Спосіб профілактики післяопераційних гнійних ускладнень при хірургічному лікуванні рецидивних вентральних гриж у первинно інфікованих тканинах

Корисна модель відноситься до медицини, а саме до хірургії і може бути використана для оперативного лікування великих, потребуючих алогерніопластики вентральних гриж у первинно інфікованих тканинах, забезпечуючи профілактику нагноєння післяопераційної рани з відторгненням трансплантата. Хронічна інфекція в тканинах зони грижових воріт найчастіше обумовлена наявністю лігатурних свищів і запальних інфільтратів, що виникають після першої операції. В даний час кількість такого роду втручань превалює над операціями, виконаними в первинно стерильних тканинах, і складає 65-70% від всіх операцій із приводу післяопераційних вентральних гриж. Відомий спосіб захисту післяопераційної рани від інфікування при реконструктивних операціях на черевній стінці [Андреєв С.Д., Адамян А.А. і ін. Защита послеоперационной раны от инфицирования при реконструктивних операциях на брюшной стенке //Вестник хирургии. -1990.- №5. -С.106-108] шляхом внутрішньом'язового введення антибіотика (ампіцилін, цефазолін) за 1 годину до операції і під час хірургічного втручання в підшкірну клітковину, апоневроз і м'язові тканини. Спосіб рекомендований для профілактики нагноєння рани при операціях у первинно стерильних тканинах і неефективний при наявності в них хронічної інфекції, тому що існуючий в інфікованих тканинах запальний вал перешкоджає їхньому насиченню антибіотиком. Небезпека нагноєння рани зростає, якщо для ліквідації грижового дефекту необхідне застосування алопластичного матеріалу. Найбільш близьким і обраним як прототип є спосіб профілактики післяопераційних гнійних ускладнень при пластиці рецидивних вентральних гриж за допомогою консервованого гомотрансплантата «Тутопласт» [Захарчук А.П. Использование антибактериальных препаратов для защиты гетеротрансплантатов при пластике грыж в инфицированных тканях //Вісник Вінницького державного медичного університету -2000. -Т.4, №2. -С.298-299], коли з метою захисту рани від нагноєння і профілактики відторгнення трансплантата здійснюють дренування ранової порожнини перфорованими трубками через окремі шкірні розрізи з наступним введенням у порожнину рани 2 рази на добу пінного аерозолю «Гіпозоль АН», у якому як антибактеріальний субстрат використаний нітазол. Недоліком способу є те, що нітазол, який входить до складу «Гіпозоль АН», має порівняно вузький спектр антимікробної дії, мало впливаючи на аеробних збудників. Крім того, використовуваний як пластичний матеріал консервований біоматеріал «Тутопласт», вже має визначені розміри, які часто не відповідають величині грижового дефекту. В основу корисної моделі поставлена задачу удосконалення способу профілактики післяопераційних гнійних ускладнень при хірургічному лікуванні рецидивних вентральних гриж у первинно інфікованих тканинах, в якому за рахунок зміни лікарського препарату та способу його введення, досягається помірна сорбціонна дія і виражена антимікробна активність в широкому спектрі дії. Поставлена задача вирішується в способі профілактики післяопераційних гнійних ускладнень при хірургічному лікуванні рецидивних вентральних гриж у первинно інфікованих тканинах, шляхом трансплантації експлантату в інфіковані тканини з дренуванням ранової порожнини перфорованими трубками для підключення постійної аспіраційної системи і введення лікарського препарату, згідно з корисною моделлю, здійснюють трансплантацію поліпропіленового експлантату, в якості лікарського препарату використовують розчин "Діоксизолю" по 10мл розчину тричі на добу, протягом 3-4-х діб, який вводять у ранову порожнину по дренажах з наступним затисненням перфорованих трубок на 30хв., а потім відновляють активну аспірацію. Антимікробна активність розчину "Діоксизолю" забезпечується за рахунок введеного в його склад антисептика діоксидину, дія якого посилена комбінованою лікарською основою, представленої проксанолом-268 (12,6%), 1,2пропіленгликолем (20,3%) і поліетиленоксидом