Спосіб модифікування чавуну для виробництва двошарових виливків

Спосіб модифікування чавун у для виробництва двошарових виливків, що включає попереднє завантаження модифікатора у реакційну камеру ливникової системи ливарної форми з наступним заливанням її чавуном, який відрізняє ться тим, що заливання чавуном проводять так, що спочатку форму на 5...70 % від її металоємності заливають базовим немодифікованим чавуном крізь вільну ливникову систему, а потім доливають тим самим чавуном крізь незалежну від першої ливникову систему з реакційною камерою з модифікатором. (19) (21) u200713010 (22) 23.11.2007 (24) 25.02.2008 (72) КОСЯЧКОВ ВЯЧЕСЛАВ ОЛЕКСАНДРОВИЧ, UA, ФЕСЕНКО МАКСИМ АН АТОЛІЙОВИЧ, U A, МОГИЛАТЕНКО ВОЛОДИМИР ГЕН АДІЙОВИЧ, U A, ЧАЙКОВСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ, UA, ХАС АН ОЛЬГА СЕРГІЇВНА, U A (73) НАЦІОН АЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ "КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ", U A (56) 3 30511 4 заливання форми у реакційній камері ливникової Джерела інформації: системи, що дозволяє з одного базового сплаву, 1. Лакедемонский А.В. Биметаллические виплавленого у одній металургійній печі, відливати отливки. -М.: Машиностроение. - 964. -180с. двошарові литі деталі з суттєво різними 2. McCaulay J.L. Prodaction of nodulargraphite властивостями металу у окремих частинах iron casting by the inmold-process.- Foundry trade виливка. journal, 1971, №4, p.327-332,35. Поставлена задача вирішується тим, що в 3. Деклараційний патент України на корисну способі модифікування чавуну для виробництва модель №3196 7С21С1/00 пріоритет от 6.04.2004, двошарових виливків, що включає попереднє опубл. 15.10.04 Бюл. №10. Спосіб модифікування завантаження модифікатора у реакційну камеру чавун у (автори Косячков В.О., Макаревич О.П., ливникової системи ливарної форми з наступним Платонов Є.O., Агєєв К.В., Денисенко Д.В., Сич заливанням її чавуном, новим є те, що заливання М.С.). проводять так, що спочатку форму на 5...70% від її металоємності заливають базовим немодифікованим чавуном крізь вільну ливникову систему, а після паузи, необхідної для утворення твердої скоринки на поверхні немодифікованого чавун у доливають тим самим чавуном крізь незалежну від першої ливникову систему з реакційною камерою з модифікатором, який розчиняється у струменю чавун у і сприяє його кристалізації без вибілення. В цьому разі, за оптимальним сполученням технологічних факторів, окремі частини литої деталі у межах 5...70% від загальної маси виливка кристалізуються з немодифікованого білого чавун у, а інші відповідно у межах 30...95% від загальної маси - з модифікованого сірого чавуну. Таким чином з одного загального базового сплаву отримують двошаровий виливок з різнорідних за властивостями сплавів у різних частинах перерізу стінок виливка. Розглянемо спосіб на прикладі, який підтверджує одержання двошарових виливків для діапазону 5...70% маси одного з шарів від загальної маси виливка. Приклад. У реакційну камеру ливникової системи форми для виробництва виливка "Плита" вагою 45кг з товщиною перерізу стінки 30мм попередньо завантажують подрібнений модифікатор марки ФС75 (74,5% Si; залишок - Fe), у кількості 0,2кг, що складає лише 40% від кількості, необхідної для графітизувального модифікування 45кг чавун у. У форму крізь вільну ливникову систему без реаційної камери заливають 15кг рідкого чавуну схильного до кристалізації з вибіленням. Хімічний склад чавуну наступний: 2,2...2,4% С; 1,1...1,3% Si; 0,4...0,5% Мn; 0,08...0,09% Р; 0,02...0,03% S. Температура заливання форми 1420...1440°С. Після заливання та паузи 2,5...3,0хв. у форму крізь іншу ливникову систему з реакційною камерою з модифікатором доливають 30кг того самого чавуну. Після кристалізації колір зламу модифікованого чавуну у верхній частині перерізу стінки виливка висотою шару 18...22мм світлосірий. Твердість чавуну у шарі 220...260НВ. Колір зламу у нижній частині перерізу виливків з немодифікованого чавуну на глибині 8...12мм (18...29% від загальної маси виливка) від протилежної поверхні кристалічно-білий. Твердість сплаву більше 440НВ. Таким чином отримані двошарові виливки "Плита" вагою 45кг кожна, з м'якою основою, яка є базою для механічного оброблення і монтажу, та твердою зносостійкою робочою поверхнею.