Спосіб маркування та ідентифікації товарів

Спосіб маркування та ідентифікації товарів належить до сфери захисту товарів від підробок та фальсифікації, який може бути використаний для маркетингових цілей, контролю за дистрибуцією товарів масового виробництва, тощо. Широко відомі способи захисного маркування та ідентифікації товарів, які передбачають нанесення на кожну одиницю товару різних позначок, написів, голографічних елементів та ін. До недоліків такого маркування слід віднести можливість імітації та підробки самих захисних засобів. Крім того, пересічному споживачеві повний перелік захисних засобів на кожній одиниці товару, як правило, не відомий, і з процесу контролю цей самий масовий "контролер" практично вилучається. Більш досконалі способи маркування товарів роблять можливою активну і свідому участь споживача у процесі боротьби із контрафакцією. Так, відомий спосіб маркування та ідентифікації товарів, який передбачає нанесення на кожну одиницю товару індивідуального захисного коду, сформованого за допомогою генератора випадкових чисел, покриття коду захисним шаром, і зберігання цього коду у базі даних про нанесені коди, яку веде виробник. Споживач, який придбав товар, має змогу, видаливши захисний шар, повідомити виробника про код, нанесений на дану одиницю товару, і виробник здатен визначити, чи збігається цей код із відомостями, що зберігаються у його базі даних, тобто чи є товар справжнім [див. опис до патенту на винахід RU №2181503]. Недоліком такого способу є необхідність зберігати у базі даних багато мільйонів кодів, оскільки товари масового вжитку (лікеро-горілчані, тютюнові, фармацевтичні вироби) випускаються у величезній кількості. Це робить процедуру перевірки громіздкою та малоефективною, а в самому коді не виключається можливість повторення із вже використаним. Більш досконалим є обраний нами за найближчий аналог спосіб маркування та ідентифікації товарів, описаний у [деклараційному патенті України на корисну модель №3183]. Цей спосіб також включає маркування кожної одиниці товару індивідуальним кодом, який формують за допомогою обраного ключа кодування. Ключі кодування періодично змінюють. У базі даних зберігають відомості не про сам код, а про ключі кодування, що використовувались у кожний період часу, а ідентифікацію товару, дата виготовлення якого відома, здійснюють шляхом перевірки індивідуального коду товару на відповідність використаному ключу кодування. Описаний спосіб дає змогу зберігати у базі даних відомості лише про відносно невелику кількість використаних ключів кодування. Втім, і цей спосіб не є вільним від недоліків, оскільки може бути використаним лише одним окремим виробником і для певного виду товару. Крім того, дублювання шляхом підробки одного справжнього коду дозволяє відтворити його на досить великій партії контрафактної продукції, кожна одиниця якої при перевірці справлятиме враження справжньої. В основу корисної моделі покладена задача розробити такий спосіб маркування та ідентифікації товарів, який дозволяв би здійснювати у реальному часі ідентифікацію численних товарів різних виробників, практично виключаючи можливість помилкової ідентифікації підробленого товару як справжнього. Зазначена задача вирішується завдяки тому, що при реалізації способу маркування та ідентифікації товарів, що включає маркування кожної одиниці товару індивідуальним кодом відповідно до обраного виробником ключа кодування, який періодично змінюють, відомості про використані ключі кодування зберігають у базі даних, а ідентифікацію товару здійснюють шляхом перевірки відповідності нанесеного коду використаному ключу кодування, відповідно до корисної моделі, до складу індивідуального коду вносять адресну частину, до якої вносять відомості про виробника товару, дату маркування та вид товару, а ідентифікацію товару здійснюють у два етапи, на першому з яких ідентифікують товар за відомостями, що містяться у адресній частині коду, а на другому - перевіряють відповідність коду ключу кодування залежно від результатів першого етапу ідентифікації. При цьому перевірку відповідності індивідуального коду використаному ключу кодування здійснюють для кожної одиниці товару обмежену кількість разів, після використання якої роблять висновок про невідповідність коду ключу кодування незалежно від результатів перевірки. Технічний результат при цьому полягає у можливості забезпечити перевірку великої номенклатури товарів різних виробників, що стає можливим