Спосіб лікування герпетичної інфекції порожнини рота у дітей

Спосіб лікування герпетичної інфекції порожнини рота у дітей шля хом застосування лікарських засобів, який відрізняється тим, що як антигомотоксичні препарати використовують 3 28050 які здатні вибірково подавляти репродукцію вірусів герпесу у інфікованій клітині. Першими етіотропними противірусними препаратами - є синтетичні нуклеозиди: відарабін, йодоксуридин, трифтортимидин, а також цитозар, бромуридин та інш. Але нейро-, гепато- і гематотоксичність значно обмежують застосування цих препаратів у клінічній практиці. Препарати цієї групи не індукують виработку інтерферону і не заважають вірусам проникати у клітини хазяїна [4, 14, 15]. До основних протигерпетичних препаратів, ефективність яких доведена в рандомізованих клінічних дослідженнях належить чотирьом близьким за структурою препаратам з групи ациклічних аналогів нуклеозидів - ацикловір, валацикловір, пенцикловір, фамвір, які застосовуються в якості монотерапії і в комплексі з інтерферонами та його індукторами [16]. Відомий спосіб лікування герпетичної інфекції порожнини рота у дітей із застосуванням ацикловіру (прототип), що сприяє пригніченню реплікації вірусів. При ранньому його призначенні вдається скоротити лише тривалість рецидиву. Препарат не діє на вірус який перебуває в латентному стані, або позаклітинний вірус, не попереджає розвиток рецидивів захворювання і не знижує їх часто ти [17]. В результаті клінічних спостережень була виявлена проблема лікарської резистентності штамів вірусу, що значно зменшує ефективність лікування [18]. Є спостереження, які свідчать і про високу токсичність цих препаратів, особливо при тривалих курсах лікування [19]. Відомий спосіб лікування герпетичної інфекції передбачає використання засобів імуно- і інтерферонозамісної терапії (специфічний і неспецифічний імуно- і гама-глобуліни, екзогенний гомологічний альфа-, бета- і гама-інтерферон, рекомбінантні, генно-інженерні інтерферони), використання засобів і середників стимуляції системи інтерферонового захисту (левомізол, циклоферон, зимозан, продігіозан, пірогенал, полудан, мегасін неовір, лікопид, поліоксідоній, мієлопид, аміксін, арбідол, гепон, Т-активін, тималін, імудон тощо), використання імуномодулюючих середників, які сприяють стимуляції імунної системи [20, 21]. Особливе місце в протирецидивній терапії герпетичної інфекції належить вакцинотерапії. Однак, на думку деяких авторів, використання вакцини несе певну загрозу виникнення аутоімунної реакції [22]. Таким чином, незважаючи на широкий арсенал протигерпетичних препаратів на сьогоднішній день не розроблено достатньо ефективних схем лікування герпетичної інфекції порожнини рота, що дозволяють забезпечити контроль за захворюванням. Дані літератури свідчать, що жодний з багаточисленних противірусних препаратів не гарантує швидкого клінічного ефекту. Необхідно проводити тривале протирецидивне лікування повторними курсами [6, 21]. Задача, яку вирішує спосіб, що заявляється полягає у створенні алгоритму комплексу 4 лікувально-профілактичних заходів, що включають антигомотоксичні препарати. Технічний результат впровадженого способу лікування герпетичної інфекції порожнини рота у дітей полягає у підвищенні ефективності лікування гострого герпетичного стоматиту та профілактики рецидивів захворювання. Поставлена задана вирішується тим, що у відомому способі лікування герпетичної інфекції, який передбачає застосування лікарських засобів, згідно корисної моделі як антигомотоксичні препарати використовують Енгістол по 1/2-1 таблетки або 3-4 краплі, Лімфоміозот по 3-12 крапель 3 рази на день, Мукозу композітум по 4-12 крапель 3-4 рази на день у вікових дозах з урахуванням форм, ступеня тяжкості клінічного перебігу, для антибактеріальної обробки рота проводять аерозольне зрошення ектерицидом, а при важкому ступені тяжкості клінічного перебігу гострого герпетичного стоматиту додатково призначають Герпевір, при гіпертермії 39°С і вище - Вібуркол, (ректальні