з молекулярною масою 400 (63,5%). Крім вищевказаних компонентів у складі "Діоксизолю" міститься тримекаїн, що здійснює на рану місцеву анестезуючу дію. Затиснення перфорованих трубок на 30 хвилин дає можливість здійснити абсорбування з порожнини рани з наступною аспірацією. Для реалізації поставленої задачі як лікарський засіб для місцевої профілактики використаний комбінований лікарський препарат розчин "Діоксизолю", що вводять 3 рази на добу в зону розташування алотрансплантата, включаючи лінію його фіксації до апоневрозу протягом 4 доби після операції (період активності "Діоксизолю" у рані - 8 годин). Спосіб здійснюють таким чином. Двома напівмісячними розрізами роблять повне висічення шкірного рубця і змінених запаленням тканин. У тих же межах висікають підшкірно-жировий шар до грижових воріт. Відповідно даним ультразвукового дослідження, проведеного до операції, а також інтраопераційної ревізії апоневрозу в зоні грижових воріт роблять висічення його країв у межах здорових тканин. При пластиці поліпропіленовий експлантат фіксують до нижнього листка апоневрозу за допомогою поліпропіленових ниток. Операцію завершують дренуванням ранової порожнини перфорованими трубками, що розміщають поверх поліпропіленової сітки, виводять через окремі шкірні розрізи і приєднують до системи для постійної активної аспірації. Тричі на добу в ранову порожнину вводять по 10мл розчину "Діоксизолю", після чого трубки пережимають на 30хв., а потім відновляють активне дренування рани. Тривалість місцевого лікування - 3-4 доби, показанням до видалення трубок є припинення по них відтоку ранового секрету. Приклад 1. Хвора О., 53p., госпіталізована в хірургічне відділення в плановому порядку з діагнозом: рецидивна післяопераційна грижа великих розмірів. З анамнезу встановлено, що раніше пацієнтка перенесла холецистектомію з приводу гострого калькульозного холециститу, з наступним утворенням післяопераційної вентральної грижі. Повторна операція з приводу вентральної грижі ускладнилася формуванням лігатурних свищів з розвитком рецидиву грижі на тлі множинних лігатурних абсцесів. Оперована в плановому порядку: зроблена комбінована м'язово-апоневротична алогерніопластика з фіксацією алопласту до нижнього листка апоневрозу поліпропіленовою ниткою. Післяопераційна рана дренована через окремі шкірні розрізи перфорованими трубками, що приєднані до системи для активної аспірації. Додатково по дренажах у ранову порожнину тричі на добу вводили по 10мл розчину "Діоксизолю" з наступним затисненням дренажів на 30хв, після чого відновляли активне дренування рани. Дренажі вилучені на 4 добу. При посіві з біоптату рубцево зміненого апоневрозу на середовище був виділений Staphylococcus aureus. Післяопераційний період протікав без особливостей, рана зажила первинним натягом. Хвора оглянута через 1,5 роки: рецидиву захворювання немає. Приклад 2. Хвора М., 34p., госпіталізована в хірургічне відділення в плановому порядку з діагнозом: гігантська післяопераційна вентральна грижа. У минулому двічі оперована з приводу гострого гнійного панкреатиту. При плановому оперативному лікуванні виконана пластика грижових воріт з використанням поліпропіленового експлантата, що фіксований до нижнього листка апоневрозу за допомогою поліпропіленових ниток. Рана дренована через контрапертуру перфорованими трубками і встановлена аспіраційна система. З метою профілактики нагноєння рани і відторгнення трансплантата в порожнину рани протягом 4 днів післяопераційного періоду 3 рази на добу вводять розчин "Діоксизолю" з наступним затиском дренажу на 40хв, а потім знову встановлюють аспіраційну систему. Інтраопераційно зроблений забір матеріалу для посіву на живильне середовище. Був висіяний протей. Рана зажила первинним натягом. При контрольному огляді через 1 рік рецидиву захворювання немає. Таким чином, запропонований спосіб профілактики дозволяє попередити поширення інфекції в рані, прискорити процеси репарації тканини, поліпшити результати хірургічного лікування рецидивних післяопераційних вентральних гриж.