Спосіб малоінвазивного, пункційного лікування кісткових кіст з біологічним гідроксіапатитом, легованим міддю

Корисна модель відноситься до області медицини, а саме до ортопедії. Сучасні способи пункційного лікування кісткових кіст базуються на усуненні основних патогенетичних факторів: зниженні тиску в порожнині кісти та фібрінолітичної активності її вмісту, деструкції сполучнотканинної вистілки з наступним введенням у порожнину кісти речовин, що сприяють стимуляції репаративного остеогенезу. Найбільшою популярністю у ортопедів Західної Європи та США користується метод введення в порожнину кісти кортикостероїдів [Сарраnа R., Albisini U. Aneurysmal bone cyst of the spine // J. Bone Jt. Surg. (Am). -1985. V.67, №4. - P.527-531]. В основу способу покладена гіпотеза Scaglietti О. (1974) про деструкцію сполучнотканинної вистілки кісткової кісти під дією стероїдного гормону, що створює передумови для репаративного остеогенезу. Однак введення стероїдних гормонів не байдуже для дитячого організму. До того ж, в умовах кісткової порожнини необхідна не тільки стимуляція репаративної регенерації, а і бажаний субстрат, на якому, чи з якого будувалася б нова кісткова тканина. З цією метою використовуються стимулятори репаративного остеогенезу, наприклад, порошок демінералізованого кісткового матриксу в різних сполученнях [Муругов B. C. Инъекционное пломбирование костным микстом кистозных полостей у детей и подростков // Казанский мед. журн. - 1983. - Т.64. - №6. - С.416-418; Івченко В. К. та ін. Спосіб лікування кісткових кіст. // Опис деклараційного патенту на винахід UA 44648 A; Thielicke Н. et al. Klinische Studie zum Einsatz von demineralisierter knochenmatrix in der Chirurgischen Stomatologie // Beitr. Ortoped. Traumatol. - 1990. - Bd. 37, №8. - S.461-465.]. Але зазначені матеріали мають ряд недоліків. В останні роки значний інтерес дослідників, що вивчають проблеми остеопластики, викликає гідроксиапатит (ГАП), оскільки він є структурним аналогом мінеральної складової кісткової речовини, має той же хімічний склад, близькі хімічні, фізичні та механічні якості і, що дуже важливо, біологічну сумісність. Реакції, що протікають між навколишньою кісткою і ГАП керамікою, приводять до поступового руйнування імплантату і формування кісткової тканини. Участь ГАП в утворенні кістки реалізується шляхом включення іонів кальцію в процес остеогенезу. Гідроксиапатитні матеріали зрощуються при імплантації з навколишньою кісткою без формування фіброзної тканини, а через формування реактивної зв'язуючої зони. Серед матеріалів, основою яких є гідроксиапатит, значне місце займає біологічний гідроксиапатит (БГАП), тобто кістковий мінерал, натуральний ГАП, отриманий різними методами із кісток ссавців. Завдяки цьому в структурі зразків БГАП містяться іони елементів, які приймають активну участь в процесах метаболізму. За даними Є. П. Подрушняка зі співавт. (2000), біологічна активність матеріалів, що містять БГАП, значно вища, ніж аналогічних синтетичних ГАП матеріалів. В Україні були розроблені [Подрушняк Е. П., Іванченко Л. А. Патент України, №97073895, пріорітет від 22.07.97.] нові біоактивні композиційні матеріали біологічного походження. Складом і мікроструктурою БГАП можна керувати, змінюючи співвідношення між скло- і кристалофазами. Таким чином можна наблизитись до структури і властивостей тих чи інших видів кісткової тканини, навіть врахувати індивідуальні особливості пацієнтів. Це дуже важливо особливо при хірургічному лікуванні дітей, що знаходяться у віці інтенсивного росту, так як потрібно обирати оптимальні варіанти складу, який має необхідну швидкість резорбції матеріалу і міцність, співставлену з міцністю кістки пацієнта. БГАП, поряд із значною