свічки) кожні 30 хвилин по 1/4-1 свічки в залежності від віку до отримання ефекту. Ме ханізм дії АГТП багатогранний та реалізується на субмолекулярному, субклітинному рівнях і ґрунтується на активації неспецифічних чинників захисту організму, окремих органів і систем, у тому числі на систему лімфоїдної тканини, що асоціюється із слизовою оболонкою (MALTсистема) [23, 26]. Лімфоміозот: у склад препарату входять 13 рослинних компонентів, тропних до лімфатичної системи організму, один тваринного походження, жри мінеральних і гормон щитовидної залози. Лімфоміозот - покращує лімфотичний відтік, активізує місцевий імунітет, впливаючи на MALTсистему, сприяє виведенню гемотоксинів з рихлої сполучної тканини і матриксу підслизового шару. Енгістол: в препарат входять: рослинний компонент (Ластовень - свіже листя) і мінеральний (сіра). Енгістол - активізує неспецифічні механізми захисту організму при гострих і хронічних захворювань вірусної і бактеріальної етіології. Мукоза композітум: препарат містить 36 потенційованих компонентів: суіс-органні (16); рослинні (12); мінеральні (5); біокаталізатор, животні і нозоди із культивованої кишкової палички. Мукоза композітум має протизапальну, муколітичну, репаративну, дезинтоксикаційну дію на матрикс слизових оболонок. Запропонований спосіб лікування та профілактики герпетичної інфекції порожнини рота у ді тей здійснюється наступним чином. Діти, як з первинною, так і з рецидивуючою герпетичною інфекцією порожнини рота послідовно отримували антигомотоксичні препарати: діти 2-3-х років Енгістол - (таблетки, або "питні ампули" сублінгвально) по 1/2 таблетки або 3-4 краплі; 4-6-х років - по 3/4 таблетки; 7-13ти років по 1 таблетки 3 рази на день. Лімфоміозот (розчин в краплях сублінгвально) діти 2-3-х років отримували по 3-4 краплі; 4-7-ми років - по 5-7 крапель і діти 7-13-ти років - по 10-12 крапель 3 рази на день. Мукозу композітум ("питні ампули") в 5 28050 краплях діти віком 2-3 роки по 3-4 краплі; 4-6-ти років - по 5-7 крапель і діти віком 7-13-ти років - по 10-12 крапель 3-4 рази на день. Для антибактеріальної обробки порожнини рота проводили аерозольне зрошення ектерицидом. При важкому ступені тяжкості клінічного перебігу гострого герпетичного стоматиту, окрім антигомотоксичних препаратів призначали препарат "Герпевір", а при гіпертермії 39°С і вище - Вібуркол (ректальні свічки) кожні 30 хвилин до отримання ефекту: дітям 2-3-х років 1/4-1/2 свічки; дітям 4-6 років і 7-13-ти років по 1 свічці. В перший день відвідування дітям з гострим герпетичним стоматитом препарати Енгістол і Лімфоміозот у вікових дозах призначали за схемою ініціюючої (короткострокової терапії) кожні 15 хвилин протягом перших дво х годин: Енгістол до повного розсмоктування; Лімфоміозот діти 2-3-х років утримували в порожнині рота до однієї хвилини, а діти старшого віку - до трьох хвилин. Далі ці препарати діти приймали 3 рази на день до повної епітелізації елементів ураження. З метою лікування катарального гінгівіту і лімфаденіту Енгістол і Лімфоміозот рекомендували приймати ще 7 днів дітям з легким і два тижні з середньотяжким і тяжким клінічним перебігом герпетичної інфекції. Мукозу композітум призначали від першого дня відвідування до клінічного одужання 3-4 рази на день. Лікування рецидивуючого герпесу порожнини рота здійснювалось за наступною схемою: препарати Енгістол, Лімфоміозот і Мукозу композітум у вікових дозах призначали три рази на день. Ці препарати діти приймали до повної епітелізації елементів ураження. Після клінічного одужання дітям з легким і середньо-тяжким клінічним перебігом препарати призначались таким чином: Енгістол на протязі 30 днів і Лімфоміозот 2 рази на день протягом двух тижнів; пацієнтам з тяжкою формою захворювання Енгістол призначали впродовж 1,5 місяців 2 рази на день і Лімфоміозот 2 рази на день протягом трьох тижнів. Для попередження розвитку рецидивів захворювання, в період ремісії, дітям з середньотяжким і тяжким клінічним перебігом рецидивуючої герпетичної інфекції