Газогенератор для вологого палива

Корисна модель відноситься до технологій одержання газоподібного палива з рослинної біомаси, торфу, деревини і може знайти застосування в житлово-комунальному господарстві, для опалення теплиць, об'єктів господарського призначення. Відомий газогенератор, що містить корпус, колосникову решітку, кришку, центральну тр убу, розміщену по осі корпусу [Патент Російської Федерації №2036222 кл. C10J3/02, 3/22, надруковано 27.05.95. Бюл. №15]. Найбільш близьким аналогом газогенератора, що заявляється, є газогенераторна установка для газифікації вологого палива, що містить корпус, кришку, камеру газифікації з колосниковою решіткою, камеру піролізу, теплообмінник, вентилятори для подачі повітря та піролізного газу [Ти щенко А.Т. Исследование силового газогенератора с рециркуляцией газов. Автореферат диссертации кандидата технических наук. Киев, 1955г]. Загальними суттєвими ознаками відомої установки та установки, що заявляється, є корпус, кришка, колосникова решітка, камера піролізу. У відомій газогенераторній установці камера піролізу лише частково розміщена в корпусі газогенератора, внаслідок чого паливо нагрівається недостатньо для повного виділення летючих компонентів та смоли. Внаслідок цього інша частина смоли палива випаровується уже в корпусі газогенератора і змішується з генераторним газом. Таким чином поставлена задача отримання безсмольного генераторного газу вирішується не повністю. Крім того, для подачі високотемпературного піролізного газу під колосникову решітку використовується вентилятор та трубопроводи, котрі повинні бути теплоізольованими, щоб уникнути конденсації парів смоли. А як відомо, високотемпературний вентилятор є доволі складною, дорогою і ненадійною машиною. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалення відомої газогенераторної установки, в якій шляхом модернізації камери піролізу та пристрою для подачі піролізного газу забезпечується повне виділення з палива летючих компонентів та смоли і підвищується надійність циркуляції піролізного газу в газогенераторі. За рахунок цього зменшується кількість парів смоли в генераторному газі, що подається споживачам, підвищується його якість та калорійність. Поставлена задача вирішується тим, що в газогенераторі для вологих палив, що містить корпус, кришку, колосникову решітку, камеру піролізу, пристрій для подачі піролізного газу, камера піролізу виконана у вигляді зрізаного конусу, концентрично розміщеного в корпусі. Відповідно до корисної моделі пристрій для подачі піролізного газу складається з інжектора, встановленого в корпусі під колосниковою решіткою та приєднаної до інжектора труби, що розміщена по осі камери піролізу, вхідний кінець якої знаходиться над шаром палива в камері піролізу. Запропонована конструкція забезпечує одержання безсмольного газу за рахунок того, що конічна камера піролізу повністю розміщена в корпусі газогенератора і в ній відбувається процес перетворення вологого палива на кокс та виділяється піролізні гази. Застосування інжектора, який встановлений безпосередньо в корпусі газогенератора під колосниковою решіткою для циркуляції піролізного газу, виключає можливість конденсації пару смоли в тр убопроводах. Суть запропонованої корисної моделі пояснюється кресленням, на якому зображена схема газогенератора для вологих палив. Газогенератор складається із корпусу 1, кришки 2, колосникової решітки 3, камери піролізу 4, виконаної у вигляді зрізаного конусу, концентрично розміщеної в корпусі. По осі камери піролізу 4 розміщена труба 5, до нижнього кінця якої приєднаний інжектор 6, розміщений під колосниковою решіткою 3, а верхній кінець труби 5 знаходиться над шаром палива. Вивантаження золи з газогенератора відбувається через люк 7, для попереднього завантаження коксу на колосникову решітку 3 призначений люк 8. Люки 9 призначені для подачі вологого палива в процесі роботи газогенератора. Газогенератор для вологих палив працює таким чином. Спочатку на колосникову решітку 3 через відкритий люк 8 засипається деревинне вугілля або кокс до рівня камери піролізу, після цього люк 8 закривається. Потім через відкриті люки 9 в камеру піролізу 4 завантажується вологе паливо. В якості палива використовуються деревинні чурки, торф, брикети тирси та соломи вологістю до 40%. Всі ці палива дають високий вихід летючих речовин. Після завантаження люки 9 закриваються і через люк 7 за допомогою смолоскипа, який заходить під колосникову решітку 3 запалюється деревинне вугілля або кокс. Повітря, необхідне для горіння та газифікації, подається через інжектор 6. Димові гази проходять по кільцевому зозору між корпусом 1 та камерою піролізу 4 і нагрівають вологе паливо. З вологого палива випаровується вода, летючі речовини та смола. Одержаний піролізний газ через вхідний кінець труби 5 поступає на всмоктування інжектора 6 де змішується з повітрям. Проходячи через зону високих температур на колосниковій решітці 3 пари смоли деструктують на більш прості сполуки, які при охолодженні не конденсуються. Пари води при проходженні через розпечений кокс утворюють додатково СО та Н 2. Завдяки розкладу смоли та реакції водяного пару підвищується калорійність генераторного газу. Вологе паливо в камері піролізу 4 підігрівається за рахунок тепла генераторного газу і на виході з неї перетворюється на деревне вугілля або кокс. Таке паливо на колосниковій решітці 3 при газифікації дає чистий безсмольний генераторний газ. Таким чином, відпадає необхідність в апаратурі для очищення генераторного газу від смоли та подальшої утилізації смоли. Зола, яка утворюється в газогенераторі, вибирається через люк 7.