growth pattern, lymph node metastasis, extrathyroid invasion, and tumor size // Head Neck. - 2005.Vol. 27, N12. -P.1049-1055]. Для цього на парафінових зрізах проводять імуногістохімічну реакцію з моноклональними антитілами до галектину-3 непрямим імунопероксидазним методом. Оцінюють реакцію за наступними показниками: реакція позитивна, якщо більш 10% неопластичних клітин позитивні до галектину-3. Інтенсивність забарвлення клітин та наявність реакції в стромі автори не аналізують. У більшості випадків (83%) папілярних карцином щитовидної залози непластичні клітини виявляються позитивними до галектину-3. Однак, наведений спосіб має ряд недоліків: а) не всі папілярні карциноми є позитивними до галектину-3. Насамперед це стосується інкапсульованих пухлин солідної чи мікрофолікулярної будови. Позитивність до галектину-3 у таких випадках спостерігається в 50% та 85% випадків, відповідно; б) деякі фолікулярні аденоми теж є позитивними до цього маркера. В основу корисної моделі поставлено завдання удосконалити спосіб діагностики папілярних карцином щитовидної залози шляхом впровадження нових критеріїв оцінки імуногістохімічної реакції з моноклональними антитілами до галектину-3 на підставі виділення умовних показників, які дозволяють з високою достовірністю та точністю 100% виявляти папілярні карциноми. Поставлене завдання вирішується тим, що в способі, який включає проведення імуногістохімічної реакції в пухлинній тканині з моноклональними антитілами до галектину-3 з подальшою її оцінкою, згідно з корисною моделлю, реакцію аналізують за забарвленням строми пухлини і показниками розповсюдженості та інтенсивності реакції в неопластичних клітинах і при розповсюдженості не менше 2+, інтенсивності на рівні 3+ або 4+ та відсутності забарвлення строми визначають наявність папілярної карциноми. Основною відмінністю вказаного способу діагностики папілярних карцином щитовидної залози від прототипу є те, що автори вперше пропонують використання одночасно двох показників імуногістохімічної реакції в неопластичних клітинах (розповсюдженість та інтенсивність), тобто проводити комплексне дослідження, а не обмежуватися загальним критерієм щодо наявності або відсутності реакції. Крім того, автори пропонують аналізувати забарвлення в стромі пухлини. Такий підхід до оцінки імуногістохімічної реакції з антитілами до галектину-3 дозволяє підвищити точність та достовірність способу до 100%. Процес виконується наступним чином. Матеріал, отриманий після хірургічного втручання, фіксується у 10% розчині формаліну та обробляється згідно загально прийнятому гістологічному методу для отримання парафінових блоків. На виготовлених на мікротомі зрізах проводять імуногістохімічну реакцію з моноклональними антитілами до галектину-3 за непрямим імунопероксидазним методом. Для оцінки імуногістохімічної реакції аналізують обидва показника розповсюдженість та інтенсивність, а також наявність реакції в стромі. Для об'єктивної оцінки отриманих даних автори вводять систему умовних одиниць зазначених показників. Так, розповсюдженість вказує на кількість галектин-3-позитивних неопластичних клітин у пухлині. Показник 0 свідчить про відсутність реакції; показник 1+ про наявність не менш 25% неопластичних клітин, позитивних до галектину-3; показник 2+ - про наявність від 25% до 50% позитивних клітин; показник 3+ - про наявність від 50% до 75% позитивних клітин і показник 4+ - про наявність більш 75% позитивних клітин. Другий показник - інтенсивність - характеризує якісну оцінку реакції. Показник 0 - реакція відсутня; показник 1+ - слабке забарвлення неопластичних клітин; показник 2+ - помірне забарвлення; показник 3+ - інтенсивне забарвлення і показник 4+ - різке інтенсивне забарвлення. Якщо інтенсивність імуногістохімічної реакції на рівні 3+ або 4+ при розповсюдженості не менш 2+ та відсутня реакція в стромі, встановлюють діагноз папілярна карцинома щитовидної залози. На відміну від папілярних карцином, в фолікулярних аденомах та фолікулярних карциномах показник розповсюдженості може коливатися від 3+ до 4+, але інтенсивність при цьому ніколи не перевищує 2+. Крім того, забарвлюється строма пухлини. Наведемо кілька прикладів використання даного способу в діагностичній практиці. Прикладі. Хворий Денисенко А.Ю., 1982 року народження, прооперований з приводу новоутворення щитовидної залози. За морфологічними даними пухлина була інкапсульованою та мала фолікулярну будову. Після використання імуногістохімічного метода визначено розповсюдженість реакції на рівні 4+, а інтенсивність 3+ на тлі негативного забарвлення строми пухлини (Фіг. 1). Сукупність таких ознак за способом, що пропонують автори, свідчить про наявність папілярної карциноми. Гістологічно діагноз був підтверджений - інкапсульована папілярна карцинома щитовидної залози, солідний варіант. Приклад 2. Хвора Паномарь Г.Н.., 1968 року народження. Інкапсульована пухлина солідної будови. Імуногістохімічна реакція з антитілами до галектину-3 в неопластичних клітинах негативна, однак спостерігалося забарвлення компонентів строми пухлини (Фіг. 2). Це дало можливість виключити папілярну карциному, що і підтвердив післяопераційний гістологічний діагноз - фолікулярна аденома щитовидної залози. Приклад 3. Хвора Власова Т.Ю., 1985 року народження. Інкапсульована пухлина мікро фолікулярно-солідної будови. Розповсюдженість імуногістохімічної реакції з антитілами до галектину-3 осередкова і встановлена 2+, інтенсивність - 3+, забарвлення строми відсутнє (Фіг. 3). Це дозволило поставити діагноз - папілярна карцинома щитовидної залози. Гістологічно був поставлений діагноз папілярна карцинома щитовидної залози. Діагностичні можливості способу доведено шляхом аналізу отриманих даних щодо 126 пацієнтів з новоутвореннями щитовидної залози. Всі 49 досліджені папілярні карциноми (100%) характеризувалися високим показником інтенсивності імуногістохімічної реакції (3+ або 4+) до галектину-3, розповсюдженістю від 2+ до 4+ та відсутністю стромальної реакції. На відміну, всі фолікулярні аденоми (51) і фолікулярні карциноми (26) були негативні до галектину-3 або мали різні показники розповсюдженості імуногістохімічної реакції, але інтенсивність не перевищувала відмітки 2+. В усіх випадках фолікулярних карцином та фолікулярних аденом визначена позитивна реакція в стромі пухлин. Таким чином, даний спосіб діагностики папілярних карцином щитовидної залози, який пропонують автори, є інформативним і пропонується для впровадження в клінічну практику для підвищення точності морфологічної диференційної діагностики новоутворень щитовидної залози.