Спосіб лікування хворих дисциркуляторною енцефалопатією, що знаходяться на програмному гемодіалізі

Спосіб лікування хворих дисциркуляторною енцефалопатією, що знаходяться на програмному 3 Потім проводять спробний сеанс гіпербаричної оксигенації в барокамері ОК-НТ під тиском 1,5Вт, час експозиції 40-60хв. [7]. Після проведення сеансу гіпербаричної оксигенації визначають реографічний індекс повторно. У нормі реографічний індекс знижується до 0,9 (до 6 %), тобто на 40%. Якщо ж реографічний індекс знижується на: 1. 15-25% - у лікуванні застосовують тільки гіпербаричну оксигенацію; 2. 5-8% і нижче - додатково в гіпербаричної оксигенації призначають препарати, що поліпшують мозковий кровоток (серміон, кавінтон, трентал) і ноотропні засоби (пірацетам, ноотропіл). Приводимо конкретні приклади способу, що заявляється. Приклад 1. Хворий М., 38 років, історія хвороби №12517 надійшов у клініку 30.11.2006р. для проведення сеансів гемодіаліза. Скарги: головний біль, характеру, що давить, що розпирає, запаморочення, оніміння в кистях, у стопах, зниження пам'яті. Хворіє близько 1 року, коли була діагностована термінальна хронічна ниркова недостатність. Хворому визначали по реограмі реографічний індекс, що склав 1,4. Проведено сеанс гіпербаричної оксигенації в режимі під тиском 1,5Вт, час експозиції 40хв. Повторно визначали реографічний індекс; він склав 1,1, тобто зменшився на 20%. Призначені 10 сеансів гіпербаричної оксигенації. Стан покращився: значно зменшилися головні болі, відчуття ваги в голові, запаморочення. При повторному сеансі через 2 місяці - стан покращився, зменшилися скарги. Приклад 2. Хворий Б., 40 років, історія хвороби 12917 надійшов у клініку 5.12.06р. для проведення сеансів гемодіаліза. Скарги: головний біль, запаморочення, зниження пам'яті, оніміння кінцівок. Хворіє більш 2 років, коли розвилася хронічна ниркова недостатність, що вимагає проведення сеансів гемодіаліза. Хворому визначали по реограмі реографічний індекс, що склав 1,6. Проведено сеанс гіпербаричної оксигенації в режимі під тиском 1,5Вт, час експозиції 40хв. Повторно визначали реографічений індекс; він склав 1,47, тобто зменшився на 8%. Призначені 10 сеансів гіпербаричної оксигенації. Стан хворого покращилося, однак, періодично виникали запаморочення і головні болі. Було додатково рекомендоване прийом судинних препаратів і ноотропних засобів. Через 2 місяці повторно проводилася гіпербарична оксигенація і курси прийому судинних ноотропних засобів. Перевага способу, що заявляється, полягає в тім, що він абсолютно нешкідливий для хворих і високо ефективний. Цим способом об'єктивізується мозкова гемодинаміка в хворих з термінальною хронічною нирковою недостатністю, що знаходяться на програмному гемодіалізі, і показники мозкового кровотока є одними з інформативних критеріїв ефективності проведеного лікування. Ефективність лікування хворих з термінальною хронічною нирковою недостатністю, що знаходяться на програмному 28927 4 гемодіалізі, буде набагато вище у випадку комплексного лікування їх в уролога і невролога. Зазначений спосіб дозволяє знизити число ускладнень, тобто розвитку важких цереброваскулярних порушень у хворих з термінальною хронічною нирковою недостатністю, що знаходяться на програмному гемодіалізі, на 1520%. Передклінічні іспити проведення в клініці гемодіаліза і трансплантації нирки Донецького державного медичного університету ім. М. Горького на базі відділення гемодіаліза і відділення ГБО Донецького обласного клінічного територіального медичного об'єднання. Джерела інформації, прийняті до уваги 1. Николаев А.Ю., Милованов Ю.С. Лечение почечной недостаточности, М.: ООО «Медицинское информационное агентство», 1999. - 290с. 2. Ермоленко В.М. Хроническая почечная недостаточность. В книге «Нефрология» под редакцией И.Е. Тареевой. М.: Медицина, 1995. 3. Виноградова Л.Ю., Александров М.В. Динамическое наблюдение за состоянием неврологических функций в комплексной оценке адекватности диализной терапии. Нефрология и диализ, 2001. - Т.З, №2. - С.172-173. 4. Рафиков A.M., Цисибанистова Е.А. Реакции мозговых сосудов в условиях гипербарической оксигенации в норме и у больных с ишемическим инсультом // Журн.невр. и псих. Им. Корсакова. 1991. - №1. - С.61-63. 5. Яруллин Х.Х. Клиническая реоэнцефалография. - М.: Медицина. - 1983. 272с. 6. Агте Б.С. Методы исследования в неврологии. - К.: Здоров'я. - 1981. - 111с. 7. Петровский Б.В., Ефуни С.Н. Основы гипербарической оксигенации. - М.: Медицина. 1976. - 344с.