Спосіб ранньої реабілітації в медицині катастроф

Винахід належить до медицини катастроф, зокрема до широкої реабілітації хворих, починаючи з реанімаційного відділення, палат інтенсивної терапії військово-польових шпиталів, включаючи травматологічні /досвід лікувально-хірургічної роботи в Афганістані, особливо реабілітації поранених вибухівкою, а також наслідків землетрусу у Вірменії, реабілітація шахтарів Донбасу.../, передопераційних та післяопераційних хворих. На відміну від попередніх війн, в Афганістані застосовували один з видів зброї масової поразки - вибухові боєприпаси /контактні, дистанційні та інші міни/. Цей вид зброї, на відміну від кульового вогнепального, володів багатьма уражаючими факторами та властивостям викликати поранення різних сегментів органів та систем людського організму. Відриви однієї або двох кінцівок можуть поєднуватися з пораненнями, які проходять в органи черевної порожнини, грудної клітини, черепу та інших сегментів. Ударна хвиля спричиняє, наприклад, баротравму легенів. У таких хворих, як правило, розвивається травматичний та геморрагічний шок, важкі розлади серцево-судинної діяльності та дихання. Протишокова терапія, хірургічне втручання, які є свого роду ранніми реабілітаційними терапіями, нажаль, не завжди достатні для компенсації в майбутньому серцево-судинної діяльності, дихання та ліквідації травматичної хвороби. Одним з поширених ускладнень у воїнів в Афганістані була пневмонія. Частота виникнення їх при вибуховій травмі - 30%. У восьмидесяті п'яти відсотків випадків пневмонія розвивається у перші 15 днів після травми та патогенетично з нею пов'язана. До 90% спостережень вони виникають при вогнепальних пораненнях, які проникають в порожнину черепа, грудини, живота, вибухових пораненнях та пошкодженнях, які супроводжуються травматичним шоком або вираженою гіпополемією, гіпотензією. Профілактика пневмонії - це складний, трудомісткий, щоденний процес, який потребує значних зусиль від медперсоналу. Дихання через трубку в ємності, заповненій рідиною, або надування куль для прикутих до ліжка хворих не завжди запобігає розвитку пневмонії. Відомий спосіб реабілітації торокальних післяопераційних хворих полягає в тому, що хворі самостійно або за допомогою методиста протягом всього раннього післяопераційного періоду з метою сприяння розправленню операційної легені, профілактики ателектазу по декілька разів на день роблять повільне "видування" повітря в поліетиленовий кульок /Кузьмин М.И. и др. Лечебная гимнастика в грудной хирургии. -М.: Медицина, 1984. - С. 9596/. Недолік цього способу - неможливість вироблення правильного динамічного дихання. Неможливість ефективно посилювати вентиляцію легень та відходження вологи в ранньому післяопераційному періоді. Найбільш близьким прототипом є відомий спосіб реабілітації хворого після операції на легенях, який полягає в тому, що на 14-15 добу після операції проводять велоергометрію і визначають тренувальну частоту серцевих скорочень, після чого виконують 16-18 щоденних тренувань на велоергометрі /див. авт. свід. СРСР № 250292 кл. АбІ Н 1/00, 13.07.83/. Недоліком цього способу є пізня реабілітація хворих так, що хворий може на 7-10 добу після травми чи операції одержати ускладнення: ателектаз, пневмонію та померти. Цей спосіб не застосовують при травмах нижніх кінцівок та хребта. Цим способом не можна користуватися у відділенні реанімації та в палатах інтенсивної терапії на 2-3 добу після операції, а це надзвичайно важливо і необхідно хворим та пораненим. Відомий спосіб реабілітації у відділеннях реанімації та інтенсивної терапії шляхом проведення протишокового комплексу, що включає: знеболювання, оксигенотерапію, відшкодування втрати крові, нормалізацію обміну речовин, гормонотерапію, стимуляцію судинного тонусу, боротьбу з бактереміями / Справочник по анестезиологии и реанимации/ Под ред. проф. Смольникова В.