Конусний грохот

Винахід відноситься до збагачення корисних копалин, а саме до класифікації і обезводнення зернистих матеріалів, і може знайти застосування в будівельній, хімічній, гірничорудній та вугільній промисловості, наприклад, для обезводнення дрібного вугілля. Відомі конусні грохоти, які описані в книзі “Устаткування для збагачення вугілля” під загальною редакцією Б.Ф. Братченко І “Недра” 1979p. і а.с. 1021481 кл В07B1/06. Основними вузлами цих грохотів є корпус, завантажувальні і розвантажувальні пристосування, верхня просіювальна поверхня, виконана у вигляді усіченого конуса нижня просіювальна поверхня, виконана у вигляді багатогранної усіченої піраміди і розташований між просіювальними поверхнями перехідний кільцевий майданчик. Недоліками відомих конусних грохо тів є низька ефективність обезводнення обумовлена падінням швидкості потоку через нагромаджування на перехідному майданчику матеріалу і передачі більшої частини потоку на нижню просіювальну поверхню одним великим струменем. Найбільш близьким по технічному єству до пропонованого винаходу є «конусний грохот» по а.с. 906626 Кл В07В1/06. Грохот включає корпус, верхню циліндрову і нижню конічну ситові поверхні, розташований нижніми перехідній кільцевий поріг, завантажувальний вузол і розвантажувальний пристрій. Недоліком цього грохоту є низька ефективність обезводнення через конструкцію кільцевого порогу. При подачі потоку в гро хот на всій довжині порогу відбувається осідання обезводнюваного матеріалу, швидкість потоку при цьому падає. Частина потоку переходить на нижню конічну просіювальну поверхню, а основна маса потоку проходячи по проміжному кільцю разом з матеріалами розвантажується перед завантажувальним вузлом. При цьому майже весь потік йде з матеріалом в розвантажувальний отвір для обезводненого матеріалу. На нижній конічній просіювальній поверхні обезводнення майже не відбувається т. я. на неї поступає потік однією великою струєю (перед завантажувальним вузлом) і його спрямованість майже вертикально вниз. В основу винаходу поставлена задача підвищення ефективності обезводнення за рахунок виключення чинника знижуючого швидкість потоку обезводнюваного матеріалу. Поставлена задача розв'язується таким чином, що в конусному грохоті вміщується корпус, завантажувальний вузол і розвантажувальні пристрої, верхня циліндрова і нижня конічна просію вальні поверхні, між якими розташований перехідний кільцевий поріг, відповідно до винаходу на перехідному кільцевому порозі закріплені під гострим кутом, по периметру нижньої частини циліндрової просіювальної поверхні, відбійники. На фіг.1 показаний конусний грохот - горизонтальний розріз; на фігурі 2 розріз А-А; на фіг.1 . Конусний грохот складається з корпусу 1, загрузочного вузла 2, донних випускних отворів 3 для виводу підситної води з грохоту, розвантажувального центрального отвору 4 для видалення обезводненого матеріалу, верхній циліндровій 5, нижній конічній 6 ситових поверхонь і встановленого між верхньою і нижньою ситовими поверхнями перехідного кільцевого порогу 7 на якому закріплені під гострим кутом (по тичковій) по периметру відбійники 8. Конусний грохот працює наступним чином: потік матеріалу у вигляді водно вугільної суміші під натиском поступає через завантажувальний вузол 2 тангенціально на верхню циліндрову ситову поверхню 5. На ній з потоку утворюється обертальне кільце, підтримуване перехідним кільцевим порогом 7. Під дією нормальної складової відцентрової сили на просіювальній поверхні 5 створюється тиск, внаслідок чого вода і дрібні частинки спрямовуються через щілини сита в підситний пристрій, а інша маса рухається по просіювальній поверхні. Для того, щоб уникнути втрати швидкості потоку, що рухається, і обмежити його шлях по верхній просіювальній поверхні 5 до 1 обороту (якщо шлях потоку буде більше, ніж 1 оборот, то відбудеться його накладення на наступний за ним виток потоку і ні про яку ефективність обезводнення не може бути мови) кожний відбійник 8 зрізає частину потоку по висоті рухається по циліндровій просіювальній поверхні 5 і перехідному кільцевому порогу 7 і по дотичній направляє його на нижню конічну просіювальну поверхню 6. На місце зрізаної частини потоку опускається вище розміщена частини потоку, яка зрізається наступним відбійником 8 і прямує на конічну просіювальну поверхню 7 і так до ти х пір, поки останнім відбійником 8 (на одному обороті кільцевого порогу) залишки потоку поступившого на обезводнення відправляться на конічну просіювальну поверхню. Висота відбійників повинна бути не менше максимального розміру шматочка матеріалу поступаючого на обезводнення. Разом з тим вона не повинна бути і дуже великою, щоб не зменшувати площу обезводнення верхньої циліндрової поверхні 5 і не перенавантажувати потоком конічну просіювальну поверхню. Оскільки частина потоку відсікається відбійником 8 піде на нижню конічну просіювальну поверхню 6 не вся (якась частина її перехлесне відбійник і продовжить свій шлях далі) то сума висот всіх відбійників встановлених на перехідному кільцевому порозі 7 повинна складати 1,1-1,3 висоти потоку поступаючого на обезводнення в завантажувальному вузлі 2. На нижній конічній просіювальній поверхні 6 під дією нормальної складової відцентрової сили і сили тягаря потоку створюється тиск, внаслідок чого вода і дрібні частинки спрямовуються через щілини сита в підситний простір, а обезводнений матеріал розвантажується через центральний отвір 4. Підситний продукт обох просіювальних поверхонь 5 і 6 відводиться з грохоту через донні випускні отвори 3. Технічним результатом винаходу є можливість отримання якісного обезводненого продукту за рахунок виключення чинника знижуючого швидкість потоку 4 за рахунок рівномірної передачі потоку з верхньої просіювальної поверхні, на нижню.