Спосіб реваскуляризації верхньої кінцівки

Спосіб реваскуляризації верхньої кінцівки, який включає тромбектомію з плечової артерії, який відрізняється тим, що після тромбектомії виконують еверсійну інтимтромбектомію з глибокої артерії плеча, дилатацію глибокої артерії плеча та колатералей та накладають артеріовенозний анастомоз між головною веною та плечовою артерією нижче відходження колатералей по типу "кінець в бік". (19) (21) u200709326 (22) 16.08.2007 (24) 11.02.2008 (72) ДРЮК МИКОЛА ФЕДОРОВИЧ, UA, АЛЕКСАНЯН ГЕВОРК МАРЗПЕТУНОВИЧ, UA, БАРНА ІВАН ЄВГЕНОВИЧ, UA (73) ІНСТИТУТ ХІРУРГІЇ ТА ТРАНСПЛАНТОЛОГІЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ, UA 3 30001 Враховуючи скарги, клініку захворювання, результати ультразвукового дуплексного сканування, рентген контрастної артеріографії, лазерної флоуметрії було встановлено клінічний діагноз: облітеруючий атеросклероз судин верхніх кінцівок IIIIV степеня, гострий тромбоз плечової артерії, критична ішемія правої верхньої кінцівки. 14.05.07 хворому виконали операцію. З медіального доступу в верхній та середній третині плеча виділили плечову артерію вище відходження глибокої артерії плеча та нижче відходження основних коллатералей, зокрема верхньої променевої коллатеральної артерії. Далі після виконання артеріотомії, над місцем відходження глибокої артерії плеча, зондом Фогарті виконали тромбектомію з плечової артерії, отримали задовільний пульсуючий кровоплин. Після чого виконали еверсійну інтимтромбектомію з глибокої артерії плеча, отримали задовільний ретроградний кровоплин. Далі виконали гідравлічну дилатацію глибокої артерії плеча та коллатералей. З S-подібного доступу в ліктьовій ямці виділили головну вену, яку мобілізували на протязі 7см., відсікли нижче ліктьової ямки, куксу лігу вали. Мобілізований кінець головної вени після дугоподіб Комп’ютерна верстка А. Рябко 4 ного розташування анастомозували з плечовою артерією нижче відходження верхньої променевої коллатеральної артерії по типу "кінець в бік". При цьому використали атравматичну нитку Prolen 5/0. Після зняття зажимів, прилягаючі в рані артерії та вена - пульсують. Шви герметичні. Рану пошарово ушили з залишенням дренажів. Післяопераційний період протікав без ускладнень. Шви зняли на 14 добу. Хворий виписаний під амбулаторне спостереження хірурга з відповідними рекомендаціями. Післяопераційних ускладнень не спостерігали. На момент виписки та при контрольному обстеженні, через 2 місяці, шунт функціонує, явища критичної ішемії ліквідовані. По запропонованому способу прооперовано 3 хворих. Тромбозів в найближчому та віддаленому післяопераційних періодах не відмічено. На відміну від цього, з 3 хворих, прооперованих за аналогом - у 2 наступив тромбоз реконструйованого сегменту. Таким чином, порівняння запропонованого способу та аналогу показало, що використання корисної моделі зменшує післяопераційні ускладнення. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601