Спосіб кількісного визначення декаметоксину в лікарських препаратах

Винахід належить до галузі аналітичної хімії органічних сполук та пропонується для кількісного визначення декаметоксину (ДКМ) у різних сумішах (препаратах), таких, зокрема, як таблетки "Декаметоксину", "Розчин декаметоксину 0,02% (очні краплі)", "Розчин декаметоксину 0,05% спиртовий", "Декамсан". ДКМ є лікарським засобом Із сильною антибактеріальною та фунгіцидною активністю. За хімічною природою ДКМ [1,10-декаметилен-біс-[N-диметил-(карбоксиметил)-амонію]-дихлорид] є четвертинною амонієвою сіллю [1]. Відомі декілька способів визначення ДКМ. Один з них полягає в тому, що при взаємодії ДКМ з ферриціанідом калію утворюється драглистий осад жовто-зеленого кольору, нерозчинний як у лузі, так і у кислоті [6]. Чутливість методу дуже низька і складає 100 мг/мл. Крім того, запропонована у цьому способі реакція не є вибірковою. Подібну реакцію дають також Інші близькі за хімічною будовою лікарські речовини похідні четвертинних амонієвих основ [7]. Відомий також спосіб визначення ДКМ шля хом обробки розчину досліджуваної речовини у метиловому спирті розчинами азотної кислоти, нітрату срібла, залізо-амонійних галунів з наступним титруванням одержаного розчину роданідом амонію [6]. Недоліком способу є його невисока чутливість, що не дозволяє аналізувати 0,01-0,05% розчини ДКМ, приготовані на фізрозчині (0,9% розчині хлориду натрію). Метод не є селективним [3]. Відомий також спосіб кількісного визначення ДКМ шля хом неводного титрування хлорною кислотою розчину ДКМ у крижаній оцтовій кислоті в присутності Індикатора - кристалічного фіолетового [1]. Недоліком вказаного способу є неможливість визначати концентрацію ДКМ у водних препаратах та необхідність використання для аналізу великих кількостей препарату. Розроблено також метод кількісного спектрофотометричного визначення ДКМ за допомогою барвника еозину в присутності полівінілового спирту [1]. Метод має перевагу порівняно з вищеописаними методами, проте недоліком його є той факт, що максимум поглинання еозину (lmax = 520 нм) накладається з максимумом поглинання комплексу еозин-ДКМ (l max = 530-540 нм). Найбільш близьким за суттю до винаходу (прототипом) є спосіб фотометричного визначення у водному розчині в присутності етанолу ДКМ, як продукту взаємодії з кислотним барвником - 3',6'-дихлор-2,4,5,7-тетрайод-флуоресцеїном (Бенгальським рожевим А - БРА) [9]. С уть цього способу полягає у тому, що до забуференого (pH 2,5-4,0) водного розчину ДКМ додають розчин БРА певної концентрації, етанол - до 10-20%, воду - до відповідного об'єму та фотометрують одержану водну кольорову суміш. ДКМ з БРА у водному розчині утворює забарвлений в червоно-фіолетовий колір асоціат з максимумом поглинання світла при довжині хвилі l max = 535 нм, тоді як БРА (без ДКМ) у водно-буферному розчині дає оранжеве забарвлення з lmax = 505-510 нм. Визначення ДКМ, згідно Інформації тих же авторів, гр унтується на різниці поглинання світла барвником та Іонним асоціатом, а чутливість способу, як стверджується, становить 0,3 мкг/мл [9]. Недоліком даного способу є те, що, за наведеним авторами описом, він не відтворюється як кількісний. Таким чином, цей спосіб може бути використаний, при певних умовах, ли ше для якісного аналізу ДКМ. В основу винаходу поставлено задачу розробити спосіб кількісного визначення ДКМ, використовуючи, поперше, його здатність взаємодіяти з БРА, по-друге, можливість селективної екстракції утвореного забарвленого комплексу з подальшим фотометруванням екстракту, що забезпечує можливість встановлення достовірних та точни х значень концентрації ДКМ в сумішах. У запропонованому способі до аліквоти забуференого (pH 6,0-7,0) водного розчину, який містить ДКМ, додають аліквоту водного розчину БРА (останній має бути в надлишку до ДКМ). З утвореної водної суміші забарвлений комплекс ДКМ-БРА екстрагують хлороформом, а весь надлишок БРА залишається у водній фазі. Екстракцію повторюють 4-5 разів. Об'єднаний хлороформний екстракт ДКМ-БРА доводять до певного об'єму та фо тометрують при lmax = 555 нм (максимум поглинання комплексу ДКМ-БРА в хлороформі) за допомогою спектрофотометра або фотоелектроколориметра. Новизна розробленого способу полягає в проведенні реакції взаємодії ДКМ Із БРА в межах pH 6,0-7,0 (оптимальне значення pH для утворення Іонного комплексу) та застосуванні процедури відділення надлишку барвника від забарвленого комплексу ДКМ-БРА за допомогою екстракції хлороформом. БРА в хлороформі не розчиняється і тому залишається у водно-буферній фазі. Забарвлений іонний комплекс ДКМ-БРА повністю