П. - 2-е изд., исправл. - М.: Медицина, 1970. - С. 365-368/. Недолік цього способу в тому, що він направлений на реанімацію хворого при пасивному стані. Цей стан може привести до застійних явищ у легенях, ателектаз в легенях, пневмоній та пролежнів. Може розвитися адинамія, порушення обміну речовин та загальне погіршення стану здоров'я, негативний вплив на шлунково-кишковий тракт. Особливо це небезпечно при тривалому пасивному стані хворого. При цьому збільшується термін реабілітації прикутих до ліжка хворих. Завдання, яке виражається цим способом, є уникнення вищезгаданих недоліків, тобто здійснення ранньої ефективної реабілітації. Поставлена мета досягається тим, що в способі ранньої реабілітації у відділеннях реанімації та інтенсивної терапії шляхом проведення дихальної гімнастики на 2-гу добу одночасно з оксигенотестом проводять курс фізично контрольованих навантажень з амортизаторами на лікувальних веслуваннях на приліжковому приладі В.Г. Пащенка протягом 20 діб з навантаженням 452 кг/м за 400 разів веслувань. Для здійснення пропонованого способу необхідний курс реабілітації, який складається з 4-х періодів: вступний /з 2-х діб/, підготовчий /4 доби/, основний /8 діб/, заключний /6 діб/. В перший день пацієнт знайомиться з реабілітаційним обладнанням та випробує на ньому працювати, поєднуючи правильне дихання з роботою. Натягуючи гумовий бинт на себе - вди х /веслування на себе/, відпускаючи - видих. Завдання: адаптація до апарату та вироблення динамічного дихання, дихального стереотипу. 3-го дня після операції починається реабілітація - 1 день вступного періоду. Спосіб використання обладнання такий: після дихальної гімнастики пацієнт починає працювати на реабілітаційному приладі, розтягуючи гумовий бинт /імітуючи веслування/. При одному веслуванні пацієнт виробляє роботу, яка дорівнює 300 г, за 10 веслувань - 3 кг.м Конкретний приклад виконання Розшифровка таблиці № 1. За 1-й день, починаючи з 3-го дня після операції, пацієнт повинен виконати 20 серій веслувань з трихвилинною перервою. Навантаження - 300г. За день прооперований пацієнт виконує 20 веслувань та виробляє роботу, яка дорівнює 6 кг.м=6000 г. За весь вступний період /2 дні/ пацієнт використовує гумовий бинт, виконує 40 веслувань та виробляє роботу, яка=12 кг.м. За підготовчий період /4 дні/ пацієнт виконує 80 веслувань, використовуючи гумовий амортизатор з навантаженням 500 г. За підготовчий період пацієнт виробляє роботу, яка дорівнює 40 кг.м. За основний період /8 днів/ використовується металева пружина. Виробляється 160 веслувань по 1000 г кожне, виконуючи роботу, яка дорівнює 160 кг.м. Таблиця ранньої реабілітації і режиму праці Періоди Кількість днів Вступний період 2 Підготовчий період 4 Основний період 8 Заключний період Всього 6 20 Методика праці 2 рази х10 г 3 хв. 2 рази х10 г 3 хв. 2 рази х10 г 4хв. 2 рази х10 г 5 хв. Кількість гребків Навант. у кг на день Навантаження за період, кг.м 40 300 12,000 80 500 40,000 160 1000 160,000 120 2000 240,000 400 452,000 За заключний період /6 днів/ виробляє 120 веслувань, використовує 2 пружини по 2000 г, виконує роботу 240,000 г.кг.м. Усього за курс реабілітації /20 днів/ пацієнт робить 400 веслувань і виконує роботу, яка =452 кг.м. Застосування ранньої реабілітації з використанням над ліжкового пристрою дозволяє запобігати післяопераційній пневмонії, сприяє профілактиці ускладнень, дозволяє скоротити термін реабілітації та підвищити її е фективність.