Спосіб профілактики інфекційно-запальних ускладнень у хворих на лейкемію

Корисна модель відноситься до галузі медицини, зокрема, може бути використана в онкогематології для запобігання інфекційно-запальних ускладнень бактеріальної чи мікотичної етіології у хворих на гостру та хронічну лейкемії. Відомий спосіб визначення стійкості організму хворих на лейкемії до інфекції за показниками лімфоцитарної ланки імунітету [1]. Недоліком цього способу є те, що при дослідженні вмісту та імунологічних характеристик Ттотальних лімфоцитів, Т-супресорів та Fc+-лімфоцитів лише встановлюють зниження стійкості організму до інфекції, але не пропонують запобігання її розвитку. Також відомий спосіб корекції мікрофлори шлунково-кишкового тракту пацієнтів із використанням ентеросорбентів, пробіотиків, пектинів та антибактеріальних рослинних препаратів [2]. Недоліком цього способу є лише використання комплексу препаратів за прямим призначенням (корекція дисбактеріозу), але не враховується можливість його профілактичної дії щодо інфекційно-запальних ускладнень. Найбільш близькими до запропонованої корисної моделі є рекомендації протоколу CLL4 щодо застосування супровідної терапії (у тому числі -антибіотиків, антимікотиків тощо) для профілактики інфекційно-запальних ускладнень у хворих на хронічну лейкемію, який передбачає, зокрема, негайне введення антибіотиків широкого спектру дії за перших проявів інфекції або несподіваній гарячці [3]. Недоліком цього аналогу є те, що антибіотики мають негативний вплив щодо рівню імунітету хворих та поглиблюють імунодепресію. Завданням корисної моделі, яка пропонується, є підвищення імунологічної стійкості організму хворих на лейкемії, що дає змогу позбутися ризику виникнення інфекційно-запальних ускладнень, проводити курси протипухлинної терапії безперервно й у повному обсязі та досягти ефективності лікування основного захворювання. Поставлене завдання вирішується тим, що хворим на гостру й хронічну лейкемії на фоні загальноприйнятої протипухлинної та супровідної терапії призначають природний імуномодулятор "Спіруліна" та, за умови відсутності стану глибокої нейтропенії, - пробіотичний препарат "Лактовіт білковий", що містить біфідобактерії, лактобактерії та термофільні стрептококи. Препарати "Спіруліна" та "Лактовіт білковий" призначались 40 хворим на гостру та хронічну лейкемії, відповідно: перший - 2 рази по 2г на день протягом 21 дня під час їжі, другий - по 2 пігулки тричі на день під час їжі впродовж 4 тижнів. Наводимо приклади клінічного використання способу. Приклад 1. Хворий Н., 1981р. н., і. хв. №14933, був госпіталізований 12.02.03р. у 9 Клінічну лікарню м. Києва до гематологічного відділення ІГТ АМНУ. Діагноз: гостра лімфоїдна лейкемія, 1 гострий період. Хворому було проведено комплексне обстеження, у тому числі - гематологічні, імунологічні та мікробіологічні дослідження. Аналіз периферичної крові на фоні лікування: гемоглобін 129г/л; еритроцити 4,5×1012/л; тромбоцити - 444×109/л; лейкоцити - 3,5×109/л; нейтрофіли: паличкоядерні 3%; сегментоядерні 22%; еозинофіли 3%; моноцити 15%; лімфоцити 56%. Відсутній стан глибокої нейтропенії. Встановлено такі показники лімфоцитарної та фагоцитарної ланок імунітету: кількість Т-лімфоцитів - 40,0%, фагоцитарна активність - 90,0%, фагоцитарне число - 10,3, завершеність фагоцитозу - 77,5%. За