Спосіб з’єднання деталей з натягом

Спосіб з'єднання деталей з натягом, при якому встановлюють тонкостінну втулку в отвір охоплюючої деталі з натягом, який відрізняється тим, що попередньо в отвір тонкостінної втулки встановлюють деформуючу протяжку з наступним її протягуванням для отримання натягу між тонкостінною втулкою та охоплюючою деталлю. (19) (21) u200800952 (22) 28.01.2008 (46) 10.06.2008, Бюл.№ 11, 2008 р. (72) ПАВЛЕНКО ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ, UA, ПЕТКО ІГОР ВАЛЕНТИНОВИЧ, UA (73) КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ, UA 3 33013 Схема складання тонкостінної втулки з охоплюючою деталлю представлена на Фіг.1. На Фіг.2. показаний процес вибірки технологічного зазору та формування натягу між тонкостінною втулкою та охоплюючою деталлю, з заповненням матеріалом тонкостінної втулки мікрозападин поверхні отвору охоплюючої деталі. З'єднання містить охоплюючу деталь 1 та тонкостінну втулку 2. Процес формування з'єднання забезпечується протяжкою 3, за допомогою якої матеріал тонкостінної втулки 2 практично повністю заповнює мікрозападини 4 поверхні отвору охоплюючої деталі 1. З'єднання деталей з натягом здійснюється наступним чином. Тонкостінна втулка 2 вставляється з технологічним зазором в отвір охоплюючої деталі 1, після чого деформуюча багатозуба протяжка 3, проходячи крізь отвір тонкостінної втулки, внаслідок різниці діаметрів (діаметр деформуючої протяжки 3 більший за внутрішній діаметр тонкостінної втулки 2) пластично деформує її й формує натяг. Тонкостінна втулка 2 по суті є оболонкою і може руйнуватись під дією розтягуючих сил. Для запобігання цьому діаметр кожного наступного зуба багатозубої протяжки 3 збільшується на 1015мкм, внаслідок чого деформування тонкостінної втулки 2 відбувається поступово і без руйнування. Завдяки цьому, в зоні контактуючих поверхонь метал тонкостінної втулки 2 практично повністю заповнює мікрозападини 4 поверхні отвору охоп Комп’ютерна верстка І.Скворцова 4 люючої деталі. За рахунок заповнення мікрозападин 4 та формування поверхні з'єднання, фактична площа контакту наближається до номінальної, а їх відношення близьке до 1. Відомо, що міцність з'єднань з натягом залежить від площі контактуючих поверхонь, натягу та коефіцієнту тертя [Биргер И.А. Расчет на прочность деталей машин. М.: Машиностроение, 1993.-639с.]. В зв'язку з цим збільшення фактичної площі контакту з застосуванням деформуючого протягування тонкостінної втулки дозволяє значно підвищити міцність з'єднань. Через зниження витрат на виробництво, складання й подальшу обробку внутрішнього діаметру отвору тонкостінної втулки стає очевидним застосування методу деформуючого протягування для певної групи подібних з'єднань. При цьому слід відмітити, що запропонований спосіб складання двох втулок, в порівнянні з аналогом є більш технологічним. Використання запропонованого способу з'єднання деталей з натягом в машинобудуванні дозволяє: розширити асортимент з'єднань; підвищити міцність та довговічність роботи з'єднання з натягом завдяки збільшенню фактичної площі контакту між складеними деталями; спростити технологію виготовлення з'єднання деталі з натягом що містять охоплювану тонкостінну втулку встановлену в охоплюючу втулку та забезпечити високу точність виготовлення внутрішнього діаметру отвору тонкостінної втулки. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601