Спосіб прогнозування інфекційно-запальних ускладнень у хворих на гостру лейкемію

Спосіб прогнозування інфекційно-запальних ускладнень у хворих на гостру лейкемію, що включає дослідження лімфоцитів, який відрізняється тим, що додатково визначають кількість сегментоядерних нейтрофільних гранулоцитів, фагоцитарну функцію ланки імунітету, мікробний фактор біотопів носової порожнини і зіву та у разі збігу не менше трьох критеріїв: у периферичній крові - кількості сегментоядерних нейтрофілів нижче ніж 0,75x109/л, зниженні кількості Т-лімфоцитів до 40,3±5,6 %, підвищенні рівня нульових лімфоцитів до 51,7±18,1 %, зниженні завершальної фази фагоцитозу до 61,6±17,3 %, виявленні мікробних асоціантів, не властивих для біотопів носової порожнини і зіву хворих, та/або визначенні потенційних чинників інфекції у кількості п 103 КУО/мл прогнозують інфекційно-запальне ускладнення. Корисна модель стосується медицини, а саме галузі онкогематології та може бути використана у клініках гематологічного профілю для запобігання інфекційно-запальних ускладнень у хворих на гостру лейкемію. Перебіг гострої лейкемії у сукупності із застосуванням агресивної протокольної протипухлинної терапії призводить до глибокої імунодепресії хворих, на тлі якої виникає дисбаланс між екосистемами макро- та мікроорганізму. За таких умов очевидним є розвиток інфекційно-запальних ускладнень у хворих на гостру лейкемію, які виникають, за нашими даними, у 80% пацієнтів. Розроблено спосіб прогнозування ризику розвитку гнійно-септичних ускладнень у породіль, який включає визначення імунологічної реактивності організму та дослідження грудного молока із застосуванням лазерної кореляційної спектроскопії [1]. Даний спосіб не є придатним до застосування у хворих на гостру лейкемію, тому що визначення проводять на іншому біосубстраті (грудне молоко). Відомий спосіб прогнозування гнійнозапальних ускладнень у хворих на ангіну шляхом оцінки кров'яно-клітинного показника у периферичній крові, де обов'язковим є визначення мононуклеарних клітин, та концентрації циркулюючих імунних комплексів і "середніх молекул" у сироватці крові хворих [2]. Даний спосіб не може бути використаний для прогнозування інфекційно-запальних ускладнень у хворих на гостру лейкемію, так як при захворюванні на гостру лейкемію у крові пацієнтів мононуклеари не визначаються, а динаміка змін концентрації циркулюючих імунних комплексів представляє цінність щодо діагностики аутоімунних захворювань. Відомий метод лікування та профілактики інфекції у хворих з нейтропенією, який включає аспекти: загальної профілактики інфекції, використання мієлостимуляторів для запобігання нейтропенії після проведеного курсу хіміотерапії та профілактичного призначення антибіотиків у даної категорії хворих [3]. Згаданий метод не може бути використаний для прогнозування інфекційнозапальних ускладнень у хворих на гостру лейкемію, так як не досліджені прогностичні критерії вірогідності виникнення осередків запалення з урахуванням індивідуальних мікробіологічних, імунологічних та гематологічних показників хворих із даною патологією кровотворення. Найближчим аналогом до способу, що пропонується, є спосіб зниження стійкості організму хворих на лейкози до інфекції, що включає дослідження лімфоцитів крові із визначенням їх імунологічних характеристик, а саме розрахунок відношення кількості Т-тотальних лімфоцитів до ю О) о О) 10995 4 кості 1,5 • 103КУО/мл, із зіву - Candida albicans 1,9-104КУО/мл. Результати проведених досліджень дали можливість спрогнозувати виникнення інфекційно-залального ускладнення. За результатами об'єктивного, рентгенологічного обстеження, із урахуванням даних мікробіологічних досліджень була встановлена двостороння нижньодолева пневмонія кандидозної етіології. За даними дослідження чутливості виділених штамів С. albicans до антимікотиків, проведено курс лікування хворого ністатином, що привело до одужання пацієнта від пневмонії. Приклад 2. Хвора Д., 1938 р.н., І.х. №730, була госпіталізована у 9 клінічну лікарню до гематологічного відділення ІГТ АМНУ 15.01.2002р. Діагноз: за ФАБ класифікацією ГМЛ, М 5 . За об'єктивним обстеженням: скарги на слабкість, субфебрильну температуру тіла. Через тиждень температура тіла підвищилась до високих значень без певних осередків інфекції. За аналізом крові: кількість сегментоядерних нейтрофільних гранулоцитів знаходилась у межах фізіологічної норми (3,79-109/л). Результати імунограми: Т-розеткоутворюючі лімфоцити - 33%, завершеність фагоцитозу - 42% при фагоцитарній активності 80%. За дослідженням мікробіоценозу носової порожнини та зіву: виділена гемолітична форма Staphylococcus epidermidis у кількості >105КУО/мл. Таким чином, дані щодо зниження показників лімфоцитарної та нейтрофільної ланок імунітету та зсув у бік збільшення кількості резидентно!' мікрофлори досліджених біотопів пацієнтки дали можливість прогнозувати вірогідність виникнення інфекційно-запального ускладнення. Своєчасне введення у комплексне лікування хворої Д. превентивного антибіотичного засобу допомогло уникнути появі інфекційного запалення. Приклад 3. Хвора М., 1939 р.