Питна мінеральна вода “доктор”

Винахід належить до харчової промисловості, зокрема, до виробництва і розливу мінеральних вод. Найближчим до заявляемого за формальними ознаками є рішення, описане в ТУ 562.10.18.008-90 "Вода природна столова "Галичанка" ароматизована (1990 p.). Спільними ознаками прототипу і винаходу є використання в складі мінеральної води добавки. Однак в прототипі ця добавка (тмин) служить лише для ароматизації і окрім цього ніяких додаткових функціональних призначень не має. Зокрема, добавка тмину не вирішує проблеми йодної недостатності, між тим, відомо, що й одна недостатність - причина багатьох важких захворювань, таких як розумова відсталість, чоловіче безпліддя, зоб, глухонімота [Передерни В.Г., Соловьева A.A. Йодная недостаточность - проблема государственная. - Проблемы питания и здоровье, №3-4, 1996, с. 4-6]. В Україні 15 млн. чоловік проживають на територіях ендемінних щодо йоду, тобто 1/3 населення піддані ризику захворіти на вище названі недуги. Населення України в ендемінних районах споживає з харчуванням і водою 35-40 мкг йоду на добу, тоді як необхідна потрібність становить 150-200 мкг. В основу винаходу поставлено задачу в питній мінеральній воді шляхом введення біологічно активної добавки забезпечити досягнення профілактичного ефекту при використанні винаходу. Поставлена задача вирішується тим, що до складу мінеральної води, яка містить на 1000 дал готового продукту 10-150 кг природних мінеральних речовин, введено цілеспрямовано як добавку 0,1-6,5 г йоду. При регулярному вживанні такої мінеральної води досягається профілактичний ефект, зумовлений дією йоду. Зменшується вірогідність захворювання щитовидної залози, поліпшується обмін речовин. Питна мінеральна вода з добавкою йоду має і лікувальні властивості, зумовлені, зокрема, природними мінеральними речовинами, які входять до її складу. Присутність йоду підсилює лікувальні властивості природних мінеральних вод, наприклад, лікувально-столових вод з мінералізацією від 1,0 до 15,0 г/дм3 (наприклад, гідрокарбонатно-хлорідні, хлорідно-гідрокарбонатні натрієві). Виготовляється мінеральна питна вода "Доктор" шляхом введення в її склад йоду. Приклади здійснення винаходу. 1. В резервуар ємкістю 100 л вводили в необхідній кількості йод у вигляді кристалів і ретельно перемішували лопатною мішалкою при температурі 25°С. Через 30 хвилин фіксували утворення розчину з рівномірним розподілом йоду по всій масі води. Отриманий розчин змішували з 9900 л мінеральної води і всю масу подавали на розлив (з попереднім насиченням вуглекислим газом). 2. В мінеральну воду "Галичанка" з мінералізацією 0,8 г/дм3 вводили йод (у вигляді йодистого калію) у різних кількостях по технології, наведеної" в прикладі 1. Температуру змішування підтримували на рівні 19°С. 3. В лікувально-столову мінеральну воду вводили (по технології, наведеної в прикладі 10) йодоватистокислий калій при температурі 15°С. Утворення рівномірного розчину фіксували через 15 хвилин. Кінцевий продукт перед розливом насичували вуглекислим газом. 4. Питну мінеральну воду "Доктор" виготовляли як і в прикладі 3, але носієм йоду брали гідрат йодної кислоти (HIО4×2Н2О). Профілактичний ефект фіксували по стандартній методиці (замір йоду в щитовидній залозі). Результати представлені в табл. 1. Як видно з наведених даних, оптимальна кількість йоду лежить в межах 0,1-6,5 г/1000 дал води. Вище цієї кількості спостерігається випадання осаду при тривалому хранінні, менша кількість не призводить до профілактичного ефекту. В табл. 2 наведено органолептичні показники заявляємої питної мінеральної води такого складу на 1000 дал готового продукту: Мінеральні речовини, кг 50 Йод, г 5 Вода Решта