Спосіб лікування критичної ішемії нижніх кінцівок

Корисна модель відноситься до медицини, а саме до хірургії і може бути використаною для лікування критичної ішемії нижніх кінцівок. Лікування хворих із хронічною ішемією нижніх кінцівок включає хірургічні і консервативні заходи. При цьому консервативна терапія застосовується як самостійний вид лікування, а також після реконструктивних операцій. Відомий спосіб лікування хворих із хронічною ішемією нижніх кінцівок, спрямований на корекцію дисліпопротеінемій. Для цього використовують аніонообмінні смоли, пробукол, ловастатин, симвастатин і флуваста тин [Малая Л.Т., Жмуро А. В. Современные подходы к медикаментозному лечению дислипопротеинемий. //Харьковский медицинский журнал. - 1996. - №1-2. - С.30-36]. Відомий також спосіб лікування хворих із хронічною ішемією нижніх кінцівок, що дозволяє понизити рівень тригліцеридів. Зниженню рівня тригліцеридів сприяють фібрати (безафібрат, безалін, безамідін), фенофібрати (наприклад, липантил), гемофібразили (гевілон, нормоліп) [Г. Галлер, М. Ганефельд, В. Яросс. Нарушения липидного обмена. - М.: "Медицина". - 334 с]. Для корекції ішемічних порушень відоме застосування антиоксидантів, насамперед токоферола [Петухов Е.Б., Корнеев А.А., Малютіна И.Г., 1998]. Для поліпшення мікроциркуляції і реологічних властивостей крові застосовують такі препарати як трентал, курантил, компламін, ксавін, аспірин, реополіглюкин [Гавриленко Г.А, Демин В. В. Применение комплекса антиоксидантов для лечения эндотоксикоза при реконструктивных операциях на артериях нижних конечностей. //Вестник хирургии. - 1998. - Т. 157. - №2. - С.60-63]. Атеросклероз будь-якої локалізації супроводжується гіперкоагуляцією різного ступеня виразності, а порушення плазмено-тромбоцитарної ланки системи гемостазу, у свою чергу, є основним патогенетичним чинником "судинних катастроф" у хворих з атеросклеротичними ураженнями артерій. Тому при наявності цих порушень потрібна тривала дезагрегантна терапія. Поряд із загальновідомими прямими антикоагулянтами (гепарин, фенилін і ін.), запропонований новий препарат алликор, що застосовується як біологічноактивна добавка до їжі і містить у якості діючого початку порошок часнику. Відомо, що в часниковому порошку і його водяних екстрактах містяться біологічноактивні компоненти, що володіють спроможністю пригнічувати тромбоутворення й активувати фібринолітичні процеси [Пивоварова Е.П, Ожегин С.Н, Калганова Э.В., Шахова Г.П и др. Влияние препарата чеснока «алликора» на показатели свертывающей системы крови здоровых лиц и у больных с атеросклеротическими поражениями артерий. //Ангиология и сосудистая хирургия. - 1998. - Т. 4, №1. С.43-53]. З існуючих препаратів найбільш повною антитромботичною дією володіють тиклід (тиклопідин) і найбільш пізній його аналог клопідогрель. Препарати цієї групи (тієнопіридини) селективно необратимо інгибують АДФзалежну агрегацію тромбоцитів. Тієнопіридини не пригнічують синтез простацикліну судинної стінки і цим вигідно відрізняються від аспірину [Волков В.И, Оразкулиева Л.Ч. Антиагреганты (тиклид и клопидогрель) в лечении атеросклеротических поражений сосудов нижних конечностей. //Экспериментальная и клиническая медицина. 1999. - №3 - С.90-91]. Важливе значення в лікуванні хронічної ішемії нижніх кінцівок II і III ступеня має антибактеріальна та протизапальна терапія. З цією метою використовують ампіцилін, гентаміцин, цефадолін, мефоксин та інші антибіотики [Анцыпович Е.А, Молчанов В.Д., Кадышев Ю.Г. Селективное внутриартериальное применение малых доз тиенама и вазапростана в лечении гнойных заболеваний стопы у больных сахарным диабетом.// Вестник хирургии. - 1998. - Т. 157, №1. - С.76-77] Відомий також спосіб лікування хронічних ішемій нижніх кінцівок за допомогою серотоніну адіпіната. Серотонін адіпінат вводять в центральні вени. 1мл 1% розчину (10мг) розводять у 200, 400мл натрію хлориду 0,9% або 5% розчину глюкози (у такому ж об'ємі). Швидкість введення препарату 5-10мг/годину [Федоров В.Д., Симоненков А.