завдяки двоетапній процедурі перевірки справжності товару, на першому етапі якої визначають адресні дані одиниці товару (вид, найменування, дату випуску, відомості про виробника тощо), після чого, за результатами першого етапу, адресують запит до бази даних певного виробника, де і здійснюють перевірку індивідуального коду на одиниці товару на відповідність використаному ключу кодування. Здійснення такої перевірки обмежене певною кількістю разів (наприклад, не більше двох, що відповідає реальній потребі у перевірці кожної окремої одиниці товару), що дозволяє виключити підробку товару у скільки-небудь суттєвому обсязі. Більш докладно суть корисної моделі пояснюється у поданому нижче описі порядку реалізації способу, що заявляється, із схематичним зображенням системи ідентифікації товарів, що може при цьому використовуватись. Спосіб маркування та ідентифікації товарів реалізують наступним чином. При виготовленні товару на нього наносять індивідуальний цифровий код, що складається з двох частин і може мати, наприклад, такий вигляд: 01. 02. 07. 45. 88 / 67. 08. 43. 32. 16. Перша частина коду є адресною і містить відомості про дату виготовлення товару, виробника, вид товару або іншу службову інформацію. Другу частина коду формують з використанням певного ключа кодування, відомості про який зберігає виробник у спеціальній захищеній базі даних. Таким чином, перша частина коду дозволяє здійснити адресацію запиту щодо ідентифікації товару до бази даних, в якій зберігаються відомості про ключ кодування, використаний для формування другої, кодованої частини коду, яка власне і є індивідуальним кодом даної одиниці товару. Описаний код може бути нанесеним на упаковку товару, етикетку тощо. Споживач, який придбав товар, має змогу будь-яким шляхом (телефон, SMS, електронна пошта) надіслати запит щодо перевірки справжності товару до, наприклад, спеціалізованого Центру ідентифікації (далі - Центр), де здійснюють перший етап ідентифікації товару, а саме - визначають виробника, дату виготовлення, та вид товару, оскільки ці дані є відкритими. За результатами цієї ідентифікації Центр адресує в подальшому запит на другий етап ідентифікації виробникові, який перевіряє на відповідність ключу кодування вже другу, кодовану частину коду, використовуючи зазначену власну базу даних, де зберігаються відомості про ключі, використані в певні проміжки часу. Оскільки ключі кодування періодично, наприклад, раз на добу, змінюють, а 10 цифр, що складають другу частину коду, дозволяють створити 10 мільярдів неповторюваних комбінацій, вірогідність випадкового повторення коду навіть при значних обсягах виробництва практично дорівнює нулю. За результатами другого етапу перевірки виробник підтверджує або не підтверджує справжність товару. Ці відомості через Центр надходять споживачеві, який надіслав запит. Оскільки на практиці необхідність ідентифікації кожної одиниці товару може виникнути лише обмежену кількість разів (практично, не більше двох), при перевірках відповідності коду ключу кодування може використовуватись додаткова умова, а саме - після дворазового підтвердження справжності товару і надходження подальших запитів щодо тієї самої одиниці товару результат перевірки приймається як сумнівний, або негативний, що привертає увагу зацікавлених осіб. Такий варіант реалізації корисної моделі підвищує надійність захисту товару, оскільки надходження численних запитів щодо одної одиниці товару свідчитиме про те, що в обіг надійшла фальсифікована партія товару, на якому відтворено той самий, однаковий код. На наведеній схемі (Фіг.1) взаємодії споживача і виробника. Центр 1 виконує функцію посередникакоординатора, який дозволяє зв'язати численних виробників 2 самих різних товарів і їх споживачів 3. Центр може мати багатоканальні засоби зв'язку, а його, наприклад, телефонний номер може бути загальновідомим, як номер швидкої допомоги або міліції. Така система дасть змогу численним споживачам оперативно, в реальному часі, отримувати підтвердження щодо справжності товару, що особливо важливо стосовно товарів, які часто стають об'єктами фальсифікації, а також коштовних, штучних товарів, де підробка взагалі неприпустима. Таким чином, корисна модель, що заявляється, дозволить забезпечити можливість масової, оперативної та достеменної перевірки різних товарів, а за необхідності - і цінних паперів чи документів, тобто створить надійний бар'єр на шляху підробок та фальсифікацій, що набувають все більших масштабів.