через 3 місяця після лікування була призначена підтримуюча терапія, що включала прийом препарату Енгістол два рази на день протягом двох місяців. Ефективність запропонованого способу лікування гострого герпетичного стоматиту оцінювалась за клініко-лабораторними показниками: терміни епітелізації, тривалість гінгівіту та лімфаденіту, даними ПЛР дослідження. Ефективність запропонованого способу лікування рецидивуючої герпетичної інфекції оцінювалась за наступними показниками: тривалістю ремісії та кількості рецидивів протягом року. Конкретний приклад втілення. Хворий Щербин К., 2 роки, історія хвороби №1256, знаходився на лікуванні з приводу гострого герпетичного стоматиту, середнього ступеню тяжкості. Відзначалось значне погіршення 6 загального стану (температура тіла підвищилась до 38,2°С, дитина млява, адинамічна). У порожнинні рота - прояви гострого дифузного катарального гінгівіту (РМА-48%), на фоні гіперемійованої слизової оболонки порожнини рота від 5-до 9 ерозії, округлої форми з запальною облямівкою яскраво-червоного кольору, що вкриті фібринозним нальотом. Спинка язика вкрита нальотом сіро-жовтого кольору, щільно з'єднаного з епітелієм. Підщелепні лімфатичні вузли щільні, нерухомі, різко болісні при пальпації. При молекулярно-біологічному дослідженні методом полімеразної ланцюгової реакції у ротовій рідині виявлено від 10000 до 100000част/мл вірусу простого герпесу. З метою профілактики вторинних інфекцій проводили зрощування розчином антибактеріальної дії: ектерицид. Противірусну терапію проводили шляхом призначення сублінгвально таблеток Енгістолу: 1/2 таблетки і по 5 крапель препарату Лімфоміозот кожні 15 хвилин протягом перших 2-х годин. Далі ці препарати призначали за схемою - 1/2 таблетки Енгістолу 3 рази на день через 15 хвилин після прийому їжі; Лімфоміозот по 5 крапель сублінгвально 3 рази на день за 15хв. Мукозу композітум сублінгвально - за 30хв. до прийому їжі 3-4 рази на день. Ознаки інтоксикації зменшилися вже на другу добу від початку терапії. Значно скоротилися терміни епітелізації ерозій і складали 5 діб; тривалість лікування дифузного гострого катарального гінгівіту складала 7 діб. Лімфатичні вузли не пальпувались на 9 день лікування. Результати ДНК полімеразного методу дослідження показали відсутність в ротовій рідині ДНК вірусу простого герпесу. Хворий Мінка А., 7 років, історія хвороби №2906 знаходився на лікуванні з приводу рецидивуючої герпетичної інфекції порожнини рота, тяжкий перебіг захворювання. Анамнез; кількість рецидивів до лікування становила 5 разів на рік. Дитина знаходиться на диспансерному обліку у гастроентеролога. Хворіє два дні. Відзначено порушення загального стану дитини, температура тіла в перші два дні хвороби підвищувалась до 37,3°С, ознаки гострого респіраторного захворювання. Об'єктивно: слизова оболонка порожнини рота пастозна, відзначаються відбитки зубів на слизовій щік, спинка язика вкрита сірим щільним нальотом, на фоні гіперемійованної слизової оболонки нижньої губи визначаються 3 ерозії овальної форми. Спинка язика вкрита сірим щільним нальотом. Підщелепні лімфовузли щільні, слабо рухомі, незначно болісні при пальпації. Противірусну терапію проводили шляхом призначення антигомотоксичних препаратів: Енгістол - 3/4 таблетки 3 рази на день через 15 хвилин після прийому їжі; Лімфоміозот - 5-7 крапель за 15 хвилин до прийому їжі і Мукозу композітум 5-7 крапель за 30 хвилин до прийому їжі. З метою профілактики вторинних інфекцій проводили зрощування порожнини рота розчином антибактеріальної дії: ектерицид. 7 28050 Після проведення запропонованого лікувально-профілактичного способу кількість рецидивів у даного пацієнта становила один раз на рік. Тривалість ремісії становила 9 місяців. За період з 05.03.2005 по 07.12.2006 в дитячому терапевтичному відділенні стоматологічної поліклініки НМУ ім. акад. О.О.