мікробіологічним моніторингом на фоні терапії із зіву вилучено ентерококи (2´102КУО/мл), що свідчить про дисбіотичний стан біотопу. Хворому разом з курсом протипухлинної та супровідної терапії (цитарабін, метотрексат, 6-МП, вінкристин, доксорубіцин, дексаметазон, циклофосфан, Lаспарагіназа) було призначено препарати "Спіруліна" (2 рази по 2г на день протягом 21 дня під час їжі) та "Лактовіт білковий" (по 2 пігулки тричі на день під час їжі впродовж 4 тижнів). Після закінчення прийому препарату "Спіруліна» показники імунітету становили: кількість Т-лімфоцитів - 77,0%; фагоцитарна активність - 100,0%; фагоцитарне число - 23,2; завершеність фагоцитозу нейтрофільних гранулоцитів - 88,6%. За мікробіологічним моніторингом понад 2 тижні від початку приймання пробіотика "Лактовіт білковий", із зіву було ізольовано ентерококи (>10 5КУО/мл), але понад 4 тижні від початку у зіві ентерококи були відсутні. Інфекційно-запальні ускладнення у хворого не діагностовані. Пацієнт знаходиться у стані ремісії протягом 4 років. Приклад 2. Хвора Л., 1958р. н., і. хв. №3257, була госпіталізована 03.03.05р. у 9 Клінічну лікарню м. Києва до гематологічного відділення ІГТ АМНУ. Діагноз: хронічна мієлоїдна лейкемія, бластний криз. Проведено комплексне обстеження хворої, у тому числі - гематологічні, імунологічні і мікробіологічні дослідження. Аналіз периферичної крові: гемоглобін 56г/л; еритроцити 2,06×1012/л; тромбоцити - 386×109/л; лейкоцити - 6,1×109/л; нейтрофіли: бласти 36%, мієлоцити 21%, юні 1%, сегментоядерні 8%; лімфоцити 30%; моноцити 2%; базофіли 2%. Відсутній стан глибокої нейтропенії. Встановлено такі показники лімфоцитарної і фагоцитарної ланок імунітету: кількість Т-лімфоцитів - 26,0%, фагоцитарна активність - 100,0%, фагоцитарне число - 28,8, завершеність фагоцитозу - 56,7%. Визначено дисбіотичні порушення нормофлори у біотопах носової порожнини й зіву: наявність ентерококів у носовій порожнині - в кількості 7´103КУО/мл, у зіві - 1´103КУО/мл. Хворій разом з курсом протипухлинної терапії (за схемою "7+3") було призначено імуномодулятор "Спіруліна" (по 2г 2 рази на день під час їжі впродовж 21 дня) та пробіотичний препарат "Лактовіт білковий" (по 2 пігулки тричі на день під час їжі впродовж 4 тижнів). Після закінчення курсу препарату "Спіруліна": кількість Т-лімфоцитів - 70,0%; завершеність фагоцитозу - 83,1%; фагоцитарне число - 38,1; фагоцитарна активність нейтрофільних гранулоцитів - 100,0%. За бактеріологічними дослідженнями понад 2 тижні від початку прийому препарату "Лактовіт білковий" у біотопах носової порожнини та зіву визначено ентерококи у кількості 1´103КУО/мл, понад 4 тижні вони були відсутні. Інфекційно-запальні ускладнення у хворої не виникали. Приклад 3. Хворий Т., 1960р. н., і. хв. №15261, був госпіталізований 11.11.03р. у 9 Клінічну лікарню м. Києва до гематологічного відділення ІГТ АМНУ. Діагноз: гостра лімфоїдна лейкемія, 1 гострий період. Проведено комплексне обстеження хворого, у тому числі - гематологічні, імунологічні і мікробіологічні дослідження. Аналіз периферичної крові: гемоглобін 37,5г/л; еритроцити 1,12·1012/л; тромбоцити - 3,3·109/л; лейкоцити - 1,4·109/л; нейтрофіли: бласти 68%, мієлоцити 21%, сегментоядерні 3%; лімфоцити 19%; моноцити 9%; базофіли 1%. Встановлено стан глибокої нейтропенії (кількість нейтрофільних гранулоцитів становила