Процес підготовки поверхні при відновленні деталей напиленням

Процес підготовки поверхні при відновленні деталей напиленням, що включає накатку виступів, який відрізняється тим, що поверхня деталі піддається вібраційному обкачуванню. (19) (21) u200713203 (22) 27.11.2007 (24) 25.03.2008 (46) 25.03.2008, Бюл.№ 6, 2008 рік (72) АВЕТІСЯН ВІКТОР КАЗАРОВИЧ, UA, ГОНЧАРЕНКО ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСІЙОВИЧ, UA, ЗБОРЩЕНКО АНАТОЛІЙ АРКАДІЙОВИЧ, UA, 3 31096 інструменту, що спрощує процес підготовки поверхні при відновленні деталей напиленням. Проведені дослідження, в яких були підготовлені поверхні при відновленні деталей напиленням за допомогою декількох процесів, результати яких в графічному вигляді представлені на Фіг.1: - 1а - поверхня деталі, підготовлена шляхом нарізки рваної і крупної різьб; - 1б - поверхня деталі, підготовлена шляхом проточки кільцевих канавок з подальшою накаткою виступів; - 1в - поверхня деталі, підготовлена шляхом застосування заявленого процесу (вібраційне обкачування). Як видно на Фіг.1а, поверхневий шар деталі має напруги розтягування і дуже велику кількість концентраторів напруги, що різко знижують втомну міцність деталі. Зчеплення напиленого матеріалу дуже низьке і він сприймає дефекти підготовленої таким чином деталі. На Фіг.1б показано, що поверхневий шар деталі має добре зчеплення тільки на обкачаних кільцевих майданчиках канавок, а на решті поверхонь зчеплення дуже слабке. На Фіг.1в показано, що поверхня деталі, підготовлена до напилення по пропонованому процесу, має зчеплення напиленого шару по всій поверхні деталі, оскільки весь поверхневий шар (мінімум 70%), наклепаний і в ньому утворилися напруги стиснення, зняття мікротріщин, які передаються напиленому шару, що покращує його фізико-механічні властивості. Щільність дислокацій підготовлених по двох варіантах (Фіг.1а і 1б) складає rа=104см-2 (по поверхнях, що не укотили) і rа=108см-2 (по поверхні, що укотили, - Фіг.1б). Щільність дислокацій поверхні, підготовленої за пропонованим способом складає rа=1011...1013см-2, причому радіуси виступів (r) і западин (r') по пропонованому варіанту в 100 і 1000 разів більше, в порівнянні з найближчим аналогом, що забезпечує дуже міцне зчеплення напиленого матеріалу з деталлю. У результаті підготовлена до напилення поверхня має збільшену площу напилюваної поверхні і володіє підвищеною міцністю зчеплення напилюваного матеріалу з деталлю, підвищену втомну міцність деталей, поліпшені фiзикомеханічні властивості за рахунок створення напруг стиснення і зняття мікротріщин. Таким чином, процес підготовки поверхні при відновленні деталей напиленням підвищує надійність відновлюваних деталей та спрощується сам процес. Джерела інформації: 1. Левитський І.С., Смєхов А.П., Степанов В.А. і ін. Технологія ремонту машин і устаткування. Підручник. Ізд. 2-е перероб. і доп. /Під заг. ред. І.С. Левіта. -М.: Колос, 1975. –с.134-135 і с.171. 2. Левитський І.С., Смєхов А.П., Степанов В.А. і ін. Технологія ремонту машин і устаткування. Підручник. Ізд. 2-е перероб. і доп. /Під заг. ред. І.С. Левіта. -М.: Колос, 1975. -c.134-135. 4