переходить у хлороформ завдяки своїй високій розчинності у ньому. Про концентрацію ДКМ судять, ви ходячи Із величини оптичного поглинання хлороформного розчину ДКМ-БРА. Спосіб дозволяє визначати мікрограмові кількості ДКМ як у чистому препараті, так і в його сумішах. Хлороформні розчини забарвленого комплексу ДКМ-БРА є стійкими та не вимагають обов'язкової присутності етанолу. Оптична густина хлороформних розчинів залишається постійною протягом, щонайменше, однієї доби. Спосіб дає можливість визначати ДКМ у присутності 0,9% NaCl. Реакція утворення кольорового комплексу ДКМ-БРА відбувається в межах pH 3,0-9,2, проте оптимальним є значення pH 6,0-7,0. Закон Бугера-Ламберта-Бера витримується в межах концентрацій 0,5-20,0 мг/л. Чутливість способу в описаному варіанті становить 0,5 мг/л. Спосіб достатньо селективний, оскільки дає можливість проводити визначення ДКМ в присутності деяких інших четвертинних амонієвих сполук, таких як прозерин, холін хлорид, ампроліум, метацин, бензогексоній, Приклад 1. 1 мг субстанції фармакологічно чистого препарату ДКМ [1] розчиняють в 1 мл дистильованої води. Для визначення вмісту ДКМ у ділильну лійку об'ємом близько 50 мл вносять 5 мл 1 М розчину цитратного буферу pH 6,2, 0,1 мл приготованого розчину ДКМ, 5 мл дистильованої води, 3 мл 0,001 М розчину БРА та додають 12 мл хлороформу. Суміш енергійно збовтують протягом 2 хв, після чого залишають стояти до розділення фаз (приблизно 10 хв). Нижній забарвлений хлороформний шар зливають. Екстракцію хлороформом порціями по 12 мл повторюють ще 3 рази, хлороформні екстракти збирають в мірну колбу на 50 мл, вміст доводять до мітки та добре перемішують. Визначають оптичну густину об'єднаного хлороформного екстракту на спектрофотометрі при lmax = 555 нм в кюветі з довжиною оптичного шляху 1 см, або фотоелектроколориметрі при відповідному даній довжині хвилі світлофільтрі. Концентрацію ДКМ визначають за калібрувальною кривою. Проби для побудови калібрувальної кривої готують аналогічно вищеописаному, готуючи концентрації ДКМ від 0,5 до 20 мкг/мл в перерахунку на хлороформний розчин. Приклад 2. В ділильну лійку об'ємом близько 50 мл вносять 5 мл 0,1 М цитратного буфера pH 6,2,1 мл препарату "Розчин декаметоксину 0,02% (очні краплі)" [2], 5 мл води, 1 мл 0,001 М розчину БРА. Одержану суміш екстрагують 12 мл хлороформу при Інтенсивному збовтуванні протягом 2 хв. Екстракцію повторюють ще 3 рази. Хлороформні екстракти об'єднують в мірній колбі на 50 мл та вміст доводять до мітки хлороформом. Оптичну густину одержаного об'єднаного хлороформного екстракту після Інтенсивного перемішування вимірюють при lmax = 555 нм. Вміст ДКМ знаходять за калібрувальним графіком. Приклад 3. В ділильну лійку об'ємом близько 50 мл вносять 5 мл 0,1 М цитратного буфера pH 6,2, 0,5 мл препарату "Розчин декаметоксину 0,05% спиртовий" [3], 6 мл води, 1 мл 0,001 М розчину БРА. Одержану суміш екстрагують 12 мл хлороформу при Інтенсивному збовтуванні протягом 2 хв. Екстракцію повторюють ще 3 рази. Хлороформні екстракти об'єднують в мірній колбі на 50 мл та вміст доводять до мітки хлороформом, Оптичну густину одержаного об'єднаного хлороформного екстракту після Інтенсивного перемішування вимірюють при lmax = 555 нм. Вміст ДКМ знаходять за калібрувальним графіком. Приклад 4. 4 мг (точна наважка) порошку розтертих таблеток препарату "Декаметоксин" [4] ретельно перемішують з 2 мл води в скляній пробірці на 5-15 мл, залишають для відстоювання осаду на 10 хв. Відбирають 0,5 мл надосадової рідини та проводять визначення ДКМ аналогічно до описаного у прикладах 1 та 2. Порівняно з прототипом та аналогами пропонований спосіб має такі переваги: аналіз дозволяє здійснювати кількісне визначення ДКМ в лікарських препаратах різних форм та складу; підтримання в реакційному середовищі pH 6,0-7,0 забезпечує повноту взаємодії ДКМ з БРА; завдяки процедурі екстракції хлороформом забарвленого асоціату ДКМ-БРА здійснюється видалення надлишку барвника з реакційної суміші, чим досягається висока точність та надійність кількісного визначення ДКМ. Література: 1. Декаметоксин. ВФС 2-1814-88. 2. Раствор декаметоксина 0,02% (глазные капли), ВФС 42 У-13-93. 3. Раствор декаметоксина 0,005% спиртовый, ВФС 42У-14-93. 4. Таблетки декаметоксина 0,1 г, ВФС 42-1850-88. 5. Декомсан, ТУ України (проект). 6. МРТУ 42 №4039-72. 7. Неволин Ф.В. Химия и технология синтетических моющих ве ществ. - М.; Пищевая промышленность, 1964. - 412 с. 8. Максютина Н.П., Каган Ф.Б., Кириченко Л.А., Митченко Ф.А. Методы анализа лекарств. – К.: Здоровье, 1984. - 224 с. 9. Авторское свидетельство СССР №1012109, 1983.