Спосіб зміцнення різального інструменту

Спосіб зміцнення різального інструменту Винахід належить до галузі зміцнення інструменту, деталей машин та механізмів. Відомим є спосіб зміцнення деталей, J\ O поєднує елекроетюзійне легування та обробку холодом /а.с. 1Ш9І27, 28.(&.SO, СССР/. Сталеві деталі безпосередньо після елекроєрозійного легування підлягають обробці холодом з метою поліпшення експлуатаційних характеристик шляхом стпуктуршх змін підшару. Недоліком цього способу є обмежнїсть сфери застосування обтїобки холодом лише використанням в технологічних процесах зміцнення сталевих виробів, нестабільність результатів, отриманих при обробці холодом, а також низька якість поверхні покриття, утвореного електроерозійним легуванням. В основу винаходу покладено завдання ствот>ити такий спосіб зміцнення т)гзальних пластин з безвольіїтамових твердих сплавів, за допомогою якого нове виконання поверхневого шару дозволило б забезпечити підвищення міцності пластин та гарантувати досягнення необхідних показників якості зносостійкого покриття. Поставлене завдання вирішується електроакустичним легуванням рїзальнлх пластин у поєднанні з наступною обробкою імпульсним магнітним полем, мета ЯКОЇ полягаз у підвищенні міцності різальних пластин. На першому етапі реалізації запропонованого методу комбінованої зміцнюючої обробки на робочі поверхні пластини наноситься зносостійке покриття методом електроакустичного легування. Процес електроакустичного легування в більш досконалим технологічним варіантом електроерозїйного легування і базується на використанні двол фізичних процесів: електроіскрового розряду та подовмньокрутильних коливань ультразвукової частоти . Застосування ультразвуку ДОЗВОЛЯЙ значно поліпшити показники якості поверхні покриття у порівнянні з традиційним єлетроерозійним легуванням. На другому етапі здійснюється обробка матеріалу різальної пластини з нанесеним зносостійким покриттям в імпульсному магнітному полі. Вплив магнітних імпульсів призводить до підвищення стискуючих залишкових напружень у поверхневому шарі пластини, що об'єднує зносостійке покриття та дифузійну перехідну зону. Вибітз у якості матеріала покриття з'єднань та сплавів, близьких за СВОЇМИ фізичними властивостями до матеріалу підложки та повільний характер зміни фізико-механічних характеристик в дифузійній перехідній зоні обумовлюють подібний характер впливу імпульсного магнітного поля на матеріал покриття та на шари дифузійної перехідної зони між матеріалами покриття та підложки. Це гарантує збереження характеристик адгезійної міцності нанесеного покриття після обробки різальних пластин в імпульсному магнітному полі» Вірний вибір режимів обробки в імпульсному магнітному полі забезпечує стійке підвищення міцності різальних пластин, _цо обумовлено підвищенням стискуючих залишкових напружень. Підвищення міцності різальних пластин з безвольфрамових твердих сплавів сприяє підвищенню ЇХНЬОЇ СТІЙКОСТІ. Різальні пластини з безвольфрамового твердого сплаву підлягають електроакустичному легуванню на експериментальній установці ЗЛАН-2. Потім пластини вміщують до соленоїду установки ШМІІ РІК-І з наперед заданим режимом магнітної обробки. Наприклад: Брали різальні пластини з безвольфрамового твердого сплаву штки ТН2О в кількості 20 шт. їх піддавали електроакустичному легуван ню на установці ЭЛШ-2. Як покриття використовували твердий сплав марки ВК8. Встановлювали наступні режими електроакус тичного легування: JJ = 200 В - робоча напруга, І = 20 кГц - частота подовжньо-крутильні ' коливань, Z - 2 хв - тривалість обробки І см поверхні. Потім пластини вміщували до соленоїду установки СИ МП РІК-І. Встановлювали наступні режими магнітної обробки: / / = 575 В - робоча напруга соленоїда, U ~ 1,5"10 А/м - напруженість магнітного ' поля, =~ 50 с - тривалість обробки пластик імпульсним магнітним полем = 10 с - тривалість розмагнічування 1 = 5 Гц . ' - частота імпульсів.