Спосіб оцінки ефективності лікувально-реабілітаційних заходів

Корисна модель відноситься до області відновлювальної медицини і може використовуватися для визначення ефективності лікувально-реабілітаційних заходів у практиці санаторно-курортного лікування, медичної та фізичної реабілітації. Відомий спосіб оцінки ефективності реабілітації на підставі дослідження лейкоцитарної формули шляхом проведення інтегральної оцінки компенсаторно-перерозподільних змін фракцій лейкоцитів крові, що досягається розрахунком ентропії лейкоцитарної формули крові на початку та після курсу реабілітації хворого. У способі обчислюють значення відносної ентропії, визначають її максимальне значення та обчислюють інформаційний показник впливу реабілітаційного процесу [1]. Відомий спосіб порівняльної оцінки ефективності лікування, який включає дослідження клінічних показників після лікування і визначення ступеня їх відхилення від норми, коли визначають відсоток відхилення кожного показника від норми, а отримані значення підсумовують і визначають інтегральний показник ефективності лікування [2] – найближчий аналог. Відомі способи мають певні недоліки, які пов'язані із громіздкістю обчислювання, що надає деяких труднощів у використанні. Відомий спосіб порівняльної оцінки ефективності лікування дозволяє визначити лише інтегральний показник, що в повній мірі не відображує кінцевий результат лікування. Основним недоліком є відсутність врахування даних об'єктивних методів дослідження, а саме лабораторно-інструментальних показників. Оцінка стану хворих проводиться лише за клінічними даними, що не є коректним з урахуванням позицій доказової медицини. В основу корисної моделі поставлене завдання удосконалення способу оцінки ефективності лікувальнореабілітаційних заходів шляхом визначення результату лікування або реабілітації за математичною формулою з подальшою оцінкою ефективності лікувально-реабілітаційних заходів по заданій шкалі, що дозволяє значно спростити спосіб та об'єктивізувати оцінку ефективності лікування і/або реабілітації, визначити стан кожного конкретного хворого, використати у хворих різних нозологічних груп. Поставлене завдання вирішується тим, що у способі оцінки ефективності лікувально-реабілітаційних заходів шляхом визначення клінічних показників після лікування і їх відхилення від норми, згідно корисної моделі, додатково визначають лабораторно-інструментальні показники і результат (R) лікування і/або реабілітації обчислюють за формулою: К (1+2 +...n) + F(1+ 2+...n) R= N , де К(1+2+...n) - клінічніічні показники , F(i+2+...n) - лабораторно-інструментальні показники , N - кількість врахованих показників. При цьому використовується методика кількісної оцінки показників від -1 до +4 балів. Для цього вимірювання усі х показників оцінюються наступним чином: - 4 бали - показник нормалізувався, - 3 бали - показник поліпшився у порівнянні з вихідним на 75%, - 2 бали - показник поліпшився у порівнянні з вихідним на 25-75%, - 1 бал - показник поліпшився у порівнянні з вихідним на 10-25%, - 0 балів - показник не змінився (коливання від вихідного рівня ±10%, - 1 бал - показник погіршився у порівнянні з вихідним на 10%. Далі за вищенаведеною формулою рахується алгебраїчна сума балів, яку ділять на кількість ознак N, що були враховані. Результат (R) лікування і/або реабілітації оцінюють по числу, що отримали, якщо R