П. Концепция клинического применения серотонина адипината при лечении хирургических больных //Вестник хир ургии. - 1998. - Т. 157, №3. - С.15-19]. Відомий також спосіб лікування хворих із хронічною ішемією нижніх кінцівок з використанням серотоніну адіпіната, згідно з яким для лікування ішемій II ступеня серотонін адіпінат вводять через добу 3 рази, для лікування ішемій IIІ ступеня препарат вводять щодня 6 і більше раз до нормалізації показань допплерографії передньої і задньої великогомілкової артерії. Препарат вводять під контролем артеріального тиску і пульсу зі швидкістю 5мг/годину [Патент №38183 А. Опубл. 15.05.2001. Бюл. №4]. Останнім часом для лікування ішемії нижніх кінцівок, у тому числі II і III ступеня застосовують вазапростан [Лебедев Л.В., Афонин Д.Н. П ути повышения эффективности лечения больных с терминальной стадией артериальной ішемії нижних конечностей //Вестник хирургии. - 1995. - 154, №1. - С.54-57]. Застосування вазапростана сприяє збільшенню дистального об'ємного кровотоку в кінцівці з ішемією, зменшенню адгезії імунних комплексів з клітинними елементами, що призводить до зменшення викиду біологічноактивних речовин і сприяє нормалізації мікроциркуляції в кінцівці з ішемією, поліпшенню оксигенації тканин. Зазначений спосіб лікування хронічних ішемій нижніх кінцівок найбільш близький щодо технічної сутності і тому обраний нами в якості прототипу. Основним недоліком відомих способів лікування хворих із хронічною ішемією нижніх кінцівок, в тому числі прототипу, є недостатній знеболювальний ефект проведеної терапії та недостатня швидкість загоєння ішемічних виразок. В основу корисної моделі покладена задача підвищення ефективності лікування хронічних ішемій нижніх кінцівок. Задачу, покладену в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі лікування хронічних ішемій нижніх кінцівок, який включає призначення вазапростана, згідно з корисною моделлю, додатково виконують електричну стимуляцію спинного мозку біполярним електродом в режимі постійної дії до нормалізації клінічних проявів. Технічний ефект способу, що заявляється, обумовлений тим, що забезпечується подвійний фізичний та медикаментозний вплив на покращення мікроциркуляції за рахунок використання електростимуляції та препарату вазапростан. Спосіб виконують наступним чином: Хворому з критичною ішемією нижніх кінцівок призначають одночасно інфузії вазапростана та електростимуляцію спинного мозку. Інфузії вазапростана з фізрозчином виконують один раз на добу в перебігу 34 годин внутрішньовенно. Для виконання електростимуляції спинного мозку в постійному режимі хворому вживлюють біполярний електрод. Вживляння виконують шляхом пунктування голкою на рівні третього поперекового хребця передурального простору. Через голку під рентген контролем вводять електрод, який проводять до рівня між першим поперековим і дванадцятим грудним хребцями. Електрод фіксують до шкіри і підключають до електростимулятора. Параметри стимуляції: амплітуда - 2-8В, частота 80-140Гц. Граничні значення параметрів електростимуляції підібрані експериментально та дозволяють досягати анальгезуючого ефекту індивідуально для кожного хворого в залежності від його больового порогу. Ефективність способу ілюструє наступний приклад: Приклад. Хворий М., 59 років, поступив в клініку з ознаками критичної ішемії нижніх кінцівок: скаргами на нестерпний біль у кінцівках, особливо у нічний час, та не загоєння виразки на правій стопі. При обстеженні був встановлений діагноз: «Синдром Леріша. Хронічна ішемія кінцівок IV ступеня». Хворому було встановлено електрод, який підключили до електростимулятора та розпочата електрична стимуляція спинного мозку у режимі постійної дії з амплітудою стимуляції 6В та частотою 120Гц. Електростимуляція виконувалась на фоні призначення медикаментозного лікування препаратом вазапростан по 60мкг на добу. На 2 добу було відмічено покращання стану хворого у вигляді зменшення больового синдрому. Через 7 діб було виявлено початкове загоєння ішемічної виразки на правій стопі. На 21 добу після проведеного лікування хворого було виписано у задовільному стані. Скарг не пред’являє. Виразка загоїлась.