Спосіб виконання реконструкції поверхневої стегнової артерії

Спосіб виконання реконструкції поверхневої стегнової артерії, що включає виділення ураженої 3 24573 зування аутовени зі здоровими ділянками артерії по типу „кінець в кінець” з обов'язковою реваскуляризацією проксимальної та дистальної колатералі. Технічний результат Виконання реконструкції поверхневої стегнової артерії можливо з одночасною реваскуляризацією крупних колатеральних гілок, що розташовані на ділянках проксимальної та дистальної межи оклюзії. Ця важлива ознака дає можливість збільшення сумарного просвіту дистального русла, та створення цим гемодинамічно більш сприятливих умов на ділянки дистального анастомозу, тим самим збільшується термін функціонування шунтів. За рахунок збереження колатерального кровотоку дає можливість не допустити розвиток критичної ішемії нижньої кінцівки в разі тромбозу шунта в ранньому післяопераційному періоді. Спосіб складається із наступних операцій: виділяють ураженої оклюзією ділянки артерії та її здорових ділянок; виділяють крупні колатералії на ділянках проксимальної та дистальної межи оклюзії; виконують відкритую ендартеректомію із гирл колатералій; виділяють сегменту великої підшкірної вени для шунтування; анастомозують аутовени зі здоровими ділянками артерії по типу „кінець в кінець” з обов'язковою реваскуляризацією проксимальної та дистальної колатералі. Спосіб здійснюють наступним чином Після обробки операційного поля розчином йоду, медіальним доступом на стегні виділяється поверхнева стегнова артерія на рівні початку та закінчення оклюзії. Виділяються крупні колатералі, що розташовані на рівні початку та закінчення ураження та виділяються ділянки здорової артерії на протязі до 5-ти см. Уражена артерія пересікається спочатку в поперек, а потім розсікається по передньої стінки до 3-ох см з переходом розтину на здорову частину. Далі виконується відкрита ендартеректомія із проксимальних та дистальних кукс поверхневої стегнової артерії та з гирл колатералей. Надлишок бокових стінок артерії відсікається. Таким чином створюються площадки для формування дистального та проксимального анастомозів, що складаються з ділянок дезоблітерованої поверхневої стегнової артерій та крупних колатералей. В русло вводиться розчин гепарину. За традиційним способом здійснюється забір, дилатація та реверсія великої підшкірної вени стегна. За допомогою проленової монофіламентної ниті №4 формується дистальний анастомоз між великою підшкірною веною та дистальним сегментом дезоблітерованої поверхневої стегнової артерій. Тип анастомозу „кінець в кінець". Комп’ютерна в ерстка Н. Лисенко 4 Особливістю дистального анастомозу є те, що завжди його складовою частиною є крупна дистальна колатераль, що впадає в поверхневу стегнову артерію на границі ураження. Далі велика підшкірна вена анастомозується за аналогічним принципом з проксимальним сегментом дезоблітерованої поверхневої стегнової артерії. Також складовою частиною проксимального анастомозу є колатераль, що відходить від границі ураження. Після пуску кровотоку проводиться контроль герметичності швів, та в разі необхідності накладаються додаткові шви. Післяопераційни рани зашиваються пошарове та залишається гумовий дренаж. Приклад Хворий М. 60 років (і/х №02233) поступив у відділення хірургії судин Херсонської обласної клінічної лікарні 05.09.05. При надходженні скаржився на біль постійного характеру в пальцях лівої стопи. Об'єктивно у хворого відсутня п ульсація на підколінній артерій та нижче ліворуч. Пальці лівої стопи холодні, шкіра блідного кольору. В ділянки дистальної фаланги першого пальця вологий некроз. Температура шкіри пальців 20 градуси, під час реовазографії та ультразвукової доплерографії встановлено ознаки периферічного вазаспазму, зменшення рівня кровопостачання та збільшення величини периферичного опору пальцевих артерій. Пульсаційний індекс 0.9. При ренгенографії стопи - ознаки деструкції кісти проксимальної та середньої фаланг 1 пальця. При ультразвуковому ангіоскануванні виявлено оклюзію поверхневої стегнової артерії на всьому протязі. Встановлено діагноз облітеруючого атеросклерозу IV ступінь порушення кровопостачання нижньої кінцівки (за класифікацією Фонтейна). Волога гангрена першого пальця лівої стопи. Хворому виконана реконструкція поверхневої стегнової артерії за розробленою методикою. Одночасно виконана екзартикуляція першого пальця стопи. Після операції пальці стопи набули рожевого кольору, шкірна температура збільшилась до 24 градусів. Повторна реовазографія та ультразвукова доплерографія показали нормалізацію рівня кровопостачання та величини периферичного опору та тонусу пальцевих артерій. Пульсаційний індекс - 3.0. Рани загоїлись первинним натягом. Через 10 дні в задовільному стані хворого було виписано на амбулаторне лікування за місцем проживання. В Херсонській обласній клінічній лікарні успішно виконано 20 подібних оперативних втр учань хворим з облітеруючими захворюваннями артерій нижніх кінцівок. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601