н., І.х. №5256, госпіталізована у 9 клінічну лікарню до гематологічного відділення ІГТ АМНУ 15.01.2002р. Діагноз: за ФАБ класифікацією ГМЛ, М 5 а , І гострий період. За даними аналізу крові пацієнтки кількість сегментоядерних нейтрофільних гранулоцитів становила 0,41 • 109/л. Із носової порожнини хворої виділено штами Staphylococcus epidermidis у кількості 2-101КУО/мл і Candida albicans - 1,1 -101КУО/мл; із зіву ізольовані Pseudomonas aeruginosa 2-101КУО/мл та Candida albicans - 1,9 • 104КУО/мл. Результати досліджень свідчать про значне зменВикористання способу може бути підтверджешення кількості сегментоядерних нейтрофілів у но наступними прикладами. периферичній крові хворої, виділення штаму сиПриклад 1. Хворий С , 1942 р.н., І.х. №30131, ньогнійної палички, не властивої для біотопу зіва був госпіталізований у 9 клінічну лікарню до гемата збільшену допустиму норму дріжджеподібних тологічного відділення ІГТ АМНУ 15.12.2001р. Діагрибів. За цих умов була передбачена поява інфегноз МДС, РАНБ-т (за ФАБ класифікацією). Провекційно-запального ускладнення та застосована дено комплексне обстеження хворого. За даними превентивна антибіотикотерапія. аналізу крові кількість сегментоядерних нейтрофільних гранулоцитів становила 0,75-109/л. ДосліДжерела інформації: дження імунного статусу пацієнта свідчить про 1. Патент №36202 A, UA, МПК А61В10/00 / порушення лімфоцитарної ланки: кількість ТОдеський державний університет заявник. - 3. лімфоцитів знижена до 42%, а нульових клітин №99116235, Заявл. 16.11.99, Опубл. 16.04.01. підвищена до 47%. Мікробіологічний моніторинг Спосіб прогнозування ризику розвитку гнійнощодо кількісно-якісного складу мікрофлори нососептичних ускладнень у породіть. вої порожнини та зіву показав наявність дисбіозу у 2. Патент №47330 A, UA, МПК G01 N33/48 / даних біотопах: із носової порожнини ізольовані Фролов В.М., Шаповалов 1.0., Соцька Я.А., Темікроорганізми Staphylococcus epidermidis у кільрьошин В.О. - 3. №2001128348, Заявл.05.12.01, Опубл. 17.06.02. Спосіб прогнозування гнійносуми Т-супресорів і Fc-лімфоцитів [4]. Однак, даний спосіб має ряд недоліків: - визначаються імунологічні показники, що стосуються тільки лімфоцитарної ланки імунітету; - не вивчається стан нейтрофільної ланки, що знижує інформативність проведеного дослідження щодо клітинного імунітету; - не враховуються мікробіологічні характеристики мікрофлори біотопів хворих, які на етапі дослідження можуть бути у дисбіотичному стані, що є важливим прогностичним критерієм у розвитку інфекційно-запальних ускладнень. Завданням корисної моделі було встановлення ризику виникнення інфекційно-запальних ускладнень у хворих на гостру лейкемію із застосуванням комплексного обстеження пацієнтів щодо виявлення певних імунологічних, гематологічних порушень і дисбіотичного стану окремих біотопів хворих. Поставлене завдання вирішується таким чином - у гострому періоді лейкемії та у разі її рецидиву проводять обстеження хворого і визначають: - кількість сегментоядерних нейтрофільних гранулоцитів у периферичній крові; - фагоцитарні властивості нейтрофільних гранулоцитів у реакції фагоцитозу; - функціональну активність лімфоцитів; - кількісний та якісний склад мікрофлори носової порожнини та зіву. Вірогідність виникнення інфекційно-запальних ускладнень у хворих на гостру лейкемію прогнозують за наступним комплексом критеріїв: у периферичній крові - кількості сегментоядерних нейтрофільних гранулоцитів нижче, ніж 0,75-109/л; зниженню кількості Т-лімфоцитів до (40,3±5,6)%, підвищенню рівня нульових лімфоцитів до (51,7±18,1)%, зниженню завершальної фази фагоцитозу до (61,6±17,3)% (за умови значень фагоцитарної активності нейтрофілів на рівні практично здорових осіб); виявленні мікробних асоціантів, не властивих для біотопів носової порожнини та зіву хворих (наприклад, Pseudomonas aeruginosa, Klebsiella pneumonia, Escherichia coli та ін.) та (або) визначенні потенційних чинників інфекції у кількості п-103КУО/мл (наприклад, Staphylococcus aureus у кількості 103КУО/мл). Ризик розвитку ускладнення прогнозують за наявності не менше трьох з вищеназваних критеріїв. 5 10995 6 запальних ускладнень у хворих на ангіну. 4. Патент№2063041, UA, МПК G01 N33/53 / 3. Лечение и профилактика инфекции у больГусева С.А. - Заявка №5048814/14, Заявл. ных с нейтропенией / Учеб.-метод. пособие для 22.06.92. Способ определения снижения устойчиврачей под ред. Птушкина В.В., Сидоренко вости организма больных лейкозами к инфекции. С.В.Москва, 2000.-11 с. Комп'ютерна верстка А Крижанівський Підписне Тираж 26 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м К и ї в - 4 2 , 01601