Спосіб визначення межі пружності металевих сплавів

Спосіб визначення межі пружності металевих сплавів, що включає прикладання до плоского зразка прямокутного перерізу згинаючого зусилля, який відрізняється тим, що один кінець зразка жорстко закріплюють в затискачах пристрою і за допомогою притискного ролика здійснюють поступове, без просковзування, рівномірне його згинання навколо півциліндра, а межу пружності металевого сплаву визначають кутом згинання зразка до моменту появи залишкових пластичних деформацій, віднесеним до радіуса півциліндра, величину якого розраховують за формулою: Корисна модель відноситься до механічних випробувань металевих сплавів і зокрема може бути використана для визначення межі пружності при згинанні плоских пружин прямокутного перерізу. Для пружинних сплавів умовну межу пружності визначають появою залишкової пластичної деформації ~ 10-3%-10-4% при розтанні стандартних зразків [А.Г. Рахштадт. Пружинные стали и сплавы. Изд. "Металлургия." М, 1971, 496 с.] Неправомірність однозначного використання даних опору малим пластичним деформаціям, отриманих при розтанні зразків, для оцінки пружності металевих сплавів, вироби із яких працюють на згинання, є незаперечною. В зв'язку з цим, для визначення межі пружності при згинанні плоских пружин необхідними є розробка способу випробувань, який буде відповідати реальним умовам роботи готових деталей, та використання для кількісної оцінки пружності металевих сплавів параметру, що відображає величину згинання зразків. Відомо, що на рівень механічних характеристик металів та сплавів при їх випробуваннях суттєво впливає масштабний фактор, тобто розміри зразків. Для пружин, що піддаються згинанню, таким розміром буде їх товщина. В зв'язку з цим пружність металевого сплаву повинна оцінюватись, як кутом згинання, так і товщиною зразка. Корисною моделлю ставиться завдання розробки способу, який забезпечує визначення межі пружності металевих сплавів шляхом згинання зразків навколо півциліндрів, наближуючи умови випробувань до умов роботи пружин. Поставлене корисною моделлю завдання у способі визначення межі пружності металевих сплавів, що включає прикладання до плоского зразка прямокутного перерізу згинаючого зусилля, згідно корисній моделі один кінець зразка жорстко закріплюють в затискачах пристрою і за допомогою притискного ролика здійснюють поступове без просковзування рівномірне його згинання навколо півциліндра, а межу пружності металевого сплаву визначають кутом згинання зразка до моменту появи залишкових пластичних деформацій, віднесеним до радіуса півциліндра, величину якого розраховують за формулою : R=50·h1,2 мм, де h - товщина зразка, мм. На фіг. представлена кінематична схема випробування. Реалізацію поставленого корисною моделлю завдання здійснюють наступним чином. Зразок 1 жорстко закріплюють в затискачах 2 пристрою 3 у вертикальному положенні так, щоб початок його згину співпадав з поділкою "0" на шкалі 4. Обкочуючи притискний ролик 5 навколо поверхні 6 півциліндра 7, виконують перший згин зразка на 30° з витримкою його після цього на протягом 1 години. Потім притискний ролик 5 повертають у вихідне положення і по шкалі 4 визначають кут згину зразка 1. Якщо згин відсутній, виконують наступні випробовування до моменту появи залишкової пластичної деформації, згинаючи зразок спочатку на 20°, а потім через 10° R = 50 × h1,2 , U мм. (13) зразка, 27425 товщина (11) UA h (19) де 3 27425 до 90°, а в подальшому - через кожні 5° до 180° з витримкою 1 година при вибраному куту згинання. Межу пружності металевого сплаву оцінюють значенням кута згинання зразка до моменту появи залишкової пластичної деформації віднесеним до радіуса півциліндра: σ=α/R, °/мм, де α - кут згинання зразка до моменту появи залишкової пластичної деформації, °, R - радіус напівциліндра, мм. 4