Пристрій для піднімання затонулих об’єктів і проведення підводних робіт (“морський стакан”)

Корисна модель відноситься до пристроїв, які використовують для піднімання об'єктів що затонули, а також для проведення робіт під водою і на глибині. Відомий підіймально-транспортний пристрій П-зразкової форми, який містить горизонтальну й вертикальну секції, демпфіруючий пристрій, ряд опорних пристроїв у нижній частині кожної вертикальної секції, пристрій центрування підіймально-транспортного пристрою, пристрій захвату об'єктів що затонули [Російський патент №2001106561 - прототип]. Пристрій позицірують під водою в вертикальній та горизонтальній площинах над об'єктом, який підіймають, здійснюють центрування підіймально-транспортного пристрою відносно об’єкту, який підіймають за рахунок його переміщення при установленні динамічного контакту з об'єктом, що підіймається, демпфіруючих пристроїв, які установлені на підіймально-транспортному пристрої, далі, після закінчення процесу центрування в горизонтальній площині, опускають підіймально-транспортний пристрій до контакту вер хньої секції П-зразкового підіймальнотранспортного пристрою з об'єктом, що підіймається, захоплюють об'єкт шляхом одночасного попарного висування назустріч один одному ряду опорних пристроїв із нижньої частини кожної вертикальної секції до контакту з нижньою частиною об'єкта що підіймається, потім підіймають підіймально-транспортний пристрій з об'єктом, що піднімається над ґрунтом, і буксирують об'єкт повністю або частково під водою. Цей пристрій має досить складну конструкцію й призначено тільки для підіймально-транспортних операцій. Завданням корисної моделі є спрощення конструкції пристрою для піднімання об'єктів, що затонули, і використання пристрою також для проведення робіт, наприклад, будівельних, ремонтних, дослідницьких та інш. під водою і на глибині. Поставлене завдання вирішується тим, що пристрій для піднімання затонулих об'єктів і проведення будівельних, ремонтних, дослідницьких та інших робіт, складається із двох ємностей, які розміщені одна у другій, у верхньому перекритті кожної ємності є клапан для заведення і випускання повітря, по периметру нижньої частини кожної ємності є баластні відсіки, при цьому об'єм зовнішньої ємності перевищує об'єм вн утрішньої ємності не менш ніж в два рази, а об'єм внутрішньої ємності не менш ніж в два рази перевищує об'єм об'єкта, що затонув або об'єкта, який призначений для проведення робіт на ньому, висота вн утрішньої ємності перевищує висоту об'єкта, що затонув або об'єкта який призначений для проведення робіт на ньому не менш ніж в 2 рази. Пристрій, що пропонується поданий на схемі, де: 1 - внутрішня ємність 2 - верхнє перекриття внутрішньої ємності 3 - клапан для подачі і випуску повітря внутрішньої ємності 4 - баластний відсік внутрішньої ємності 5 - зовнішня ємність 6 - верхнє перекриття зовнішньої ємності 7 - клапан для подачі і випуску повітря зовнішньої ємності 8 - баластний відсік зовнішньої ємності 9 - затонулий об'єкт, або об'єкт на якому проводять роботу. Баластні відсіки (4, 8) розраховуються заздалегідь в залежності від об'єму внутрішньої й зовнішньої ємностей і мають невелику вагу, служать, в основному, для стабілізації руху ємностей і для запобігання прилипання ємностей одної до одної. Конфігурація ємностей необов'язково має форму паралелепіпеду. В залежності від виду робіт, що проводяться, ємності можуть мати, наприклад, циліндричну форму. Пристрій працює у такий спосіб. Пристрій опускається у воду на потрібну глибину. У зовнішню ємність (5) через клапан (7), подається повітря, яке витискує воду. Після того, як повітря заповнить 1/3 частину об’єму зовнішньої ємності, через клапан (3) шляхом подачі повітря повністю витискують воду із внутрішньої ємності. При повній заміні води на повітря у внутрішній ємності, остання буде утримуватися у зовнішній ємності за рахунок тиску води і повітряної подушки зовнішньої ємності. У воздушній камері внутрішньої ємності проводять необхідні роботи. Після закінчення роботи, зовнішню ємність на 2/3 заповнюють повітрям і під'ємна сила повітря почне підіймати зовнішню й внутрішню ємності. При цьому кількістю поданого повітря регулюють глибину піднімання ємностей. У випадку, коли необхідно підняти об'єкт, із нього відкачують воду і використовують його нульову плавучість (як у шлюзах). Від донного ґрунту об'єкт "відірве" під'ємна сила повітря внутрішньої й зовнішньої ємностей принцип насосу. Пропонуємий пристрій має просту конструкцію і може використовуватись як для піднімання затонулих об'єктів, так і для проведення різного виду робіт на глибині та донному ґрунті.