Спосіб ультразвукової томографії гепатобіліопанкреатодуоденальної зони

Спосіб ультразвукової томографії гепатобіліопанкреатодуоденальної зони, що 3 30677 4 цьому використання гепатодуоденальної зв'язки як підшлункової залози доцільніше проводити у косих акустичне вікно, що взаємодіє з ультразвуковими площинах сканування. Під час дослідження хвилями під час проходження в зонах сканування з'ясовують взаємовідношення голівки стає безперешкодним. Це зумовлене тим, що при підшлункової залози 11, великого дуоденального запропонованому позиціюванні датчика соска 13, дванадцятипалої кишки 14, вимірюють ультразвукові хвилі проходять від розміри панкреатичної протоки 9, зондують гепатодуоденальної зв'язки до голівки локалізацію резидуальних конкрементів і підшлункової залози, під вихідним відділом перешкод жовчовідтоку, стан біліарної шлунка, підковою дванадцятипалої кишки й декомпресії, позапечінкових жовчних шляхів, досягають ретродуоденального та встановлюють наявність синдромів обтураційної інтрапанкреотичного відділів жовчного протоку, що жовтяниці непухлинного генезу та активність зумовлює видимість дистального відділу жовчного останніх. За цих умов досягається збільшення протоку та ампули великого дуоденального соска. точності діагностичного дослідження близько на У свою чергу зміна стандартної позиції 15-20%. датчика сприяє залученню додаткових показників, Приклад. Хвора Н. 56 років була які відбивають локалізацію резидуальних госпіталізована у хірургічний стаціонар, з конкрементів, перешкоди жовчовідтоку, попереднім діагнозом на жовчнокам'яну хворобу, ефективність біліарної декомпресії, стан гострий калькульозний холецистит, холедохолітіаз позапечінкових жовчних шля хів, що дозволяє і механічну жовтяницю. інтегрувати їх з показниками інших апаратних При проведення ультразвукової томографії досліджень. Практично точність діагностики лише гепатобіліопанкреатодуоденальної зони датчик при зміні позиції датчика зростає на 15-20%. томографа позиціювали в області правого На Мал.1 зображена оптимальна позиція підребер'я, у косопоздовжньому положенні, на 2см датчика томографа перед скануванням: датчик нижче реберної дуги та медіальніше передньої сканера 1; передня аксілярна лінія 2; праве аксілярної (пахвинної) лінії. Досліджували підребер'я 3; печінкове - дванадцятипала зв'язка 4; дистальні відділи біліарного тракту з проекція периампулярної зони 5; шлунок 6; використанням гепатодуоденальної зв'язки як підшлункова залоза 7; ретрогастральний простір 8; акустичного вікна. Візуалізували розширення Вірсунгов проток 9; інтрапанкреатична частина дистального відділу загального жовчного протоку загального жовчного протоку 10; головка до 1,6см, стовщення стінки протоку, його підшлункової залози 11; ампула великого заповнення позитивною жовчю, візуалізували дуоденального соска 12; великий дуоденальний конкремент розміром 6,4мм, без чіткої акустичної сосок 13; дванадцятипала кишка 14; тіні, незміщуваний при поліпозиційному огляді. ретродуоденальна частина загального жовчного Висновок: жовчокам'яна хвороба, протоку 15; напрямок ходу ультразвукових хвиль холедохолітіаз, механічна жовтяниця з ділятацією при томографії 16; печінкова артерія 17; загальний жовчовивідних шляхів II Ст, конкремент у жовчний проток 18; воротна вена 19. дистальному відділі загального жовчного протоку. Для здійснення способу діагностики Джерела інформації: функціонального стану печінки залучають 1. И.И. Затева хин, М.Ш. Цициашвили, Г.Ж. ультразвукові аппарати Honda HS-2000, Honda Дзарасова, Ж.Й. Шепилова, Е.Г. Шепитько. Electronics Co, Ltd., Japan та Hitachi EUB 525, Возможности допплеровской сонографии в оценке Hitachi Electronics Co, Ltd., Japan. функционального состояния печени при При здійсненні пропонованого способу механической желтухе // Анналы хирургической виконують томографію гепатобігепатологии. -2001. - Т.6. - №1. - С.113-124. ліопанкреатодуоденальної зони, переважно дистальних відділів жовчних проток 18 та великого дуоденального соска 13, після зміщення датчика 1 у косопоздовжнє положення убік правого підребер'я 3, на 2см нижче реберної дуги, медіальніше передньої аксілярної лінії 2. Якщо як акустичне вікно застосувати гепатодуоденальну зв'язку 4, то ультразвукові хвилі 16 пройдуть безперешкодно від гепатодуоденальної зв'язки до головки підшлункової залози 11, під вихідним відділом шлунка 6, підковою дванадцятипалої кишки 14 до ретродуоденального 15 та інтрапанкреотичного 10 відділів загального жовчного протоку 18. При цьому площина ультразвукових хвиль 16 співпадатиме з напрямом загального жовчного протока 18, що дозволяє отримувати добру видимість останнього та ампули великого дуоденального соска 12. Для розширення уявлень про об'ємну конфігурацію та взаємовідношення голівки підшлункової залози 11 з прилеглими органами біліопанкреатодуоденальної зони огляд