Спосіб лікування хворих з гнійно-некротичними ранами і трофічними виразками

Спосіб лікування хворих із гнійнонекротичниими ранами і трофічними виразками, 3 26416 через яке здійснюють ревізію рани і її санацію за допомогою розчину пероксиду водню та хлоргексидину. На ранову поверхню через утворене вікно накладають попередньо виготовлену пов'язку-касету, додатково просочену суспензією лікувальних засобів. Перев'язку рани здійснюють з необхідною відповідно до медичних показань періодичністю, користуючись для цього лише заміною просочених лікувальним засобом пов'язок-касет. Приклад 1 Хворому П., 62 років, з індуративновиразковою формою посттромбофлебітичного синдромом лікування трофічної виразки правої гомілки проводили консервативно з використанням просоченої сумішшю лікувальних засобів пов'язкою. Для цього на стопу і гомілку спочатку накладали циркулярну цинк-желатинову пов'язку, яка через 3 год внаслідок висихання набула щільно-еластичної консистенції. На 3 день на зовнішній поверхні пов'язки в проекції виразки, що відповідала місцю найбільшого просочення пов'язки гнійним ексудатом з рани, скальпелем і ножицями у каркасі пов'язки вирізали вікно. При огляді рани встановлено, що виразка очистилась від гнійних і некротичних мас, а дно її виповнилося червоними соковитими грануляціями. Після туалету розчином перекису водню та хлоргексидином на ранову поверхню через вікно у пов'язці накладено просочену суспензією на основі компонентів живиці пов'язку-касету. Хворого виписано на амбулаторне лікування. При повторному огляді через 6 днів трофічна виразка чиста. По краях рани з'явилась кайма молодого епітелію, а в центрі - острівці епітелізації. Набряк ступні та гомілки зменшився відповідно на 1,5 та 5см. Мацерація шкіри навколо виразки та явища дерматиту відсутні. Проведена повторна санація рани з заміною лікувальної пов'язки-касети. У подальшому кожного 6-7 дня проводили санацію рани із заміною лікувальної пов'язки Комп’ютерна верстка Н. Лисенко 4 касети. Впродовж 44 днів трофічна виразка повністю загоїлася з утворенням ніжного рубця. Циркулярну пов'язку знято, проведено еластичне бинтування кінцівки. При контрольному огляді через 3 місяці рецидиву виразки не відмічено. Приклад 2 Лікували запропонованим способом 22 хворих з трофічною виразкою нижніх кінцівок внаслідок посттромбофлебітичного синдрому. До контрольної групи увійшло 17 хворих, лікування яких здійснювали за відомим способом. В усіх випадках лікування хворих дослідної групи отримано позитивний ефект, на що вказує скорочення тривалості лікування, зокрема, на 86,4±5,8% (Р