біоактивністю, може ще й збагачуватись різними біологічно активними речовинами, в тому числі і мікроелементами - регуляторами остеогенезу. До таких мікроелементів належить мідь, яка збільшує темпи проліферації кісткових клітин, сприяє диференціюванню кісткової тканини, активно впливає на метаболічні процеси кісткової та хрящової тканин, сприяє більш активному кісткоутворенню, [Саидов Р. У., Сейфуллин Ф. Х. Влияние комплексных соединений некоторых микроэлементов в сочетании с СВЧ- облучением на регенерацию костной ткани при экспериментальном переломе трубчатых костей // Клинико-экспериментальные исследования по курортологии и физиотерапии. Ташкент, 1980. - С.86-90; Орібко І. Б. Профілактика дегенеративно-дистрофічних змін у комплексному лікуванні внутрішньосуглобових переломів (експериментально-клінічне дослідження): Автореф. дис. ... канд. мед. наук. 14.01.21. - Київ, 2001. - 16с.] Найбільш близьким до запропонованого способу лікування кісткових кіст є спосіб лікування шляхом пункційного введення порошкоподібного гідроксиапатиту в порожнину кісти пункційним методом, запропонованого В. К. Івченко зі співавт. [Опис до деклараційного патенту на винахід UA 62272 А]. Але вказаний спосіб лікування має головний недолік: - використовується менш біоактивний матеріал; Метою корисної моделі є створення малоінвазивного, пункційного способу лікування кісткових кіст із використанням біоактивного композиційного матеріалу - біологічного гідроксиапатиту, легованого міддю, що прискорює репаративну регенерацію кісткової тканини. Суть запропонованого способу лікування полягає в тім, що вперше за допомогою пункції здійснюється пластика порожнини кісткової кісти новим вітчизняним біоактивним композиційним матеріалом, що володіє остеокондуктивними властивостями, складом і мікроструктурою якого можна керувати, наближаючись до структури і властивостей тих чи інших видів кісткової тканини, навіть врахувати індивідуальні особливості пацієнтів, а також створюються умови для покращання репаративної регенерації в ділянці керамопластики для більш швидкого її відновлення і перебудови за рахунок мікроелементу міді. Даний спосіб дозволяє виконувати пластику порожнини кісткової кісти БГАП мінімально травматичним методом, без відкритого оперативного втручання, за допомогою кісткових голок та шприцу з гвинтовим ходом поршня. Під загальним знеболюванням здійснюється пункція порожнини кісти кістковою голкою діаметром 4мм (діаметр просвіту голки 3,0мм) із введеним у неї мандреном. При обсязі кісти 2 і більш см3 використовуються дві голки для утворення промивної системи. Після влучення в порожнину кісти мандрен витягається, вміст кісти відсмоктується, а порожнина промивається 5% розчином амінокапронової кислоти доти, поки розчин, яким промивається порожнина, не буде містити геморагічних домішок. Інтраопераційно готується композитна суміш. Для цього використовується стерилізований сухожаровим методом БГАП у вигляді порошку, легований міддю з розміром часток 80мкм із додаванням як формоутворюючої основи стерильного гліцерину (співвідношення кераміка/гліцерин 4:1; 5:1). Змішування БГАП і гліцерину здійснюється безпосередньо перед введенням в асептичних умовах. Приготовлена суміш вводиться в порожнину кісти за допомогою спеціального металевого шприца з гвинтовим ходом поршня. Обсяг матеріалу, що вводиться, повинний відповідати обсягу порожнини кісти, що розраховується по рентгенограмах, зробленим у двох проекціях (пряма і бічна), що дозволяє досягти тугої тампонади порожнини кісти з заповненням усіх її відділів. Тривалість операції 15-20 хвилин. Необхідність зовнішньої іммобілізації, її тип і тривалість після операції визначаються розмірами кісти та її локалізацією.