Ферозондовий пристрій

Ферозондовий пристрій, що містить ферозонд, генератор збудження, підсилювач другої 3 кресленням, де зображено блок-схему ферозондового пристрою. Ферозондовий пристрій містить генератор збудження 1 (ГЗ), основний 2 (ОФ) та компенсаційний 3 (КФ) ферозонди з осердям різних розмірів, подвоювач частоти 4 (ПЧ), основний 5 (ОПДГ) та компенсаційний 6 (КПДГ) підсилювачі другої гармоніки, основний 7 (ОФД) та компенсаційний 8 (КФД) фазові детектори, основний 9 (ОППС) та компенсаційний 10 (KППС) підсилювачі постійного струму, компенсаційний пристрій 11 (КП) та індикаторний пристрій 12 (ІП) та електричні лінії зв'язку. Ферозондовий пристрій функціонує наступним чином. Синусоїдальна напруга з генератора збудження 1 подається на обмотку збудження основного 2 та компенсаційного 3 ферозондів. Під впливом вимірюваного магнітного поля на виході ферозондів 2, 3 формується напруга складної форми. Напруга з основного ферозонду 2 надходить на основний підсилювач 5 другої гармоніки, який фільтрує сигнал, що надійшов, та підсилює напругу другої гармоніки. Далі, цей сигнал надходить на основний фазовий детектор 7, на який також подається збільшена вдвічі по частоті за допомогою подвоювача частоти 4 напруга генератора збудження 1. Таким чином, основний фазовий детектор 7 формує постійну напругу, яка пропорційна індукції магнітного поля дефекту та перешкоди. Це напруга за допомогою основного підсилювача струму 9 підсилюється по струму та надходить на компенсаційний пристрій 11. Формування компенсаційного сигналу здійснюється аналогічно: напруга з компенсаційного ферозонду 3 надходить на компенсаційний підсилювач другої гармоніки 6, який фільтрує сигнал, що надійшов, та підсилює напругу другої гармоніки, яка, в свою чергу, поступає на компенсаційний фазовий детектор 8, до якого також подається збільшена вдвічі по частоті за допомогою подвоювача частоти 4 напруга генератора збудження 1. Таким чином, компенсаційний фазовий детектор 8 формує постійну напругу, яка пропорційна індукції магнітного поля тільки перешкоди. Це можливо завдяки тому, що компенсаційний ферозонд 3 має збільшені габарити осердя і є нечутливим до магнітних полів розсіювання дефекту, і вимірює тільки нормальну складову напруженості магнітного поля перешкоди. Габарити осердя збільшені таким чином, що чутливість основного 2 та компенсаційного 3 ферозондів однакова, тобто зі збільшенням довжини осердя потрібно збільшити площину його перерізу. Сформований сигнал за допомогою компенсаційного підсилювача струму 10 підсилюється по струму та надходить на компенсаційний пристрій 11. Таким чином, до компенсаційного пристрою 11 надходять сигнали, що пропорційні магнітному полю перешкоди та дефекту одночасно (з основного ферозонду 2) та магнітному полю тільки перешкоди (з компенсаційного ферозонду 3), які порівнюються між собою. При однакових сигналах, тобто при відсутності різниці між ними, на 27677 4 індикаторний пристрій 12 подається сигнал, про те що поверхня, яка контролюється, не має дефектів. В протилежному випадку, при наявності різниці між сигналами, індикаторний пристрій 12 видає інформацію про наявність дефекту. Це дозволить не перевантажувати ненадійні великогабаритні деталі складної форми, а також визначити непридатні для подальшої роботи деталі та уникнути поломок та аварій під час їхньої експлуатації.