Богомольця, запропонований спосіб лікування було використано у 52 хворих з гострим герпетичними стоматитом і у 25 дітей з рецидивуючою герпетичною інфекцією порожнини рота. Контрольну групу склали 38 дітей з гострим герпетичним стоматитом і 25 хворих з рецидивуючою формою захворювання. Лікування дітей контрольної групи проводили за способом прототипом. Як засвідчили отримані дані, після проведення запропонованого лікувально-профілактичного способу терміни лікування легкої форми гострого герпетичного стоматиту скоротились до 6,1 доби в основній групи, проти 9,6 діб в групі контролю, в якій лікування проводили за способомпрототипом; середньо-тяжкої до 9,21, проти 14,9 діб та при важкому перебігу до 12,7 проти 15,8 діб. Застосування антигомотоксичних препаратів у складі комплексного лікування підвищує ефективність традиційної терапії в середньому на 19,5-43,1%. У дітей, яким проводили лікування рецидивуючої герпетичної інфекції антигомотоксичними препаратами рецидиви захворювання спостерігались в 48 %, а контрольній - в 98,5 % випадків. Література: 1. Гранитов В.М. Герпесвирусная инфекция. М.: Медицинская книга. 2001. -88с. 2. Самгин М.А., Халдин А.А. Дерматологические аспекты). -М.: Медпрессинформ, 2002. -160с. 3. Мельниченко Э.М. Клиника, лечение прогнозирование и профилактика рецидивирующего герптического стоматита у детей.//Здравоохранение Беларуси, 1992. -№ 5. с.50-54. 4. Владимирова Е.В. Герпетическая инфекция кожи и слизистих оболочек.//Вестник дерматологи и венерологии, 1997. -№2. -с.45-51. 5. Левончук Е.А. Герпетическая инфекция полости рта.//Современная стоматология. -2005 №1. С.19-21. 6. Вoon R. Ani viral reatment from concept to reality.//Anti viral Chem. Cehmother - 1997; 8: Suppl 1:5-10. 7. Stantberry L. Cunningham A., Mertz G. Wew developments in the epidemiology, natural history and managemtnt of genital herpes. Antiveral Res. - 1999; 42: 1-14. 8. Лобзин Ю.В. Современные концепции и приоритеры терапии инфекционных больных//Эпидемиология и инфекционные болезни. -1999. -№6. -С.0-53. 9. Крамаров С.А. Герпесвирусные инфекции у детей/Медицинская газета. -2003. -№4. -с.8-9. 10. Марченко А.И., Кононович Е.Ф., Солнцева Т.А. Лечение заболеваний в детской 8 терапевтической стоматологии, - Киев: здоров'я. 1988. -с.106-115 11. Ефимов A.M. Противовирусные препараты. Справочник. - М. Медицина 1998. 102с. 12. Вахабов Х.Д., Руденко Г.Л. Применение госсипола при лечении вирусных заболеваний полости рта у де тей//Медицинский журнал Укзбекистана. -1988. -№1. -с.14-15. 13. Борисенко Л.К. Сравнительная терапевтическая и профилактическая эффективность алпизарина и ацикловира у больных рецидивирующим генитальныи герпесом: Автореф. дис....канд. мед. наук. -М., 1998. -18с. 14. Каримова И.М./Герпепесвирусная инфекция. Диагностика, клиника и лечение. -М.: Медицинское информационное агенство, 2004. 120с. 15. Посібник з хіміотерапії вірусних інфекцій за ред. І.В.Дзюблик, Київ. -2004. -176с. 16. Галегов Г.А., Андронова В.П., Леонтьева Н.А. и соавт. Этиотропная лекарственная терапия вирусных инфекций. - Вопросы вирусологии. 2004. -№3. -С.35-40. 17. Чернишова Л.И. Подходы к лечению рецидивирующей HSV-инфекции у детей//Перінатологія та педіатрія. -2001. -№4. С.72.-75. 18. Кубанова А.А., Зудин А.Б. Герпетическая инфекция: особенности течения, диагностика, проблемы лекарственной резистентности.//Вестник дерматологи и венерологии. -2000. -№3. -С.10-16. 19. Вебер В.Р., Мороз Б.Т./Клиническая фармакология для стоматологов. С-Петербург. 2003. -352.с. 20. Савичук Н.О. Клініко-патогенетичне обґрунтування хронічної кандидо-герпетичної інфекції порожнини рота у дітей. Автореф. дис... док. мед. наук - K. -2001. -46c. 21. Рабинович О.Ф., Рабинович И.М., Разживина Н.В. Рецидивирующий герпетический стоматит. -М.: ГЭОТАР-Медиа, 2005. -64с. 22. Баринский И.О. Герпесвирусные инфекции - иммунодифицитные заболевания//Аллергология и иммунология. -2004. -Том 5. -№1. -С.202-204. 23. Комплексные антигомотоксические препараты./"Каскад Медикал", научноинформационный отдел, -"Heel", 2004 -279с. 24. Муляр Л.А. Иммуномодуляция в системе слизистых оболочек./Биологическая терапія. -2005 -№3. -с.7-12.